Ухвала

від 11.03.2025 по справі 908/335/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/32/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.03.2025 Справа № 908/335/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.

За участю представників учасників справи:

від прокуратури не з`явився

від позивача не з`явився

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/335/25

за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі:

позивач: Південний офіс Держаудитслужби (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012)

до відповідача-1: Управління капітального будівництва Южненської міської ради Одеського району Одеської області (просп. Григорівського десанту, буд. 18, м. Южне, Одеська область, 65481)

до відповідача-2: Малого підприємства ОЗОН (пр. Соборний, буд. 160, м. Запоріжжя, 69000)

про визнання недійсним договору, стягнення 9 484 960,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

10.02.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява (вих. № 52-103-1010вих-25 від 07.02.2025) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі: Південного офісу Держаудитслужби (позивач) до відповідача-1: Управління капітального будівництва Южненської міської ради Одеського району Одеської області, до відповідача-2: Малого підприємства ОЗОН, згідно якої просить:

1. Визнати недійсним договір підряду від 19.12.2016 № Ст-2Ш, укладений між Управлінням капітального будівництва Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Малим підприємством ОЗОН.

2. Стягнути з Малого підприємства ОЗОН на користь Управління капітального будівництва Южненської міської ради Одеського району Одеської області грошові кошти у розмірі 9484960,64 грн., а з Управління капітального будівництва Южненської міської ради Одеського району Одеської області одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 9484960,64 грн. стягнути в дохід держави в особі Південного офісу Держаудитслужби.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.02.2025 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/335/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.03.2025; зобов`язано прокурора надати (витребувано): у строк до 25.02.2025 докази на підтвердження виконання відповідачем-2 зобов`язань за договором від 19.12.2016 № Ст-2Ш.

Вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів прокуратури та позивача 17.02.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Відповідач-1 отримав ухвалу 21.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала від 17.02.2025, що надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача-2, повернута до суду без вручення за закінченням терміну зберігання.

У підготовче судове засідання 11.03.2025 представники учасників справи не з`явилися, причини неявки представників прокуратури та відповідача-2 суду невідомі.

10.03.2025 від позивача через систему Електронний суд надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Південного офісу Держаудитслужби.

11.03.2025 від відповідача-1 області через систему Електронний суд надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Управління капітального будівництва Південнівської міської ради Одеського району Одеської області т.в.о. начальника управління Павленка О.А. за наявними в матеріалах справи документами.

Вказані клопотання судом задоволені.

26.02.2025 від прокуратури через систему Електронний суд на виконання ухвали суду надійшло письмове пояснення, до якого долучені докази.

Письмове пояснення та долучені до нього докази прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

10.03.2025 від позивача через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення в справі.

11.03.2025 від Управління капітального будівництва Південнівської міської ради Одеського району Одеської області через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення в справі.

Вказані пояснення позивача та відповідача-1 прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Предметом позову в цій справі, згідно позовної заяви, є вимоги Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі: Південного офісу Держаудитслужби (позивач) про визнання недійсним договору підряду від 19.12.2016 № Ст-2Ш, укладеного між Управлінням капітального будівництва Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Малим підприємством ОЗОН, та стягнення з Малого підприємства ОЗОН на користь Управління капітального будівництва Южненської міської ради Одеського району Одеської області грошових коштів у розмірі 9484960,64 грн., а з Управління капітального будівництва Южненської міської ради Одеського району Одеської області одержані ним за рішенням суду грошових коштів у розмірі 9484960,64 грн. у дохід держави в особі Південного офісу Держаудитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовані порушеннями з відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі: «Реконсутркція спортивного майданчику КЗ Южненський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 центр позашкільної освіти - професійно-технічне училище) Южненської міської ради Одеської області, що проводилися Управлінням капітального будівництва Южненської міської ради (оголошення UA-2016-11-17-000235-с) у 2016 році, що встановлено рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.12.2017 № 28-рк. Прокурор зазначає про наявність підстав для визнання договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції недійсним з підстав, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України, та застосування наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України та частини 1 ст. 208 ГК України. Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на судову практику, зокрема постанову Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23.

Як встановлено судом, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу № 922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Північно-Східного офісу Держаудитслужби до: 1) Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради, 2) Приватного підприємства ЛСВ Моноліт, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів, для відступу від висновків щодо застосування норм права (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК, ч. 1 ст. 208 ГК, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону "Про захист економічної конкуренції"), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 (у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством).

Так, Верховний Суд у справі № 914/1507/23 дійшов висновку, що позовна вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача про стягнення в кінцевому результаті 2138079,60 грн. до бюджету за рахунок стягнення цих коштів з філії Укрзалізниці підлягає задоволенню за наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК.

Колегія суддів при розгляді справи № 922/3456/23 не погоджується з наведеними висновками щодо можливості визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК, а також щодо можливості застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, вважаючи, що до таких правовідносин сторін положення ч. 3 ст. 228 ЦК та ч. 1 ст. 208 ГК є незастосовними. Вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції. Таку необхідність мотивує тим, що майнові санкції, передбачені положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК, ч. 1 ст. 208 ГК в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерії сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у світлі практики Європейського суду з прав людини. У разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені ч. 1 ст. 216, п. 1 ч. 1 ст. 1212 ЦК.

Необхідність відступу мотивує тим, що сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом "Про захист економічної конкуренції" передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (ст. 51, ч. 2 ст. 52 Закону "Про захист економічної конкуренції"). Згідно з частинами 1 і 2 ст. 55 Закону "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Положення Закону "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм. Прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст. 55 Закону "Про захист економічної конкуренції".

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.12.2024 прийнято до розгляду справу № 922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 233/2021/19 конкретизувала власні правові висновки та правові висновки Верховного Суду України щодо критеріїв встановлення подібності правовідносин, визначивши, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними в порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом.

Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, стосовно якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність треба також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Таким чином, беручи до уваги, що характер спірних правовідносин у справах № 922/3456/23 та № 908/335/24 в контексті застосування положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК, ч. 1 ст. 208 ГК, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону "Про захист економічної конкуренції" не є очевидно неподібним, питання, що мають бути вирішені Верховним Судом при розгляді справи № 922/3456/23 має істотне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 908/335/25 до закінчення перегляду справи № 922/3456/23 у касаційному порядку.

Суд враховує, що ч. 4 ст. 236 ГПК України визначено обов`язок господарського суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 908/335/25 до закінчення перегляду справи № 922/3456/23 у касаційному порядку.

2. Зобов`язати учасників справи повідомити господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 908/335/25, у п`ятиденний строк із дня їх усунення.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Повний текст ухвали складений та підписаний 13.03.2025.

Суддя О.В. Ярешко