Провадження№2/331/561/2025
ЄУН 331/6345/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,
за участю : секретаря Постарнак М.М.,
представників позивачів ОСОБА_1 , Бойка Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовом Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи - Бердянська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення її законному користувачу,
В С Т А Н О В И В:
21 жовтня 2024 р. до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Запорізької спеціалізованої прокуратура у сфері оборони Східного регіону, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за результатом розгляду якої позивачі просять:
- визнати недійсними державні акти серії ЯГ №№711043, 711105, 711035, 711036 на право власності на земельні ділянки, загальною площею 0,4000 га, загальною вартістю 165 574 грн. 00 коп., що розташовані на території Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області, які видані ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .
- зобов`язати гр. ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельні ділянки (кадастровий номер 2320683000:02:007:0070, кадастровий номер 2320683000:02:007:0117, кадастровий номер 2320683000:02:007:0118, кадастровий номер 2320683000:02:007:0116), загальною площею 0,4000 га, які розташовані на території Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області, державі в особі Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022) та Квартирно-експлуатаційному відділу м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 07809992).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 204-0029 від 19.02.1962 р. Мелітопольській квартирно-експлуатаційній частині Мелітопольського району (Мелітопольська КЕЧ) було видано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 20га, розташовану у с.Луначарське Бердянського району Запорізької області для будівництва військового містечка № НОМЕР_2 .
На виконання зазначеного розпорядження Мелітопольській КЕЧ у 1978 році видано державний акт на право користування землею серії "Б" № 012141, відповідно до якого за землекористувачем (Мелітопольською КЕЧ) закріплено у безстрокове і безплатне користування 20 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для будівництва військового містечка № НОМЕР_2 . У травні 1995 року відповідно до рішення Луначарської сільської ради народних депутатів № 84 від 27.10.1994 р. із раніше відведеної Мелітопольській КЕЧ земельної ділянки площею 20 га Бердянському заводу "Южгідромаш" відведено у постійне користування земельну ділянку, площею 7,6 га для організації садового товариства "Гідравлік", в результаті чого у постійному користуванні військової організації залишилась земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_2 , площею 12,4 га.
Наказом командувача військами ордена Червоного прапора Південного оперативного командування "Про організацію реформування та ліквідації Мелітопольської квартирно-експлуатаційної частини (району) Південного оперативного командування" від 27.01.2003 № 55 Мелітопольську квартирно-експлуатаційну частину (району) Південного оперативного командування розформовано, правонаступником визнано Запорізьку квартирно-експлуатаційну частину (району) Південного оперативного командування, у зв`язку з чим останньою прийнято на облік земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_2 площею 12,4 га.
На виконання вимог Директиви Міністра оборони України від 30.03.2003 № Д-115/1/03 «Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України» відповідно до наказу начальника КЕЧ Запорізького району № 46 від 06.05.2003, Квартирно-експлуатаційну частину Запорізького району переформовано в КЕВ м. Запоріжжя з 06.05.2003р.
Поряд з тим, 03.02.2006 між дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним підприємством «Укроборонсервіс», з одного боку (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будресурси», з іншого боку (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого військового майна: будівель і споруд військового містечка № НОМЕР_2 .
У зв`язку зі зміною власника зазначених об`єктів нерухомості 17.07.2006 ТОВ «Будресурси» звернулося до голови Бердянської районної державної адміністрації з листом № 17/07 щодо відведення земельної ділянки колишнього військового містечка № НОМЕР_2 під індивідуальне дачне будівництво співробітникам товариства та членам їх сімей.
Згодом, до Бердяньскої РДА надійшов лист командира військової частини НОМЕР_3 , яка на той час дислокувалась на фондах військового містечка № НОМЕР_2 , № 867 від 28.07.2006, відповідно до якого командир не заперечує проти передачі до земель запасу території військового містечка № НОМЕР_2 .
Головою Бердянської РДА протягом 2006-2008 років прийнято низку рішень щодо розпорядження землями оборони у с. Луначарське (за межами населеного пункту), а саме: 1)розпорядження голови Бердянської РДА від 12.09.2006 № 543 «Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою», яким: передано в землі запасу оборонного призначення земельну ділянку площею 9,88 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; погоджено матеріали місця розташування земельної ділянки для передачі громадянам для індивідуального дачного будівництва площею 9,0 га за рахунок вищезазначених земель; надано дозвіл громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 9,0 га для передачі їм у власність під дачне будівництво у межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради; 2) розпорядження голови Бердянської РДА від 17.11.2006 № 707 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 12.09.06 № 543», яким попереднє розпорядження визнано таким, що втратило чинність; 3) розпорядження голови Бердянської РДА від 31.01.2007 № 67 «Про визнання такими, що втратили чинність, розпоряджень голови райдержадміністрації», яким на виконання протесту Бердянського міжрайонного прокурора розпорядження № 707 від 17.11.2006 скасовано; 4) у зв`язку з вилученням земельної ділянки загальною площею 9,88 га, на яких була розташована військова частина НОМЕР_3 видано розпорядження голови Бердянської РДА від 02.08.2007 № 532 «Про передачу у власність земельних ділянок», яким: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва із земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради; передано у власність 90-та громадянам наведені земельні ділянки по 0,10 га кожному та зобов`язано оформити державні акти на право власності на земельні ділянки; 5)розпорядження голови Бердянської РДА від 16.05.2008 № 345 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.08.2007 № 532», яким до вказаного у назві розпорядження внесено наступні зміни: доповнено пунктом 1.1., відповідно до якого земельну ділянку загальною площею 9,0 га переведено із земель оборони до земель рекреаційного призначення; змінено редакцію пункту 2 щодо передачі у власність громадянам земельних ділянок загальною площею 9,0 га за рахунок земель державної власності рекреаційного призначення, що перебувають у запасі.
На виконання перерахованих розпоряджень голови Бердянського РДА протягом 2007 року 90-та громадянам видано державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням «для індивідуального дачного будівництва» по 0,10 га кожному.
Так, відповідно до розпорядження голови Бердянської РДА від 02.08.2007 № 532 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва із земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради.
Пунктом 2 вказаного розпорядження безоплатно передано у власність громадянам земельні ділянки, загальною площею 9,00 га, в т.ч. забудовані землі 9,00 га для індивідуального дачного будівництва, у тому числі громадяни ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 отримали земельні ділянки, площею 0,10 га, вартістю 8 080, 80 грн. кожна.
На виконання вказаного розпорядження голови Бердянської РДА ОСОБА_7 ,, ОСОБА_5 ,, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯГ №711043, 711036, 711105, 711035.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 року по справі № 908/3717/14 задоволено позов заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 543 від 12.09.2006 «Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою». Зазначене рішення набрало законної сили 03.04.2015 та не скасовано.
За результатами розгляду справи № 908/3717/14 Господарський суд встановив, що розпорядження Бердянської РДА № 543 від 12.09.2006 «Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою» прийнято на підставі листа командира військової частини НОМЕР_3 про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою військового містечка № НОМЕР_2 № 867 від 28.07.2006, листа ТОВ «Будресурси» та матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки.
Однак Міністр оборони України або, за його дорученням, начальник Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України, відповідну згоду на припинення права користування спірною земельною ділянкою, її вилучення не надавав, жодної заяви про добровільну відмову від належного Міністерству оборони України права на вказану земельну ділянку не адресував. Оскільки рішення про відмову від права постійного користування спірною земельною ділянкою не приймалось, а тому будь-які правові підстави для розпорядження нею Бердянською районною державною адміністрацією відсутні.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 року по справі № 908/267/15-г визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 532 від 02.08.2007 «Про передачу у власність земельних ділянок» та № 345 від 16.05.2008 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.08.2007 Л» 532», а постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Земельна ділянка, на якій були розташовані будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_2 на момент їх відчуження перебувала у користуванні Міністерства оборони України і не була предметом договору купівлі- продажу від 03.02.2006.
За договором купівлі-продажу нерухомого військового майна від 03.02.2006 до ТОВ «Будресурси» були передані у власність лише будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_2 , а не земельна ділянка. У фактичне користування відповідача перейшло право користування не всією спірною земельною ділянкою (9 га), а лише під будівлями і спорудами. Право на земельну ділянку під будівлями і спорудами не переходило автоматично, а мало бути оформлено відповідно до вимог чинного законодавства.
Бердянська районна державна адміністрація не є розпорядником земель, що перебувають у державній власності, оскільки таке розпорядження землями мало здійснюватися з дотриманням вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України після вилучення земельної ділянки у попереднього користувача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскільки право на земельну ділянку ТОВ «Будресурси» не було оформлено відповідно до вимог чинного законодавства з отриманням правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тому ТОВ «Будресурси» також не могло розпоряджатись землею, на якій знаходяться придбані ним будівлі та спорудами.
Таким чином, ОСОБА_7 ,, ОСОБА_5 ,, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 отримали у право власності земельну ділянку військової частини НОМЕР_3 (а в подальшому - КЕВ м. Запоріжжя) з порушенням вимог ст. 77 Земельного кодексу України, згідно якої землі оборони, це землі надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств та установ Збройних Сил України інших військових формувань утворених відповідно до законодавства України.
Водночас, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 03.03.2018 власником усіх земельних ділянок, які отримали вищеперераховані громадяни, став ОСОБА_6 .
Так, на підставі договір купівлі-продажу земельної ділянки: №1230 від 30.12.2015, укладеного з ОСОБА_7 ; №1231 від 30.12.2015 з ОСОБА_3 ; №1232 від 30.12.2015 з ОСОБА_4 ; №1233 від 30.12.2015 з ОСОБА_5 ОСОБА_6 купив 4 земельні ділянки, площею 0,1000 га кожна, кадастрові номери: 2320683000:02:007:0070 (ринкова вартість відповідно до договору купівлі-продажу становить 39 752,00 грн.); 2320683000:02:007:0117 (ринкова вартість відповідно до договору купівлі-продажу становить 41 508,00 грн.); 2320683000:02:007:0118 (ринкова вартість відповідно до договору купівлі-продажу становить 42 157,00 грн.); 2320683000:02:007:0116 (ринкова вартість відповідно до договору купівлі-продажу становить 42 157,00 грн.).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2025 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено справу у підготовче судове засідання. (т.1, а.с. 116-117).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2025 року у задоволенні заяви представника позивача - Міністерства оброни України Зінченка Сергія Олександровича про його участь у судовому засіданні, призначеному на 25листопада 2024року 13.15годин,в режимі відеоконференції поза межами суду, відмовлено. (т.1, а.с. 123)
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2025 року підготовче провадження по справі закрито; справу призначено до розгляду по суті. (т.1, а.с. 259-260)
Представник позивача-Запорізької спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониСхідного регіону в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник позивача Міністерстваоборони Українинадав судузаяву пророзгляд справиза йоговідсутності,зазначивши,що позовнівимоги підтримуєта проситьїх задовольнити.(т.1, а.с. 177)
12 грудня 2024 року від відповідача ОСОБА_6 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого від заперечує проти позовних вимог, та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, надав заяву, в якій зазначив, що прокурором при подачі позову було пропущено строк позовної давності для звернення до суду. (т. 1, а.с. 207-222)
Представник третьоїособи Головного управлінняДержгеокадастру уЗапорізькій областінадав судузаяву пророзгляд справиза йоговідсутності,зазначивши,що позовнівимоги підтримуєта проситьїх задовольнити.(т.1, а.с. 158)
Представник третьої особи Бердянської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, хоча про час день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справі поштові відправлення. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, хоча про час день та місце слухання справи повідомлялися належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справі поштові відправлення. Причини неявки суду не повідомили, заперечень стосовно позовних вимог позивача не надали.
Відповідно до ч. 1ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч.3ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, згідно з вимогами ст.ст. 128, 131 ЦПК України, відповідачі повідомлені про час та місце слухання справи за адресою їх місцем проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з`явилися у судове засідання без поважних причин.
Суд, вислухавши поясненняпредставників позивачів, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши їх доказами, наявними в матеріалах справи, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтями 2,19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.Частинами першою та другою ст. 116 Земельного кодексу України, визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, садівництва та ін., у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування.
Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються в порядку, встановленому статтею 151 Земельного кодексу України.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша ст. 126 Земельного кодексу України, в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин).
Згідно із частиною третьою ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
За змістом ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 2 Земельного кодексу України (1990 року, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, які є предметом розгляду в даній справі), закріплено, що відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на види. Одним із яких є землі оборони.
Згідно ст. 70 Земельного кодексу України(в редакції 1990 року), землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ. Порядок надання земель для потреб оборони визначається законодавством України.
Такі ж приписи містяться і у Земельному кодексі України 2001 року, зокрема, у статтях 19 і 77, а також у Законі України «Про збройні сили України» та Законі України «Про оборону України».
Судом встановлено, що Розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 204-0029 від 19.02.1962 р. Мелітопольській квартирно-експлуатаційній частині Мелітопольського району (Мелітопольська КЕЧ) було видано у постійне користування земельну ділянку, загальною площею 20 га, розташовану у с.Луначарське Бердянського району Запорізької області для будівництва військового містечка № НОМЕР_2 .
На виконання зазначеного розпорядження Мелітопольській КЕЧ у 1978 році видано державний акт на право користування землею серії "Б" № 012141, відповідно до якого за землекористувачем (Мелітопольською КЕЧ) закріплено у безстрокове і безплатне користування 20 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для будівництва військового містечка № НОМЕР_2 . У травні 1995 року відповідно до рішення Луначарської сільської ради народних депутатів № 84 від 27.10.1994 р. із раніше відведеної Мелітопольській КЕЧ земельної ділянки площею 20 га Бердянському заводу "Южгідромаш" відведено у постійне користування земельну ділянку площею 7,6 га для організації садового товариства "Гідравлік", в результаті чого у постійному користуванні військової організації залишилась земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_2 , площею 12,4 га. (а.с. 14-21)
Згідно наказу командувача військами ордена Червоного прапора Південного оперативного командування "Про організацію реформування та ліквідації Мелітопольської квартирно-експлуатаційної частини (району) Південного оперативного командування" від 27.01.2003 № 55 Мелітопольську квартирно-експлуатаційну частину (району) Південного оперативного командування розформовано, правонаступником визнано Запорізьку квартирно-експлуатаційну частину (району) Південного оперативного командування, у зв`язку з чим останньою прийнято на облік земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_2 площею 12,4 га. (а.с. 25-27)
На виконання вимог Директиви Міністра оборони України від 30.03.2003 № Д-115/1/03 «Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України» відповідно до наказу начальника КЕЧ Запорізького району № 46 від 06.05.2003, Квартирно-експлуатаційну частину Запорізького району переформовано в КЕВ м. Запоріжжя з 06.05.2003р. З`ясовано, що 03.02.2006 між дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним підприємством «Укроборонсервіс», з одного боку (продавець), та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будресурси», з іншого боку (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого військового майна: будівель і споруд військового містечка № НОМЕР_2 . (а.с. 28-30)
У зв`язку зі зміною власника зазначених об`єктів нерухомості 17.07.2006 ТОВ «Будресурси» звернулося до голови Бердянської районної державної адміністрації (далі - Бердянська РДА) з листом № 17/07 щодо відведення земельної ділянки колишнього військового містечка № НОМЕР_2 під індивідуальне дачне будівництво співробітникам товариства та членам їх сімей.
Встановлено, що до Бердянської РДА надійшов лист командира військової частини НОМЕР_3 , яка на той час дислокувалась на фондах військового містечка № НОМЕР_2 , № 867 від 28.07.2006, відповідно до якого командир не заперечує проти передачі до земель запасу території військового містечка № НОМЕР_2 . (а.с. 32)
Головою Бердянської РДА протягом 2006-2008 років прийнято низку рішень щодо розпорядження землями оборони у с. Луначарське (за межами населеного пункту), а саме: 1)розпорядження голови Бердянської РДА від 12.09.2006 № 543 «Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою», яким: передано в землі запасу оборонного призначення земельну ділянку площею 9,88 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; погоджено матеріали місця розташування земельної ділянки для передачі громадянам для індивідуального дачного будівництва площею 9,0 га за рахунок вищезазначених земель; надано дозвіл громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок,площею 9,0 га для передачі їм у власність під дачне будівництво у межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради; 2) розпорядження голови Бердянської РДА від 17.11.2006 № 707 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 12.09.06 № 543», яким попереднє розпорядження визнано таким, що втратило чинність; 3) розпорядження голови Бердянської РДА від 31.01.2007 № 67 «Про визнання такими, що втратили чинність, розпоряджень голови райдержадміністрації», яким на виконання протесту Бердянського міжрайонного прокурора розпорядження № 707 від 17.11.2006 скасовано; 4) у зв`язку з вилученням земельної ділянки, загальною площею 9,88 га, на яких була розташована військова частина НОМЕР_3 видано розпорядження голови Бердянської РДА від 02.08.2007 № 532 «Про передачу у власність земельних ділянок», яким: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва із земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради; передано у власність 90-та громадянам наведені земельні ділянки по 0,10 га кожному та зобов`язано оформити державні акти на право власності на земельні ділянки; 5)розпорядження голови Бердянської РДА від 16.05.2008 № 345 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.08.2007 № 532», яким до вказаного у назві розпорядження внесено наступні зміни: доповнено пунктом 1.1., відповідно до якого земельну ділянку загальною площею 9,0 га переведено із земель оборони до земель рекреаційного призначення; змінено редакцію пункту 2 щодо передачі у власність громадянам земельних ділянок загальною площею 9,0 га за рахунок земель державної власності рекреаційного призначення, що перебувають у запасі. (а.с. 33-51)
Судом встановлено, що на виконання перерахованих розпоряджень голови Бердянського РДА протягом 2007 року 90-та громадянам видано державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням «для індивідуального дачного будівництва» по 0,10 га кожному.
Так, відповідно до розпорядження голови Бердянської РДА від 02.08.2007 № 532 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва із земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради. (а.с.42-43)
Пунктом 2 вказаного розпорядження безоплатно передано у власність громадянам земельні ділянки, загальною площею 9,00 га, в т.ч. забудовані землі 9,00 га для індивідуального дачного будівництва, у тому числі громадяни ОСОБА_7 ,, ОСОБА_5 ,, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 отримали земельні ділянки, площею 0,10 га, вартістю 8 080, 80 грн. кожна.
На виконання вказаного розпорядження голови Бердянської РДА ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯГ №711043, 711036, 711105, 711035. (а.с. 52-55)
На підставі договір купівлі-продажу земельної ділянки: №1230 від 30.12.2015, укладеного з ОСОБА_7 ; №1231 від 30.12.2015 з ОСОБА_3 ; №1232 від 30.12.2015 з ОСОБА_4 ; №1233 від 30.12.2015 з ОСОБА_5 ОСОБА_6 купив 4 земельні ділянки, площею 0,1000 га кожна, кадастрові номери: 2320683000:02:007:0070 (ринкова вартість відповідно до договору купівлі-продажу становить 39 752,00 грн.); 2320683000:02:007:0117(ринковавартість відповіднодо договорукупівлі-продажустановить 41508,00грн.);2320683000:02:007:0118(ринковавартість відповіднодо договорукупівлі-продажустановить 42157,00грн.);2320683000:02:007:0116(ринковавартість відповіднодо договорукупівлі-продажустановить 42157,00грн.). (а.с. 85-104)
Згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 року по справі № 908/3717/14 задоволено позов заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 543 від 12.09.2006 «Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою». Зазначене рішення набрало законної сили 03.04.2015 та не скасовано. (а.с. 62-65)
За результатами розгляду справи № 908/3717/14 Господарський суд встановив, що розпорядження Бердянської РДА № 543 від 12.09.2006 «Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою» прийнято на підставі листа командира військової частини НОМЕР_3 про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою військового містечка № НОМЕР_2 № 867 від 28.07.2006, листа ТОВ «Будресурси» та матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки. Однак Міністр оборони України або, за його дорученням, начальник Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України, відповідну згоду на припинення права користування спірною земельною ділянкою, її вилучення не надавав, жодної заяви про добровільну відмову від належного Міністерству оборони України права на вказану земельну ділянку не адресував. Оскільки рішення про відмову від права постійного користування спірною земельною ділянкою не приймалось, а тому будь-які правові підстави для розпорядження нею Бердянською районною державною адміністрацією відсутні.
Відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 року по справі № 908/267/15-г визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 532 від 02.08.2007 «Про передачу у власність земельних ділянок» та № 345 від 16.05.2008 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.08.2007 Л» 532», а постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 рішення суду першої інстанції залишено без змін. (а.с. 66-75)
Земельна ділянка, на якій були розташовані будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_2 на момент їх відчуження перебувала у користуванні Міністерства оборони України і не була предметом договору купівлі- продажу від 03.02.2006.
За договором купівлі-продажу нерухомого військового майна від 03.02.2006 до ТОВ «Будресурси» були передані у власність лише будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_2 , а не земельна ділянка. У фактичне користування відповідача перейшло право користування не всією спірною земельною ділянкою (9 га), а лише під будівлями і спорудами.
Право на земельну ділянку під будівлями і спорудами не переходило автоматично, а мало бути оформлено відповідно до вимог чинного законодавства.
Бердянська районна державна адміністрація не є розпорядником земель, що перебувають у державній власності, оскільки таке розпорядження землями мало здійснюватися з дотриманням вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України після вилучення земельної ділянки у попереднього користувача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскільки право на земельну ділянку ТОВ «Будресурси» не було оформлено відповідно до вимог чинного законодавства з отриманням правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тому ТОВ «Будресурси» також не могло розпоряджатись землею, на якій знаходяться придбані ним будівлі та спорудами.
Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 отримали у право власності земельну ділянку військової частини НОМЕР_3 (а в подальшому - КЕВ м. Запоріжжя) з порушенням вимог ст. 77 Земельного кодексу України, згідно якої землі оборони, це землі надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств та установ Збройних Сил України інших військових формувань утворених відповідно до законодавства України.
Частина 4 ст. 81 ЦПК України передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлене законом.
Таким чином, суд не встановлює правомірність прийнятого Бердянською РДА розпорядження, оскільки ця обставина вже встановлена в судовому порядку.
Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Пунктом 2 розпорядження голови Бердянської РДА № 532 від 02. 08. 2007 року земельну ділянку надано у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 безоплатно.
Згідно ч. 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не набули право власності на спірні земельні ділянки внаслідок скасування розпорядження БРДА № 532 від 02.08.2007 року, а тому не мали права їх відчужувати ОСОБА_6 .
Згідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно достатньої правової підстави, зобов`язана його повернути. Особа зобов`язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.
Викладене дає підстави зробити висновок, що земельна ділянка, яка була передана на підставі незаконного державного акту на право власності на земельну ділянку підлягає поверненню Квартирно-експлуатаційному відділу м. Запоріжжя, а отже позовна вимога про зобов`язання ОСОБА_6 повернути земельні ділянки (кадастровий номер 2320683000:02:007:0070, кадастровий номер 2320683000:02:007:0117, кадастровий номер 2320683000:02:007:0118, кадастровий номер 2320683000:02:007:0116), загальною площею 0,4000 га, які розташовані на території Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області, законному землекористувачу - квартирно-експлуатаційному відділу м. Запоріжжя підлягає задоволенню.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків пропущення строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Фактично це строк для захисту порушеного права в судовому порядку.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З зазначеного вбачається, що початок перебігу позовної давності це фактично момент виникнення в особи права на судовий позов.
Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, він втілює «право на суд», яке, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розпочати провадження в суді за цивільним позовом та отримати його вирішення (наприклад, п. 25 рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», п. 50 рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 52 рішення у справі «Меньшакова проти України»).
Виходячи з аналізу прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо застосування пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті «права на суд», системного тлумачення ст. ст. 256, 261 ЦК України та ст.ст. 175, 185 ЦПК України, початок перебігу позовної давності слід обчислювати від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про обидві обставини: і про порушення свого права, і про особу, яка його порушила.
Суд вважає, що прокурор дізнався про порушення прав юридичних осіб, в інтересах яких і звернувся до суду, саме з моменту постановлення рішення Господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 року, яке 03.04.2015 року набрало законної сили коли було задоволено позов заступника прокурора Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бердянської РДА № 543 від 12.09.2006р. «Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою», тому дійшов висновку, що строк позовної давності позивачем при подачі даного позову не пропущений і поданий в межах трирічного строку, передбаченого ст. 257 ЦК України.
Судові витрати по справі суд розподіляє за правилами статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Запорізької спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониСхідного регіону,Міністерства оборониУкраїни,Квартирно-експлуатаційноговідділу м.Запоріжжя задовольнити.
Визнати недійсними державні акти серії ЯГ №№711043, 711105, 711035, 711036 на право власності на земельні ділянки, загальною площею 0,4000 га, загальною вартістю 165 574 грн. 00 коп., що розташовані на території Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області, які видані ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 .
Зобов`язати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , повернути земельні ділянки (кадастровий номер 2320683000:02:007:0070, кадастровий номер 2320683000:02:007:0117, кадастровий номер 2320683000:02:007:0118, кадастровий номер 2320683000:02:007:0116), загальною площею 0,4000 га, які розташовані на території Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області, державі в особі Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022) та Квартирно-експлуатаційному відділу м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 07809992).
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; ІВАN НОМЕР_5 ; МФО отримувача: 820172; Код ЄДРПОУ отримувача: 38296363), судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; ІВАN НОМЕР_5 ; МФО отримувача: 820172; Код ЄДРПОУ отримувача: 38296363), судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; ІВАN UA208201720343170001000082762; МФО отримувача: 820172; Код ЄДРПОУ отримувача: 38296363), судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; ІВАN UA208201720343170001000082762; МФО отримувача: 820172; Код ЄДРПОУ отримувача: 38296363), судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; ІВАN UA208201720343170001000082762; МФО отримувача: 820172; Код ЄДРПОУ отримувача: 38296363), судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 28 лютого 2025 року.
Суддя : Н.Г.Скользнєва
Суд | Жовтневий районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2025 |
Оприлюднено | 17.03.2025 |
Номер документу | 125812749 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
Скользнєва Н. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні