Ухвала

від 13.03.2025 по справі 918/184/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" березня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/184/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Цибуляк Юрія Дмитровича про забезпечення позову до подання позовної заяви

Без повідомлення сторін справи.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Цибуляк Юрій Дмитрович звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій вказує, що між ним та ТОВ "Петрос Транс" було укладено два Договори - заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом (міжнародне).

У зв`язку з невиконанням умов Договору заявник звернувся із позовною заявою до ТОВ "Петрос Транс" та рішенням Господарського суду Рівненської області № 918/647/24 від 03.09.2024, яке залишене без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024, позов ФОП Цибуляка Ю.Д. задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 160 900 грн 00 коп. заборгованості, 5 218 грн 49 коп. інфляційних втрат, 3 140 грн 86 коп. відсотків річних та 2 031 грн 11 коп. судового збору. У задоволенні вимог про стягнення 36 027,12 грн пені, 1 328,95 грн інфляційних втрат та 436,40 грн відсотків річних відмовлено. Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 453,51 грн покладено на позивача.

Також, додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області та додатковою постановою Північно - західного апеляційного суду вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн та 5 000,00 грн.

На виконання зазначених рішень та постанов, 15.01.2025 Господарським судом Рівненської області видано накази про примусове виконання.

Заявник зазначає, що 30.01.2025 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 77037463 винесено постанову про накладення арешту на рухоме, нерухоме майно, майнові права та грошові кошти ТОВ "Петрос Транс".

В подальшому, заявнику стало відомо, що 17.10.2024 та 22.01.2025 ТОВ "Петрос Транс" продало Товариству з обмеженою відповідальністю "Петрос Логістик" два транспортні засоби, а саме: DAF XF460FT, 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 за 531 239,16 грн; та DAF XF510FT, 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 за 528 045,52 грн. а також 18.10.2024 та 22.01.2025 перереєстровано за ТОВ "Петрос Логістик" напівпричіп SCHMITZ SCB-S3T, VIN № НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 та напівпричіп SCHMITZ SCB-S3T, VIN № НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 .

Заявник вважає, що правочини укладені між ТОВ "Петрос Транс" та ТОВ "Петрос Логістик" щодо купівлі-продажу вказаних транспортних засобів мають ознаки та критерії фраудаторного (недійсного) правочину, вчинені боржником на шкоду кредитору та направлені на унеможливлення виконання рішення судів щодо стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на рухоме майно за відсутності будь якого іншого майна та активів.

Відтак, ФОП Цибуляк Ю.Д. просить накласти арешт на транспортні засоби ТОВ "Петрос Логістик" ЄДРПОУ 45258604 придбані у ТОВ "Петрос Транс" ЄДРПОУ 40402922 за договорами купівлі-продажу транспортних засобів № 5641/2025/5068219 від 22.01.2025 та № 5641/2025/5068374 від 22.01.2025, а саме: автомобіль DAF XF510FT, 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 та напівпричепа SCHMITZ SCB-S3T, VIN № НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 , а також заборонити органам і суб`єктам, які наділені повноваженнями у сфері державної реєстрації прав, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цих транспортних засобів.

Крім того, заявник має намір протягом 10 днів після подання цієї заяви подати до суду позов про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними (фраудаторними правочинами), витребування транспортних засобів з володіння (чужого) ТОВ "Петрос Логістик", зобов`язання ТОВ "Петрос Транс" здійснити перереєстрацію за собою транспортних засобів, зобов`язання Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях скасувати реєстраційні дії, щодо перереєстрації транспортних засобів за ТОВ "Петрос Логістик" та відновлення реєстрації вказаних транспортних засобів за ТОВ "Петрос Транс".

Суд, розглянувши долучені до заяви докази приходить до висновку, що наведених у заяві пояснень та доданих до заяви доказів достатньо для розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.

Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Таким чином, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В даному випадку заявник просить накласти арешт на майно майбутнього відповідача та заборони іншим особам вчиняти реєстраційні дії щодо предмету спору.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника для забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

При цьому, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Тобто, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, суд враховує, що у ТОВ "Петрос Транс" наявна заборгованість у загальному розмірі 182 290,46 грн перед ФОП Цибуляк Ю.Д., яка підтверджена рішеннями Господарського суду Рівненської області та постановами Північно - західного апеляційного господарського суду у справі № 918/647/24.

На виконання зазначених рішень та постанов, 15.01.2025 Господарським судом Рівненської області видано накази про примусове виконання.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, наявність заборгованості ТОВ "Петрос Транс" перед ФОП Цибуляк Ю.Д. має преюдиційну дію та не потребує доказуванню.

В межах виконання вказаних рішень та постанов було видано накази про примусове виконання, а в подальшому - відкрито виконавчі провадження, які об`єднані в одне № 77037463.

30.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким Андрієм Андрійовичем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти / електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях, а також на кошти / електронні гроші на рахунках / електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів / електронних грошей, що містяться на рахунках / електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та / або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ТОВ "Петрос Транс" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 201 479,51 грн.

Також, 30.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким Андрієм Андрійовичем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме, нерухоме майно та майнові права, що належать боржнику ТОВ "Петрос Транс" у межах суми звернення стягнення з урахуванням винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 201 479,51 грн.

При цьому, 22.01.2025 між ТОВ "Петрос Транс" (продавець) та ТОВ "Петрос Логістик" (покупець) у Регіональному сервісному центрі МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях укладено два Договору купівлі - продажу транспортного засобу, якими продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортні засоби:

- автомобіль DAF XF510FT, 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 ;

- напівпричепа SCHMITZ SCB-S3T, VIN № НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 .

Заявник зазначає, що на він виявив оголошення від про продаж вказаного транспортного засобу та напівпричепа на вебсайті Аuto Ria.

Суд, перевіривши вказані оголошення, встановив, що останні наразі є актуальними та розміщені за вказаними заявником посиланнями в мережі інтернет: https://auto.ria.com/uk/auto_daf_xf_37879966.html та https://auto.ria.com/uk/auto_schmitz-cargobull_scb-s3t_37880028.html, що свідчить про можливе відчуження ТОВ "Петрос Логістик" майбутніх спірних об`єктів третім особам у разі їх продажу.

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованим твердження заявника про можливість ТОВ "Петрос Логістик" у будь-який момент розпорядитися наявним майном, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Також, суд звертає увагу, що предметом спору буде вимога про визнання недійсними (фраудаторними) договорів купівлі - продажу транспортних засобів, про накладення арешту на які звернувся заявник та повернення їх у власність ТОВ "Петрос Транс".

При цьому, суд приймає до уваги, що такий позов може бути поданий лише до титульного власника спірного майна.

У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору, що не відповідатиме принципу процесуальної економії.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалах від 24.05.2021 у справі №901/20/21 та від 25.07.2022 у справі №640/4843/22, принцип процесуальної економії спрямований, у першу чергу, на пришвидшення розгляду судових справ та зменшення судових витрат.

Слід також зазначити, що при розгляді заяви про забезпечення позову вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

При цьому, суд враховує, що під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Крім того, згідно інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, одним із засновників (учасників) як ТОВ "Петрос Транс" так і ТОВ "Петрос Логістик" є ОСОБА_1 , а керівником обох юридичних осіб - ОСОБА_2 .

З урахуванням того, що ТОВ "Петрос Транс" вже відчужило транспортні засоби на користь ТОВ "Петрос Логістик", яке, в свою чергу, маючи зареєстроване право власності на спірне майно, не обмежене в розпорядженні таким майном, відсутність арешту такого рухомого майна, реєстрація права власності на яке планується оскаржуватися заявником, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення, що в свою чергу свідчить про наявність підстав, визначених ст.ст.136, 137 ГПК України для забезпечення позову.

Згідно з частиною 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З приводу зустрічного забезпечення суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Зокрема, в поданій заяві про забезпечення позову заявник зазначив про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Крім того, суд зазначає, що зацікавлена особа не позбавлена права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 ГПК України.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 4 ст. 144 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи - підприємця Цибуляка Юрія Дмитровича про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задоволити.

2. Накласти арешт на транспортні засоби ТОВ "Петрос Логістик" (код ЄДРПОУ 45258604) придбані у ТОВ "Петрос Транс" (код ЄДРПОУ 40402922) за Договорами купівлі-продажу транспортних засобів № 5641/2025/5068219 від 22.01.2025 та № 5641/2025/5068374 від 22.01.2025, а саме:

- автомобіль DAF XF510FT, 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 ;

- напівпричепа SCHMITZ SCB-S3T, VIN № НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 .

3. Заборони органам і суб`єктам, які наділені повноваженнями у сфері державної реєстрації прав, здійснювати будь - які реєстраційні дії щодо транспортних засобів, що вказані у п. 2 даної ухвали.

4. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Строк пред`явлення даної ухвали до виконання складає три роки, починаючи з наступного дня після набрання даною ухвалою законної сили.

5. Стягувачем за даною ухвалою є: Фізична особа - підприємець Цибуляк Юрій Дмитрович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ).

6. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрос Логістик" (33028, Україна, м. Рівне, вул. Соборна, 1, офіс 214, код ЄДРПОУ 45258604).

Ухвала підписана та набрала законної сили 13.03.2025 та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Суддя А.М. Горплюк