Ухвала

від 13.03.2025 по справі 140/1845/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

13 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1845/25 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» звернулося із позовом до Координаційно-моніторингової митниці про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000007/2 від 06.11.2024.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.03.2025 через систему Електронний суд від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та у режимі відеоконференції.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

За приписами частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Обґрунтовуючи подане клопотання, представник відповідача Снігур Д.А. зазначила, що характер спірних правовідносин має важилве значення для митниці, оскільки митні платежі є важливим інструментом митної політики та частиною доходів бюджету; з метою належного встановлення усіх обставин у справі, які мають значення, вважає за необхідне розглядати справу в судовому засіданні з викликом сторін.

Разом з тим, суд зауважує, що предметом оскарження у цій справі є рішення Координаційно-моніторингової митниці про коригування митної вартості товару. Обґрунтовуючи доводи позову, позивач до позовної заяви надав суду письмові докази; від відповідача відзив на позов не надходив.

Заява відповідача не містить достатніх підстав, тобто, у ній не вказано, які саме обставини зумовлюють необхідність проведення судового засідання із викликом сторін та що об`єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній письмових доказів (інші докази у справі відсутні).

З огляду на наявні в матеріалах справи докази суд не вважає, що їх характер, обсяг та зміст є такими, що потребує розглядати справу з викликом сторін. Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті позовних вимог та з процесуальних питань. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод в доступі до правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалах суду від 05 квітня 2022 року у справі №520/13981/21 та від 03 грудня 2020 року у справі №440/2722/20 також зазначила, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Суд наголошує, що відповідач чи / або його представник може реалізувати своє право на викладення у письмовій формі своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань, подавши суду заяви по суті справи або додаткові пояснення щодо окремого питання (стаття 159 КАС України), а також подати додаткові докази (статті 79 КАС України) або звернутися до суду із клопотанням про витребування додаткових доказів (стаття 80 КАС України). Суд звертає увагу, що усні пояснення учасників справи не належать до засобів доказування згідно із частиною другою статті 72 КАС України. В ухвалі суду від 28.02.2025 про відкриття провадження в адміністративній справі сторонам роз`яснено порядок викладення вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмета спору у заявах по суті справи. Встановленим порядком позивач чи / або його представник не обмежений у можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів та надавати докази.

Крім того, Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, оскільки дана справа не належить до справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, вид доказів (письмові), якими сторони обґрунтовують свої доводи та заперечення, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для розгляду цієї справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та у режимі відеоконференції відповідно.

Керуючись статтями 12, 248, 256, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та у режимі відеоконференції в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Мачульський