Ухвала

від 12.03.2025 по справі 603/131/25

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/131/25

Провадження №2-о/603/21/2025

У Х В А Л А

12 березня 2025 року м. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Вище художнє професійне училище № 3 м. Івано-Франківська, Національний лісотехнічний університет України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт належності йому диплома серії НОМЕР_1 від 13.07.1983 року, виданого Івано-Франківським міським середнім профтехучилищем № 3 на ім`я « ОСОБА_1 », а також диплома серії НОМЕР_2 від 25.06.1992 року, виданого Львівським лісотехнічним інститутом на ім`я « ОСОБА_1 ».

Ознайомившись із матеріалами вищевказаної заяви, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, виходячи із таких міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

При вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд враховує, що така заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим в главі 6 розділу IV цього Кодексу.

Так, вимоги щодо змісту заяви, а також вимоги до документів, що до неї додаються, визначені вст.318 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 318 ЦПК Україниу заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2ст. 318 ЦПК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1 постанови № 5 від 31.03.1995року «Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (п. 3 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України).

В постанові від 22.09.2021 року (справа № 591/5199/20) Верховний Суд також звернув увагу і на те, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення, адже один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети ні.

Окрім того, в п. 12 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Встановлено, що всупереч вимог ст. 318 ЦПК України ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цією заявою, не зазначив мету встановлення факту належності йому вищевказаних документів про освіту, як і не зазначив який юридичний наслідок (виникнення, зміна або припинення яких особистих чи майнових прав) встановлення вищевказаного факту може зумовити.

Крім того, заявник не вказав причини неможливості внесення відповідних змін удипломипро освіту з метою правильного зазначення його анкетних даних, а також не надав докази неможливості внесення таких виправлень. До заяви не додано й доказів того, що зверненню ОСОБА_1 до суду із цією заявою передувало звернення заявника до відповідних установ із заявами про внесення змін до вказаних документів.

Суд також вважає за доцільне звернути увагу заявника на те, що всупереч вимогст.318 ЦПК України в заяві не зазначені докази, що підтверджують факт належності ОСОБА_1 зазначених документів про освіту. Водночас клопотання про витребування таких доказів, у разі неможливості самостійно надати такі докази, ОСОБА_1 не заявляє.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на те, що розділ IV «Окреме провадження» ЦПК України не містить норм, що регулюють наслідки недотримання форми та змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд дійшов висновку за можливе застосувати аналогію закону та відповідно до правил ст. 185 ЦПК України залишити заяву ОСОБА_1 без руху.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 слід усунути недоліки поданої заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вказавши з якою метою встановлюється цей факт, подати докази на підтвердження належності заявнику вищевказаних документів про освіту, а також докази того, що організації, які видали ці документи, не мають можливості внести до них відповідні виправлення.

З огляду на характер та обсяг виявлених недоліків заяви строк на їх усунення доцільно визначити десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 19, 42, 175, 177, 185, 293, 315, 318 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Вище художнє професійне училище № 3 м. Івано-Франківська, Національний лісотехнічний університет України, про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху, надавши заявнику строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків.

У випадку невиконання зазначених в ухвалі вимог до встановленого терміну, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя І. М. Галіян