Рішення

від 24.02.2025 по справі 758/10812/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10812/24

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання - Губенко О.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс буд» про визнання майнових прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Комунальне підприємство «Фінансова компанія «Житло-інвест» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Букрєєва В.А. звернувся до суду із позовом до відповідача ТОВ «Алекс буд», в якому просив визнати за позивачем майнові права на машиномісце № 2 загальною площею 18,00 кв.м., яке знаходиться у підземному паркінгу об`єкту будівництва - житловому 24-поверховому будинку із прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що 31.07.2013 між позивачем та ТОВ «Алекс буд» було укладено інвестиційний договір № 80-82/2М, за умовами якого замовник зобов`язався передати інвестору об`єкт інвестування відповідно до умов цього договору, а інвестор зобов`язався оплатити об`єкт інвестування своєчасно та в повному обсязі, а також прийняти його у власність відповідно до умов цього договору. Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору, об`єктом інвестування є частина об`єкту будівництва: машиномісце № НОМЕР_1 , яке знаходиться у підземному паркінгу об`єкту будівництва, загальною площею 18,00 кв.м, відповідно до плану паркінгу 01Р12 3М-АР1. Об`єктом будівництва є житловий 24-поверховий будинок із прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 2.2 договору, плановий термін закінчення будівництва і здачі об`єкту будівництва в експлуатацію 4 квартал 2013 року. Відповідно до п. 2.4 договору, вартість об`єкту інвестування за цим інвестиційним договором становить 162400,14 грн, за умови своєчасного та повного виконання інвестором зобов`язань за цим договором і підлягає уточненню в разі зміни загальної площі об`єкту інвестування за даними технічного паспорту, виданого БТІ. Згідно із п. 2.8 договору, інвестор сплачує замовнику 100 відсоткову вартість об`єкта інвестування на поточний рахунок замовника протягом п`яти банківських днів з моменту підписання даного договору. Позивач вказує, що на виконання умов зазначеного договору, 02.08.2013 ним була здійснена оплата на користь відповідача в сумі 162400,14 грн, що свідчить про повне виконання позивачем зобов`язань щодо оплати об`єкту інвестування. Однак, відповідач в порушення умов п. 4.2.1 інвестиційного договору взяті на себе зобов`язання не виконав, об`єкт інвестування за актом приймання-передачі разом із документами, що необхідні позивачу для реєстрації права власності не передав, оскільки об`єкт будівництва не було введено в експлуатацію, в результаті чого були порушені майнові права позивача, як інвестора, який вклав кошти в об`єкт інвестування. З огляду на викладене, а також з метою захисту своїх прав позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить суд визнати за ним майнові права на машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 18,00 кв.м., яке знаходиться у підземному паркінгу об`єкту будівництва - житловому 24-поверховому будинку із прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 04.09.2024, позову було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 06.09.2024, у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.11.2024, у справі було закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Суду подав письмову заяву про розгляд справи без його участі. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. Суду подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Про розгляд справи повідомлялась належним чином.

З огляду на викладене, а також з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україна, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 31.07.2013 між ОСОБА_1 (інвестором) та ТОВ «Алекс буд» (замовником) було укладено інвестиційний договір № 80-82/2М, за умовами якого замовник зобов`язався передати інвестору об`єкт інвестування, відповідно до умов цього договору, а інвестор зобов`язався оплатити об`єкт інвестування своєчасно та в повному обсязі, а також прийняти його у власність відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору, об`єктом інвестування є частина об`єкту будівництва: машиномісце № НОМЕР_1 , яке знаходиться у підземному паркінгу об`єкту будівництва, загальною площею 18,00 кв.м, відповідно до плану паркінгу 01Р12 3М-АР1. Об`єктом будівництва є житловий 24-поверховий будинок із прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.2 договору, плановий термін закінчення будівництва і здачі об`єкту будівництва в експлуатацію 4 квартал 2013 року.

Відповідно до п. 2.4 договору, вартість об`єкту інвестування за цим інвестиційним договором становить 162400,14 грн, за умови своєчасного та повного виконання інвестором зобов`язань за цим договором і підлягає уточненню в разі зміни загальної площі об`єкту інвестування за даними технічного паспорту, виданого БТІ.

Згідно із п. 2.8 договору, інвестор сплачує замовнику 100 відсоткову вартість об`єкта інвестування на поточний рахунок замовника протягом п`яти банківських днів з моменту підписання даного договору.

Позивач вказує та судом встановлено, що на виконання умов зазначеного договору, 02.08.2013 позивачем була здійснена оплата на користь відповідача коштів в сумі 162400,14 грн, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 33 від 02.08.2013.

Однак, відповідач в порушення умов п. 4.2.1 інвестиційного договору взяті на себе зобов`язання не виконав, об`єкт інвестування за актом приймання-передачі разом із документами, що необхідні позивачу для реєстрації права власності не передав, що стороною відповідача в ході розгляду справи спростовано не було.

Так, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що стороною позивача доведено виконання зобов`язання за укладеним договором та сплату коштів, та доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором відповідачем суду надано не було.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказує, що ним повністю сплачена вартість об`єкту інвестування, та виконані зобов`язання за договором, а тому йому належать майнові права на об`єкт інвестування.

Стороною відповідача в ході розгляду справи вимоги позивача були визнані, та відповідач не заперечував проти їх задоволення.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2. ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестори - суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування.

Згідно ч. 5 ст. 7 даного Закону, інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами визнаються будь - які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності, а також інші специфічні права та права вимоги.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», об`єктом інвестування є квартира або приміщення в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Так, згідно із частиною 1 статті 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність», держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб`єктів, є порушенням їх майнових прав, які захищаються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», забудовником може бути особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об`єктів будівництва та уклала договір з управителем.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що Договір між забудовником та управителем ФФБ має обов`язково містити зобов`язання забудовника після закінчення будівництва передати об`єкти інвестування у власність довірителям ФФБ на умовах цього Закону та Правил ФФБ.

Крім того, для проведення державної реєстрації права власності на закріплений за довірителем об`єкт інвестування забудовник та довіритель підписують складений забудовником акт прийняття-передачі об`єкта інвестування (ст.19 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь - які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності, а також інші специфічні права та права вимоги.

Згідно з положеннями ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є не споживчою річчю, майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що позивачем виконані зобов`язання щодо оплати вартості квартири в будинку, який на даний час не прийнятий в експлуатацію, а тому позивач має майнові права на об`єкт інвестування.

Доводи та обґрунтування позову стороною відповідача не спростовано, як і не надано доказів безпідставності позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує, що наданий час склалася усталена судова практика в даній категорії справ, відповідно до якої в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Це підтверджується численними рішеннями Верховного Суду, в тому числі постановою Великої Палати Верховного суду в справі № 359/5719/17 від 14 вересня 2021 року.

Відповідно до позиції Верховного Суду судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується та оспорюється.

Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у п.11 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Наведене в сукупності свідчить, що права позивача були порушені відповідачем невиконанням умов укладеного між ними договору, а тому підлягають захисту шляхом визнання за ним майнових прав на об`єкт інвестування.

Враховуючи викладене, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості та достовірності, а також приймаючи до уваги те, що позивачем надано суду достатні та переконливі доказів, які в своїй сукупності підтверджують заявлені позовні вимоги, та стороною відповідача, останні, не спростовані, а тому суд, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов є обґрунтований та доведений, в зв`язку з чим підлягає задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс буд» про визнання майнових прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Комунальне підприємство «Фінансова компанія «Житло-інвест» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , майнові права на машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 18,00 кв.м., яке знаходиться у підземному паркінгу об`єкту будівництва - житловому 24-поверховому будинку із прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс буд» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи, а також особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду буде складено 04 березня 2025 року

Повне найменування сторін по справі:

позивач - ОСОБА_1 , НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс буд», код ЄДРПОУ 32383481, юридична адреса: вул. Турівська, 31, офіс 1, м. Київ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Комунальне підприємство «Фінансова компанія «Житло-інвест» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 32855406, юридична адреса: вул. Володимирська, буд. 42, м. Київ.

Суддя Леся БУДЗАН