Рішення

від 13.03.2025 по справі 702/1013/24

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/1013/24

Провадження № 2/702/47/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2025 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Карабань З.І.,Безелюк А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Чуйко Я.В. не з`явився,

представник відповідача Монастирищенської міської ради - не з`явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 не з`явилась,

третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідача ОСОБА_3 не з`явилась,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , провстановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в :

30.10.2024 позивач звернувся до суду з вимогою до Монастирищенської міської ради Черкаської області про встановлення факту родинних відносин.

Позов обґрунтовує тим, що він є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стверджує, що в документах про реєстрацію його народження допущена помилка і у виданому його матері ОСОБА_5 свідоцтві помилково прізвище батька зазначене як прізвище матері ОСОБА_6 , а не ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а також право на отримання допомоги сім`ї загиблого воїна, але в нотаріальному органі у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу відмовлено і роз`яснено, що свої права спадкоємця він зможе реалізувати після підтвердження факту родинних відносин з покійним ОСОБА_4 в судовому порядку.

Позивач переконаний, що є сином покійного і посилається при цьому на звіт про протестовані родинні зв`язки між ним та матір`ю ОСОБА_4 ОСОБА_8 .

Вважаючи своє право порушеним, ОСОБА_1 просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Архангельське Донецької області, є його батьком.

Постановленою 13.11.2024 ухвалою позов прийнятий до розгляду, відкрите загальне позовне провадження у справі, призначене у ній підготовче судове засідання та надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20.12.2024 підготовче провадження у справі закрите і її призначено до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Чуйко Я.В. в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений у визначений нормами чинного процесуального законодавства спосіб

Позивач ОСОБА_1 настоював на розгляді справи за відсутності його представника.

Відповідач Монастирищенська міська рада свого представника для участі в розгляді справи на направила, про дату, час та місце його проведення повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляла, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалася.

Треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили, правом на подачу пояснень щодо позову не скористались.

Зважаючи на відсутність визначених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи суд постановив ухвалу про проведення засідання за відсутності представника позивача, відповідача та третіх осіб на стороні відповідача.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити, на їх обґрунтування пояснив, що його мати ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 не перебувала. Вони проживали поруч, зустрічались, а потім нетривало жили у будинку батьків ОСОБА_4 .

Після його народження мати та ОСОБА_4 припинили спільне проживання і ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_9 .

Від шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_10 народилось дві доньки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_9 , донька ОСОБА_13 та мати ОСОБА_8 , а включити позивача до кола спадкоємців позивача нотаріус відмовилась, що спонукало його звернутись з позовом до суду.

Також позивач стверджує, що до органів державної реєстрації актів цивільного стану він не звертався, копію актового запису про своє народження не отримував, вважає, що ці архіви вже не збереглись. Про обставини реєстрації свого народження пояснити нічого не зміг, зазначає, що у свідоцтво про його народження відомості про прізвище батька внесені помилково.

Заслухавши вступне слово позивача, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане 30.04.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Монастирищенської районної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Його батьками зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_14 (а.с.4).

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що 14.06.2024 повторно виданого Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і його батьками зареєстровані ОСОБА_15 і ОСОБА_8 (а.с.5).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Архангельськ Донецької області у віці 50 років, про що Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) 14.05.2024 зроблений відповідний актовий запис №190 (а.с.6).

Згідно зі звітом про протестовані родинні зв`язки між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , як передбачуваною бабусею, протестовані зв`язки не переконливі і носять виключно інформаційний характер. Зразки не відбиралися з верифікацією, імена пацієнтів та походження зразків не можуть бути підтверджені (а.с.7-8).

Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яке 22.04.2015 повторно видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Монастирищенського районного управління юстиції у Черкаській області, та копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , яке 17.07.2024 повторно видане Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), підтверджують, що ОСОБА_17 є рідною сестрою ОСОБА_4 (а.с.9,10).

Із заявою про встановлення факту родинних відносин в порядку окремого провадження ОСОБА_1 звертався до суду 27.08.2024.

Постановленою 15.10.2024 ухвалою суд заяву позивача залишив без розгляду, роз`яснивши йому право на звернення до суду з позовом на загальних підставах (а.с.16).

Свідок ОСОБА_17 показала, що тривалий час в місті Монастирище Черкаської області не проживала, оскільки у 2000 році виїхала з донькою в Донецьку область, де і проживала до початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

Разом з нею в Донецькій області також проживала їх спільна з покійним ОСОБА_4 матір ОСОБА_8 .

Залишити дім в м. Білозерське Донецької області їх змусила війна, тому у 2022 році вона з матір`ю та донькою переїхали в Черкаську область.

Покійний брат ОСОБА_18 одружений з ОСОБА_9 , одружився він з нею, коли у них уже було дві спільних доньки ОСОБА_19 і ОСОБА_20 .

Перед мобілізацією свідок посварилась із братом ОСОБА_21 по причині того, що він вигнав з будинку в с. Нове Місто Уманського району, співвласником якого є свідок, їхню матір ОСОБА_22 .

За твердженням свідка ОСОБА_8 вісім місяців проживала із сім`єю ОСОБА_4 у будинку, власником частки у якому є ОСОБА_17 , а потім дружина брата ОСОБА_9 заставила матір залишити будинок.

Дату реєстрації шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , дати народження їх спільних дочок ОСОБА_19 і ОСОБА_23 свідок вказати не змогла.

Свідок ОСОБА_8 показала, що позивач доводиться їй онукою і стосунки у них хороші, а із третіми особами ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вони не спілкуються по причині того, що свідок після виїзду з міста Білозерське Донецької області 8 місяців проживала у будинку сина в с. Нове Місто, однак на вимогу невістки ОСОБА_3 будинок залишила.

Свідок настоює на тому, що позивач є її онуком, оскільки покійний син ОСОБА_24 любив матір позивача і проживав з нею у будинку свідка.

ОСОБА_25 завагітніла і народила позивача. Однак коли ОСОБА_26 виповнилось шість місяців ОСОБА_5 і ОСОБА_4 по скандалили та припинили спільне проживання, а невдовзі син одружився із ОСОБА_3 і в цьому шлюбі у нього народилось дві доньки ОСОБА_19 і ОСОБА_20 .

Вказати точні дати початку спільного проживання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , народження позивача, реєстрації шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , народження у них доньок свідок не змогла.

Стверджує, що ОСОБА_5 народження сина ОСОБА_27 реєструвала самостійно, син свідка ОСОБА_4 з нею до органів ЗАГСу не ходив.

Після загибелі ОСОБА_4 свідок подала заяву про прийняття спадщини до органу нотаріату, спадкоємцями покійного також є його дружина ОСОБА_3 і донька ОСОБА_2 .

Донька покійного ОСОБА_19 від прийняття спадщини відмовилась.

Свідок ОСОБА_28 показала, що позивач є сином її дочки ОСОБА_5 і народився він у 1999 році в період спільного проживання дочки з покійним ОСОБА_4 .

Свідок стверджує, що з кінця грудня 1997 року по серпень 1999 року її донька ОСОБА_5 і ОСОБА_4 спільно проживали у будинку батьків ОСОБА_4 .

Після народження у 1999 році сина ОСОБА_29 стосунки між дочкою і ОСОБА_4 не склались, тому донька свідка з онуком повернулась додому.

ОСОБА_4 одружився з іншою жінкою у 2000 чи у 2001 році.

Аж тепер свідок дізналась, що у свідоцтві про народження онука ОСОБА_29 батьком зазначений ОСОБА_14 , а не ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_30 вказала, що позивач є її рідним сином і народився він під час спільного проживання з ОСОБА_4 у будинку його батьків.

Спільне проживання було припинене після того, як сину виповнилось шість місяців. Свідок повернулась додому, а ОСОБА_4 невдовзі одружився з ОСОБА_3 і в шлюбі у нього народилось дві доньки.

Народження сина вона реєструвала самостійно і відомості про батька хлопчика до актового запису внесені з її слів, спільної заяви про те, що є батьками дитини вони з ОСОБА_4 не подавали.

Свідок зазначає, що у ОСОБА_4 на той час не було паспорта.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Частиною першоюстатті 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною третьоюстатті 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (постанови Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17).

Позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин, оскільки вважає ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїм батьком.

Встановлення цього факту йому необхідне для реалізації спадкових прав, які, за його переконанням, йому належать.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Суд може розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, у зв`язку з яким виникають юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо.

Із системного аналізу частини шостої статті 294, статті 315 ЦПК України випливає, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факти родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.

Тобто за своєю суттю встановлення факту родинних відносин можливе у разі, якщо особа, яка дійсно перебуває у родинних відносинах з іншою особою, не може цього довести через певні перешкоди, такі як втрата документів, що підтверджують родинні стосунки, допущені помилки в написанні прізвища чи імені в існуючих документах, тощо.

Дослідженням наданих суду доказів встановлено, що при реєстрації народження позивача ОСОБА_1 відомості про його батька внесені зі слів матері ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і на час його народження особисті і майнові відносини, які виникають між батьками і дітьми, регулював Кодекс про шлюб та сім`ю України.

Статті 51, 52 КпШС України визначали, що взаємні права та обов`язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дітей, засвідченому у встановленому законом порядку. Походження дитини від батьків, які перебувають в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків.

Відповідно до частини другої статті 53 КпШС України у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частина третя статті 53 КпШС України передбачала чотири юридично значимі обставини, які суд бере до уваги при встановленні батьківства: а) спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження; б) спільне виховання батьками дитини; в) спільне утримання батьками дитини; г) визнання батьківства відповідачем.

Отже, у разі якщо особи не перебувають у родинних відносинах, але фактично вважають себе народженими від певної особи, захист прав у такому випадку відбувається шляхом встановлення батьківства чи встановлення факту визнання батьківства.

Аналізуючи наведені норми процесуального і матеріального права, враховуючи встановлені розглядом справи обставини, суд приходить до висновку, що, звернувшись до суду з вимогою про встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_1 обрав спосіб захисту, який не відповідає як змісту права, за захистом якого звернувся позивач, так і характеру його невизнання, що слугує підставою для відмови у задоволенні позову.

Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 вказує, що встановлення факту родинних відносин між ним та покійним нині ОСОБА_4 необхідне для спадкування прав та обов`язків покійного ОСОБА_4 та реалізації права на одержання допомоги сім`ї загиблого військового.

Позовну вимогу позивач спрямував Монастирищенській міській раді Черкаської області.

Суд звертає увагу, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття1216ЦКУкраїни).

Статтею1217ЦКУкраїни передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (частини перша та друга статті1220ЦКУкраїни).

Статтею1223ЦКУкраїни встановлено,що правона спадкуваннямають особи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша ст. 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Пленум Верховного Суду України у постанові №7 від 30.05.2008 розтлумачив, що відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Наведене свідчить, що територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування може бути відповідачем у цій справі лише при відсутності інших спадкоємців за законом або за заповітом, які прийняли спадщину.

Судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли спадкоємці першої черги матір ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_2 , а не Монастирищенська міська рада, до якої може переходити спадкове майно у тому разі, коли спадщина не прийнята та може бути визнана відумерлою.

Згідно з частиною першою статті51ЦПКУкраїни суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом наведеної норми цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладений обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблений висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПКУкраїни. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог, то судові витрати зі сплаченого судового збору підлягають залишенню за позивачем.

На підставі викладеного, керуючисьст.2, 4, 7, 10, 12, 13, 18, 141, 142, 258-259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , провстановлення фактуродинних відносин відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Монастирищенська міська рада, місцезнаходження вул. Соборна, 117, м. Монастирище Уманського району Черкаської області, 19101, код ЄДРПОУ 25769919.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП не наданий;

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП не наданий.

Суддя Тетяна БАРСЬКА