Ухвала

від 12.03.2025 по справі 120/1584/25

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

12 березня 2025 р. Cправа № 120/1584/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, розглянувши матеріали:

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

до: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 53, м. Вінниця, 21050)

про: визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2024 про відмову у порушенні дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії адвоката Зінкевича Д.В.

Ухвалою суду від 26.02.2025 вказану позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачці 10-денного строку з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків заяви, а саме: 1) уточнення позовної заяви із належним обґрунтуванням заявлених вимог, в тому числі з посиланням на релевантні норми чинного законодавство; 2) надання суду доказів надсилання копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи; 3) зазначення у позовній заяві всіх обов`язкових реквізитів сторін.

07.03.2025 до суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви на виконання вищезазначеної ухвали суду. До заяви додано позовну заяву в новій редакції, а також документальне підтвердження надсилання її копії іншим учасникам справи.

Отже, виявлені судом недоліки позовної заяви позивачкою усунуто.

Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України. Справа підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду. Судовий збір сплачений у передбачених законом порядку і розмірі. Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

Разом з позовною заявою позивачка подала клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Позивачка зазначає, що відповідні причини є об`єктивними та обумовлюються тим, що вона не мала можливості своєчасно отримати та ознайомитись з оскаржуваним рішенням. Відповідач не надіслав їй це рішення і лише після особистого звернення до відповідача таке рішення було надане їй 07.01.2025.

Вирішуючи вказане клопотання суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами частини першої статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Отже, для оскарження до суду рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову у порушенні дисциплінарного провадження законом установлено спеціальний (місячний) місячний строк, перебіг якого розпочинається з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується право на справедливий суд, згідно з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантують кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких полягає в тому, щоб не допустити судовий процес у безладний рух.

Проте не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

В рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Есколано Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, під час застосування процесуальних норм необхідно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про поновлення позивачу строку звернення до суду у цій справі, суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 20.01.2021 у справі № 1140/2209/18.

У вказаному рішенні суд касаційної іністанції дійшов висновку, що суди повинні звертати увагу на всі доводи позивача, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку позивача протягом цього строку, на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду, та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк з поважних причин.

Подібні висновки щодо оцінки обставин пропуску позивачем строку звернення до суду наведені також у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 у справі № 826/10808/18.

З матеріалів позовної заяви видно, що після подання скарги до КДКА Вінницької області на адвоката Зінченка Д.В., позивачка неодноразово письмово зверталася на адресу комісії та цікавилася перебігом розгляду її скарги.

Водночас, як можна встановити з поштового відправлення за № 2101322830805, копія рішення КДКА Вінницької області була надіслана на адресу ОСОБА_1 24.12.2024. У свою чергу, це підтверджує доводи позивачки про те, що вона фактично дізналася про оскаржуване рішення лише 07.01.2025, отримавший його копію від відповідача.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що пропуск строку звернення до суду у даному випадку зумовлений поважними та об`єктивними причинами, а тому заявлене позивачкою клопотання визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Отже, позовну заяву ОСОБА_1 належить прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

У позовній заяві зазначено третю особу без самостійних позовних вимог на предмет спору, а саме адвоката Зінкевича Д.В. Суд розцінює це як відповідне клопотання позивачки про залучення до участі у справі третьої особи.

Вирішуючи таке клопотання, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

За правилами, визначеними ч. 5 ст. 49 КАС України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Отже, нормами процесуального права суду надано повноваження щодо залучення до участі у справі третіх осіб, як за клопотанням учасників справи, так і з власної ініціативи суду. Таке повноваження може бути реалізоване судом, зокрема, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, якщо суд встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

З матеріалів позовної заяви видно, що предметом оскарження за даним адміністративним позовом є рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову у порушенні дисциплінарного провадження за скаргою позивачки на дії адвоката Зінкевича Д.В.

Відтак, на думку суду, рішення у цій справі може вплинути на права, інтереси та обов`язки зазначеної особи у спірних правовідносинах, що свідчить про необхідність її залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) розглядати справу, суд враховує положення ч. 2 ст. 257 КАС України, згідно з якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа не належить до тих справ, які можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження, а також зважаючи на те, що прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті спору не потребує заслуховування усних пояснень учасників справи в судовому засіданні, суд доходить висновку про можливість розгляду та вирішення цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та інших учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись ст.ст. 32, 171, 236, 248, 256, 257, 260, 263, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити та поновити позивачці ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення .

3. Клопотання позивачки про залучення третьої особи задовольнити.

4. Залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ).

5. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

6. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд адміністративної справи по суті розпочинається через 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

7. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.

8. Встановити позивачці 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.

9. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.

10. Встановити третій особі 10-денний строк з дня отримання ухвали для подання пояснень щодо позову з дотриманням правил, встановлених ч.ч. 2-4 ст. 162 КАС України.

11. Встановити позивачці та відповідачу 3-денний строк з дня отримання пояснень третіх осіб для подання відповіді на такі пояснення.

12. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович