Рішення

від 10.03.2025 по справі 202/8543/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8543/24

Провадження № 2/202/1538/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2024 року представник КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» Лавренко П.Є. через систему «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 17.01.2024 о 22:05 год у місті Дніпрі на вулиці Батумській, біля будинку № 13Д сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Alfa Romeo» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та належного позивачу автомобіля екстреної (швидкої) медичної допомоги «Автоспецпром АСПА.941157.014.03» державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія автотранспортних засобів санітарних бригади екстреної медичної допомоги підприємства ОСОБА_2 . Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2024 (справа №202/2200/2024, провадження №3/202/2891/2024) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

01.05.2024 на розрахунковий рахунок позивача від третьої особи (страховика відповідача - ТДВ «СК «ГАРДІАН») надійшло страхове відшкодування, згідно страхового акту №G-35864-1, за пошкоджений ТЗ «Автоспецпром», у розмірі 66814,30 грн. без ПДВ.

Згідно з висновком №9826 судового експерта-автотоварознавця вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту), нанесеного власнику автомобіля АСПА.941157.014.03, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого у наслідок ДТП, становить 116638,66 гривень без урахування ВТВ (втрати товарної вартості) та 163215,42 гривень з урахуванням ВТВ.

Оскільки власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування завданих збитків у повному обсязі, то з відповідача підлягає стягненню різниця між отриманими страховими виплатами та реальними витратами.

Враховуючи наведене, представник позивача просить: стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 96401,02 грн., витрати проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 5000,00 грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2024 року, ухваленому в порядку заочного розгляду справи, задоволено позовні вимоги КП «ОЦЕМД та МК» ДОР».

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2024 року поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 30.09.2024 року,задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Чіпа Я.М. про перегляд заочного рішення суду, скасовано рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2024 року, та призначено справу до розгляду в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

15 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Чіп Я.М. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. На думку представника відповідача, позивачем не вірно визначено коло осіб, які в силу наведеного вище мають нести майнову відповідальність за спричинений матеріальний збиток в межах страхової суми за полісом страхування, яка становить 160000 грн., а отже заявлені позовні вимоги є не обґрунтованими. Також представник відповідача повідомив, що орієнтовний розмір судових витрат, які поніс відповідач, складаються із витрат позивача на правову допомогу в сумі 13500 гривень та судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення. Остаточний розрахунок таких витрат та підтвердження їх оплати буде надано відповідачем протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення по справі.

23 грудня 2024 року представник КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» Лавренко П.Є. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав відповідь на відзив на позовну заяву в якому зазначив, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Оскільки сума страхового відшкодування від страховика відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН», у розмірі 66814,30 грн., не повністю покрили понесені витрати (загальний розмір збитку становить 163215,42 грн., що підтверджується висновком №9826 судового експерта-автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу (КТЗ), підготовленого для подання до суду), підприємством була подана позовна заява саме до відповідача, з метою відшкодування потерпілій особі різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка була одержана від страховика.

На виконання рішення суду від 30.09.2024 року, позивачем отримано виконавчий лист, який було пред`явлено до примусового виконання. 19.11.2024 на рахунок стягувача надійшли кошти (частина суми матеріальної шкоди) від Індустріального відділу ДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у розмірі 31178,39 грн., в рахунок стягнення за виконавчим документом, згідно положень Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку з тим, що заочним рішенням суду позовну заяву позивача було задоволено, представник позивача вважає, що для повного виконання деліктного зобов`язання, за наслідками спричиненої шкоди майну позивача, слід стягнути з відповідача решту суми матеріального збитку в розмірі 68250,63 грн. (за вирахуванням попередньо стягнутої за виконавчим документом суми - 31178,39 грн.), та 5000,00 грн. витрат за проведення експертного товарознавчого дослідження (підтвердження з оплати дослідження підприємством надається), а разом 73250,63 грн.

Правом, передбаченим ст. 180 ЦПК України, щодо подачі заперечень, відповідач не скористався.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу № 202/8543/24 до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, натомість представник відповідача подав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 1,2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб. інтересів держави.

Загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).

В ході судового розгляду судом досліджено, витребувані за клопотанням представника позивача, матеріали справи у справі про адміністративне правопорушення №202/2200/2024, провадження №3/202/2891/2024 та встановлено, що 17.01.2024 о 22:05 год. у місті Дніпрі на вулиці Батумській, біля будинку № 13Д сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу автомобіля «Alfa Romeo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля екстреної (швидкої) медичної допомоги «Автоспецпром АСПА.941157.014.03» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія автотранспортних засобів санітарних бригади екстреної медичної допомоги підприємства ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.

Вчинення дорожньо-транспортної пригоди також встановлено й підтверджується постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2024 (справа №202/2200/2024, провадження №3/202/2891/2024), відповідно до якої встановлено вину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та накладено на останнього адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 30.05.2023 року ТСЦ 1242, транспортний засіб «Автоспецпром» модель АСПА.941157.014.03, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , 2023 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить КП «ОЦЕМД та МК» ДОР».

Полісом № ЕР-216254047 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ТДВ «СК «ГАРДІАН», з 14.08.2023 року по 13.08.2024 року застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Alfa Romeo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , із розміром відшкодування за шкоду заподіяну життю, здоров`ю 320000,00, гривень, а за шкоду, завдану майну 160000,00 гривень, із розміром франшизи 00,00 гривень.

18 січня 2024 року представник КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» звернувся до ТДВ «СК «ГАРДІАН» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 17.01.2024 року у м. Дніпрі по вул. Батумській, біля буд. 14Д, в ході якої водій автомобіля «Alfa Romeo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, почав рух та скоїв наїзд на транспортний засіб «Автоспецпром» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Актом про врегулювання страхового випадку, укладеного між КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» та ТДВ «СК «Гардіан», сторони встановили та погодили, що по заявленому страховому випадку, розмір матеріального збитку, завданого КП «ОЦЕМД та МК» ДОР», за вирахуванням франшизи (0,00 гривень), становить 66814,30 гривень.

ТДВ «СК «ГАРДІАН», на вимогу виконання умов полісу № ЕР-216254047 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі акту про врегулювання страхового випадку та страхового акту № G-35864-1, було прийнято рішення про виплату власнику транспортного засобу «Автоспецпром» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зазнав пошкоджень, страхового відшкодування в сумі 66814,30 гривень.

Відповідно до платіжної інструкції № 207308 від 01.05.2024 року, ТДВ «СК «ГАРДІАН» перераховано на рахунок КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» грошові кошти у розмірі 66814,30 гривень, Призначення платежу: страхове відшкодування згідно страхового акту № G-35864-1 за пошкоджений транспортний засіб Автоспецпром АСПА.941157.014.03 НОМЕР_2 , власник КП «ОЦЕМД та МК» ДОР», без ПДВ.

Відповідно до висновку №9826 судового експерта-автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 28.05.2024 року, підготовленого для подання до суду за замовленням КП «ОЦЕМД та МК» ДОР», вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля АСПА.941157.014.03, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 пошкодженого у наслідок ДТП, становить: 116638,66 гривень без урахування ВТВ (втрати товарної вартості) та 163215,42 гривень з урахуванням ВТВ.

Відповідно до платіжної інструкції № 3479 від 13.05.2024 року, за проведення експертного дослідження, КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» сплачено 5000,00 гривень, призначення платежу: 0712070;2610(2240); Експерт.дослiдж.авто. АСП.941157.014.03 держ.ном. НОМЕР_2 ; Дог№148,09.05.2024; UA-2024- 05-09-009471-a; акт№2283,13.05.2024; без ПДВ.

Згідно з листом генерального директора КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» від 08.01.2025 року № 07/82 «Про надання інформації», спеціальний транспортний засіб «Citroen Jamper» («Автоспецпром»), реєстраційний номер НОМЕР_2 , що був пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної пригоди, з вини ОСОБА_1 , наразі відремонтований. Згідно акту наданих послуг господарського товариства, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, у тому числі, вищевказаного спеціального ТЗ від 13.08.2024 року, вартість послуг/відновлювальних робіт становить 130804,29 гривень.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2ст. 16 ЦК України, серед яких, зокрема, відшкодування завданих збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст.1187ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст.1187ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Статтею 1192 ЦК Українипередбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина другастатті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно достатті 999 ЦК Українизаконом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цьогоКодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (п. 69 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про страхування»).

Статтею 979ЦК України передбачено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу,Закону України"Прострахування",інших законодавчихактів. Закономможе бутивстановлено обов`язокфізичної абоюридичної особиукласти договірстрахування (обов`язковестрахування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Відповідно до частини першої статті 982ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальнимЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Устатті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зістаттею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Таким чином, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормамиЗакону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені устатті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1. якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 22 ЦК Україниреальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі статтями29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

За змістом цьогоЗакону(статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

У даному випадку представником заявлено вимогу про стягнення з відповідача, як особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди, різниці між вартістю матеріального збитку КТЗ з урахуванням втрати товарної вартості (ВТВ) в сумі 163215,42 гривень та страховим відшкодуванням в розмірі 66814,30 гривень.

Відповідно до надано представником позивача висновку №9826 судового експерта-автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 28.05.2024 року, вартість відновлювального ремонту складає 116638,66 гривень, що є розміром матеріальних збитків. При цьому, за розрахунками експерта, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0,00.

У страховика у зв`язку з настанням страхового випадку виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

За Полісом № ЕР-216254047 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ТДВ «СК «ГАРДІАН», відповідальність страховика здійснити відшкодування за шкоду завдану майну складає 160000,00 гривень, з яких франшиза 0,00 гривень.

Отже, сума матеріального збитку (відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу 0,0), що складає 116638,66 гривень, а також витрати понесені на ремонт транспортного засобу за Актом надання послуг № 610 від 13.08.2024 року в розмірі 130804,29 гривень, не перевищують максимальний розмір страхової суми - 160000,00 гривень.

Як встановлено судом, позивач та страховик відповідача погодили розмір страхового відшкодування в розмірі 66814,30 гривень, яку було отримано на позивачем 01.05.2024 року.

Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.

В підписаному ТДВ «СК «ГАРДІАН» та КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» Акті про врегулювання страхового випадку зазначено, що воно складено у відповідності до вимог п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV, а з моменту виплати страхового відшкодування в розмірі встановленому Актом, КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» за заявленим страховим випадком від 17.01.2024 року, майнових та інших претензій, пені, штрафних та інших грошових вимог до ТДВ «СК «ГАРДІАН» мати не буде. Тобто, за змістом даного Акту, позивач, діючи добровільно, на власний розсуд погодився із розміром страхового відшкодування та правовими наслідками такої виплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 13 грудня 2023 року у справі № 759/28079/21.

Звертаючись до суду із даним позовом, КП «ОЦЕМД та МК» ДОР», як потерпіла сторона, просить стягнути з відповідача, як особи, винною у настанні дорожньо-транспортної пригоди, матеріальну шкоду, яка складається, зокрема, із різниці між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу (116638,66 гривень), в межах страхового ліміту (160000 гривень) і узгодженою страховою виплатою (66814,30 гривень).

Водночас, узгодження суми страхового відшкодування між потерпілим та страховиком не може покладати додаткових обов`язків на особу, відповідальність якої застрахована.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

З урахуванням наведеного, оскільки завдана майну позивача матеріальна шкода не перевищує максимальний розмір страхової виплати, то вона має відшкодовуватись страховиком. Отже, вимоги позовної заяви, в цій частині, задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 1194ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

При цьому п.32.7 ч.1 ст.32 ЗУ «Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (далі-Закон №1961-IV) встановлено, що шкоду, пов`язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092(далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6. Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Враховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Відповідно до пункту 8.6.1. Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Пунктом 8.6.2. Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).

Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли проводиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Системний аналіз пункту 32.7. частини першоїстатті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті988, статей1166,1187,1194 ЦК України, пунктів 1.6., 8.6., 8.6.1., 8.6.2. Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.

При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, однак існують законодавчо встановлені обмеження щодо відшкодування шкоди страховиком, зокрема, майнової шкоди в вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу, то таке відшкодування має бути здійснено особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Подібні правові висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 420/998/18 (провадження № 61-11714св19), від 07 квітня 2021 року у справі № 757/29950/14-ц (провадження № 61-17433 св 19).

Відповідно до частин першої, другої статті 22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);2 ) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача просив, зокрема, стягнути з відповідача ОСОБА_1 , як особи, яка завдала майнову шкоду, у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу.

Відповідно висновку №9826 судового експерта-автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 28.05.2024 року, величина втрати товарної вартості належного позивачу автомобіля АСПА.941157.014.03, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 46576,76 гривень (163215,42 гривень (вартість матеріального збитку з урахуванням ВТВ) 116638,66 гривень (вартість матеріального збитку без урахування ВТВ).

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, врахувавши вказані норми матеріального права, суд доходить висновку про те, що завдана позивачу майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу в розмірі 46576,76 гривень, підлягає стягненню з відповідача як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Безпідставними є посилання представника відповідача адвоката Чіпа Я.М. на те, що розмір заявленої до стягнення у цій справі майнової шкоди не перевищує ліміт відповідальності ТДВ «СК «ГАРДІАН», а тому помилковим є покладення на відповідача обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування.

Так, чинним законодавством передбачено обов`язок страховика відшкодувати потерпілій особі вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, що не є тотожним розміру втрати товарної вартості цього автомобіля, які мають бути відшкодовані саме особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Така правова позиція повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 757/29950/14-ц (провадження № 61-17433 св 19).

В ході розгляду справи, відповідачем та його представником не надано доказів відшкодування позивачу втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля.

При цьому, на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.09.2014 року по даній справі, яке скасовано ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2024 року, було видано виконавчий лист № 202/8543/24. Даний виконавчий лист, до скасування заочного рішення суду, перебував на примусовому виконанні в Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавче провадження № 76555325. В ході примусового виконання, 19.11.2024 року в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом, відділом державної виконавчої служби виплачено позивачу 31178,39 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 6702 від 19.11.2024 року, призначення платежу: ВД №202/8543/24; 01.11.2024; ОСОБА_3 ; ВП №76555325; Кошти за ВД, стягнутi на користь стягувача.

В ході повторного розгляду справи, суду не надано доказів звернення ОСОБА_1 до державного виконавця чи до суду із заявами про повернення стягнутих з нього грошових коштів у розмірі 31178,39 гривень за виконавчим листом № 202/8543/24 від 01.11.2024 року, в рамках виконавчого провадження №76555325 чи здійснення повороту виконання заочного рішення суду від 30.09.2024 року по справі № 202/8543/24.

У відповіді на відзив на позовну заяву, у заяві про розгляд справи без участі та поясненнях у справі, представник позивача зазначив, що розмір матеріальних збитків, завданих позивачем, просить стягнути з вирахуванням вже отриманих, в рамках виконавчого провадження, коштів у сумі 31178,39 гривень.

Однією із засад (принципів) цивільного судочинства є дистозитивність (п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК Украхни). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. (ч.ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України).

Враховуючи позицію сторони позивача, оскільки КП «ОЦЕМД ТА МК» ДОР» не отримав повного фактичного відшкодування завданих збитків, то з відповідача, як особи винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, підлягає стягненню сума втрати товарної вартості колісного транспортного засобу - автомобіля АСПА.941157.014.03, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , пошкодженого 17.01.2024 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 46576,76 гривень, з вирахуванням суми в розмірі 31178,39 гривень, стягнутої в рамках виконавчого провадження №76555325 під час примусового виконання виконавчого листа №202/8543/24, що складає 15398,37 гривень.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2011 року, остаточне 10.05.2011).

Судом висвітлено істотні аспекти доводів сторін та не надається детальна відповідь інші аргументи, наведені сторонами, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами у справі, не впливають на вищезазначені висновки суду.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до платіжної інструкції № 5013 від 01.07.2024 року за звернення до суду із даним позовом, КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Також, представником позивача заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на підготовку поданого до суду експертного висновку № 9826 від 28.05.2024 року в розмірі 5000,00 гривень.

Частиною 6 статті 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо).Такі доказиподаються дозакінчення судовихдебатів усправі абопротягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясуду заумови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На час розгляду справи позивачем надано платіжну інструкцію № 3479 від 13.05.2024 року, згідно з якою КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» у зв`язку із проведенням експертизи та підготовкою експертного висновку № 9826 від 28.05.2024 року, понесені витрати в сумі 5000,00 гривень.

Відповіднодо ч.1,п.1ч.2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» підлягають частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1463,00 гривень та витрати на підготовку експертного висновку в розмірі 2415,78 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 133, 139, 141, 259, 263-265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», код ЄДРПОУ 26136949, місцезнаходження: 49005, місто Дніпро, площа Соборна, буд. 14, матеріальну шкоду в розмірі 15398,37 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», код ЄДРПОУ 26136949, місцезнаходження: 49005, місто Дніпро, площа Соборна, буд. 14, судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1463,00 гривні та витрати на підготовку експертного висновку в розмірі 2415,78 гривень.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Мачуський