Рішення від 06.03.2025 по справі 914/2988/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 Справа № 914/2988/24

За позовом: Приватного підприємства «Болеро-Сервіс», м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Ого Логістик», м. Львів,

про: стягнення заборгованості в розмірі 1 224 839,60 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача: Сіцінська В.А. представник;

від відповідача: Чирик А.І. - представник

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Болеро-Сервіс» до Приватного підприємства «Ого Логістик» про стягнення заборгованості в розмірі 1 224 839,60 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 13.02.2025 закрито підготовче провадження у справі № 914/2988/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2025.

В судовому засіданні представник позивача, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання транспортно- експедиторських послуг.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, вказавши зокрема на те, що станом на час пред`явлення позову позивачем не доведено належними доказами виконання ним обов`язку щодо передачі відповідачу повного комплекту документів на підтвердження перевезення вантажу відповідно до Договору, а отже не доведено і наявності заборгованості приватного підприємства «ОГО ЛОГІСТИК» та настання обов`язку в останнього оплатити відповідні послуги позивачу.

В судовому засіданні 06.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, « 02» жовтня 2023 року між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «БОЛЕРО-СЕРВІС» та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ОГО ЛОГІСТИК» було укладено Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №789.

Відповідно до умов Договору Виконавець (ПП «БОЛЕРО-СЕРВІС») зобов`язується організувати та виконати перевезення вантажу автомобільним транспортом на території України та в міжнародному сполученні, а також надавати інші допоміжні послуги (надалі - Послуги), а Замовник (ПП «ОГО ЛОГІСТИК») зобов`язується приймати та сплачувати послуги Виконавця на умовах, визначених п. 1.1. Договору.

Для виконання умов Договору Виконавець має право залучати третіх осіб, при цьому Виконавець несе відповідальність перед Замовником за виконання умов цього Договору.

Договори, укладені Виконавцем на виконання умов цього Договору не встановлюють жодних зобов`язань Замовника перед такими третіми особами (п. 11.1. Договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ПП «БОЛЕРО-СЕРВІС» систематично здійснювало організацію та виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом на території України та в міжнародному сполученні, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

Для організації та здійснення перевезення вантажу Позивач використовував власні транспортні засоби, а також для перевезення вантажів залучались треті особи (перевізники).

Умовами Договору передбачено: вартість послуг за організацію та виконання кожного окремого перевезення є договірною і визначається в Заявці, Рахунку на оплату та Акті наданих послуг. Винагорода Виконавця включена у вартість послуг у разі надання транспортно-експедиторських послуг (п. 5.1.. п. 5.2. Договору);

Замовник здійснює оплату за цим Договором протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання від Виконавця наступного комплекту належним чином оформлених документів: рахунок на оплату, акт наданих послуг, зареєстрована в ЄРПН електронна податкова накладна, товарно-транспортна накладна (СМR) з відмітками про прийняття вантажу вантажоодержувачем (п. 4.2.13., 5.3. Договору).

Як стверджує позивач, рахунки на оплату послуг надавались Позивачем Відповідачу в електронному та паперовому вигляді, акти наданих послуг складались в електронному вигляді та підписувались представниками Сторін в сервісі M.E.Doc. або складались в паперовому вигляді та підписувались представниками Сторін, товарно-транспортні накладні (ТТН) або СМR надавались Виконавцем Замовнику відповідно до умов Договору в паперовому вигляді після здійснення доставки вантажу вантажоодержувачу з відповідною відміткою вантажоодержувача на ТТН або CMR, податкові накладні були складені та реєстровані в ЄРПН електронному вигляді.

Здача-приймання послуг за Договором підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), який підписується Сторонами у двох примірниках (п. 3.13. Договору).

Відповідно до п. 5.6. Договору Замовник (ПП «ОГО ЛО ГІСТИК») зобов`язаний не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня одержання від Виконавця акта наданих послуг підписати його або направити Виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вищезазначеного строку Замовник не надасть Виконавцю підписаний примірник акту наданих послуг або не надасть письмову мотивовану відмову від його підписання, то вважається, що такий акт є погоджений Замовником, а послуги Виконавця приймаються Замовником без зауважень та претензій, вважаються наданими належним чином згідно умов цього Договору, погодженої заявки та чинного законодавства У країни

Умовами п. 11.11. Договору визначено, що Сторони домовились, що документи, що передані засобами електронного зв`язку, мають юридичну силу та можуть бути представлені в суді в якості належних доказів.

Позивач та Відповідач підписали до Договору Додаток «Електронний документообіг» від 01.02.2024 (підписаний ЕЦП за допомогою програми «M.E.Doc» представником Виконавця (Позивача) (директором ПП «БОЛЕРО-СЕРВІС» Ярич В.І.) 11.03.2024 та представником Замовника (Відповідача) (директором ПП «ОГО ЛОГІСТИК» Ковташннець І.В.) 12.03.2024 року), надалі - Додаток.

Відповідно до цього Додатку сторони погодили:

1) при укладенні та виконанні Договору Сторони можуть застосовувати у своїх взаємовідносинах електронний документообіг. Застосування електронного документообігу не позбавляє Сторін можливості оформляти документи у паперовому вигляді, якщо на це буде згода обох Сторін (п. 1 Додатку);

2) Електронний документообіг може застосовуватися до будь-яких юридично-значимих документів, зокрема (але не обмежуючись цим): Договір, додатки до нього, додаткові договори, будь-які первинні документи, акти звірки взаємних розрахунків, акти зарахування зустрічних однорідних вимог, претензії, вимоги, офіційні листи та повідомлення, акти про анулювання електронного документу (п. 2 Додатку);

3) Сторони погодили здійснювати електронний документообіг з використанням онлайн-сервіс електронного документообігу «M.E.Doc» (п. 5 Додатку);

4) Кожна Сторона зобов`язана щоденно слідкувати за надходженням E-документів у Сервісі та своєчасно приймати, перевіряти, підписувати їх з використанням електронного підпису та повертати іншій Стороні (п. 7 Додатку);

5) Сторони погодили, що датою складення (оформлення, укладення) Е-документу вважається дата, зазначена у самому Е-документі, як дата його складання (оформлення, укладення), незалежно від дати накладення електронних підписів Сторін на такий Е-докумект, якщо інше не буде вказане у Е-документі чи визначене імперативними нормами чинного законодавства України (п. 11 Додатку);

6) Якщо інше не передбачене у Е-документі чи не визначене імперативними нормами чинного законодавства України, то Е-документ набирає чинності у такому порядку: Е-документ, який має бути підписаний обома Сторонами (двосторонній Е-документ), набирає чинності з дати його укладення (оформлення, складення) за умови, що такий Е-документ підписаний обома Сторонами (п. 12, 12.1 Додатку).

Як зазначає позивач, загалом протягом строку дії Договору ПП «БОЛЕРО-СЕРВІС» (Позивач) надало ПП «ОГО ЛОГІСТИК» (Відповідачу) послуг на загальну суму 9 265 580,81 грн. (в т.ч. ПДВ).

Разом із цим, всупереч двостороннім домовленостям та умовам Договору, надані Позивачем послуги оплачені Відповідачем лише частково. Загальна сума, яку було сплачено Приватним підприємством «ОГО ЛОГІСТИК» на користь Приватного підприємства «БОЛЕРО-СЕРВІС» складає 8 040 741, 21 грн (в т.ч. ПДВ).

Таким чином, станом на день подання цього Позову, за надані послуги з травня по червень 2024 року існує заборгованість Приватного підприємства «ОГО ЛОГІСТИК» перед ПП «БОЛЕРО-СЕРВІС» в загальній сумі 1 224 839 (Один мільйон двісті двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн 60 коп, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями цих актів з доказами їх завантаження та підписання в онлайн-сервісі електронного документообігу «M.E.Doc», податковими накладними та квитанціями про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, частина Актів не підписана Відповідачем в сервісі «M.E.Doc» протягом строку, визначеного п. 5.6. Договору, ні протягом зазначеного строку для підписання акту, ні станом на дату подання позову Позивач не отримав від Відповідача зауваження та претензії до якості наданих послуг відповідно до вказаних вище актів про надані послуги, а також письмової мотивованої відмови від підписання актів.

Відповідно до п. 5.6. Договору такі акти вважаються погодженими Відповідачем, а послуги, надані Позивачем Відповідачу, прийняті Відповідачем без зауважень та претензій, вважаються наданими належним чином згідно умов Договору, погодженої заявки та чинного законодавства України.

З метою досудового та мирного врегулювання питання своєчасної оплати Відповідачем вартості наданих послуг Позивач 04.11.2024 надіслав на адресу Відповідача претензію про погашення заборгованості. Відповідач отримав претензію 18.11.2024, однак, не виконав вимог претензії, не надав відповідь на претензію та не оплатив борг перед Позивачем.

На думку позивача, дії Відповідача свідчать про відсутність наміру належним чином виконувати свої договірні зобов`язання перед Позивачем та погашати існуючу заборгованість в сумі 1 224 839,60 грн, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 509 ЦК України,- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу , надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір с обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.ст. 525 і 526 ЦК України,- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; при цьому, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Між Позивачем і Відповідачем виникли правовідносини щодо надання послуг з організації перевезення відправлень, що регулюються також ст.ст. 908, 909, 916-935 ЦК України. 306-316 Господарського кодексу України та нормами Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

За умовами ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної платті не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 931 ЦК України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено наступне: за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних перевезенням вантажу; підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносамент тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту' його відправлення до пункту його призначення.

Статтею 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено обов`язок сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування

Відповідно д о ст. 610 ЦК України,- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання і порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч . і с т . 625 ЦК України, - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Факт надання послуг перевезення вантажу позивачем, зокрема за спірний період з травня по червень 2024 року, підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів з доказами їх завантаження та підписання в онлайн-сервісі електронного документообігу «M.E.Doc», податковими накладними та квитанціями про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підписання Відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) без зауважень, підтверджує факт приймання належно наданих послуг за Договором та отримання Відповідачем належним чином оформлених первинних і інших документів, у відповідності до вимог Договору.

Підписавши акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), Відповідач погодився, що «сторони претензій одна до одної не мають», що слід розуміти, як відсутність претензій щодо усього обсягу виконаних Позивачем зобов`язань, в тому числі й щодо обсягу наданих документів.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів наявності зауважень з приводу обсягу та змісту наданих документів, за період прострочення грошового зобов`язання.

Як вже зазначалось, загалом протягом строку дії Договору ПП «БОЛЕРО-СЕРВІС» (Позивач) надало ПП «ОГО ЛОГІСТИК» (Відповідачу) послуг на загальну суму 9 265 580,81 грн (в т.ч. ПДВ).

Разом із цим, всупереч двостороннім домовленостям та умовам Договору, надані Позивачем послуги оплачені Відповідачем лише частково в розмірі 8 040 741,21 грн (в т.ч. ПДВ).

Отже, ПП «ОГО ЛОГІСТИК» існує заборгованість Приватного підприємства «ОГО ЛОГІСТИК» перед ПП «БОЛЕРО-СЕРВІС» в загальній сумі 1 224 839,60 грн.

Факт надання вказаних послуг позивачем підтверджує сам відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву, де зазначає, що ПП «ОГО ЛОГІСТИК» до цього часу не отримало оплати за вказані в позовній заяві надані позивачем послуги від зазначених первісних замовників даних послуг (ТОВ «ТЕМА», ТОВ «ТЕМА-ЗАХІД», ПП «ЛОГІСТИКА-СЕРВІС ЛЬВІВ»), незважаючи на надані позивачем докази фактичного надання відповідних послуг, відсутність від первісних замовників будь-яких претензій щодо їх якості та/або повноти надання та наявність у відповідача підписаних відповідних актів надання послуг із первісних замовниками без зауважень з їх сторони.

Верховний Суд у постанові від 22 червня 2018 року у справі № 910/5820/17 зазначив, що відповідно до приписів статей 525, 526, 615, 929 ЦК України, статей 1, 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» двосторонній характер договору транспортного експедирування зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору експедитор бере на себе обов`язок за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, і водночас набуває права вимагати їх оплати, а замовник набуває право вимагати виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 916/3748/19.

Так, суттю відносин з надання послуг з перевезення є майновий інтерес перевізника отримати оплату за надані послуги, а замовника отримати послуги, які необхідні йому, тобто це та цінність (потреба), заради якої сторони вступили в такі договірні відносини один з одним; тобто це досягнення цілей задля яких такий договір укладався.

Як вбачається з долучених до позової заяви Позивачем документів (ТТН), така ціль була досягнута, а послуга спожита Замовником (Відповідачем). Додатковим доказом надання та отримання замовлених послуг є те, що Відповідач звертався до первісних замовників з вимогою про оплату цих послуг.

Відповідач доказів повної оплати послуг чи заперечень до актів надання послуг не надав. Також матеріали справи не місять відповіді на претензію Позивача щодо оплати заборгованості.

Щодо заперечення відповідача, що з доданих до позовної заяви матеріалів не вбачається, що Позивач (Виконавець за Договором) на виконання пункту 5.3. Договору передавав чи надсилав Відповідачу (Замовнику за Договором) його примірники товарно-транспортних накладних (ТТН) або (CMR), то суд зазначає таке.

Положеннями підпункту 4.2.2. пункту 4.2. Договору, який чітко визначає особу, на яку покладаються обов`язки з оформлення товарно-транспортних накладних (CMR) за Договором. Так, у відповідності до зазначеного підпункту Договору саме Замовник (Відповідач) зобов`язаний забезпечити підготовку та оформлення, надати Виконавцю (Позивач) товарно-транспортну накладну (CMR), інші необхідні товаросупровідні документи.

У постанові Верховного Суду України від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17 зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Факт здійснення господарської операції з передачі товару підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 11, 12 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Тобто, обов`язок з оформлення товарно-транспортних накладних (CMR) Договором покладено на Відповідача. Відповідно до пункту 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі за текстом Правила), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Пунктом 11.5. Правил передбачено, що у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Так, з доданих до відзиву на позовну заяву матеріалів, не вбачається, що Відповідач (Замовник за Договором) надавав Позивачу (Виконавцю за Договором) товарно-транспортні накладні у кількості більше трьох примірників.

Як визначено сторонами в пункті 3.13. Договору, здача-приймання послуг за цим Договором підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), який підписується Сторонами у двох примірниках.

Підписання Відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) без зауважень, підтверджує факт приймання належно наданих послуг за Договором та отримання Відповідачем належним чином оформлених первинних і інших документів, у відповідності до вимог Договору, а також відсутність претензій щодо усього обсягу виконаних Позивачем зобов`язань, в тому числі й щодо обсягу наданих документів.

Відповідач не заперечує факт надання йому послуг Позивачем відповідно до Договору.

Надання Позивачем Відповідачу транспортно-експедиторських послуг за Договором на загальну суму 1 224 839,60 грн та підписання Відповідачем відповідних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) без зауважень щодо обсягу та вартості наданих послуг на підставі пункту 4.2.13., пункту 5.3. Договору та частини 1 статті 901 ЦК України призвело до виникнення у Позивача як Виконавця права на отримання від Відповідача плати за фактично надані послуги.

Як було зазначено вище, факт здійснення господарської операції з надання Позивачем Відповідачу послуги перевезення підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема товарно-транспортними накладними.

Посилання Відповідача на ненадання йому повного комплекту документів, які підтверджують факт надання послуг є необґрунтованими та безпідставними, оскільки всі необхідні документи для здійснення розрахунків між сторонами, які визначені умовами договору, містяться в матеріалах справи, зокрема: підписані Відповідачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт виконання перевезення. Разом з тим підпис уповноваженої особи Відповідача на актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) свідчить про прийняття наданих Позивачем послуг без будь-яких застережень, а відтак твердження Відповідача про те, що строк оплати за зобов`язаннями не настав, є також безпідставним та необґрунтованим.

Отже, Позивачем здійснено надання відповідних послуг Відповідачеві, а Відповідачем прийнято такі послуги, що засвічується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, у відзиві Відповідач повідомив, що до цього часу Відповідач не отримав оплати за вказані в Позовній заяві надані Позивачем послуги від зазначених первісних замовників даних послуг (ТОВ «ТЕМА», ТОВ «ТЕМА-ЗАХІД», ПП «ЛОГІСТИКА-СЕРВІС ЛЬВІВ»), тому Відповідач вживав заходи досудового врегулювання спору із вказаними первісними замовниками послуг та на даний час вживає заходи щодо стягнення заборгованості з первісних замовників перед Відповідачем за надані транспортно-експедиторські послуги, в тому числі й за ті, що обумовлені Позивачем у Позовній заяві.

Викладене свідчить про те, що Відповідач переконаний, що в первісних замовників також виник обов`язок оплатити Відповідачу послуги, які Позивач надав Відповідачу.

Зазначене є додатковим підтвердженням того, що послуги перевезення були надані Позивачем Відповідачу належним чином та повному обсязі, а Відповідач отримав від Позивача товарно-транспортні накладні та надав їх первісним замовникам.

Крім цього, Позивачем до Позовної заяви було долучено листи первісних замовників, якими вони підтвердили наявність в них ТТН, за якими Позивач здійснив або організував перевезення вантажів відповідно до умов Договору, а також оплату цих послуг Відповідачу.

Так, матеріали справи містять копію листа № 19/13 від « 28» січня 2025 р. ПП «ЛОГІСТИКА-СЕРВІС ЛЬВІВ», в якому повідомляється наступне:

1) послуги з перевезення товару відповідно до ТТН/CMR оплачені в повному обсязі Приватному підприємству «Ого логістик», остаточні розрахунки з ПП «Ого Логістик» проведені 15.07.2024,

2) перевезення та оплата за перевезення відповідно до ТТН/CMR ПП «ЛОГІСТИКА-СЕРВІС ЛЬВІВ» здійснило на користь ПП «Ого логістик» відповідно до Договору про надання транспортно-експедиторських послуг №777 01/04/2023 від 01.04.2023,

3) умовами цього договору (п. 5.3.) передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 14 банківських днів з моменту отримання від виконавця (ПП «Ого логістик») наступного комплекту належним чином оформлених документів: рахунок на оплату, акт наданих послуг, зареєстрована в ЄРПН електронна податкова накладна, товарно-транспортна накладна (CMR) з відмітками про прийняття вантажу вантажоодержувачем.

4) відповідно до умов Договору про надання транспортно-експедиторських послуг №777 01/04/2023 від 01.04.2023 обов`язок оплатити надані послуги залежить від надання Приватним підприємством «Ого Логістик» ТТН/CMR Приватному підприємству «ЛОГІСТИКА-СЕРВІС ЛЬВІВ».

Відтак, Відповідач отримав від ПП «ЛОГІСТИКА-СЕРВІС ЛЬВІВ» оплату за послуги перевезення, для надання яких залучав Позивача, та які вказані Позивачем як підстава позовних вимог (в частині вказаних вище ТТН/CMR). А оскільки ПП «ЛОГІСТИКА-СЕРВІС ЛЬВІВ» виконало свій обов`язок з оплати Відповідачу, то Відповідачем були виконані необхідні умови для виникнення в ПП «ЛОГІСТИКА-СЕРВІС ЛЬВІВ» такого обов`язку. Такими умовами відповідно до п. 5.3. Договору про надання транспортно-експедиторських послуг №777 01/04/2023 року від 01.04.2023 є отримання від виконавця (ПП «Ого логістик») наступного комплекту належним чином оформлених документів: рахунок на оплату, акт наданих послуг, зареєстрована в ЄРПН електронна податкова накладна, товарно-транспортна накладна (CMR) з відмітками про прийняття вантажу вантажоодержувачем. Зазначимо, що Позивач не є стороною Договору про надання транспортно-експедиторських послуг №777 01/04/2023 від 01.04.2023, тому виключно Відповідач міг надати ТТН своєму замовнику (ПП «ЛОГІСТИКА-СЕРВІС ЛЬВІВ»).

Твердження Відповідача про те, що він не отримав від Позивача ТТН не відповідає дійсності та не може бути взяте до уваги Судом, оскільки відповідно до умов договору з безпосереднім замовником цих перевезень (ПП «ЛОГІСТИКА-СЕРВІС ЛЬВІВ») зазначено, що обов`язок оплатити надані послуги виникає у випадку отримання від виконавця (ПП «Ого логістик») документів, серед яких є товарно-транспортна накладна (CMR). Оскільки послуги за такими ТТН оплачені замовником Відповідачу, то Відповідач надав замовнику усі необхідні документи. Імовірно не буде зайвим зазначити, що для надання цих документів замовнику Відповідач повинен був їх отримати від Позивача, що доводить той факт, що вказані в наданих Відповідачем документах (відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив) заперечення Відповідача проти Позовної заяви не відповідають дійсності, безпідставні та необґрунтовані.

Таким чином, наведене додатково стпростовує твердження Відповідача щодо неотримання повного комплекту документів, які підтверджують факт надання послуг від Позивача та щодо ненастання строку оплати заборгованості.

Беручи до уваги наведене, та те що строк виконання обов`язку сплати послуг за договором транспортно- експедиційних послуг є таким, що настав, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, за таких підстав позовні вимоги про стягнення 1 224 839,60 грн основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.

У зв`язку з викладеним, враховуючи наведені положення норм чинного законодавства України, беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 18372,59 грн, в межах суми сплаченого судового збору.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ого Логістик» (79067, Львівська обл., місто Львів, вул.Лебедина, будинок 11, код ЄДРПОУ 44934077) на користь Приватного підприємства «Болеро-Сервіс» (79037, Львівська обл., місто Львів, вул.Б.Хмельницького, будинок 212, корпус 2, код ЄДРПОУ 31073655) заборгованість у розмірі 1 224 839,60 грн та судовий збір у розмірі 18 372,59 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.03.2025.

СуддяБерезяк Н.Є.