Рішення від 10.03.2025 по справі 671/576/21

Справа №: 671/576/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року Волочиський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої- судді Бабій О.М.,

з участю: секретаря судового засідання Кошонько Н.С., позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, виділення частини квартири у власність в натурі та припинення права спільної часткової власності на частину квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, виділення частини квартири у власність в натурі та припинення права спільної часткової власності на частину квартири, в якому просила:

1. Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 шляхом передачі позивачу ключів від квартири.

2. Виділити ОСОБА_1 у власність частку квартири АДРЕСА_1 , а саме: житлову кімнату 3 площею 16,1кв.м. з балконом; кухню площею 5,7 кв.м., санвузол площею 2,3 кв.м. та коридор площею 4,3 кв.м. залишити в спільній власності сторін.

3. Припинити право спільної часткової власності на частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вона є власником частини квартири АДРЕСА_1 , яку успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її сина ОСОБА_3 . Інша частина спірної квартири належить онуці позивача ОСОБА_2 . Право власності на квартиру зареєстроване.

Позивач вказує, що за даними технічного паспорту спірна квартира складається з двох житлових кімнат жилою площею 16,1 кв.м. та 12,7 кв.м., коридору площею 4,3 кв.м., санвузла площею 2,3 кв.м., кухні площею 5,7 кв.м., балкону площею 0,9 кв.м. Відповідно до звіту про оцінку майна ринкова вартість квартири становить 241084,00 грн. (вартість частки квартири становить 120542,00 грн.).

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що після смерті сина вона не має можливості користуватися належною їй частиною квартири, тому що відповідач та її родичі змінили замки в квартиру та перешкоджають позивачу вселитися до квартири. Зі слів позивача, вона неодноразово зверталась до відповідача з пропозицією щодо спільного користування зазначеним майном, пропонувала їй викупити у ОСОБА_1 її частку квартири або купити у відповідача її частку квартири, але вона відмовляється та ігнорує всі пропозиції та вимоги.

Позивач вказує, що вона має право виділу їй в натурі частки із спірної квартири, яка належить їй на праві власності, в судовому порядку, тому просить захистити її право власності на житло шляхом виділу у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов з викладених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_2 в суді позов визнала частково, підтвердивши, що у ОСОБА_1 відсутня можливість потрапити до спірної квартири, оскільки у неї немає ключів від дверей квартири. На даний час в квартирі проживають квартиранти. Вказала, що є намір домовитись з позивачем щодо мирного вирішення питання, однак наразі домовленості не досягнуто.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно доч.1ст.316,ст.317,ч.1ст.319ЦК України правомвласності єправо особина річ(майно),яке воназдійснює відповіднодо законуза своєюволею,незалежно відволі іншихосіб. Власниковіналежать прававолодіння,користування тарозпоряджання своїммайном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зіст.355ЦК України майно,що єу власностідвох абобільше осіб(співвласників),належить їмна правіспільної власності(спільнемайно). Майноможе належатиособам направі спільноїчасткової абона правіспільної сумісноївласності. Правоспільної власностівиникає зпідстав,не забороненихзаконом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 391 ЦК України , власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільноїчасткової власностіздійснюється співвласникамиза їхньоюзгодою. Співвласникиможуть домовитисяпро порядокволодіння такористування майном,що єїхньою спільноючастковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно зположеннями статті364ЦК України, співвласникмає правона виділу натурічастки ізмайна,що єу спільнійчастковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183цього Кодексу),співвласник,який бажаєвиділу,має правона одержаннявід іншихспіввласників грошовоїабо іншоїматеріальної компенсаціївартості йогочастки. Компенсаціяспіввласникові можебути наданалише зайого згодою. Правона часткуу правіспільної частковоївласності успіввласника,який отримавтаку компенсацію,припиняється здня їїотримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, щодоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками на праві спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 , кожній з них належить по частині вказаної спірної квартири, що підтверджується даними: витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 152826515 (а.с. 9); спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 (а.с. 138-159); витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 152262830 (а.с. 154).

Відповідно до звіту про оцінку майна № 4-20 від 14 лютого 2020 року оціночна (ринкова) вартість квартири АДРЕСА_1 складає 241084,0 грн., вартість частини квартири становить 120542,0грн. (а.с. 12-20).

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3224/23-26 від 22 січня 2025 року, розподіл квартири АДРЕСА_1 в натурі між співвласниками, відповідно до ідеальних часток двох співвласників, яким належить кожному по частині квартири, не вбачається за можливе. Визначити можливі варіанти поділу в натурі квартири АДРЕСА_1 , із виділенням в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожній по частині вказаної квартири, не вбачається за можливе (а.с. 179-186).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 визнала факт існування перешкод для позивача ОСОБА_1 у користуванні нею належною їй частиною спірною квартири, а саме: зазначила, що у ОСОБА_1 відсутні ключі від квартири та потрапити всередину квартири вона не має змоги, на даний час в квартирі проживають квартиранти.

Враховуючи викладене, позов в частині усунення перешкод в користуванні позивачем належною їй частиною квартири підлягає задоволенню та слід зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належною їй на праві власності частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом передання ключів від квартири ОСОБА_1 .

Щодо вимоги позивача про виділення їй в натурі частини квартири та припинення її права спільної часткової власності в цій частині в позові слід відмовити, оскільки згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи виділ частки ОСОБА_1 в натурі неможливий. При цьому суд враховує, що позивачем не було заявлено вимогу про стягнення на її користь компенсації вартості її частини у спірній квартирі та про свою згоду на таку компенсацію в суді позивач не заявляла.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 78, 80, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України; ст.ст. 316, 317, 319, 321, 355, 356, 358, 364, 391 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належною їй на праві власності частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом передання ключів від квартири ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908грн. 00 коп. судових витрат із сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )Відповідач:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 )

Повне судове рішення складено 12 березня 2025 року.

Суддя О.М.Бабій