Рішення

від 11.03.2025 по справі 908/3462/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/12/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025 Справа № 908/3462/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/3462/24

за позовом: Фізичної особи-підприємця КОТ РОСТИСЛАВА МИКОЛАЙОВИЧА ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО (Південне шосе, буд. 78А, м. Запоріжжя, 69008)

про стягнення 112 852,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

30.12.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява (вих. № 28/12 від 28.12.2024) Фізичної особи-підприємця КОТ РОСТИСЛАВА МИКОЛАЙОВИЧА до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО про стягнення 73440,00 грн. основного боргу, 6338,02 грн. 3% річних, 33074,11 грн. втрат від інфляції.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору від 04.01.2022 № 01/2022/31 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, а саме: несплатою послуг, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

03.02.2025 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Відхилено заперечення відповідача. На всіх актах здачі-приймання робіт присутній підпис директора відповідача Лебедєва О.С., який скріплений печаткою відповідача. Відповідальність за несвоєчасну складену довіреність повинен нести саме відповідач. Відповідачем не надано доказів щодо неправомірного підписання спірних актів Бондаренком В.О. Талони та заявки складалися позивачем в одному екземплярі, які завозилися відповідачу за його юридичною адресою, та останнім позивачу не поверталися. Акти містять оригінали печаток та підписів сторін. Господарські відносини існували між сторонами також на підставі договору № 07/2021/8 від 27.01.2021, договір з боку відповідача був підписаний Бондаренком В.О. на підставі довіреності, здійснювалася оплата послуг та у відповідача не виникало питань щодо підписанта. Саме відповідач складає акти здачі-приймання та можливо навмисно робить помилки.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

28.01.2025, у встановлений судом строк, через систему «Електронний суд» надійшов відзив. Відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивачем не додано до позовної заяви додатків до договору від 04.01.2022 № 01/2022/31: № 2 «Талон замовника», № 3 «Заявка». Матеріали справи не містять доказів особистого вручення оригіналів рахунку-фактури та талона замовника згідно п. 3.3 договору; доказів подання заявок електронного поштою, їх погодження, документів на підтвердження права власності позивачу або права користування транспортних засобів або техніки. Відтак, строк виконання зобов`язань не може вважатися таким, що настав, а зобов`язання простроченим. Позивачем не вказано та не підтверджено доказами, за якою адресою замовника працювала техніка або транспортний засіб виконавця, вартість перебазування техніки або транспорту. Відсутні висновки комісії або докази проведення аудиту необхідності перебазування, що встановлено п. 4.2 договору. Надані позивачем акти не є ані електронними документами, ані паперовими. Акти з боку відповідача підписані комерційним директором Бондаренком В.О., який не є особою, уповноваженою діяти від імені Товариства без довіреності. Відповідної довіреності не видавалося. Керівником Лебедєвим О.С. акти виконаних робіт не затверджувалися. Зі змісту актів неможливо встановити, де саме виконувалися роботи, якщо вони мали місце, що саме виконувала дана техніка, які роботи, за якою адресою та якою технікою.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3462/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 06.01.2025 вказану позовну заяву залишено без руху.

07.01.2025 до суду від позивача через систему Електронний суд надійшла заява вих. № б/н від 07.01.2025 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.01.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3462/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 05.02.2025 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, яке було викладено у відповіді на відзив, з підстав його невідповідності приписам ст. 81 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.02.2025 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, що надійшло до суду 17.02.2025, у зв`язку з його процесуальною необґрунтованістю та невідповідності приписам ст. 81 ГПК України.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Рішення по суті ухвалено судом 11.03.2025.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

04.01.2022 між Фізичною особою-підприємцем КОТ РОСТИСЛАВОМ МИКОЛАЙОВИЧЕМ (виконавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО (замовник, відповідач у справі) укладено договір № 01/2022/31 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів.

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець зобов`язується на власний ризик та власними засобами надавати замовнику послуги великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги (далі по тексту «Техніка»).

Надання послуг технікою за цим договором здійснюється технікою та засобами, що належать виконавцю на праві власності або перебувають у законному володінні, що підтверджується наданими виконавцем копіями документів. Копії документів надаються по мірі необхідності, але в будь-якому разі, до початку першого випадку надання послуг в межах даного договору конкретною одиницею техніки (п. 1.2).

За умовами п. 2.2 договору, сторони домовились про те, що підтвердженням надання послуг технікою є талон замовника (додаток № 2). У талоні замовника вказується тип, марка, модель, держ. номер, дата та час початку та закінчення надання послуг.

У розділі 3 договору сторони визначили порядок факту виконання послуг.

Згідно пунктів:

- 3.1. За результатами наданих послуг один раз на тиждень виконавець складає акти наданих послуг, в яких зазначається наступна інформація вид/найменування засобу техніки, зміст та обсяг послуги, одиниця виміру, кількість часу, вартість одиниці виміру, сума по акту.

- 3.2. До актів наданих послуг надаються оригінали належним чином оформлених рахунків-фактур, талонів замовника.

- 3.3. Акти наданих послуг складаються виконавцем у 2 оригінальних примірниках кожен та надаються один раз на тиждень замовнику. Акти наданих послуг підписуються уповноваженою особою виконавця, скріплюються печаткою виконавця та надаються разом з належним чином оформленими оригіналами рахунку-фактури та талона замовника на затвердження замовнику шляхом особистого вручення, кур`єром або за допомогою поштового зв`язку.

- 3.4. Замовник протягом 3 робочих днів з дати отримання актів наданих послуг затверджує їх або надає письмову мотивовану відмову. Затвердження здійснюється шляхом підписання уповноваженою особою замовника актів наданих послуг та направлення одного з примірників виконавцю. З моменту затвердження актів наданих послуг заявки, на підставі яких він складений, вважаються виконаними.

Відповідно до п. 4.1 договору, ціна (загальна вартість) послуг технікою розраховується на підставі цін (тарифів) за одиницю виміру надання послуг технікою, погоджених сторонами у додатку № 1 «Вартість послуг техніки» та додатку № 4 «Вартість перебазування техніки», які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно п. 4.2, сторони погодили, що вартість перебазування визначається заявкою на перебазування, яку замовник надає виконавцю (додаток № 3). Оплата вартості перебазування здійснюється замовником протягом 3 банківських днів після отримання позитивного висновку комісії, допуску техніки до роботи на будівельному майданчику замовника. У разі не проходження аудита та не допуску до роботи техніки виконавця, вартість перебазування замовником не відшкодовується, а до виконавця застосовуються штрафні санкції в розмірі, обумовленому у заявці.

Замовник додатково здійснює оплату за перебазування транспортного засобу з підприємства виконавця на об`єкт замовника і повернення транспорту з об`єкта замовника у двір виконавця за умови роботи по місту у розмірі 1 робочої години (додаток № 4). У разі роботи за межами міста додаткова оплата відповідно до пробігу автотранспорту та спецтехніки по кілометрах. Вартість перебазування зазначена у додатку № 4 (п. 4.3).

Заявка на послугу технікою направляється замовником шляхом електронного зв`язку на електронну адресу виконавця (п. 4.4).

Відповідно п. 4.7, час, за який замовником сплачуються виконані роботи є фактичне виконання робіт згідно талону замовника. Замовник забезпечує виконавця об`ємом робіт впродовж робочої зміни, яка становить не менше 8-ми годин на добу.

Згідно з п. 4.8, розрахунок здійснюється замовником протягом 3 календарних днів з дня отримання ним від виконавця належним чином оформлених документів: оригіналів рахунку-фактури, акту наданих послуг, талону. Зазначені в даному переліку документи надаються виконавцем одночасно та даний перелік не є вичерпним.

Згідно з п. 7.1, договір набирає чинності з 04.01.2022 і діє до 31.12.2022.

Між сторонами договору укладена додаткова угода № 1 від 01.02.2022, якою змінено додаток № 1 «Вартість послуг техніки» та додаток № 4 «Вартість перебазування техніки», які викладені в новій редакції.

Згідно матеріалів справи, між сторонами з посиланням на договір № 01/2022/31 від 04.01.2022 та на відповідні рахунки-фактури підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

- № 43 від 02.02.2022 на суму 12960,00 грн. (послуги автопідйомника Scania (35 м) 8 годин, 9600,00 грн. без ПДВ; перебазування автопідйомника Scania (35 м) - 1 послуга, 1200,00 грн. без ПДВ);

- № 50 від 05.02.2022 на суму 15840,00 грн. (послуги автопідйомника Scania (35 м) 10 годин, 12000,00 грн. без ПДВ; перебазування автопідйомника Scania (35 м) - 1 послуга, 1200,00 грн. без ПДВ);

- № 51 від 06.02.2022 на суму 18720,00 грн. (послуги автопідйомника Scania (35 м) 12 годин, 14400,00 грн. без ПДВ; перебазування автопідйомника Scania (35 м) - 1 послуга, 1200,00 грн. без ПДВ);

- № 52 від 07.02.2022 на суму 12960,00 грн. (послуги автопідйомника Scania (35 м) 8 годин, 9600,00 грн. без ПДВ; перебазування автопідйомника Scania (35 м) - 1 послуга, 1200,00 грн. без ПДВ);

- № 53 від 08.02.2022 на суму 12960,00 грн. (послуги автопідйомника Scania (35 м) 8 годин, 9600,00 грн. без ПДВ; перебазування автопідйомника Scania (35 м) - 1 послуга, 1200,00 грн. без ПДВ), всього на загальну суму 73440,00 грн.

Усі акти підписані представниками сторін, з боку відповідача комерційним директором Бондаренком В.О., та затверджений директором ТОВ АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО Лебедєвим О.С., підписи яких скріплені круглою печаткою Товариства.

В матеріалах справи наявні рахунки-фактури, виписані позивачем відповідачу, та на які містяться посилання в перелічених вище актах. Рахунки підписані електронним підписом ФОП КОТ Р.М.

Позивачем виписано відповідні податкові накладні за усіма актами.

Згідно наданого ГУ ДПС у Запорізькій області витягу з Єдиного реєстру податкових накладних (податковий кредит) за період лютий 2022 по ТОВ АЛД-ІНЖИНІРІНГ ТА БУДІВНИЦТВО з контрагентом ФОП КОТ Р.М., усі податкові накладні зареєстровані.

У листі ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.02.2025 вих. № 4742/6/08-01-04-03 зазначено, що ТОВ АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО у додатку до податкової декларації з ПДВ за лютий 2022, а саме: у розділі ІІ Податковий кредит, у таблиці 2.1 (відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% і 14%) у рядку 12 відображено обсяг постачання (без податку на додану вартість) у сумі 61200 грн. та сума податку на додану вартість за основною ставкою у сумі 12240 грн.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач не заперечив укладення між сторонами договору № 01/2022/31 від 04.01.2022.

Згідно тексту договору, додатками до нього є: додаток № 1 Вартість послуг техніки; додаток № 2 талон замовника; додаток № 3 заявка; додаток № 4 вартість перебазування техніки.

Відповідач зазначив, що позивачем до матеріалів справи не надано додатків №№ 2, 3 до договору.

Суд зазначає, що позивачем не надані складені сторонами договору на його виконання талони замовника та заявки. Відтак, суд не досліджує відповідність їх складення додаткам №№ 2, 3 до договору. Відповідач, як сторона договору № 01/2022/31, не був позбавлений можливості долучити до відзиву ці додатки.

Щодо ненадання позивачем документів на підтвердження права власності позивачу або права користування транспортних засобів або техніки, суд зазначає, що за умовами пункту 1.2 договору, надання послуг технікою за цим договором здійснюється технікою та засобами, що належать виконавцю на праві власності або перебувають у законному володінні, що підтверджується наданими виконавцем копіями документів. Копії документів надаються по мірі необхідності, але в будь-якому разі, до початку першого випадку надання послуг в межах даного договору конкретною одиницею техніки.

Відповідачем не надано листування щодо того, що він звертався до позивача з вимогою надання йому документів на підтвердження права власності позивачу або права користування транспортних засобів або техніки.

Доказів того, що послуги надавалися позивачем не належною йому на законних підставах технікою, матеріали справи не містять та сторонами не надані.

Крім того, в актах зазначено надання послуг автопідйомником Scania (35 м), вартість яких (саме автопідйомником Scania (35 м) визначена в додатку № 1 до договору, який підписаний сторонами. Тобто відповідачу було достеменно відомо щодо надання послуг саме такою технікою.

Позивачем надані копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані представниками сторін, з боку відповідача комерційним директором Бондаренком В.О., та затверджені директором ТОВ АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО Лебедєвим О.С., підписи яких скріплені круглою печаткою Товариства.

Відповідач не заперечив фактичного надання позивачем послуг.

Не підписання актів директором ТОВ АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО Лебедєвим О.С., про що зазначив відповідач, не підтверджується матеріалами справи, оскільки всі акти, що покладені в підставу позову, затверджені директором Лебедєвим О.С.

Відповідачем не заявлено про підроблення підпису Лебедєва О.С. чи печатки Товариства, або її викрадення, відбитки якої містяться на актах.

За умовами п. 3.4 договору, затвердження актів здійснюється шляхом підписання уповноваженою особою замовника актів наданих послуг.

Тобто, відповідач, як замовник за договором, самостійно визначає уповноважену ним особу для підписання актів наданих послуг.

Згідно ч.ч. 1-3, 6 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідачем не заявлялося клопотання про витребування у позивача оригіналів доказів, зокрема актів здачі-приймання робіт (надання послуг); не ставилося під сумнів відповідність поданих копій актів їх оригіналам.

Відтак, суд вважає надані позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України.

Крім того, матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів того, що він згідно п. 3.4 договору надавав письмову мотивовану відмову від підписання актів наданих послуг.

У пункті 3.4 договору сторони визначили, що з моменту затвердження актів наданих послуг заявки, на підставі яких він складений, вважаються виконаними.

Щодо відсутності в матеріалах справи талонів замовника та доказів їх надіслання суд зазначає, що як вказав позивач, талони та заявки складалися позивачем в одному екземплярі, які завозилися відповідачу за його юридичною адресою, та останнім позивачу не поверталися.

За умовами п. 3.1 договору, саме за результатами наданих послуг складаються акти наданих послуг.

В актах здачі-приймання робіт (наданих послуг), що покладені в підставу позову, зазначені всі необхідні реквізити, відповідно до п. 3.1 договору, а саме: вид/найменування засобу техніки, зміст та обсяг послуги, одиниця виміру, кількість часу, вартість одиниці виміру, сума по акту.

Таким чином, вказані акти підтверджують надання позивачем відповідачу послуг на загальну суму 73440,00 грн.

Щодо ненадання до актів оригіналів рахунків-фактур, талонів замовника, про що вказав відповідач, суд зазначає, що ці твердження не знайшли свого підтвердження. А саме: матеріали справи не містять листування з боку відповідача з вимогою до позивача щодо надання таких оригіналів рахунків-фактур, талонів замовника. Крім того, в усіх актах містяться посилання на відповідні рахунки-фактури.

Суд також зазначає, що акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) такого ж змісту підписувалися між сторонами за іншим договором № 07/2021/8 від 27.01.2021, з боку відповідача Бондаренком В.О. та ОСОБА_1 , та оплачувалися відповідачем.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і надалі в редакції станом на дату складення актів), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

При розгляді цієї справи судом було встановлено, що позивачем були складені та зареєстровані відповідні податкові накладні за усіма актами.

У листі ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.02.2025 вих. № 4742/6/08-01-04-03 зазначено, що ТОВ АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО у додатку до податкової декларації з ПДВ за лютий 2022, а саме: у розділі ІІ Податковий кредит, у таблиці 2.1 (відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% і 14%) у рядку 12 відображено обсяг постачання (без податку на додану вартість) у сумі 61200 грн. та сума податку на додану вартість за основною ставкою у сумі 12240 грн.

Отже, відповідачем у своїй податковій звітності відображено та останнім вчинено юридично значимі дії по оформленню податкового кредиту за послугами, що відображені в актах, які покладено в підставу позову.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У пункті п. 4.2 договору сторони погодили, що вартість перебазування визначається заявкою на перебазування, яку замовник надає виконавцю (додаток № 3). Оплата вартості перебазування здійснюється замовником протягом 3 банківських днів після отримання позитивного висновку комісії, допуску техніки до роботи на будівельному майданчику замовника. У разі не проходження аудита та не допуску до роботи техніки виконавця, вартість перебазування замовником не відшкодовується, а до виконавця застосовуються штрафні санкції в розмірі, обумовленому у заявці.

Замовник додатково здійснює оплату за перебазування транспортного засобу з підприємства виконавця на об`єкт замовника і повернення транспорту з об`єкта замовника у двір виконавця за умови роботи по місту у розмірі 1 робочої години (додаток № 4). У разі роботи за межами міста додаткова оплата відповідно до пробігу автотранспорту та спецтехніки по кілометрах. Вартість перебазування зазначена у додатку № 4 (п. 4.3 договору).

Згідно з п. 4.8 договору, розрахунок здійснюється замовником протягом 3 календарних днів з дня отримання ним від виконавця належним чином оформлених документів: оригіналів рахунку-фактури, акту наданих послуг, талону. Зазначені в даному переліку документи надаються виконавцем одночасно та даний перелік не є вичерпним.

Таким чином, сторонами в договорі визначено обов`язок відповідача здійснити оплату вартості перебазування протягом 3 банківських днів після отримання позитивного висновку комісії, допуску техніки до роботи на будівельному майданчику замовника. При цьому, вартість перебазування визначається заявкою на перебазування.

Заявки на перебазування з визначенням вартості перебазування сторонами не надано.

В актах здачі-приймання робіт (надання послуг), що покладені в підставу позову, вартість перебазування відповідає вартості перебазування техніки, що визначена в додатку № 4 до договору.

Вказані акти, як встановлено судом, підписані відповідачем без зауважень та заперечень. При цьому, в актах не зазначено здійснення перебазування транспортного засобу з підприємства виконавця на об`єкт замовника і повернення транспорту з об`єкта замовника у двір виконавця (пункт 4.3 договору).

Відповідачем у відзиві заявлено про відсутність висновків комісії або доказів проведення аудиту необхідності перебазування, що встановлено п. 4.2 договору.

Згідно ч. 1 т. 166 ГПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Позивачем у відповіді на відзив не викладено заперечень з цього приводу.

Матеріали справи не містять доказів отримання позитивного висновку комісії, допуску техніки до роботи на будівельному майданчику замовника, що є підставою для оплати вартості перебазування.

Таким чином, позивачем не доведено строку для настання оплати вартості перебазування.

Між сторонами було підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 73440,00 грн., із якої послуги автопідйомника склали суму 66240,00 грн. з ПДВ, послуги перебазування автопідйомника суму 7200,00 грн. з ПДВ.

Враховуючи не доведення позивачем настання строку для оплати вартості перебазування, суд відмовляє в стягненні суми 7200,00 грн. за послуги перебазування в зв`язку з недоведеністю позову в цій частині.

Доказів оплати послуг автопідйомника в сумі 66240,00 грн. сторонами суду не надано. Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 66240,00 грн. основного боргу, позов в цій частині визнається судом обґрунтованим та доведеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Позивач нарахував 3% річних з 12.02.2022 по 28.12.2024 на суму 73440,00 грн. та інфляційні втрати на суму 73440,00 грн. за період з лютого 2022 по листопад 2024.

Оскільки суд визнав обґрунтованою суму основного боргу 66240,00 грн., то 3% річних та інфляційні втрати слід нараховувати саме на цю суму.

Згідно перерахунку суду, сума 3% річних складає 5716,65 грн., сума інфляційних втрат 29831,55 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. У стягненні 621,37 грн. 3% річних та 3242,56 грн. інфляційних втрат судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

На підставі викладеного, позов у цілому судом задовольняється частково.

У позовній заяві позивач просив зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту остаточного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, під час прийняття рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення. Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду. Таке нарахування суд може здійснити лише на підставі процесуального клопотання позивача. Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності. Нарахування пені або відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання зобов`язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується. Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3% річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) за умови, що позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3% річних за порушення виконання зобов`язання та суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

Суд вважає за необхідне, враховуючи вказані приписи процесуального законодавства та клопотання позивача, зазначити в рішенні про здійснення нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 66240,00 грн., починаючи з 29.12.2024 до моменту остаточного виконання рішення суду (до моменту повної оплати основного боргу), з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д : 365 (або 366 днів, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок): 100, де: С - сума основного боргу; 3 - розмір процентів; Д - кількість днів прострочення.

6. Розподіл судових витрат

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у сумі 2184,91 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

З дотриманням приписів ст. 162 ГПК України, позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правову допомогу, які позивач очікує понести в зв`язку з розглядом справи 30000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Позивачем надано до матеріалів справи копію договору про надання професійної правничої допомоги від 16.05.2023 № 16/05, укладеного між ФОП КОТ Р.М. (клієнт за договором) та Адвокатським бюро «ДАНИЛА ТИВОНЕНКА «ПРІОРИТЕТ», предметом якого є зобов`язання Адвокатського бюро з надання правничої допомоги клієнту усіма законними методами та способами для захисту та відновлення порушених, оспорюваних та/або невизнаних прав і законних інтересів клієнта, а клієнт зобов`язався сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати Адвокатського бюро. Від імені Адвокатського бюро діє керуючий та адвокат ТИВОНЕНКО Д.Р. Доручення клієнта та обсяг правничої допомоги (перелік робіт і послуг), що надається Адвокатським бюро, визначається в укладених між сторонами додатках до цього договору. Розмір гонорару Адвокатського бюро, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках до цього договору (п.п. 1.1, 2.1, 5.1).

У додатку від 25.12.2024 № 2 до цього договору сторонами встановлено перелік та вартість послуг за договором.

Між ФОП КОТ Р.М. та Адвокатським бюро «ДАНИЛА ТИВОНЕНКА «ПРІОРИТЕТ» підписано акт від 28.12.2024 № 5 надання послуг по договору № 16/05 від 16.05.2023, згідно якого загальна ціна наданих послуг становить 15000,00 грн. без ПДВ, а саме:

1.Консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи в судовому порядку 3 години, гонорар 1000,00 грн.;

2.Складання заяви про видачу судового наказу (подається в Господарський суд Запорізької області) заявник клієнт, боржник ТОВ АЛД-ІНЖИНІРІНГ ТА БУДІВНИЦТВО 5 годин, гонорар 5000,00 грн.;

3.Складання позовної заяви про стягнення боргу, 3% річних та втрат від інфляції за договором надання послуг (подається в Господарський суд Запорізької області) заявник клієнт, боржник ТОВ АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО 6 годин, гонорар 6000,00 грн.;

4.Підготовка до подачі позову до канцелярії суду через підсистему «Електронний суд», у тому числі: роздрукування позову, добірка та сканування письмових доказів для додавання до позову, завіряння копій документів 3 години, гонорар 1000,00 грн.;

5.Представництво інтересів клієнта в суді в 1 судовому засіданні, незалежно від тривалості засідання та його виду, гонорар 2000,00 грн.

В акті зазначено, що його підписанням клієнт підтверджує належне виконання Адвокатським бюро послуг, відсутність зауважень та прийняття послуг; строк внесення клієнтом плати за надані послуги протягом 30 робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням по справі.

У матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1211620 від 28.12.2024, виданого позивачу Адвокатським бюро «ДАНИЛА ТИВОНЕНКА «ПРІОРИТЕТ» (адвокат ТИВОНЕНКО Д.Р.), копія свідоцтва про право заняття ТИВОНЕНКОМ Д.Р. адвокатською діяльністю.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідач не заявив клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд дослідив договір про надання професійної правничої допомоги від 16.05.2023 № 16/05, укладений позивачем, та додаток № 2 до нього, та встановив, що розмір гонорару, зазначеного в додатку № 2 договору, відповідає розміру гонорару, вказаному в акті № 5 від 28.12.2024.

Разом з тим, в акті від 28.12.2024 № 5 надання послуг по договору № 16/05 від 16.05.2023 вказані послуги, які фактично не надавалися Адвокатським бюро «ДАНИЛА ТИВОНЕНКА «ПРІОРИТЕТ» позивачу в справі № 908/3462/24, а саме: заява про видачу судового наказу складалася в іншій справі № 908/1830/23, при цьому суду не доведено надання послуг зі складання цієї заяви саме Адвокатським бюро «ДАНИЛА ТИВОНЕНКА «ПРІОРИТЕТ»; справа № 908/3462/24 слухалася судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто судові засідання судом не проводилися та відповідно Адвокатським бюро не здійснювалося представництво позивача в судовому засіданні в суді.

Таким чином, позивачем підтверджено необхідність понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 8000,00 грн. (консультація 1000,00 грн. + складання позовної заяви 6000,00 грн. + підготовка подачі позову 1000,00 грн. = 8000,00 грн.).

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки ці витрати відповідно до статті 74 ГПК України доведені, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягується 7215,69 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО (Південне шосе, буд. 78А, м. Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 43173964) на користь Фізичної особи-підприємця КОТ РОСТИСЛАВА МИКОЛАЙОВИЧА ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 66240 (шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 5716 (п`ять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 65 коп. 3% річних, 29831 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 2184 (дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 91 коп. судового збору, 7215 (сім тисяч двісті п`ятнадцять) грн. 69 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення здійснити нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 66240 (шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., починаючи з 29.12.2024 до моменту остаточного виконання рішення суду (до моменту повної оплати основного боргу), з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д : 365 (або 366 днів, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок): 100, де: С - сума основного боргу; 3 - розмір процентів; Д - кількість днів прострочення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 13 березня 2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко