Рішення

від 12.03.2025 по справі 759/25221/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/25221/24

пр. № 2/759/1524/25

12 березня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Бетіна М.О., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костіна К.М., представника відповідача Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» - Щербини М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва про відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що є власником транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 . 14.01.2022 року вказаний автомобіль позивач припаркував близько 20 год. 27 хв. за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 35, на проїзній частині дороги, в цей момент на автомобіль впало дерево «Тополя канадська», що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 . Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку №2501 від 25.01.2022 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 827 746,07 грн.

Позивач вказує, що слідчим відділом Святошинського УП ГУНП в м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100000000030 від 15.01.2022 року, в рамках якого було проведено судову біологічну експертизу №2438/22-34/6904/22-34 від 28.07.2022 року. Балансоутримувачем земельної ділянки, на якій знаходилось дерево «Тополя канадська» є КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва, відтак воно є відповідальним за збереження та належний догляд за зеленими насадженнями, а також є організацією, яка зобов`язана відшкодувати збитки та іншу шкоду.

З урахування зазначеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь завдану шкоду у розмірі 827 746,07 грн. та вирішити питання судових витарт.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

08 січня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва про поновлення строку на надання відзиву на позовну заяву та клопотання про заміну відповідача КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва на належного - ОСОБА_2 , КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва залучити до участі у справі у якості третьої особи.

15 січня 2025 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва, внесеною до протоколу судового засідання, КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання про заміну відповідача та продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву.

17 лютого 2025 року на адресу суду надійшов відзив КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Відповідач вказує, що не є стороною кримінального провадження №12022100000000030 від 15.01.2022 року, а тому належним відповідачем у справі є перебуваючий на час події на посаді начальника відділу обстеження зелених насаджень Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «КИЇВЗЕЛЕНБУД» ОСОБА_2., який підписав акт, вказавши у ньому недостовірні відомості щодо віку експлуатації дерев.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або ос пореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

14.01.2022 року приблизно о 20 год. 27 хв. ОСОБА_1 припаркував належний йому на праві власності автомобіль на проїзній частині за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 35, та у той момент на транспортний засіб «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , впало дерево «Тополя канадська».

Транспортний засіб «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень, що було зафіксовано протоколом огляду місця події від 14.01.2022 року, складеного дізнавачем ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції Павловою А.В. на підставі повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідну висновку Звіту про визначення вартості матеріального збитку №250 від 25.01.2022 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 827 746,07 грн.

Слідчим відділом Святошинського УП ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100000000030 від 15.01.2022 року, в рамках якого було проведено судову біологічну експертизу №2438/22-34/6904/22-34 від 28.07.2022 року.

Згідно висновку експерта №2438/22-34/6904/22-34 від 28.07.2022 року дерево «Тополя канадська», яке 14.01.2022 року о 20 год. 27 хв. впало на автомобіль «Peugeot 208», який рухався за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 35, зразки від стовбура якого надано на експертизу за сукупністю аналізування наданих додаткових матеріалів та проведення лабораторних досліджень, мало ознаки гнилісних ушкоджень змішаного шарувато-волокнистого типу гниття, ядрово-заболонногo характеру і за ступенем руйнування характеризується кінцевою стадією гниття і початком його механічного руйнування природнім шляхом, сягнуло вікову межу (не менше 48 років), тому перебувало в аварійному стані. Несприятливі погодні умови, які склалися 14.01.2022 року та аварійний стан дерева «тополя канадська» стали причиною його падіння, згідно постанови 14.01.2022 року приблизно о 20 год. 27 хв. на автомобіль «Peugeot 208», який рухався за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 35. Вирішити питання: Чи міг виникнути встановлений на момент дослідження стан дерева в період часу з 16.04.2021 до 14.01.2022 року та Чи можливо було встановити 16.04.2021 року в ході проведення комісією огляду зелених насаджень, що підлягають знесенню, в якому стані перебувало дерево на момент огляду, зразки якого надано для експертного дослідження та яке 14.01.2022 року впало на автомобіль «Peugeot 208», який рухався за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 35, не виявляється можливим через причину, зазначену у дослідницькій частині.

Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що оскільки дерево, яке впало на належний йому автомобіль було передано на баланс КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва, то обов`язок по відшкодуванню заподіяної шкоди лежить саме на відповідачу.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦПК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що саме потерпілий має довести належними та допустимими доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, згідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до п. 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до абз. 1 п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених Наказом № 105 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року, балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Також, п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до п. 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Відповідно до п.п. 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою : м. Київ, вул., Верховинна, 35.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів передачі дерева «Тополя канадська» (яке внаслідок аварійного стану впало на автомобіль позивача), на баланс КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва.

Суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням про витребування відповідних доказів для підтвердження визначення балансоутримувача зелених насаджень, однак таким правом не скористався. Поряд з цим, суд у відповідності до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, не збирає докази самостійно.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Позивач не надав суду доказів, що дерево, внаслідок падіння якого позивачу було спричинено шкоду, перебувало на балансі відповідача, та що саме з вини відповідача це дерево впало на автомобіль позивача.

Крім того, суду не надано доказів що дерево неналежно утримувалось, перебувало в аварійному стані, потребувало санітарної обрізки чи видалення.

Натомість із матеріалів справи вбачається, що відповідач вчасно виконував заходи з благоустрою і не мав на своїй території пошкоджених дерев. У день падіння дерева на автомобіль були пориви вітру, причиною падіння дерева є несприятливі погодні умови, що викладено у висновку експерта.

Зокрема, 26.03.2021 року за №849/1 відповідачем було направлено лист до Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» щодо проведення обстеження території підприємства по виявленню сухостою, аварійних дерев, наявності паразита омели та при необхідності їх видалення.

Згідно акту, складеного Київським комунальним об`єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» 16.04.2021 року за №274-А, за результатами обстеження зелених насаджень визначено, що дерево «Тополя канадська» знаходиться у задовільному стані, потреби у видаленні дерева немає, термін дії акту 2 роки.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 915/1015/16 у спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідачів, а й наявність самої шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідачів та заподіяною шкодою.

При цьому, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини (роз`яснення, викладені у абзаці 1 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

Матеріали справи не містять доказів вини (дії чи бездіяльності) саме відповідача.

Отже, звертаючись до суду, будь-яких доказів вини відповідача в заподіянні йому шкоди пошкодженням транспортного засобу внаслідок падіння дерева на автомобіль, позивач не надав, причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою не довів, з клопотаннями про витребування доказів не звертався.

З урахуванням цього суд вважає доведеною відсутність вини відповідача в заподіянні позивачу матеріальної шкоди пошкодженням транспортного засобу внаслідок падіння дерева.

Позивач не надав суду доказів, що він, як власник автомобіля, з метою збереження свого майна у відповідному стані подбав про нього шляхом врахування погодних умов та дотримувався при паркуванні автомобіля допустимої відстані до небезпечних об`єктів (в т.ч. і при умові можливого падіння дерева).

Таким чином, оскільки суду не доведено належними та допустимими доказами, що автомобіль який був пошкоджений внаслідок падіння дерева «Тополі канадської», пошкоджений внаслідок неналежного утримання такого дерева саме відповідачем.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 509/4966/17.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а в сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає що позов задоволенню не підлягає у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва.

Враховуючи норми ст. 141 ЦПК, оскільки суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати по справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 березня 2025 року.

Суддя Н.О.Горбенко