Ухвала

від 12.03.2025 по справі 140/1688/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1688/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., одержавши позовну заяву Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 11440,58 грн та пені в сумі 389,30 грн, а всього в сумі 11829,88 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та позовну заяву було залишено без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску.

Із врахуванням часу доставки позивачу електронного листа до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи строк на усунення недоліків позовної заяви - до 10 березня 2025 року включно.

До суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої вказано, що первинно відділення Фонду звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із таким позовом 09 липня 2024 року, однак ухвалою цього суду у справі №140/7100/24 позовну заяву повернуто позивачу без розгляду у зв`язку із тим, що не були усунуті недоліки позовної заяви, а саме не сплачено судовий збір. 12 лютого 2025 року відділенню Фонду було виділено додаткові кошти на сплату судового збору в сумі 199745,00 грн, після чого позивач звернувся до суду. Позивач просив також врахувати, що позов подається під час дії воєнного стану в інтересах осіб з інвалідністю України.

Позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу з таких мотивів та підстав.

Частиною першою статті 122 КАС України установлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами абзацу другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб (позивач) звертається із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 11829,88 грн у зв`язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Відповідно до статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Перебіг тримісячного строку звернення позивача до суду із цим позовом необхідно обраховувати з 16 квітня 2024 року, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2020 року у справі №160/8707/19, у якій Верховний Суд зазначив, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку.

До суду із цим позовом позивач звернувся 18 лютого 2025 року, тобто із пропуском тримісячного строку звернення до суду.

За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку звернення суд враховує таке.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року у справі №17-рп/2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки ж звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. При цьому підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяи, заяви (скарги).

Поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2024 року у справі №280/7379/23).

Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі №823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Позивач, звертаючись із заявою про поновлення строку звернення до суду, як причину поновлення строку звернення до суду зазначив відсутність належного фінансування на сплату судового збору.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, необхідно врахувати правову позицію Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2024 року у справі №334/630/24, відповідно до якої особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору; невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду; у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів; відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 17 травня 2022 року у справі №420/4212/20 звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом у зв`язку з несплатою судового збору, та сплата судового збору суб`єктом владних повноважень у подальшому не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Суд звертає увагу, що позивач у липні 2024 року уже звертався із таким позовом та ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі №140/7100/24 було повернуто позовну заяву Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

На думку суду, звернення до суду в межах встановленого строку із позовною заявою, яка була повернута судом (ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі №140/7100/24) у зв`язку з несплатою судового збору та подальша сплата позивачем судового збору згідно із платіжною інструкцією від 13 лютого 2025 року №86 не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду за відсутності належного підтвердження позивачем дій, спрямованих на забезпечення своєчасного звернення до суду.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 24 лютого 2025 року було зазначено, що до позовної заяви долучено лише виписку з рахунку за 12 лютого 2025 року, що унеможливлює встановити факт відсутності у позивача коштів на сплату судового збору протягом усього часу за період після постановлення ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №140/7100/24, а також вжиття позивачем усіх залежних від нього заходів щодо отримання у встановленому порядку фінансування для сплати судового збору.

До заяви про поновлення строку звернення до суду додатково долучена виписка за 14 червня 2025 року (тобто, за період до постановлення ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 140/7100/24). Позивач так і не надав доказів, які беззаперечно підтверджують факт відсутності у позивача коштів на сплату судового збору протягом усього часу за період після постановлення ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №140/7100/24, а також вжиття позивачем усіх залежних від нього заходів щодо отримання у встановленому порядку фінансування для сплати судового збору (зокрема, не надано копій відповідних звернень та відповідей на них).

З урахуванням наведених вище правових висновків Верховного Суду, суд вважає, що невжиття позивачем як суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору не може вважатися поважною причиною пропуску строку для звернення до суду, а відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку звернення до суду реалізовувати право на подання позовної заяви, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного звернення до суду є суто суб`єктивною причиною.

Суд наголошує, що обмеження строку на звернення до адміністративного суду не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя; такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Стосовно посилання позивача на запровадження на всій території України воєнного стану як на підставу для поновлення строку звернення до суду, то такі доводи суд відхиляє та зазначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду у встановлені строки у зв`язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Пунктом частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки заява про поновлення строку звернення до суду не містить обставин, підтверджених належними доказами, які б вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом, який є надмірний, то у задоволенні заяви необхідно відмовити, а позовну заяву і додані до неї документи - повернути позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169, частини другої статті 123 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

Відтак, позивачу необхідно повернути з бюджету судовий збір в сумі 3028,00 грн, сплачений платіжною інструкцією від 13 лютого 2025 року №86.

Керуючись частиною другою статті 123, пунктом9 частиничетвертої, частинами п`ятою, шостою статті 169, статтями 143, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Позовну заяву Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені повернути позивачу.

Повернути Волинському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Олімпійська, будинок 3А, ідентифікаційний код юридичної особи 13369882) з бюджету судовий збір в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.), сплачений платіжною інструкцією від 13 лютого 2025 року №86.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк