Рішення

від 11.03.2025 по справі 295/1818/25

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/1818/25

Категорія 17

2-о/295/101/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого суддіЛєдньова Д.М.

при секретарі Желєвої Т.Г.

розглянув увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 ,заінтересовані особи: ОСОБА_2 ,Приватний нотаріусЖитомирського міськогонотаріального округуСлюсар ВалентинВолодимирович,про встановленняфакту,що маєюридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що він є спадкоємцем майна свого батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно договору міни від 28 липня 1998 року ОСОБА_3 став власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до даних довідки про склад спадкоємців: спадкоємцями майна померлого є його син - ОСОБА_3 , та дружина - ОСОБА_2 .

Під час оформлення прав на спадкове майно батька, яке в тому числі складається із прав на квартиру АДРЕСА_1 , заявник довідався про існування в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна інформації щодо заборони на відчуження зазначеного вище майна та про існування іпотеки. Згідно даних реєстру приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слюсар В.В. 15 вересня 2004 року накладено заборону на нерухоме майно №1304045 на підставі договору іпотеки №р-4501 від 14 вересня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Слюсар В.В.

Заявник зауважує, що Державний реєстр іпотек містить інформацію про те, що договір іпотеки укладався між Багатопрофільною фірмою «Агат» та ЖФ КБ «Західінкомбанк», розмір основного зобов`язання становив 25 000 грн., строк виконання якого визначено до 12 вересня 2005 року. Майновим поручителем виступив ОСОБА_3 . Поряд з тим, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відомості щодо стадії припинення підприємства.

Заявник додає, що отримати інформацію щодо погашення боргового зобов`язання боржником за іпотечним договором не має можливості. Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Житомирська філія ТОВ «Західінкомбанк» була припинена 26 червня 2006 року, номер запису: 11981050006000243, а ТОВ «Західінкомбанк» (згідно даних реєстру назва юридичної особи КБ «Західінкомбанк») був припинений 01 жовтня 2009 року. Правонаступником ТОВ «Західінкомбанк» було ПАТ «Західінкомбанк», яке було припинене 03 травня 2019 року на підставі рішення щодо припинення без оголошення правонаступників.

Звертає увагу, що строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, на забезпечення якого укладався іпотечний договір, минув до моменту припинення кредитора, як юридичної особи; жодних позовів та вимог до іпотекодержателя за договором іпотеки №р-4501 від 14 вересня 2004 року за життя ОСОБА_3 кредитором не заявлялось.

Посилаючись на відповідні обставини, заявник просить встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки серії та номер р-4501 від 14 вересня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Слюсар В. В., укладеного між ОСОБА_3 та КБ ТОВ «Західінкомбанк» (код ЄДРПОУ 19233095) та скасувати запис про заборону відчуження на нерухоме майно від 15 вересня 2004 року №1304045 та запис про іпотеку від 15 вересня 2004 року №1304019.

Судом встановлено наступні обставини.

Заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем майна свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; зареєстровано заборону на нерухоме майно №1304045 на підставі договору іпотеки №р-4501 від 14 вересня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Слюсар В. В.

За даними реєстру іпотекодержателем є ЖФ КБ «Західінкомбанк», майновим поручителем - ОСОБА_3 , боржником за основним зобов`язанням - Багатопрофільна фірма «Агат». Розмір основного зобов`язання становить 25 000 грн., строк виконання - до 12 вересня 2005 року.

Судом встановлено, що на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 року по справі № 0670/10539/11 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 06.01.2012 року внесено запис щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи - Багатопрофільної приватної фірми «Агат», 24701316.

Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Житомирська філія ТОВ «Західінкомбанк» припинена 26 червня 2006 року, номер запису: 11981050006000243, а ТОВ «Західінкомбанк» (згідно даних реєстру назва юридичної особи КБ «Західінкомбанк») припинено 01 жовтня 2009 року. Правонаступник ТОВ «Західінкомбанк» - ПАТ «Західінкомбанк», - припинене 03 травня 2019 року на підставі рішення щодо припинення без оголошення правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац 1 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку про необхідність вважати припиненими зобов`язання за договором кредиту внаслідок ліквідації юридичної особи позикодавця ПАТ «Західінкомбанк», а також зобов`язань за договором іпотеки як пов`язаного із основним.

В постанові Верховного Суду від 13 вересня 2023 року по справі № 295/7291/20 наведено висновок, що укладення договору застави (іпотеки) або її виникнення на основі рішення суду чи при наявності юридичних фактів, вказаних в законі, зумовлює виникнення між заставодержателем і заставодавцем додаткового (акцесорного) зобов`язання відносно до основного, забезпеченого заставою (іпотекою). З огляду на похідний характер застави (іпотеки), виконання забезпеченого заставою основного зобов`язання або його припинення з інших підстав припиняє право застави (іпотеки);

Статя 609 ЦК України присвячена такій підставі припинення зобов`язання як ліквідація юридичної особи. Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ятастатті 104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном; зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації.Стаття 609 ЦК Українипоширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання.

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина першастатті 8 ЦК України).

Тлумачення частини першоїстатті 8 ЦК Українисвідчить: законодавець визначив порядок усунення прогалин в приватному праві. Приватні відносини є різноманітними, а соціальне життя - рухливе. У зв`язку з цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплено в приватно-правових нормах безпосередньо; умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом цивільно-правового регулювання (статті1,9 ЦК); наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин (норми акту цивільного законодавства або договору); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

Касаційний суд зауважив, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації).

Констатував, що вЦК Україниє прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертоїстатті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертоїстатті 277 ЦК України)…

Коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертоїстатті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

За результатом встановлених судом обставин суд приходить до висновку про неможливість заявника як особи, що набула майнових прав на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , в інший, позасудовий порядок підтвердити фактичну відсутність зобов`язань за укладеним між КБ «Західінкомбанк» та Багатопрофільною приватною фірмою «Агат» кредитного договору, а також припинення іпотеки як пов`язаного із таким кредитним зобов`язанням майнового забезпечення, заснованого на договорі іпотеки, укладеним між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_3 (майновим поручитилем).

Отже, суд погоджується із доводами заявника вважає їх обґрунтованими, а подану заяву такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 258-273, 315 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки серії та номер р-4501 від 14 вересня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Слюсар В. В., укладеного між ОСОБА_3 та КБ ТОВ «Західінкомбанк» (код ЄДРПОУ 19233095), скасувати запис про заборону відчуження на нерухоме майно від 15 вересня 2004 року №1304045 та запис про іпотеку від 15 вересня 2004 року №1304019.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Д.М.Лєдньов