Рішення від 12.03.2025 по справі 320/15112/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року м. Київ №320/15112/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу у порядку письмового провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-Автотехсервіс" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ЕСО-Автотехсервіс" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального регіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «Р» від 27.10.2022 №769/Ж10/3100040202.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що між даними акту перевірки та відомостями з ЄРПН наявні розбіжності, які стосуються виключно розрахунків коригування, які виникли через включення до декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період квітень 2022 року розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, за якими була отримана перша квитанція, що засвідчує факт і час отримання такого документа ДПС, але не отримана друга квитанція, що засвідчує факт і час приймання (не приймання), чи реєстрації такого електронного документа. Товариство вважає, що відповідні зменшувальні розрахунки коригування (за якими було отримано першу квитанцію, але не отримано другу) в рамках відповідної різниці потрібно вважати зареєстрованими в ЄРПН. На переконання позивача вказані обставини свідчать про відсутність вини чи умислу з боку товариства, що є достатньою підставою для звільнення позивача від відповідальності.

Крім того, позивач вказує про порушення відповідачем процедури проведення камеральної перевірки, оскільки дослідження достовірності та повноти декларування ним податкового зобов`язання за відповідний звітний (податковий) період, здійснено за наслідком автоматизованого співставлення даних податкової звітності з даними Єдиного реєстру податкових накладних, чим вийшов за межі предмету камеральної перевірки. При цьому, позивач зауважив, що відображена контролюючим органом в акті перевірки інформація про ненадходження до останнього інформації про відсутність у товариства можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок є помилковими, адже такі висновки сформовані ним ще до закінчення строків подання такої інформації, які встановлені Порядком підтвердження можливості чи не можливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпунктів 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки, відповідно до бази даних Єдиного реєстру податкових накладних з 01.04.2022 по 30.04.2022 ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» з 01.04.2022 по 30.04.2022 виписано та контрагентами з 01.04.2022 по 14.07.2022 зареєстровано розрахунки коригування, якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, із сумою податку на додану вартість з операцій на митній території України, що оподатковується за основною ставкою у розмірі - 3 524 001 грн. Отже, в ході проведення камеральної перевірки, у зв`язку із окресленими обставинами було встановлено, що у рядку 7 декларації з податку на додану вартість за квітень 2022 року наявні розбіжності на загальну суму ПДВ 3 342 420,00 грн., що мало своїм наслідком заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (показник рядка 18 Декларації) на суму ПДВ 3 343 673 грн. в декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2022 року.

Від позивача надійшов відповідь на відзив, в якому наведено заперечення щодо тверджень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву.

В свою чергу, відповідач надав до суду заперечення та письмові пояснення, згідно з якими акцентовано увагу суду на протиправності доводів позивача щодо дотримання останнім норм податкового законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі пункту 200.10 ст. 200, пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.69.2 ст. 69 та у порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-Автотехсервіс".

Перевіркою встановлено, що, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що:

- з 01.04.2022 по 30.04.2022 рр. ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» виписано та зареєстровано з 01.04:2022 по 14.07.2022 рр. податкові накладні із сумою податку на додану вартість з операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою у розмірі 44 111 949 грн.:

- з 01.04.2022 по 30.04.2022 рр. ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» виписано та несвоєчасно зареєстровано з 15.07.2022 рр. по дату складання акту податкові накладні із сумою податку на додану вартість з операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою у розмірі 36 712 328 грн.;

- з 01.04.2022 по 30.04.2022 рр. ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» виписано, а контрагентами зареєстровано з 01.04.2022 по 14.07.2022 рр. розрахунки коригування, якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, із сумою податку на додану вартість з операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою у розмірі - 3 524 001 грн.;

Тобто, в ході проведення камеральної перевірки, у рядку 1.1 декларації з податку на додану вартість за квітень 2022 року, встановлено розбіжність на загальну суму ПДВ 1 253 грн., у рядку 7 декларації з податку на додану вартість за квітень 2022 року, встановлено розбіжність на загальну суму ПДВ 3 342 420 грн.

За результатами проведення камеральної перевірки встановлено заниження податкових зобов`язань (р. 9) в декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2022 року всього на загальну суму ПДВ 3 343 673 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (показник рядка 18 Декларації) на суму ПДВ 3 343 673 грн.

Так, в порушення вимог пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПК України позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (показник рядка 18 Декларації) на суму ПДВ 3 343 673 грн. в декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2022 року (від 30.05.2022 року реєстраційний № 9054516537), в результаті чого складено акт камеральної перевірки від 16.09.2022 № 573/Ж5/31-00-04-02-02/30721457.

Відповідно до норм пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України позивач скористався своїм правом та подав заперечення №980/бух від 30.09.2022 року (вх. ГУ ДПС у Київській області №30276/6 від 23.05.2023 року) до акту перевірки №8537/10-36-04-09/43144776 від 03.05.2023 року.

Згідно листа відповідача від 20.10.2022 року № 487/1с12/31-00-04-02-02-33, висновки акту камеральної перевірки ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» залишено без змін. заперечення - без задоволення. Також відповідачем вказано, що до заперечення в порядку ст. 86.7 ПК України ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» не надано документи чи пояснення, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до норм ПК України.

Відтак, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.10.2022 року №769/Ж10/3100040202, згідно якого за порушення пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПК України внаслідок якого позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (показник рядка 18 Декларації) на суму ПДВ 3 343 673 грн. в декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2022 року (від 30.05.2022 року реєстраційний № 9054516537), до платника застосовано штраф у сумі 1 671 837 грн.

Позивач, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України регламентовано, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Відповідно до підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Між тим, положеннями статті 76 ПК України регламентовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Крім того, особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість визначені Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Методичні рекомендації), що затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165.

Так, згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій встановлено, що податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1- подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3; додаток Д2 - рядка 22; додаток Д3 - рядка 23; додаток Д4 - рядка 23.1; додаток Д5 - рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15; додаток Д6 - рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10; додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків).

За наявності вказаних додатків обов`язковим є безпосереднє співставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації;

3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:

рядка 21.1 - значенню рядка 20.2,

рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).

Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.

За змістом пп. 3.1.2 п. 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій у разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.

Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об`єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов`язань з податку, збору, обов`язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під методологічною (логічною) помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов`язання з того чи іншого податку, збору (обов`язкового платежу).

При цьому, підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій передбачено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ № 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Наведене положення Методичних рекомендацій кореспондується із нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України, якими закріплено, серед іншого, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Аналізуючи вказані обставини, суд звертає увагу на те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних системи електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Водночас процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

У свою чергу, відповідно до норм підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За змістом положень статей 77 і 78 ПК України на відміну від камеральної перевірки, документальна перевірка потребує наявності наказу про її призначення та обов`язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, пред`явлення направлення на перевірку.

При цьому, у відповідності до положень підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Водночас, якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення платником податків податкового законодавства (зокрема, за наслідками здійсненого співставлення даних податкової звітності платника із даними, наявними в Єдиному реєстрі податкових накладних), то податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку такого платника, так як питання достовірності відображених платником податків у поданій ним податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування відповідним податком, перевіряється шляхом комплексного дослідження податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів, - тобто в ході вже документальної перевірки, в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №810/2373/16.

У той же час, у постановах Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 805/1584/17-а, від 21.01.2021 у справі № 813/2519/17 сформовано висновки про те, що при проведенні камеральних перевірок податкові органи мають право перевіряти податкову звітність на наявність арифметичних або методологічних помилок, досліджувати логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників безпосередньо декларації, а також додатків до неї, порівнювати показники декларацій за поточний і попередні звітні періоди тощо. Однак, Податковий кодекс України не надає податковим органам повноважень під час камеральної перевірки перевіряти декларування окремих показників «по суті», тобто аналізувати документи і окремі операції платника податків для перевірки достовірності декларування тих чи інших показників. Така перевірка може здійснюватися лише в межах документальної перевірки - планової або позапланової.

Судом встановлено, що відповідач під час камеральної перевірки здійснював співставлення даних, задекларованих в Єдиному реєстрі податкових накладних в частині реєстрації розрахунків коригування в порядку статті 192 ПК України контрагентами позивача за період з 01.04.2022 по 14.07.2022, які були виписані ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» у період з 01.03.2022 по 31.03.2022 та встановлено розбіжність у рядку 7 декларації з податку на додану вартість за квітень 2022 року на суму 3 342 420,00 грн.

Тобто, при проведенні камеральної перевірки контролюючий орган виявив розбіжність між даними податкової декларації та даними Єдиного реєстру податкових накладних, що беззаперечно є підставою для проведення ним документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач у даному випадку вийшов за межі предмету камеральної перевірки, оскільки не був наділений повноваженнями перевіряти повноту нарахування і сплати позивачем податку на додану вартість, внаслідок встановлення розбіжностей між даними податкової декларації за звітний (податковий) період квітень 2022 року та даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Крім того, суд вказує, що в акті перевірки відповідачем вказано про фактичне використання бази даних ЄРПН в частині реєстрації контрагентами позивача розрахунків коригування до податкових накладних за період з 01.04.2022 по 14.07.2022, у той час коли предметом камеральної перевірки була податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період квітень 2022 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що контролюючий орган, здійснивши вихід за межі предмету камеральної перевірки, допустив протиправні дії, що має своїм наслідком формування висновку суду про незаконність такої перевірки, а тому акт перевірки від 16.09.2022 №573/Ж5/31-00-04-02-02/30721457 не може бути допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте за результатами перевірки, яка проведена із виходом за межі її предмету, тобто з порушенням встановленого законом порядку.

Як наслідок, суд вважає, що протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків такої перевірки, тобто вказувати на правомірність прийнятого контролюючим органом спірного рішення, за результатами її проведення.

Подібна правова позиція суду викладена у висновках Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі № 820/6376/15, від 28.05.2020 у справі №826/18356/16, від 17.12.2020 у справі № 810/1625/16 та від 23.11.2023 у справі № 640/7643/21.

Встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевірки без законних підстав є достатньою та самостійною підставою для визнання протиправності наслідків такої перевірки, без аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №1340/4669/18.

Також схожий правий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №826/17875/18, де, серед іншого, вказано про те, що протиправність наслідків перевірки у зв`язку з порушенням процедури її проведення унеможливлює перехід до аналізу суті покладених в основу такого акта податкових правопорушень.

Стосовно повторності нарахування штрафних санкцій за попередньою перевіркою суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 27.10.2022 №769/Ж10/3100040202 позивачу нараховано податкове зобов`язання у сумі 3 343 673,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 671 837,00 грн.

Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 671 837,00 грн. був розрахований наступним чином: 3 343 673,00 грн. (сума збільшення грошового зобов`язання) х 50 % (розмір застосованих санкцій).

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.123.3 ст.123 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, нарахування платнику податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов`язання здійснюється при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми грошових зобов`язань внаслідок заниження платником податків суми податкового зобов`язання.

В розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначено про те, що попередньою перевіркою позивача (акт від 15.09.2022 №562/Ж5/31-00-04-02-02/30721457) встановлено аналогічні порушення, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 27.10.2022 №766/Ж10/3100040202, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції, передбачені ст.123 ПКУ, які враховують наявність вини позивача.

Судом встановлено, що ТОВ ЕСО-Автотехнікс звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2022 №766/Ж10/3100040202.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №320/15115/23 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЕСО-Атотехнікс задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.10.2022 №766/Ж10/3100040202.

У свою чергу станом на час розгляду справи контролюючим органом не здійснено апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №320/15115/23.

Частиною 1 ст. 255 КАС України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення при визначенні розміру штрафних санкцій було враховано повторність вчинення платником порушення вимог Податкового кодексу України на підставі податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.10.2022 №766/Ж10/3100040202.

Проте, матеріали справи спростовують висновки податкового органу, які викладені в розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про наявність порушень законодавства з боку позивача, що підтверджується рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №320/15115/23, а тому підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення у розмірі 50% відсутні.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Враховуючи встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про наявність достатніх фактичних та правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2022 року №769/Ж10/3100040202 у повному обсязі з мотивів його протиправності.

Таким чином, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 грн, що підтверджується платіжним документом.

Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору у розмірі 26840,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-Автотехсервіс" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального регіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «Р» від 27.10.2022 №769/Ж10/3100040202.

Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 26 840,00 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-Автотехсервіс" (02222, м.Київ, вул., Миколи Закревського, буд. 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 30721457) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального регіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02038, м. Київ, вул. Кошиця, буд.3, код ЄДРПОУ 44082145).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.