Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2150/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна,
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Зазначав, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023102070000124 від 12.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
У ході досудового розслідування встановлено, що за результатами проведеної тендерної закупівлі (иА-2022-05-09-000337-а) між Акціонерним товариством «Укртранснафта» (код ЄДРПОУ 31570412) та ТОВ «Веставтотранс» (код ЄДРПОУ 38796095) укладено договір № 39-00/12-22 від 06.05.2022. Згідно умов договору, АТ «Укртранснафта» придбало у ТОВ «Веставтотранс» пересувну насосну установку ПНУ-2 на базі автомобіля «КАМаЗ-43» за 17140000 гри., згідно специфікації до договору, зазначена насосна установка бувша у використанні.
Також, за результатами проведеної тендерної закупівлі (UA-2022-05-19- 001872-а) між Акціонерним товариством «Укртранснафта» (код ЄДРІІОУ 31570412) та ТОВ «Агро Фонд» (код ЄДРІІОУ 39137820) укладено договір № 39-00/17-22 від 19.05.2022. Згідно умов договору, АТ «Укртранснафта» придбало у ТОВ «Агро Фонд» аналогічну пересувну насосну установку ПНУ-2 на базі автомобіля «КАМАЗ-43118» за 17140000 грн., згідно специфікації до договору, зазначена насосна установка бувша у використанні. ТОВ «Агро Фонд» зазначену вище насосну установку (ПНУ-2 на базі автомобіля «KAMA3-43118») 22.04.2022 придбало у ТОВ «Веставтотранс» за 2108000 грн. В той же час встановлено, що ТОВ «Веставтотранс» вищевказані насосні установки (ІІНУ-2 на базі автомобіля «КАМаЗ-43») 22.04.2022 придбало ТОВ «Хазард» (код ЄДРПОУ 39447394) за 3621000 грн. Згідно аналізу ланцюгу походження зазначеної насосної установки через податкову звітність ТОВ «Хазард» встановлено, що останнє придбало 08.07.2021 пересувну насосну установку ПНУ-2 на базі автомобіля «КАМаЗ-43» у ТOB «Прикарпатзахідтранс» (код ЄДРП0У 13990932) за 1378350 грн.
Також, під час досудового розслідування проведено судову транспортно-товарознавчу експертизу, за результатами якої встановлено, що ринкова вартість спеціального колісного транспортного засобу, а саме: пересувної насосної установки ПНУ-2 на базі шасі «КАМАЗ-43118» 2010 року виготовлення, станом на 06.05.2022 складала 3 258 615,67 грн.
Крім того, за результатами проведення судової економічної експертизи сума збитків завданих АТ «Укртранснафта» (код ЄДРІІОУ 3157041 2) за результатами купівлі пересувної насосної установки ПНУ-2 з урахуванням висновку вищевказаної судової транспортно-товарознавчу експертизи документально підтверджується у сумі 13 881 384, 33 грн.
Вищевказане може свідчити про розтрату та заволодіння грошовими коштами АТ «Укртранснафта» за попередньою змовою групою осіб.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, під час проведення першої процедури закупівлі вищевказаного транспортного засобу підписом директора з транспорту АТ «Укртранснафта» ОСОБА_7 на адресу трьох підприємств, а саме: ТОВ «УкрОборонТорг» (код ЄДРІІОУ 44340027), ГІФ «РИВЕНІС» (код ЄДРПОУ 31183529) та ТОВ «ВЕСТАВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 38796095), а під час другої на адресу: ТОВ «УкрОборонТорг» (код ЄДРГІОУ 44340027), ПФ «РИВЕНІС» (код ЄДРПОУ 31183529) та ТОВ «Агро Фонд» (код ЄДРПОУ 39137820) спрямовано листи про надання цінової пропозиції.
Згідно протоколу допиту директора ТОВ «УкрОборонТорг» (код ЄДРІІОУ 44340027) ОСОБА_8 від 01.08.2024 останньому запропонував прийняти участь у тендері на постачання техніки засновник ПФ «РИВЕНІС» (код ЄДРПОУ 31183529) ОСОБА_9 , який сказав, що він сам зробить документацію, а ОСОБА_10 тільки поставить печатку. Надалі ОСОБА_9 надіслав ОСОБА_10 документи для участі у закупівлі, на які останній поставив печатки, відсканував та відправив за вказівкою ОСОБА_11 .
За час існування ТОВ «УкрОборон Торг» (код СДРПОУ 44340027), останнє не реалізовувало та не ремонтувало насосні установки ПНУ-2 або їх аналоги.
Відповідно до протоколу допиту минулого заступника генерального директора AT «Укртранснафта» ОСОБА_12 від 25.06.2024 останній особисто знайомий з ОСОБА_9 , бачиться з ним два три рази на місяць.
Згідно протоколів допиту минулого директора з транспорту AT «Укртранснафта» ОСОБА_7 від 19.06.2024 та 24.09.2024 останній зазначив, що під час однієї з нарад, яку проводив заступник генерального директора ОСОБА_12 , останній сказав, що перелік учасників тендеру із закупівлі ПНУ-2 йому може надати директор технічний AT «Укртранснафта» ОСОБА_13 , підлеглі якого, до того ж, розробляли технічні характеристики пересувної насосної установки, яку необхідно було закупити. Надалі, зі слів ОСОБА_7 , технічний директор ОСОБА_13 передав йому перелік учасників тендеру (ТОВ «УкрОборонТорг» (код ЄДРПОУ 44340027), НФ «РИВЕНІС» (код ЄДРПОУ 31183529), TOB «ВЕСТАВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 38796095), ТОВ «Агро Фонд» (код ЄДРПОУ 39137820).
Під час допиту в якості свідка 20.06.2024 начальник виробничо-технічного відділу Управління транспортного забезпечення ОСОБА_14 пояснив, що він проводив процедуру закупівлі та розсилав запити про надання цінової пропозиції на адресу потенційних учасників закупівлі ПНУ. Перелік потенційних учасників ОСОБА_14 надав ОСОБА_7 , від кого останній отримав цей перелік ОСОБА_14 не відомо.
Разом з тим, під час допиту 28.06.2024 ОСОБА_13 та 25.06.2024 ОСОБА_12 заперечили щодо надання останніми ОСОБА_7 переліку потенційних учасників тендеру. Одночасний допит, проведений 04.10.2024 між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 не усунив суперечності у показах зазначених осіб.
Враховуючи викладене, з метою встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності, 07.02.2025, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.01.2025 № 758/265/25 в за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим зі складу групи слідчих у даному кримінальному провадженні проведено обшук, в ході якого у ОСОБА_4 вилучено мобільний телефон марки «ІPhone 16 Pro».
Відповідно до постанови слідчого від 07.02.2025 зазначений мобільний телефон визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив накласти арешт на мобільний телефон «ІPhone 16 Pro», який належить ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із викладених у ньому підстав і просив клопотання задовольнити.
Представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 , проти задоволення клопотання заперечив, вказавши на те, що відповідно до протоколу про проведення обшуку, обшук було проведено за адресою: АДРЕСА_2 , однак, в ухвалі слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , телефон був придбаний ОСОБА_4 у грудні 2024 тоді як події за даним кримінальним правопорушенням датуються 2022 роком, ОСОБА_4 надав паролі для доступу до телефону, обшук було проведено неуповноваженою особою, оскільки відсутнє відповідне доручення на ім`я слідчого, який проводив обшук, прокурором не вказано, які ознаки речового доказу, визначені ст. 98 КПК України, має вилучений телефон, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Вислухавши пояснення учасників розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього документи, приходжу до наступного висновку.
Установлено, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023102070000124 від 12.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
07.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.01.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 в ході якого вилучено мобільний телефон «ІPhone 16 Pro», який належить ОСОБА_4 .
Відповідно до постанови слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 від 07.02.2025 визнано речовим доказом мобільний телефон «ІPhone 16 Pro», який належить ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на телефон, прокурор посилався на те, що арешт необхідний з метою збереження речових доказів оскільки вилучений мобільний телефон є речовим доказом в силу норм ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Пунктами 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, вислухавши учасників справи, приходжу до висновку про недоведеність прокурором відповідності вказаного майна, а саме: мобільного телефону «ІPhone 16 Pro», який належить ОСОБА_4 , критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, оскільки прокурором не доведено, що вказаний телефон міг бути чи був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 191 КК України.
Отже прокурором у порушення вимог ст. ст. 170, 173 КПК України не доведено мети та підстав, визначених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на мобільний телефон «ІPhone 16 Pro», який належить ОСОБА_4 , а також не доведено наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, тому правових підстав для задоволення клопотання немає.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна - відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Cлідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2025 |
Оприлюднено | 14.03.2025 |
Номер документу | 125801140 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Подільський районний суд міста Києва
Захарчук С. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні