Справа № 420/37904/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Собчук Є.В.,
за участю:
представника позивача - Волкової М.Ю.,
представника відповідача - Дишко Ю.В.,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" до Південного міжрайонного управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.08.2024 р. № 51934000701, № 52034000701, № 52134000701, № 52334000701.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 33641580 грн. внаслідок безпідставного визнання дебіторської заборгованості ТОВ "Квартал 5", ТОВ "Квартал-Трейдінг", ПП "Сфінкс" безнадійною і подальшого списання її з балансу, про заниження грошових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 2695694 грн. внаслідок документування фіктивних господарських операцій з ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", що в своє чергу призвело до не складання та не реєстрації податкових накладних по операціях "умовного нарахування податкового зобов`язання" при списанні ТМЦ на загальну суму 12261,25 грн., а також заниження грошових зобов`язань з акцизного податку при роздрібній торгівлі тютюновими виробами на суму 833721 грн. Вважає такі висновки відповідача протиправними, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та суперечать вимогам податкового законодавства. Зокрема, за результатами здійснення господарської діяльності на підставі договорів поставок, переведення боргу, купівлі-продажу товарів та часток у ТОВ "Квартал 5", ТОВ "Квартал-Трейдінг", ПП "Сфінкс" перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 32479340,76 грн., 43635325,73 грн., 110783000 грн. відповідно. Постановами Господарського суду Запорізької області від 09.10.2020 р. по справі № 908/802/20, Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 р. по справі № 910/4685/20, Господарського суду Одеської області від 30.06.2023 р. по справі № 916/1130/23 ТОВ "Квартал 5", ТОВ "Квартал-Трейдінг", ПП "Сфінкс" визнано банкрутами та відкрито ліквідаційну процедуру відносно боржників. Після встановлення даних обставин, наказами від 30.06.2021 р. № 376/2-ОД, від 30.09.2023 р. № 191/5-ОД дана заборгованість визнана безнадійною та списана з балансу, що повністю узгоджується з вимогами пп."з" пп.14.1.11 ПК України, згідно якої безнадійною заборгованістю є заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому Законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією. Посилання відповідача в акті перевірки на постанови Верховного Суду від 04.08.2022 р. у справі № 160/8779/21 та від 27.07.2021 р. у справі № 826/548/17 є безпідставними, так як викладені у них висновки стосуються списання заборгованості щодо якої не сплинув строк позовної давності, а боржника не оголошено банкрутом, та списання заборгованості суб`єктів господарювання, припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією. В той же час, у даному випадку списання безнадійної заборгованості пов`язано з визнанням суб`єктів господарювання банкрутами. З цього питання ДПС України у податковій консультації від 23.09.2020 р. № 3970/ІПК/99-00-05-05-02-06 вказала на те, що підставою для визнання заборгованості боржника, визнаного банкрутом, безнадійною відповідно до вимог пп."з" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України є постанова про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Тому позивачем у відповідності до вимог пп.139.2.2 п.139.2 ст.139 ПК України правомірно зменшено фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості, у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, як такої, що відповідає ознакам пп."з" пп.14.1.1 п.14.1 ст.14 ПК України. Також протиправними є висновки контролюючого органу щодо фіктивності господарських операцій з реалізації ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" тютюнових виробів на загальну суму 16674397 грн., оскільки правомірність формування показників податкової звітності з вказаним контрагентом підтверджується належним чином складеними первинними бухгалтерським документами, до яких у відповідача немає зауважень. Наявність вироку Приморського районного суду м.Одеса від 13.10.2022 р. по справі № 522/12943/22, яким директора ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, не свідчить про фіктивність господарських операцій між позивачем та даним контрагентом, так як наслідком фіктивності суб`єкта господарювання є припинення юридичної особи та визнання недійсними її установчих документів. Недійсність інших юридичних дій, вчинених таким суб`єктом господарювання, чинним законодавством України не передбачено. Звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 р. по справі № 160/3364/19 вказала, що суб`єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб`єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи меті діяльності. Окрім цього, припущення контролюючого органу стосовно невикористання тютюнових виробів в господарській діяльності, які стали підставою для зазначення порушень вимог п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, жодним чином документально не підтверджені. Описи поставок ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" тютюнових виробів на суму 16674397 грн., в тому числі ПДВ 2779066,24 грн., які відображені в акті перевірки (арк.36, 37), виходять за межі ст.7 ПК України, оскільки не передбачені вимогами ст.ст.185, 188, 189, 198, 201 ПК України щодо їх нарахування товариством за таких припущень. Також зазначає, що з аналізу вимог пп.14.1.4, пп.14.1.212 п.14.1 ст.14, пп.212.1.11 п.212.1 ст.212, 213.1.9 п.213.1 ст.213, пп.214.1.4 п.214.1 ст.214, п.216.9 ст.216 ПК України, ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" слідує, що операція з реалізації суб`єктом господарювання тютюнових виробів є об`єктом оподаткування акцизним збором, якщо суб`єктом господарювання здійснюється продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків. Об`єктом оподаткування є будь-які операції з роздрібної реалізації кінцевим споживачам. При відпустку тютюнових виробів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Таким чином, необхідною умовою для виникнення обов`язку зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами є встановлення факту реалізації підакцизних товарів кінцевим споживачам в роздрібній торгівлі. В той же час таких фактів контролюючим органом в акті перевірки не зазначено, а позивачем надано всі первинні документи, які підтверджують реалізацію тютюнових виробів ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО".
Ухвалою від 11.12.2024 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 15.01.2025 р. на 10:00 год.
26.12.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" документувало господарські операції з поставки тютюнових виробів ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" на підставі договору поставки від 10.11.2020 р. № 28351/ОД/20 за період з 01.01.2021 р. по 30.09.2023 р. на загальну суму 16674397 грн., в тому числі ПДВ 2779066,24 грн. Від Одеської обласної прокуратури отримано лист від 23.12.2022 р. № 1/1-2807-21, відповідно до якого повідомлено про здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №32021160000000005 від 15.01.2021 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.209 КК України. Згідно матеріалів кримінального провадження та Узагальненого матеріалу № 0844/2020/ДСК від 13.11.2020 р., складеного Державною службою фінансового моніторингу України, службові особи ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" та ТОВ "ВІРТУС-ПРО" у звітні (податкові) періоди з липня по вересень 2020 року вчинили фінансові операції, пов`язанні із перерахуванням безготівкових коштів на загальну суму 68,8 млн. грн., що спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великому розмірі. У ході досудового розслідування засновник та директор ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" та ТОВ "ВІРТУС-ПРО" ОСОБА_1 повідомив, що за грошову винагороду погодився зареєструвати на себе вказані товариства, при цьому розумів, що будь-якої господарської діяльності здійснювати не буде та не здійснював. Також повідомив, що будь-яких договорів з контрагентами-постачальниками та покупцями не укладав і не підписував, банківськими рахунками не керував, документів не підписував, товарів не купував і не поставляв, податкову звітність не підписував і не подавав. Вироком Приморського районного суду м.Одеси від 13.10.2022 р. по справі № 522/12943/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України та засуджено до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на три роки. З метою дослідження факту придбання та реалізації тютюнових виробів Південним міжрегіональним управління по роботі з великими платниками податків направлено запит від 22.04.2024 р. № 569/7/34-00-07-01 про проведення зустрічної звірки ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" за період з 01.01.2021 р. по 30.09.2023 р. Від Головного управління ДПС в Одеській області отримано лист від 26.04.2024 р. № 935/7/34-00-01, згідно якого остання фінансова звітність ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" надана до податкового органу станом на 30.06.2021 р., станом на 30.06.2021 р. залишки запасів (у тому числі готова продукція), дебіторська заборгованість за продукцію, товари роботи, послуги, поточна кредиторська заборгованість за товари роботи, послуги - відсутні, встановлено відсутність посадових або уповноважених осіб за податковою та фактичною адресами ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО". Згідно даних інформаційної системи "Єдиний реєстр податкових накладних" у перевіряємому періоді ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" здійснювало придбання у ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" тютюнові вироби, проте накладні на подальшу реалізацію тютюнових виробів відсутні. Таким чином, проведеною перевіркою не підтверджено реальність виконання операцій з ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", а надані ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" первинні документи хоча й відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху ТМЦ між ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" та ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", тобто є недостовірними. Виходячи з вищенаведеного, встановлено відсутність поставок ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" тютюнових виробів для ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО". Позивачем в податковому та бухгалтерському обліках відображено операції з реалізації тютюнових виробів на загальну суму 16674397 грн., в тому числі ПДВ 2779066,24 грн., на адресу окремих суб`єктів господарювання, яка фактично не відбулась. Будь-яких документів щодо іншого використання тютюнових виробів на суму 16674397 грн. до перевірки надано не було, також, згідно даних бухгалтерського обліку, зазначені тютюнові вироби на суму 16674397 грн. на залишках товариства не рахуються. Таким чином позивач не використовував зазначені тютюнові вироби в господарській діяльності. Якщо платник при перерахуванні попередньої оплати за товари/послуги сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, але товари/послуги не поставлено, а тому вони фактично не використовуватимуться у господарській діяльності покупця, то у податковому періоді, в якому відбувається списання заборгованості, платнику податку - покупцю необхідно нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ за правилами, визначеними п.198.5 ст.198 ПК України. Перевіркою встановлено, що в порушення п.198.5 ст.198, 201.10 ст.201 ПК України ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" не було складено податкові накладні та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням визначених ПК України термінів реєстрації, за товарами (тютюновими виробами), під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, та які були використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, всього в сумі ПДВ 2695694,25 грн., в тому числі за березень 2021 року в сумі 112783,85 грн., за квітень 2021 року в сумі 8245 грн., за липень 2021 року в сумі 1716107,09 грн., за серпень 2021 року в сумі 858558,31 грн., та нараховано податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України, за товарами (тютюновими виробами), під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, та які були використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, всього в сумі 2779066,24 грн., в тому числі в тому числі за березень 2021 року на загальну суму 697632,10 грн., в тому числі ПДВ 116272,01 грн., за квітень 2021 року на загальну суму 51000 грн., в тому числі ПДВ 8500 грн., за липень 2021 року на загальну суму 10615095 грн., в тому числі ПДВ 1769182,57 грн., за серпень 2021 року на загальну суму 5310670 грн., в тому числі ПДВ 885111,66 грн. Також зауважує, що оскільки позивачем не надано будь-яких документів щодо іншого використання тютюнових виробів на суму 16674397,45 грн., а на залишках вони не рахуються, то вказані тютюнові вироби були реалізовані ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" у роздрібній торгівлі. Згідно даних перевірки, в порушення пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України, позивачем занижено податкове зобов`язання по акцизному податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами на суму 833721 грн., в тому числі в тому числі: за березень 2021 року на загальну суму 34882 грн., за квітень 2021 року на загальну суму 2550 грн., за липень 2021 року на загальну суму 530755 грн., за серпень 2021 року на загальну суму 265534 грн. Також під час перевірки встановлено відображення у рядку 2.2.3 додатку РІ "Сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)), що відповідає ознакам, визначеним пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України (пп.139.2.2 п.139.2 ст.139 ПК України)" показників у розмірі 692513 535 грн., у тому числі за 2021 рік - 565618378 грн., за 3 квартали 2023 року - 126895157 грн. Підставою для визнання заборгованості ТОВ "Квартал 5" у розмірі 32479340,76 грн., ТОВ "Квартал-Трейдінг" у розмірі 43635325,73 грн., ПП "Сфінкс" у розмірі 110783000 грн. безнадійною та її списання наказами від 30.06.2021 р. № 376/2-ОД, від 30.09.2023 р. № 191/5-ОД були постанови Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 р. у справі № 910/4685/20, Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 р. у справі № 916/1130/23 про визнання підприємств банкрутами. Між тим, на даний час судові процеси тривають, підприємства знаходяться в стані "14" - визнано банкрутом. З посиланням на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 04.08.2022 р. у справі № 160/8779/21, від 27.07.2020 р. у справі № 826/548/17, вказує на те, що зазначена дебіторська заборгованість не відповідає критеріям, наведеним у пп."з" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України, так як боржників не визнано банкрутами у встановленому законом порядку, не припинено як юридичну особу у зв`язку з їх ліквідацією, а по зобов`язанням не минув строк позовної давності. Тому на порушення пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.139.2.2 п.139.2 ст.139 ПК України позивачем завищено показники, відображені у рядку 2.2.3 додатку РІ на загальну суму 186897666 грн., у тому числі за 2021 рік на суму 76114666 грн., за 3 квартали 2023 року на суму 110783000 грн. З огляду на викладене, контролюючим органом правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення і підстави для їх скасування відсутні.
Протокольною ухвалою від 15.01.2025 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 04.02.2025 р. до 10:00 год.
04.02.2025 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на безпідставність викладених у ній обставин, оскільки вони жодних чином не спростовують доводи позовної заяви. Позивачем було надано всі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", зокрема, договір поставки, докази придбання ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" товару, який в подальшому був відчужений ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", видаткові накладні з відмітками з якого складу був отриманий товар ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", зареєстровані податкові накладні, реєстрація яких не була зупинена відповідачем. Зазначає, що господарські операції з даним контрагентом мали місце в період з березня по серпень 2021 року, а вирок Приморського районного суду м.Одеса винесено 13.10.2022 р., тобто через 1 рік та 2 місяці з дати завершення взаємовідносин між товариствами. Директора ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, а саме, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців. Однак даний вирок стосується виключно Карпеніна В`ячеслава Вікторовича, у ньому відсутні відомості щодо дослідження та оцінки будь-яких господарських операцій контрагента, у тому числі і з позивачем, не було встановлено недійсність документів, що були складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій та жодних згадок про легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом та взаємовідносинах із ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА", у вироку не йдеться. Таким чином, висновки відповідача щодо фіктивності господарських операцій з ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" базуються виключено на припущеннях. Щодо списання безнадійної дебіторської заборгованості, то позивачем надано докази визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відносно боржників ТОВ "Квартал 5", ТОВ "Квартал-Трейдінг", ПП "Сфінкс", а саме, постанови Господарського суду Запорізької області від 09.10.2020 р. по справі № 908/802/20, Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 р. по справі № 910/4685/20, Господарського суду Одеської області від 30.06.2023 р. по справі № 916/1130/23. Припущення відповідача відносно того, що позивач міг би стягнути заборгованість з боржників ТОВ "Квартал 5", ТОВ "Квартал-Трейдінг", ПП "Сфінкс" не відповідає дійсності, оскільки ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" було вчинено всі можливі дії для стягнення заборгованості, зокрема, подано заяву про примусове виконання рішення суду до виконавчої служби та порушено справу про банкрутство. Про це свідчать відомості щодо перспективи погашення кредиторської заборгованості в процедурі банкрутства стосовно ТОВ "Квартал-Трейдінг" та ТОВ "Квартал 5", надані Арбітражним керуючим Даніловим А.І., у яких зазначається що станом на 10.05.2021 р. у ТОВ "Квартал-Трейдінг" та ТОВ "Квартал 5" відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити повністю або частково грошові вимоги ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА", заявлені у справах про банкрутство № 910/4685/20 та № 908/802/20, та постанова Господарського суду Одеської області від 30.06.2023 р. по справі № 916/1130/23, відповідно до якої зареєстроване рухоме/нерухоме майне, а також спеціальні дозволи чи ліцензії за ПП "Сфінкс" відсутні, встановлено відсутність будь-яких активів, які не обліковано у даних бухгалтерського обліку, залишок грошових коштів на банківському рахунку ТОВ "Сфінкс" складає 1328,81 грн., фінансове становище відповідає стану банкрута, встановлено ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану банкрутства, у власності відсутні активи, які можуть бути використані для розрахунків з кредиторами.
Ухвалою від 04.02.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.02.2025 р. на 11:00 год.
Протокольною ухвалою від 27.02.2025 р. за клопотанням представника позивача відкладено судове засідання на 03.03.2025 р. на 10:00 год.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з викладених у відзиві підстав.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в період з 28.12.2023 р. по 09.07.2024 р. посадовими особами Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 30622532) з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2021 р. по 30.09.2023 р. та правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2021 р. по 30.09.2023 р., за результатами якої складено акт від 16.07.2024 р. № 463/34-00-07-01/30622532.
В акту перевірки зазначено, що в 2021 році наказом від 30.06.2021 р. № 376/2-ОД дебіторську заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ "Квартал 5" на суму 32479340,73 грн. та із ТОВ "Квартал-Трейдінг" на суму 43635325,73 грн. визнано безнадійною, яка відповідає ознакам, визначеним пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України. Підставою для визнання заборгованості безнадійною стала постанова Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 р. у справі № 910/4685/20 про визнання підприємства банкрутом. На теперішній час судовий процес триває, підприємства знаходяться в стані "14" - визнано банкрутом.
Також в 2023 році наказом від 30.09.2023 р. № 191/5-ОД дебіторську заборгованість по взаємовідносинах з ПП "Сфінкс" на суму 110783000 грн. визнано безнадійною, яка відповідає ознакам, визначеним пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України. Підставою визнання заборгованості безнадійною стала постанова Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 р. у справі № 916/1130/23 про визнання підприємства банкрутом. На теперішній час судовий процес триває, підприємство знаходиться в стані "14" - визнано банкрутом.
З посиланням на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.08.2022 р. у справі № 160/8779/21 та від 27.07.2020 р. у справі № 826/548/17, у акті перевірки вказано на неправомірність визнання вищевказаної заборгованості безнадійною, так як впевненість у непогашенні заборгованості є обґрунтованою за наявності інформації про ліквідацію боржника, визнання його банкрутом, або у випадку прощення боргу, або у випадку повернення виконавчого листа/наказу у зв`язку із неможливістю його виконання, або за наявності інших обставин, які свідчать про те, що боржник не має реальної можливості погасити борг. Документами, на підставі яких кредитор приймає рішення про визнання дебіторської заборгованості безнадійною можуть бути, наприклад, виписка/витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із відомостями про ліквідацію боржника; повідомлення ліквідаційної комісії або рішення суду про відмову у задоволенні вимог зі стягнення відповідної заборгованості через недостатність майна ліквідованого підприємства боржника; рішення державного виконавця про неможливість стягнення заборгованості з боржника.
З огляду на вищевикладене, на порушення пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.139.2.2 п.139.2 ст.139 ПК України платником податків завищено показники, відображені у рядку 2.2.3 додатку РІ на загальну суму 186897666 грн., у тому числі за 2021 рік на суму 76114666 грн., за 3 квартал 2023 року на суму 110783000 грн.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2021 р. по 30.09.2023 р. встановлено їх заниження на загальну сумі ПДВ 2695694,25 грн., у тому числі за березень 2021 року на суму ПДВ 112783,85 грн., за квітень 2021 року на суму ПДВ 8245 грн., за липень 2021 року на суму ПДВ 1716107,09 грн., за серпень 2021 року на суму ПДВ 858558,31 грн., внаслідок документування безтоварних господарських операцій з ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", оскільки вироком Приморського районного суду м.Одеси від 13.10.2022 р. по справі № 522/12943/22 директора ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, та засуджено до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на три роки. Вироком встановлено, що ОСОБА_1 у березні - квітні 2020 року надав згоду на пропозицію невстановленої особи за грошову винагороду стати засновником та директором ТОВ "ЛАЙСТРО-ПРО" та ТОВ "ВІРТУС-ПРО", не здійснював будь-якої господарської діяльності, не укладав та не виконував господарських договорів із контрагентами, не керував розрахунковими рахунками, не вів, не підписував та не подавав податкову звітність і будь-які інші документи, товарів не купував і не поставляв, приміщень не орендував, не укладав зовнішньоекономічних контрактів, не здійснював митне та інше оформлення товарів та не здійснював будь-яких інших дій щодо господарської діяльності зазначеними товариствами.
Згідно листа Головного управління ДПС в Одеській області від 26.04.2024 р. № 935/7/34-00-01 остання звітність ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" надана до податкового органу станом на 30.06.2021 р., залишки запасів (у тому числі готова продукція) відсутні, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги - відсутня, поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - відсутня.
Відповідно до даних Інформаційної системи "Єдиний реєстр податкових накладних" у перевіряємому періоді ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" здійснювало придбання у ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" тютюнових виробів, проте накладні на подальшу реалізацію тютюнових виробів відсутні.
Невідповідність та різноплановість між придбаними та реалізованими товарно-матеріальними цінностями/послугами, тобто з придбання одних товарів (робіт, послуг) відбувається реалізація товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) невідомого походження, що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.
Будь-яких документів щодо іншого використання тютюнових виробів на суму 16674397 грн. до перевірки надано не було, також згідно даних бухгалтерського обліку зазначені тютюнові вироби на залишках ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" не рахуються. Тому ТОВ ТЕДІС УКРАЇНА" не використовувало зазначені тютюнові вироби в господарській діяльності.
Оскільки тютюнові вироби не використано в господарській діяльності, то ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" в порушення п.198.5 ст.198, 201.10 ст.201 ПК України не складено податкові накладні та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого нараховано податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп.189.1 ст.189 ПК України, за товарами (тютюновими виробами), під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, та які були використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, всього в сумі ПДВ 2695694,25 грн., в тому числі за березень 2021 року в сумі 112783,85 грн., за квітень 2021 року в сумі 8245 грн., за липень 2021 року в сумі 1716107,09 грн., за серпень 2021 року в сумі 858558,31 грн.
Крім того, вказане порушення призвело до заниження податкового зобов`язання по акцизному податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами на суму 833721, в тому числі за березень 2021 року на загальну суму 34882 грн., за квітень 2021 року на загальну суму 2550 грн., за липень 2021 року на загальну суму 530755 грн., за серпень 2021 року на загальну суму 265534 грн.
У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:
1. пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.139.2.2 п.139.2 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 33641580 грн., у тому числі по періодам: за 2021 рік на суму 13700640 грн., за 3 квартали 2023 року на суму 19940940 грн.;
2. п.198.5 ст.198, п.п.2001, 200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 2695694 грн., у тому числі по періодам: березень 2021 року на суму ПДВ 112784 грн., червень 2021 року на суму ПДВ 8245 грн., липень 2021 року на суму ПДВ 1716107 грн., серпень 2021 року на суму ПДВ 858558 грн.;
3. п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" не складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні на загальну суму ПДВ 2695694,25 грн. в наступних періодах: березень 2021 року на суму ПДВ 112783,85 грн., квітень 2021 року на суму ПДВ 8245 грн., липень 2021 року на суму ПДВ 1716107,09 грн., серпень 2021 року на суму ПДВ 858558,31 грн.;
4. пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України, ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" занижено податкове зобов`язання по акцизному податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами на суму 833721 грн., в тому числі: березень 2021 року на загальну суму 34882 грн., квітень 2021 року на загальну суму 2550 грн., липень 2021 року на загальну суму 530755 грн., серпень 2021 року на загальну суму 265755 грн.;
5. пп."б" п.176.2 ст.176 ПК України, п.3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за № 111/26556 в частині подання недостовірних відомостей про фізичних осіб - платників податку, а саме наведено недостовірні дані у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою № 4-ДФ за 2, 3, 4 квартали 2021 року.
Позивачем 29.07.2024 р. подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких висновки акту від 16.07.2024 р. № 463/34-00-07-01/30622532 залишено без змін.
На підставі акту перевірки Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 12.08.2024 р. № 51934000701, за яким позивачу збільшено суму податку на прибуток приватних підприємств на 50462370 грн., з яких за основним платежем на 33641580 грн., за штрафними санкціями на 16820790 грн.;
- від 12.08.2024 р. № 52034000701, за яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість на 4043541 грн., з яких за основним платежем на 2695694 грн., за штрафними санкціями на 1347847 грн.;
- від 12.08.2024 р. № 52134000701, за яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 1250081,50 грн., з яких за основним платежем на 833721 грн., за штрафними санкціями на 416860,50 грн.;
- від 12.08.2024 р. № 52334000701, за яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 12261,25 грн. за відсутність в ЄРПН складених та зареєстрованих податкових накладних на суму ПДВ 2695694,25 грн.
ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНИ" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення до ДПС України, рішеннями якої від 31.10.2024 р. № 32719/6/99-00-06-01-01-06 та від 25.10.2024 р. № 32159/6/99-00-01-01-06 скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Що стосується висновків контролюючого органу про безпідставне віднесення позивачем до безнадійної заборгованості списаної наказом керівника ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНИ" дебіторської заборгованості ТОВ "Квартал 5", ТОВ "Квартал-Трейдінг", ПП "Сфінкс", які стали підставою для нарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 12.08.2024 р. № 51934000701, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до абз.1 пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пп.139.2.2 п.139.2 ст.139 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією;
и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов`язання є недійсними;
і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".
Пунктом 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
Боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п.3 ст.49 Кодексу у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
За приписами п.1 ст.58 Кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Згідно з п.1 ст.59 Кодексу з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
З аналізу даних правових норм слідує, що фінансовий результат до оподаткування зменшуєтьсяна суму списаної дебіторської заборгованості, яка є безнадійною. В свою чергу, безнадійною є заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку, а відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства юридична особа визнається банкрутом з моменту прийняття постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, підставою для визнання заборгованості боржника, визнаного банкрутом, безнадійною відповідно до вимог пп."з" п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України є постанова про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Дана позиція відображена також у індивідуальних податкових консультаціях ДФС України від 16.02.2018 р. № 650/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 21.03.2018 р. № 1156/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 26.07.2019 р. № 3490/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 22.09.2020 р. № 3959/ІПК/99-00-05-05-02-06, індивідуальних податкових консультаціях ДПС України від 22.09.2020 р. № 3959/ІПК/99-00-05-05-02-06, № 3970/ІПК/99-00-05-05-02-06, від 30.11.2021 р. № 4548/ІПК/99-00-21-02-02-06.
Судом встановлено, що 18.10.2018 р. між ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" (Продавець) та ТОВ "Квартал 5" (Покупець) укладено договір поставки тютюнових виробів та інших груп товарів № 61-ЛВ/18/КК, на виконання якого позивачем здійснювалася поставка товарів.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2020 р. по справі № 908/802/20 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Квартал 5" за заявою кредитора ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 353578,18 грн.
Ухвалою попереднього засідання від 11.08.2020 р. по справі № 908/802/20 визнано додаткові вимоги ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" до ТОВ "Квартал 5" на суму 32120769,27 грн.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2020 р. по справі № 908/802/20 ТОВ "Квартал 5" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру відносно боржника.
У зв`язку з цим, наказом генерального директора від 30.06.2021 р. № 376/2-ОД визнано заборгованість ТОВ "Квартал 5" перед ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" в розмірі 32479340,76 грн. безнадійною, на підставі якого дану заборгованість списано з балансу товариства.
09.10.2018 р. між ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА", ТОВ " "Квартал 5", ТОВ "Квартал-Трейдінг" укладено договір про переведення боргу за договором поставки від 01.12.2013 р. № 2-ПТ/13/КК на суму 54129865,27 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 р. по справі № 910/4685/20 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Квартал-Трейдінг" за заявою кредитора ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 44294463,25 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 р. по справі № 910/4685/20 ТОВ "Квартал-Трейдінг" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру відносно боржника.
У зв`язку з цим, наказом генерального директора від 30.06.2021 р. № 376/2-ОД визнано заборгованість ТОВ "Квартал-Трейдінг" перед ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" в розмірі 43635325,73 грн. безнадійною, на підставі якого дану заборгованість списано з балансу товариства.
23.12.2016 р. між ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" (Продавець) та ПП "Сфінкс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.ІНВЕСТ".
Постановою Господарського суду Одеської області від 30.06.2023 р. по справі № 916/1130/23 ПП "Сфінкс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру відносно боржника.
У зв`язку з цим, наказом генерального директора від 30.09.2023 р. № 191/5-ОД визнано заборгованість ПП "Сфінкс" перед ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" в розмірі 110783000 грн. безнадійною, на підставі якого дану заборгованість списано з балансу товариства.
Тобто, підставою для визнання заборгованості ТОВ "Квартал 5", ТОВ "Квартал-Трейдінг", ПП "Сфінкс" безнадійною слугували постанови Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 р. по справі № 910/4685/20, Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 р. по справі № 910/4685/20, Господарського суду Одеської області від 30.06.2023 р. по справі № 916/1130/23 про визнання їх банкрутами та відкриття ліквідаційної процедури, що повністю узгоджується з вимогами пп."з" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України.
Оскільки вищевказана заборгованість відповідає ознакам, визначеним пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України, позивачем правомірно у відповідності до пп.139.2.2 п.139.2 ст.139 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшено на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)).
Суд не бере до уваги посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 04.08.2022 р. у справі № 160/8779/21, від 27.07.2021 р. у справі № 826/548/17, оскільки викладені у постанові від 04.08.2022 р. висновки стосуються списання заборгованості щодо якої не сплинув строк позовної давності, а боржника, не оголошено банкрутом, а у постанові від 27.07.2021 р. - списання заборгованості суб`єктів господарювання, припинених як юридичні особи, у зв`язку з їх ліквідацією за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р.
При цьому, суд зазначає, що ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" було вчинено всі можливі дії для стягнення заборгованості, зокрема, подано заяву про примусове виконання рішення суду до виконавчої служби та порушено справу про банкрутство. Про це свідчать відомості щодо перспективи погашення кредиторської заборгованості в процедурі банкрутства стосовно ТОВ "Квартал Трейдінг" та ТОВ "Квартал 5", надані Арбітражним керуючим Даніловим А.І. (а.с.82-87 т.80), у яких зазначається що станом на 10.05.2021 р. у ТОВ "Квартал Трейдінг" та ТОВ "Квартал 5" відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити повністю або частково грошові вимоги ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА", заявлені у справах про банкрутство № 910/4685/20 та № 908/802/20, та постанова Господарського суду Одеської області від 30.06.2023 р. по справі № 916/1130/23, відповідно до якої зареєстроване рухоме/нерухоме майне, а також спеціальні дозволи чи ліцензії за ПП "Сфінкс" відсутні, встановлено відсутність будь-яких активів, які не обліковано у даних бухгалтерського обліку, залишок грошових коштів на банківському рахунку ТОВ "Сфінкс" складає 1328,81 грн., фінансове становище відповідає стану банкрута, встановлено ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану банкрутства, у власності відсутні активи, які можуть бути використані для розрахунків з кредиторами (а.с.30-31 т.4).
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність збільшення ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 12.08.2024 р. № 51934000701, у зв`язку з чим дане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Що стосується висновків контролюючого органу щодо безтоварності господарських операцій з поставки тютюнових виробів ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", внаслідок чого відповідач зазначив про невикористання тютюнових виробів в господарській діяльності позивача, які стали підставами для нарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість, з акцизного податку та застосування штрафних санкцій за відсутність в ЄРПН складених і зареєстрованих податкових накладних згідно податкових повідомлень-рішень від 12.08.2024 р. № 52034000701, № 52134000701, № 52334000701, суд зазначає наступне.
За приписами п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пп.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п.188.1 ст.188 ПК України).
У відповідності до п.189.1 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.7 ст.207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
За визначенням, наведеним у ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно із ч.2 ст.9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
За приписами пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до ст.1 Закону № 996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Отже, підстави для формування платником податків показників податкової звітності з податку на додану вартість виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
Судом встановлено, що 10.11.2020 р. між ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" (Постачальник) та ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" (Покупець) укладено договір поставки № 28351-ОД/20, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти Товар у власність Покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Придбані Покупцем за цим договором тютюнові вироби і ТВЕН будуть в подальшому реалізовуватися через торгівельні об`єкти Покупця на території України. Найменування, асортимент, кількість, ціна Товару визначаються Сторонами на умовах цього Договору (п.п.1.1, 1.2 договору).
Відповідно до п.1.5 договору під Товаром розуміються наступні групи продукції: тютюнові вироби, ТВЕН, портативний електронний пристрій, товари ІQОS, товари GLO, товари Lil SOLID, товари НТА, харчові продукти, нікотиновмісні порції.
За приписами п.п.2.1, 2.3 договору найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що поставляється згідно з даним договором, вказується у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору. При поставці тютюнових виробів у видаткових накладних зазначається реєстраційний номер документу про відповідність, якщо інше не передбачено чинним законодавством України. Видаткова накладна також виконує функцію акту прийому-передачі, підтверджує фактичне виконання умов договору, передачу Товару Постачальником та отримання його Покупцем. Дата виписки Постачальником видаткової накладної зазначається після номеру видаткової накладної.
Згідно п.п.3.1, 3.3, 3.5, 3.8 договору поставка Товару здійснюється на умовах цього Договору окремими партіями на підставі замовлення (замовлень0 Покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту Товару на складі Постачальника. Поставка Товару здійснюється або транспортом Постачальника, або транспортом Покупця (ЕХW - склад Постачальника, або СРТ - склад Покупця). Право вибору умов постачання Товару залишається за Постачальником. Умови поставки викладені у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного договору. Покупець приймає Товар у відповідності довимог законодавства, згідно з супровідними документами, що надані Постачальником. Право власності на Товар, що постачається, а також ризики його випадкового пошкодження, переходять до Покупця з моменту отримання Товару та підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної. Факт поставки Товару в дату її виписки підтверджується видатковою накладною, підписаною обома Сторонами.
Пунктами 4.1, 4.3, 4.4, 4.6 договору передбачено, що ціна Товару визначається у відповідності з ціною, вказаною у прайс-листах Постачальника, які діють на момент визнання Постачальником замовлень Покупця і вказуються у видаткових накладних з урахуванням ПДВ. Загальна сума даного договору визначається на підставі фактично поставленого Товару згідно видаткових накладних, але у будь-якому випадку не повинна перевищувати еквівалент 10000000 9десять мільйонів) доларів США в рамках одного календарного року. Сума договору в національній валюті визначається згідно курсу НБУ на дату укладення Договору. Розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Проте не виключаються інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України, за погодженням з Постачальником. Зобов`язання Покупця по оплаті вартості отриманого Товару вважаються виконаними: при безготівкових розрахунках - з моменту зарахування грошових коштів, перерахованих Покупцем, на поточний рахунок Постачальника в банківській установі; при розрахунках готівкою - з моменту зарахування готівкових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в банківській установі у передбачений чинним законодавством спосіб, або внесення в касу Постачальника за умови її наявності у Постачальника. Товар відпускається на умовах повної передоплати.
На виконання умов даного договору ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" поставила ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" товар на загальну суму 16674397 грн., в тому числі ПДВ 2779066,24 грн., згідно видаткових накладних від 23.03.2021 р. № ОД21-000076607 на суму 68667,60 грн., у тому числі ПДВ 11444,60 грн., від 23.03.2021 р. № ОД21-000076608 на суму 609141,29 грн., у тому числі ПДВ 101523,55 грн., від 23.03.2021 р. № ОД21-000076609 на суму 1546,20 грн., у тому числі ПДВ 257,70 грн., від 23.03.2021 р. № ОД21-000076610 на суму 18276,96 грн., у тому числі ПДВ 3046,16 грн., від 29.07.2021 р. № МИ-21-000127508 на суму 2955032,41 грн., у тому числі ПДВ 492505,40 грн., від 29.07.2021 р. № МИ21-000127509 на суму 33639,14 грн., у тому числі ПДВ 5606,52 грн., від 29.07.2021 р. № МИ21-000127510 на суму 168997,20 грн., у тому числі ПДВ 28166,20 грн., від 29.07.2021 р. № МИ21-000127511 на суму 60400,32 грн., у тому числі ПДВ 10066,72 грн., від 31.07.2021 р. № МИ21-000128383 на суму 3987943,79 грн., у тому числі ПДВ 664657,30 грн., від 31.07.2021 р. № МИ-21-000128384 на суму 373058,16 грн., у тому числі ПДВ 62176,36 грн., від 31.07.2021 р. № МИ-21-000128385 на суму 152840,16 грн., у тому числі ПДВ 25473,36 грн., від 31.07.2021 р. № МИ21-000128386 на суму 61775,94 грн., у тому числі ПДВ 10295,99 грн., від 31.07.2021 р. № ХЕ-21-000103549 на суму 2555295,01 грн., у тому числі ПДВ 425882,50 грн., від 31.07.2021 р. № ХЕ21-000103550 на суму 210673,92 грн., у тому числі ПДВ 35112,32 грн., від 31.07.2021 р. № ХЕ21-000103551 на суму 72539,52 грн., у тому числі ПДВ 12089,92 грн., від 31.07.2021 р. № ХЕ21-000103552 на суму 33899,88 грн., у тому числі ПДВ 5649,98 грн., від 03.08.2021 р. № МИ21-000130389 на суму 4657840,27 грн., у тому числі ПДВ 776306,71 грн., від 03.08.2021 р. № МИ-21-000130390 на суму 183940,80 грн., у тому числі ПДВ 30656,80 грн., від 03.08.2021 р. № МИ21-000130391 на суму 386913,84 грн., у тому числі ПДВ 64485,64 грн., від 03.08.2021 р. № МИ21-000130392 на суму 78975,04 грн., у тому числі ПДВ 13162,51 грн. (арк.211-256 т.45).
За результатами поставки ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" товарів позивачем складено та подано на реєстрацію податкові накладні від 23.03.2021 р. № 653937 на суму 68667,60 грн., у тому числі ПДВ 11444,60 грн., від 23.03.2021 р. № 653946 на суму 609141,29 грн., у тому числі ПДВ 101523,55 грн., від 23.03.2021 р. № 653949 на суму 1546,20 грн., у тому числі ПДВ 257,70 грн., від 23.03.2021 р. № 653953 на суму 18276,96 грн., у тому числі ПДВ 3046,16 грн., від 01.04.2021 р. № 743036 на суму 51000 грн., у тому числі ПДВ 8500 грн., від 28.07.2021 р. № 1851670 на суму 2748200 грн., у тому числі ПДВ 458-33,33 грн., 29.07.2021 р. № 1853517 на суму 155832,41 грн., у тому числі ПДВ 25972,07 грн., від 29.07.2021 р. № 1853545 на суму 33639,14 грн., у тому числі ПДВ 5606,52 грн., від 29.07.2021 р. № 1853559 на суму 168997,20 грн., у тому числі ПДВ 28166,20 грн., від 29.07.2021 р. № 1853569 на суму 60400,32 грн., у ому числі ПДВ 1066,72 грн., від 29.07.2021 р. № 1864335 на загальну суму 80677,93 грн., у тому числі ПДВ 13446,32 грн., від 30.07.2021 р. № 1877328 на суму 6999821 грн., у тому числі ПДВ 1166636,83 грн., від 31.07.2021 р. № 1880637 на суму 50414,13 грн., у тому числі ПДВ 8402,36 грн., від 31.07.2021 р. № 1880638 на суму 210673,92 грн., у тому числі ПДВ 35112,32 грн., від 31.07.2021 р. № 1880639 на суму 72539,92 грн., у тому числі ПДВ 12089,92 грн., від 31.07.2021 р. № 1880640 на суму 33899,88 грн., у тому числі ПДВ 5649,98 грн., від 02.08.2021 р. № 1889089 на суму 3745263,55 грн., у тому числі ПДВ 624210,59 грн., від 03.08.2021 р. № 1937774 на суму 912576,72 грн., у тому числі ПДВ 152096,12 грн., від 03.08.2021 р. № 1937815 на суму 183940,80 грн., у ому числі ПДВ 30656,80 грн., від 03.08.2021 р. № 1937818 на суму 386913,84 грн., у тому числі ПДВ 64485,64 грн., від 03.08.2021 р. № 1937821 на суму 78975,04 грн., у тому числі ПДВ 13162,51 грн., від 04.08.2021 р. № 1962925 на суму 3000 грн., у тому числі ПДВ 500 грн., які згідно квитанцій прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк.4-41 т.31).
Дані операції відображено наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 361 Кт 702 - 16674397 (дохід від реалізації товарів), Дт 702 Кт 791 - 13895331 грн. (віднесено до фінансового результату суму доходу від реалізації товарів), Дт 702 Кт 643 - 2779066,24 грн. (нараховано податкові зобов`язання з ПДВ).
Списання собівартості товару зі складів відображено бухгалтерською проведенням Дт 901 Кт 28 - 13478471,26 грн.
ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" перераховано кошти за поставлений товар ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" у сумі 16674397 грн. (у березні 2021 року - 697632,10 грн., у квітні 2021 року - 51000 грн., у липні 2021 року - 10615095 грн., у серпні 2021 року - 5310670 грн.), що підтверджено актом перевірки (арк.34).
Також позивачем надано до суду первинні документи щодо придбання реалізованого ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" товару в інших постачальників, а саме накладні, накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (а.с.42-249 т.31, а.с.1-247 т.32, а.с.1-59 т.33).
Надані позивачем первинні документи за формою та змістом відповідають вимогам ст.ст.187, 198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки в них зазначені обов`язкові реквізити, зокрема: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, та мають відповідну юридичну силу.
З акту перевірки слідує, що відповідачем не ставиться під сумнів відображення позивачем господарських операцій з поставки ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" товарів в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів, однак зазначаються дефекти в правовому статусі цього контрагента внаслідок наявності вироку щодо його директора за ч.2 ст.205-1 КК України, та наводяться обставини щодо порушення ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" вимог податкового законодавства в частині неподання звітності, не відображення в ЄРПН подальшої реалізації придбаних у ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" товарів.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії іншої юридичної особи.
Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентом правил оподаткування, а сам платник податків не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових та інших зобов`язань.
Варто зазначити, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, наявності чи відсутності у останнього основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції.
Жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку продавця після реалізації товару контролювати подальше використання його контрагентом-покупцем в господарській діяльності, виписувати податкові накладні з його реалізації. Саме на податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
У постановах від 29.07.2021 р. у справі № 240/9416/19, від 05.05.2021 р. у справі № 813/48/16, від 03.09.2019 р. у справі № 810/3790/17 Верховний Суд вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 р. у справі № 340/422/19 зазначив, що з огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства відповідальність і негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит і податок на прибуток не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд і в справі № 120/4723/18-а (постанова від 10.07.2020 р.), де вказав на те, що відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.
Зазначена правова позиція підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенням від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі "Інтерсплав проти України", рішенням від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) у справі "БУЛВЕС проти Болгарії"; рішенням від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (п.72), в яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 р. у справі № 160/3364/19 також підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Так само Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.
Також Велика Палата Верховного Суду висновувала, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму ч.8 ст.9 Закону № 996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.
Отже, з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника податків, такі обставини не можуть бути підставою для відповідальності позивача за відсутності доказів узгодженості його дій із названим у акті контрагентом.
Порушення покупцем товару вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення продавцем товару вимог закону щодо формування показників податкової звітності з податку на додану вартість, тому платник податків (продавець товару) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Більш того, згідно пп.4.1.2-4.1.4 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами абз.2 п.111.3 ст.111 ПК України притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, що передбачає встановлення контролюючими органами вини особи, не передбачає презумпції наявності вини фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи у випадках притягнення фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи до юридичної відповідальності інших видів та не звільняє від обов`язку її доведення в порядку, передбаченому законом.
Під час перевірки контролюючий орган не встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором поставки, або про умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Отже, аналізуючи вказані обставини та надані позивачем документи, суд вважає, що позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" надав суду належні первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності. Вищенаведені документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і підтверджують факт здійснення господарських операцій з поставки позивачем даному контрагенту товарів.
Стосовно доводів відповідача про наявність вироку щодо директора ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" за ч.2 ст.205-1 КК України, то суд зазначає наступне.
У постанові від 27.02.2018 р. у справі № 813/1766/17 Верховний Суд резюмує, що факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. Через що існує нагальна потреба перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження всіх складових господарських операцій, враховуючи обставини, встановлені у вироках, які набрали законної сили.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 826/18952/14, від 16.06.2020 р. у справі № 806/1545/16.
Позивачем надано первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, зокрема, договір поставки, докази придбання ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" товару, який в подальшому відчужено ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", видаткові накладні з відмітками з якого складу був отриманий товар ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", зареєстровані податкові накладні, реєстрація яких не була зупинена контролюючим органом.
Судом зазначає, що діяльність ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" не була визнана ризиковою, оскільки податкові накладні по взаємовідносинах з цим контрагентом зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Окрім цього, господарські операції між позивачем та ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" мали місце у березні-серпні 2021 року, а вирок Приморського районного суду м.Одеса стосовно директора ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" винесено 13.10.2022 р., тобто, через 1 рік і 2 місяці з дати завершення взаємовідносин між товариствами.
Директора ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, а саме, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців. Цей вирок стосується виключно Карпеніна В.В., у ньому відсутні відомості щодо дослідження та оцінки будь-яких господарських операцій з контрагентами, у тому числі і з ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА", вироком не встановлено недійсність документів, що були складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій та жодних згадок про легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом по взаємовідносинах із ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" у ньому не відображено.
Окрім цього, відповідачем не надано доказів того, що на час здійснення господарських операцій із позивачем ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" не мало належної правосуб`єктності, визнання недійсними його установчих документів, скасування державної реєстрації вказаного контрагента.
Навпаки, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом як на час здійснення господарських операцій з придбання у позивача товарів, так і на час розгляду даної справи, актуальний стан ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" - зареєстровано.
Таким чином, лише наявність вироку стосовно директора ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" за ч.2 ст.205-1 КК України автоматично не свідчить про безпідставність відображення позивачем показників податкової звітності з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з поставки даному контрагенту товарів, оскільки така оцінку повинна надаватися у сукупності з іншими обставинами, в тому числі аналізом наданих на підтвердження здійснення цих операцій первинних документів бухгалтерського обліку.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору, є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі, свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував показники податкової звітності з податку на додану вартість, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 КАС України, згідно з якою, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Суд наголошує на тому, що відповідач має довести, що платник податків, виписуючи покупцю певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
Суд вважає, що актом перевірки не зафіксовано та не доведено порушень з боку позивача податкової дисципліни та/або податкового та бухгалтерського обліку в оскаржуваній частині, адже при проведенні перевірки, контролюючим органом виявлено не було дефектності наданих документів бухгалтерського обліку.
У даному випадку висновки акта перевірки та негативні наслідки для позивача знайшли своє відображення через наявність у контролюючого органу інформації про дефектність його контрагента-покупця та порушення ним податкової дисципліни, а не позивачем.
Судом встановлено, а актом перевірки підтверджено, що ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" здійснено оплату поставленого позивачем товару у повному обсязі, позивач отримав від даної операції дохід та нарахував зобов`язання (арк.34 акту перевірки).
Отже, висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій з ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", використання поставлених товарів (тютюнових виробів) не в господарській діяльності ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" ґрунтуються на припущеннях та спростовуються первинними документами, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про протиправність нарахування позивачу грошових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 12.08.2024 р. № 52034000701.
Що стосується податкових повідомлень-рішень від 12.08.2024 р. № 52134000701, яким позивачу нараховано грошові зобов`язання з акцизного податку, та від 12.08.2024 р. № 522334000701, яким до позивача застосовано штрафні санкції за не складання та не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, то підставою для їх прийняття слугували висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій з ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО" з поставки тютюнових виробів, що в свою чергу, за відсутності цих товарів на складах позивача, свідчить про їх використання не в господарській діяльності.
Тобто, зазначені висновки є похідними від висновків щодо нарахування ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" грошових зобов`язань з податку на додану вартість та саме визначена податковим повідомленням-рішенням від 12.08.2024 р. № 52134000701 сума основного платежу визначена базою оподаткування акцизним податком та розміром застосованих штрафних санкцій.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 12.08.2024 р. № 52034000701, то і податкові повідомлення-рішення від 12.08.2024 р. № 52134000701, № 522334000701, які є похідними, також є протиправними.
Окремо суд зауважує, що зазначений відповідачем в акті перевірки алгоритм визнання бази оподаткування акцизного податку не відповідає вимогам податкового законодавства.
Так, положеннями пп.14.1.4 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що акцизний податок -непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Відповідно до пп.212.1.11 п.212.1 ст.212 ПК України платниками акцизного податку є, зокрема, суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.
За приписами пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України об`єктом оподаткування є операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно пп.214.1.4 п.214.1 ст.214 ПК України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.
Пунктом 215.1 статті 215 ПК України встановлено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
Відповідно до пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування.
З аналізу даних правових норм слідує, що операція з реалізації суб`єктом господарювання тютюнових виробів є об`єктом оподаткування акцизним збором у розумінні пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України та пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України, якщо суб`єктом господарювання здійснюється продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Згідно п.216.9 ст.216 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов`язані проводити розрахункові операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Тобто, об`єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації кінцевим споживачам. При відпуску тютюнових виробів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно з п.216.9 ст.216 ПК України. Тому необхідною умовою для виникнення обов`язку зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є встановлення факту реалізації підакцизних товарів кінцевим споживачам в роздрібній торгівлі.
В той же час відповідачем у акті перевірки не встановлено реалізацію ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" тютюнових виробів іншим суб`єктам, аніж ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО".
Документально підтверджена поставка тютюнових виробів на адресу ТОВ "ЛАЙТРО-ПРО", оплата за поставку шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позивача, відсутність доказів щодо іншого використання тютюнових виробів та актів фактичної перевірки за цей період , які би свідчили чи встановлювали факт реалізації вказаних товарів через роздрібну торгівлю, фіксували б порушення інших норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", свідчить про те, щодо належні докази порушення пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України відсутні.
Вказані обставини є додатковими підставами протиправності податкового повідомлення-рішення від 12.08.2024 р. № 52134000701, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з акцизного податку.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА", то сплачений позивачем судовий збір у сумі 30280 грн. підлягає стягненню на його користь з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Суд зауважує, що позивачем у даній справі заявлено вимогу майнового характеру, максимальний розмір судового збору за яку складає 30280 грн.
В той же час згідно платіжних інструкцій від 05.12.2024 р. № 9623, № 9621, № 9622 ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" сплачено судовий збір у розмірі 73065,81 грн. (12505,81 грн. + 30280 грн. + 30280 грн.), тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, законодавцем встановлено умови та порядок повернення надмірно сплаченого розміру судового збору - ухвалою суду за клопотання особи, яка його сплатила.
З огляду на викладене, для повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 42785,81 грн. позивачу необхідно звернутися до суду з відповідною заявою (клопотанням).
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" (65044, м.Одеса, пр-т Шевченка, буд.4А, код ЄДРПОУ 30622532) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65058, м.Одеса, пр-т Шевченка, буд.15/1, код ЄДРПОУ 44104032) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.08.2024 р. № 51934000701, № 52034000701, № 52134000701, № 52334000701.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65058, м.Одеса, пр-т Шевченка, буд.15/1, код ЄДРПОУ 44104032) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" (65044, м.Одеса, пр-т Шевченка, буд.4А, код ЄДРПОУ 30622532) судовий збір у сумі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.03.2025 р.
Суддя О.І. Бездрабко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2025 |
Оприлюднено | 14.03.2025 |
Номер документу | 125783245 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бездрабко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні