Постанова від 04.03.2025 по справі 420/22859/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/22859/24

Перша інстанція: суддя Попов В.Ф.,

повний текст судового рішення

складено 24.12.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представника позивача - Бурлаку Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі за позовом Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач звернувся з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.02.2024 року №85/34-00-04-02-02/01125815.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в лютому 2024 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН, якою встановлені порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПКУ, пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення». В Акті перевірки контролюючим органом невірно застосовані приписи пункту 201.10 ст.201 ПК України, яким передбачено термін реєстрації розрахунків коригування, що привело до неправомірного нарахування штрафних санкцій. Позивач звертає увагу суду на те, що розрахунки коригування, які за результатом камеральної перевірки, визначені, як такі, що зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничного строку для їх реєстрації, були несвоєчасно надіслані постачальниками, але своєчасно зареєстровані платником (отримувачем), що підтверджується копіями роздруківок з комп`ютерної програми М.Е.Doc. Відповідно прийняте ППР є протиправним і підлягає скасуванню. Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем поданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПКУ, пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення», що зазначено в Акті. Відповідно ППР є правомірним та прийнятим відповідно до чинного законодавства. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач без додержання вимог ст.162 КАС України, лише повідомляє, що «Дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН», не зазначаючи при цьому жодних фактичних доказів або документів, які підтверджують вину позивача, що свідчить про суто формальний підхід до справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року позовні вимоги Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.02.2024 року №85/34-00-04-02-02/01125815.

Стягнуто з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44104032) на користь Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (ЄДРПОУ 01125815, 68600, Одеська область, м. Ізмаіл, вул. Портова, 7) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

На вказане рішення суду Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року по справі №420/22859/24. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, неповно з`ясовані судом обставини, що мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

18.02.2025 року (вхід.№8957/25) на адресу суду апеляційної інстанції від представника Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» Бурлаку Тараса Олександровича надійшов відзив на апеляційну скаргу. Заявник просить ухвалити рішення, яким відмовити у задоволені апеляційної скарги Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків; закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 року по справі №420/22859/24.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05 лютого 2024 року Південним міжрегіональним управлінням державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до таких накладних з податку на додану вартість в ЄРПН Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі «ДП ІЗМ МТП»).

Відповідно до Акта перевірки від 05.02.2024 року №49/34-00-04-02-02/01125815 встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення», складених за період грудень 2019 року, березень, червень-серпень 2022 року, травень, липень, вересень, грудень 2023, які зареєстровані в ЄРПН у період з 03.01.2020 року по 09.01.2024 року.

ДП «ІЗМ МТП» на Акт перевірки від 05.02.2024 року подані заперечення від 12.02.2024 року №19/166, на яке ПМУ ДПС надало відповідь від 27.02.2024 року №580/6/34-00-04-02-02, згідно з якою висновки Акту перевірки залишено без змін.

Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесене податкове повідомлення-рішення від 28.02.2024 року №85/34-00-04-02-02/01125815, згідно з яким нараховані штрафні санкції у розмірі 3210,18 грн.

Із зазначеним рішенням контролюючого органу позивач не погодився, в зв`язку з чим, у порядку п.55.1 ПК України, подав до Державної податкової служби України скаргу від 26.03.2024 року №9/26-24, яка Рішенням ДПС від 29.05.2024 року №15914/6/99-00-06-03-01-06 залишена без задоволення.

Не погоджується ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» з вказаними в Акті перевірки термінами реєстрації по наступним розрахункам коригування:

№24574 від 13.12.2019 р. на загальну суму - 3987,9 грн., у т.ч.ПДВ - 664,65 грн. ;

№5 від 31.03.2022 р. на загальну суму - 29 745,9 грн., у т.ч. ПДВ - 4 957,65 грн. ;

№896//4 від 15.08.2022 р.на загальну суму- 45 585,33 грн.,у т.ч.ПДВ -7597,55 грн.;

№900//4 від 15.08.2022 р.на загальну суму - 4 191,64 грн., у т.ч. ПДВ - 698,61 грн;

№9 від 30.06.2022 р. на загальну суму - 6377,05 грн., у т.ч. ПДВ - 1062,84 грн;

№025//4 від 31.07.2022 р. на загальну суму - 18734,33 грн., у т.ч.ПДВ - 3122,39 грн;

№899//4 від 15.08.2022 р. на загальну суму - 654,79 грн., у т.ч. ПДВ -109,13 грн.

ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» зазначає, що пунктом 201.10 ст.201 ПКУ визначено: «для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)». Зазначають, що наведені в Акті розрахунки коригування кількісних і вартісних показників ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» були зареєстровані в ЄРПН без порушень термінів, передбачених ПКУ та згідно з нормами п.86.7 ст.86 ПКУ надає заперечення та додаткові підтверджуючі документи.

Проаналізувавши позиції сторін викладені у їх заявах по суті та пояснення надані у судовому засіданні, суд зазначає, що основним питанням яке підлягає з`ясуванню у цій справі є встановлення саме з якого моменту необхідно відраховувати строк реєстрації РК отриманого покупцем від постачальника - з дня складання ПН, чи з дня отримання РК покупцем/отримувачем послуг від постачальника/продавця. Суд зазначає, що саме від цього залежить наявність чи відсутність порушення строків реєстрації розрахунків коригування.

Відповідачі свою позицію відносно обґрунтувань позивача, щодо протиправності висновків викладених у Акті перевірки та протиправності ППР не виклали взагалі, оскільки відзив складається лише з викладення змісту ст.201 ПКУ, Закону України від 12 січня 2023 року №2876/ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», Закону України від 13 грудня 2022 року №2836- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України».

Тобто, заперечення щодо заявлених позовних вимог відсутні, на що наголошує позивач у позові та відповіді на відзив.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ платник податку зобов`язаний скласти ПН/РК в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН.

Терміни реєстрації ПН/РК встановлені пунктом 201.10 ст.201 ІІКУ, згідно з яким така реєстрація повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених ПІН та/або РК до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Законом України від 12 січня 2023 року №2876/ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» ПКУ щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі-Закон №2876) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» 1ІКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного етапу збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, встановлені пунктом 201.10 ст.201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.

Нові строки реєстрації в ЄРПН ПН/РК становлять: для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для ПІІ/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника з податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/нослуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ГІН отримувачем (покупцем).

За порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, які припадають па період до набрання чинності Законом №2876-ІХ, передбачено накладення штрафу у розмірах, встановлених пунктами 1201.1 та 1201.2 статті 1201 ПКУ.

Відповідно до вимог п.192.1 ст.192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. №1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за №137/28267, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Відповідно до вимог п.25 Порядку №1307 розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку «X», та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

З аналізу даних правових норм слідує, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної. При цьому, порядок складання розрахунку коригування та його реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних. Таким чином, розрахунок коригування до податкової накладної має бути складеним на дату проведення перерахунку.

Водночас ПК України та Порядком заповнення податкової накладної не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування, але на думку суду, зазначене не може бути підставою для застосування податковим органом тих приписів закону які стосуються строків реєстрації податкових накладних.

Відповідно до вищенаведених приписів законодавства розрахунок корегування складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Тобто, покупець, (у цій справі позивач), повністю залежний від дати складання РК продавцем, а тому є справедливим та логічним здійснювати розрахунок строку реєстрації РК з дати його отримання від постачальника, оскільки Позивач (покупець) не має впливу на строки видання РК продавцем, а тому притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації РК виданого іншим суб`єктом є протиправним в силу відсутності його вини у несвоєчасному виданні РК.

Колегія суддів зазначає, що положеннями п.201.10 ст.201 ПКУ, реєстрація повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків для РК, складених постачальником в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Податковим органом не враховані приписи вказаної статті та не наведено в акті підстави складання РК.

Одним із ключових положень юридичної визначеності є «якість закону», яка охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства, як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

Будь-які обмеження, які накладаються, мають ґрунтуватися на положеннях законодавства. Воно має бути сформульоване з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування, а також для запобігання спробам регулювати діяльність, яка не підлягає регулюванню (див. рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року).

Оскільки діючим законодавством не врегульований механізм фіксації дати отримання покупцем РК, то застосування податковим органом інших норм щодо реєстрації ПН є протиправним.

Також, положеннями п.56.21 ст.56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 року по справі №380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Таким чином, оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію розрахунків корегування в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить принципу правової визначеності та стабільності.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено наданими суду письмовими доказами інформаційними звітами про отримання РК позивачем від постачальника, позивач здійснював реєстрацію РК в день його надходження або на наступний день.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом розрахунок штрафних санкцій здійснений протиправно, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 12.03.2025 року.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко