Постанова

від 04.03.2025 по справі 906/41/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 906/41/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Кісілевич Ю. В. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Дор-Сервіс"

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Приватного підприємства "Автомагістраль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Дор-Сервіс"

про стягнення 1 372 501,09 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, ухвалених за результатами їх розгляду

1.1. Приватне підприємство "Автомагістраль" (далі - ПП "Автомагістраль") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Дор-Сервіс" (далі - ТОВ "Укр-Дор-Сервіс") про стягнення з відповідача на користь позивача 1 372 501,09 грн збитків.

1.2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.05.2024 у справі № 906/41/24 відмовлено в задоволенні позову ПП "Автомагістраль" до ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про стягнення з відповідача на користь позивача 1 372 501,09 грн збитків.

1.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2024 у справі № 906/41/24 та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ПП "Автомагістраль" до ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про стягнення з відповідача на користь позивача 1 372 501,09 грн збитків. Вирішено стягнути з ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" на користь ПП "Автомагістраль" 1 372 501,09 грн збитків.

1.4. Постановою Верховного Суду від 18.02.2025 задоволено касаційну скаргу ТОВ "Укр-Дор-Сервіс", скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 906/41/24, а рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2024 у справі № 906/41/24 залишено в силі.

2. Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та заперечень на неї

2.1. 24.02.2025 від ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24. У цій заяві ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" просить стягнути з ПП "Автомагістраль" 80 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 906/41/24 в суді касаційної інстанції, та 41 175,04 грн судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 906/41/24.

2.2. Заява ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24 мотивована необхідністю вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 906/41/24.

2.3. 03.03.2025 від ПП "Автомагістраль" до Верховного Суду надійшли заперечення на заяву ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24. У цих запереченнях ПП "Автомагістраль" просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24. Крім того, ПП "Автомагістраль" просить у випадку, якщо Верховний Суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24, зменшити розмір витрат ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 906/41/24 в суді касаційної інстанції, до 8000,00 грн.

3. Позиція Верховного Суду

3.1. Розглянувши заяву ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24, Верховний Суд зазначає таке.

3.2. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

3.3. Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

3.4. Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

3.5. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

3.6. Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

3.7. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

3.8. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 20.01.2025 у справі № 910/12395/22, від 03.12.2024 у справі № 922/3448/23, від 24.09.2024 у справі № 910/13177/23.

3.9. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

3.10. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

3.11. Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

3.12. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 910/299/24, від 27.02.2024 у справі № 910/743/23, 06.02.2024 у справі № 904/1270/22, від 30.04.2024 у справі № 922/1812/23.

3.13. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

3.14. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

3.15. Отже, загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте в частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 910/299/24, від 21.05.2024 у справі № 918/775/23, від 27.02.2024 у справі № 910/743/23, від 04.07.2023 у справі № 924/295/22.

3.16. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

3.17. Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

3.18. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268), від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

3.19. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії чи бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

3.20. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

3.21. У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 913/50/22, від 09.04.2024 у справі № 910/11443/22, від 14.03.2024 у справі № 904/141/20.

3.22. Крім того, Верховний Суд зазначає, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Такі форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 910/11499/23, від 09.07.2024 у справі № 910/6143/23, від 04.06.2024 у справі № 913/50/22.

3.23. Фіксований розмір гонорару означає, що в разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору та призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

3.24. Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постановах Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 910/2871/23, від 16.07.2024 у справі № 910/11499/23, від 16.04.2024 у справі № 922/1812/23, від 17.01.2024 у справі № 910/2158/23, від 06.06.2024 у справі № 911/248/21 (911/2367/22).

3.25. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, тощо. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та постановах Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 910/11499/23, від 17.04.2024 у справі № 916/3309/23.

3.26. З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що 26.01.2025 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Укр-Дор-Сервіс". У наведеній заяві ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" повідомляло про те, що на момент подання цієї заяви ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" сплатило Адвокатському бюро "Меніва Олексія" частину гонорару в розмірі 30 000,00 грн. Тому ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" просило прийняти цю заяву та долучити її до матеріалів справи. При цьому ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" до зазначеної заяви додало договір про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2024 та платіжну інструкцію від 08.01.2025 № 653.

3.27. Водночас Верховний Суд установив, що в порядку та у строки, визначені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/141/20. У цій заяві ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" просить стягнути з ПП "Автомагістраль" 80 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 906/41/24 в суді касаційної інстанції, та 41 175,04 грн судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 906/41/24.

3.28. На підтвердження судових витрат на професійну правничу ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" надало:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2024;

- копію акта наданих послуг від 19.02.2025 № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2024;

- копію опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 21.02.2025;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14.11.2005 № 1359, виданого Сиваку Андрію Юрійовичу;

- копії ордерів на надання правничої допомоги у Верховному Суді від 05.12.2024 серії АХ № 1224889, від 17.02.2025 серії АІ № 1825139;

- копію платіжної інструкції від 08.01.2025 № 653 на суму 30 000,00 грн.

3.29. Колегія суддів установила, що 05.12.2024 ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" в особі директора Гнітецького Ю М., який діє на підставі Статуту (клієнт), з одного боку та Адвокатське бюро "Меніва Олексія" в особі керуючого бюро Меніва Олексія, який діє на підставі Статуту (бюро), з іншого боку уклали договір про надання правової (правничої) допомоги.

3.30. Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2024 клієнт доручає, а бюро відповідно до чинного законодавства України бере на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представництво, захист клієнта та надавати інші види правової допомоги в обсязі та на умовах, встановлених цим договором, пов`язані з касаційним оскарженням постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 906/41/24 за позовом ПП "Автомагістраль" про стягнення 1 372 501,09 грн збитків унаслідок втрати права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту.

3.31. Пунктами 4.1- 4.3 договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2024 визначено, що розмір гонорару за надання правової (правничої) допомоги, передбаченої пунктом 1.1 цього договору, складає 80 000,00 грн (без ПДВ). Гонорар за надання правової (правничої) допомоги, визначений у пункті 4.1 цього договору, сплачується не пізніше 2 (двох) тижнів з дня підписання цього договору шляхом перерахування на поточний рахунок бюро. За наслідками наданих послуг сторони складають акт наданих послуг. Акт наданих послуг складається і направляється бюро на адресу клієнта. Відсутність аргументованих заперечень щодо підписання акта наданих послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів свідчить про прийняття таких послуг з боку клієнта.

3.32. ТОВ "Укр-Дор-Сервіс", звертаючись до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/141/20, зазначає, що на момент подання цієї заяви ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" сплатило Адвокатському бюро "Меніва Олексія" частину гонорару за договором про надання правової допомоги від 05.12.2024 в розмірі 30 000,00 грн.

3.33. ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" також зазначає, що актом наданих послуг від 19.02.2025 № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2024 підтверджується надання відповідачу Адвокатським бюро "Меніва Олексія" правової допомоги з касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 906/41/24 та представництва інтересів клієнта у Верховному Суді.

3.34. Верховний Суд установив, що в акті наданих послуг від 19.02.2025 № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2024 зазначено, що бюро передає, а клієнт отримує правову допомогу, яка надана відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2024, а саме: підготовка та подання 10.12.2024 до Верховного Суду касаційної скарги клієнта на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 906/41/24; підготовка та подання 14.01.2025 до Верховного Суду заяви клієнта про участь у судовому засіданні 04.02.2025 та всіх інших засіданнях касаційного суду у справі № 906/41/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою "Підсистеми відеоконференцзв`язку" ЄСІТС; підготовка та подання 26.01.2025 до Верховного Суду заяви клієнта про вирішення питання про судові витрати ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" у частині витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення Верховним Судом постанови у справі № 906/41/24 за наслідками розгляду касаційної скарги; участь та представництво інтересів клієнта в судових засіданнях Верховного Суду 04.02.2025, 18.02.2025 у справі № 906/41/24.

3.35. Відповідно до пункту 3 акта наданих послуг від 19.02.2025 № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2024 претензій та зауважень щодо обсягу та якості наданої бюро правової допомоги сторони одна до одної не мають.

3.36. Верховний Суд також установив, що в копії опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 21.02.2025, які надав відповідач, також наведений перелік робіт, який зазначено в акті наданих послуг від 19.02.2025 № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2024.

3.37. Колегія суддів, дослідивши заяву ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24, установила, що послуги, які зазначені в акті наданих послуг від 19.02.2025 № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2024 та в описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 21.02.2025, пов`язані з розглядом справи № 906/41/24. Верховний Суд також зазначає, що сума витрат на професійну (правничу) допомогу, понесених відповідачем, підтверджена належними та допустимими доказами. При цьому матеріалами справи підтверджується подання ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 906/41/24, проведення Верховним Судом двох судових засідань у справі № 906/41/24.

3.38. Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, тому витрати на підготовку та подання 26.01.2025 до Верховного Суду заяви клієнта про вирішення питання про судові витрати, не підлягають відшкодуванню.

3.39. ПП "Автомагістраль" звернулося до Верховного Суду із запереченнями на заяву ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24. У цих запереченнях ПП "Автомагістраль" просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24. Крім того, ПП "Автомагістраль" просить у випадку, якщо Верховний Суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24, зменшити розмір витрат ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 906/41/24 в суді касаційної інстанції, до 8000,00 грн.

3.40. Зазначені заперечення ПП "Автомагістраль" на заяву ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24 мотивовані тим, що заявлені ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними з обсягом наданих послуг та відверто завищеними. ПП "Автомагістраль" зазначає, що в цьому випадку розмір гонорару є фіксованим, а відомості про витрати часу на надання конкретних послуг відсутні, тому, ймовірно, більша частину гонорару сплачується саме за підготовку касаційної скарги. Водночас ПП "Автомагістраль" наголошує на тому, що касаційна скарга відповідача складається з десяти сторінок, перша з яких є титульною та містить лише реквізити учасників справи.

3.41. Колегія суддів погоджується з доводами ПП "Автомагістраль" про те, що розмір витрат є неспівмірним із обсягом наданих послуг, а тому вимоги заявника про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 80 000,00 грн за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" не відповідають критеріям співмірності та розумності, а включення до таких витрат вартості послуг із підготовки та подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24, є необґрунтованим.

3.42. За таких обставин, враховуючи фактичний обсяг послуг, наданих Адвокатським бюро "Меніва Олексія" в суді касаційної інстанції, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів, а також враховуючи доводи ПП "Автомагістраль", викладені в запереченнях на заяву ТОВ "Укр-Дор-Сервіс", беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, Верховний Суд із урахуванням вимог статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24 та стягнення з ПП "Автомагістраль" на користь ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

3.43. Крім того, ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" у заяві про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24 просить стягнути з ПП "Автомагістраль" 41 175,04 грн судового збору за подання касаційної скарги. Проте колегія суддів не може задовольнити такі вимоги ТОВ "Укр-Дор-Сервіс", оскільки, по-перше, ТОВ "Укр-Дор-Сервіс", звертаючись із касаційною скаргою мало сплатити судовий збір у сумі 32 940,03 грн, а саме (1 372 501,09 грн х 1,5 % х 200 % х 0,8, де 1 372 501,09 грн - оспорювана сума; 1,5 % - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги; 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору); при цьому сам скаржник у поданій касаційній скарзі наводив ідентичну формулу розрахунку судового збору та зазначав, що сума судового збору за подання касаційної скарги становить 32 940,03 грн; по-друге, відповідно до пункту 3 резолютивної частини постанови Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 906/41/24 вирішено стягнути з ПП "Автомагістраль" на користь ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" 32 940,03 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

3.44. З урахуванням наведеного в іншій частині заяви ТОВ "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24 належить відмовити.

3.45. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Автомагістраль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Дор-Сервіс" 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 906/41/24 в суді касаційної інстанції.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Дор-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/41/24 відмовити.

4. Доручити Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак