Рішення від 13.03.2025 по справі 904/5759/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2025р. Справа № 904/5759/24

За позовом: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Касмет», м. Кривий Ріг

Про: стягнення 1 128 445,66грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

КМР (позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Касмет» (відповідач) про стягнення 1 128 445,66грн. (в т.ч.: 935 182,26грн. - заборгованість з орендної плати за землю у період з 01.01.23р. до 31.12.23р. та 193 263,40грн. - пеня). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки №2022418 від 30.11.22р.

Ухвалою суду від 02.01.25р. відкрите провадження у справі №904/5759/24 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ «Касмет» (відповідач) заперечує проти позовних вимог та вказує про часткову сплату заборгованості. Відповідач посилається на форс-мажорні обставини у спірному періоді у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України. Так, відповідач зазначає про те, що 24.02.22р. Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 годин 30 хвилин 24.02.22р. строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено, у тому числі й до теперішнього часу. Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.22р. № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорними обставинами військову агресію російської федерації проти України, які до їх офіційного закінчення є надзвичайними та невідворотними. Зазначені вище обставини, за твердженням відповідача, є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача в повному обсязі, у тому числі у стягненні пені, нарахованої після 24.02.22р.

КМР (позивач) у відповіді на відзив на позовну заяву вказав, що сплачені відповідачем кошти в розмірі 280 000,00грн. відповідно до платіжних інструкцій, датованих 2023р. та 27.03.24р., були направлені податковим органом в рахунок погашення наявної на час сплати, заборгованості. При цьому визначене відповідачем призначення платежу не змінює встановленого законом порядку зарахування таких коштів. Позивач вказує, що за інформацією податкового органу від 13.11.24р. №52303/5/04-36-04-12-14 станом на 11.11.24р. у ТОВ «Касмет» обліковується заборгованість по Саксаганському району міста Кривого Рогу в розмірі 2 441 989,79грн., при цьому за користування спірною земельною ділянкою у 2023р. останнім сплачено 42 877,14грн. Також позивач зазначив, що запровадження на території України воєнного стану не є належною підставою для звільнення ТОВ «Касмет» від сплати пені, адже м. Кривий Ріг до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією не включений.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.22р. між Криворізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ «Касмет» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №2022418, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 30.09.22р. № 1460 «Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) з кадастровим номером 1211000000:06:062:0009, яка розташована на вул. Коломойцівська, 3к, 3д в Саксаганському районі м. Кривого Рогу. (п. 1). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,7850га (п. 2). На земельній ділянці розміщені об?єкти нерухомого майна: нежитлова будівля на вул. Коломойцівська, 3к згідно запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.04.2019 №31200217, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1811891912110; комплекс на вул. Коломойцівська, 3д згідно запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.04.2019 №31205332, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1812068512110, а також інші об`єкти інфраструктури - інженерні мережі (п. 3). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 12.10.22р. №97-4-0.110,4-11875/301-22 становить 28 349 548,50грн. (п. 4). Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди (п. 6).

Договір укладено строком на 1 рік з можливістю поновлення з урахуванням вимог ст. 126 -1 Земельного Кодексу України. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання. Договір оренди земельної ділянки, що містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, поновлюється на такий же строк та на тих же умовах без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновленні, і сторона договору, яка має намір скористатися правом відмови від поновлення договору оренди земельної ділянки, не пізніше як за місяць до дати закінчення дії такого договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди земельної ділянки до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення договору, державна реєстрація речового права продовжується на той же строк (п. 7). Орендна плата з 01.01.22р. вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.21р. №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу» за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення Криворізької міської ради від 26.05.21р. №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу». Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору в разі внесення змін до ПК України та встановлення Криворізької міською радою нового розміру орендної плати за землю на відповідний рік. (п. 8).

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв?язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

«Орендар» самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. (п. 9).

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватись відповідно до вимог чинного законодавства України. (п. 11).

Відповідно до п. 12 Договору розмір орендної плати переглядається без внесення змін до Договору у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- зміни річного розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- в інших випадках, передбачених законом та цим Договором.

Земельна ділянка передається в оренду для розміщення нежитлової будівлі (нежитлова будівля шполерного цеху), комплексу (нежитлові будівлі Д, Е, Д2, паркани, ворота). (п. 14). Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02). (п. 15). Орендар зобов`язаний, зокрема систематично сплачувати орендну плату у повному обсязі в установлений Договором строк; у строки, встановлені законодавством України, надавати до органів державної податкової служби податкову звітність з орендної плати за землю. (п. 31).Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 35). Дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором або в разі випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню; з інших підстав, визначених законом (п. 36). Договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та набирає чинності з моменту його державної реєстрації згідно з діючим законодавством (п. 42).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 09.12.24р. №407262124 дата закінчення дії договору - 30.11.25р.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку. Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір оренди земельної ділянки №2022418 від 30.11.22р. був чинним протягом спірного періоду.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.12.24р. № 407262124 право оренди земельної ділянки зареєстровано 09.12.22р.

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 12.10.22р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:062:0009 за 2023р. становить 28 349 548,50грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.21р. № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, у т.ч. ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. № 548, та яке набрало чинності з 01.01.22р.

Відповідно до п.п. 1, 15 договору цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - код 11.02 за Класифікацією видів цільового призначення земель, що відповідає розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 у додатку 2 до Рішення від 26.05.21р. № 506).

Згідно з листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.11.24р. відповідач у 2023р. за земельну ділянку задекларував 978 058,62грн. орендної плати , сплачено 42 877,14грн. Отже, заборгованість відповідача перед міським бюджетом з орендної плати за землю за договором за період з 01.01.23р. по 31.12.23р. складає 935 182,26грн.

Позивач зазначає, що надіслав відповідачу претензію за №20/18/1388 від 21.02.24р. щодо неналежного виконання умов договору, однак останній відповіді не надав, вимогу не виконав.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

За приписами «ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 2 ЗК України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Положеннями ст. 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання. Згідно до ч. 1 ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Для цих цілей ПК України визначає, що платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Згідно з п.п. 288.1 - 288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПК України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Підпунктом 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За ст.18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018р. у справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі № 320/5877/17 (п. 71).

А отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.20р. у справі № 917/353/19.

Разом з тим, у відповідності до ст. 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.21р. № 523, яке набуло чинності з 01.01.22р., затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу. Згідно з пунктами 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік-1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0 , 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель сільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 - 1,051.

Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:164:0002 за 2023р. за відомостями з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок становить 32 601 980,78грн.

В силу ст.143 Конституції України, ст. 12 ПП України, ч. 1 «ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному ПК України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.21р. № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу плати за землю, яким установлено, у т.ч. ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. № 548, та яке набрало чинності з 01.01.22р.

Відповідно до п.п. 1, 15 договору цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - код 11.02 за Класифікацією видів цільового призначення земель, що відповідає розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 у додатку 2 до Рішення від 26.05.21р. № 506).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:062:0009 за період з 01.01.23р. до 31.12.23р. у розмірі 935 182,26грн.

Суд критично оцінює твердження ТОВ «Касмет» на ту обставину, що ним було частково сплачу суму заборгованості за спірним договором згідно платіжних доручень 13.03.23р., 14.04.23р., 12.05.23р., 28.06.23р., 13.07.23р., 02.10.23р. та 27.03.24р. на загальну суму 280 000,00грн. з наступних підстав . Пунктом 87.9. ст. 87 ПК України унормовано, що в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно. Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано. З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з відповідача заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:062:0009 за період з 01.01.23р. до 31.12.23р. у розмірі 935 182,26грн.

Щодо стягнення пені у розмірі 193 263,40грн. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Положеннями ст. 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 13 договору сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, зокрема, стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Отже сторони у договорі передбачили сплату пені у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів земельної ділянки. Суд зауважує, що умови договору оренди, а саме п. 13, за яким сторони передбачили нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення, відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України і не суперечить їм, а тому позивач правомірно здійснив нарахування пені за період з 01.07.23р. по 31.10.24р.

Наведене узгоджується з правовою позицією у постановах Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі № 904/6455/17, від 04.10.2019р. у справі № 912/1433/16, від 15.11.2019р. у справі № 904/1148/19.

Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, арифметично вірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства.

З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.22р. № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.22р. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.22р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 ГК України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.22р. по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019р. по справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні ст. 76, 77 ГПК України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за спірними договорами оренди земельної ділянки, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.22р. в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договорами.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.

Слід також відзначити що держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

У даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договорами.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Касмет» (50106, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3Д; код ЄДРПОУ 31933294) на користь позивача - Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1; код ЄДРПОУ 33874388): 935 182,26грн. - заборгованості, 193 263,40грн. пені та 16 926,69грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 13.03.25р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.