Рішення

від 08.08.2023 по справі 160/2709/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року Справа № 160/2709/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Галайди А.В.,

представника позивача: Кота Є.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/600032/1 від 22.08.2022 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію, в якій обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2a. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеним ним рішенням, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2709/23, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 30.03.2023 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

10.03.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від до суду надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2023р. вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/2709/23, за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товарів, за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.05.2023 року о 15:00 год.

17.05.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему з використанням сервісу (vkz.court.gov.ua) в адміністративній справі №160/2709/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 року клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі №160/2709/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товарів задоволено, вирішено розгляд справи №160/2709/23 провести в режимі відеоконференції, надавши представнику відповідача можливість участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовчому судовому засіданні 23.05.2023 року усною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, витребувано додаткові письмові пояснення у представника позивача щодо транспортних витрат (як розраховувалися, з урахуванням витрат на експедиційні послуги), а також щодо підстав надання до митного оформлення заяви-договору до договору ТЕО без підписів і печаток, у зв`язку із чим оголошено перерву до 21.06.2023 року 11:00год.

15.06.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд», на виконання вимог усної ухвали суду, постановленої у судовому засіданні 23.05.2023 року, ТОВ ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» були надані додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначити справу №160/2709/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 08.08.2023 року о 14:30 год.

07.08.2023 року за допомогою засобів електронного зв`язку до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 08 серпня 2023 року представник позивача підтримав пред`явлений позов та, посилаючись на викладені в позові та у додаткових поясненнях доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» (Покупець) та Фірмою «Ревлан» (Постачальник) було укладено Контракт № 1/2022 RE-SV, пунктом 1.1. цього Контракту передбачено, що постачальник постачає а покупець приймає та оплачує, згідно Специфікацій на товарні партії, лускату сланцеву мінеральну посипку, призначену для виробництва покрівельних матеріалів, далі товар. Постачальник є виробником товару.

Відповідно до п. 2.1. Контракту загальна кількість товару, що поставляється за цим Контрактом, становить 5000 тон посипки в асортименті.

Пунктом 2.2. передбачено, що кількість, номенклатура та строки поставки товару, в межах кожної товарної партії, що поставляється, визначаються Специфікацією на товарну партію (додатки № 1, 2, і т.ін.), підписаних та узгоджених постачальником та покупцем, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з додатком № 2 від 13.07.2022 року до Контракту № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року пункти 3 та 5 викладено у наступній редакції:

Пункт 3.1. постачальник постачає товар покупцю залізничним транспортом на умовах DAP - кордон України Чоп, або автомобільним транспортом на умовах DAP - м. Кам`янське, Україна, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, або залізничним транспортом на умовах DAP - станція Правда (код 451701) Придніпровської залізниці, вантажоотримувач ТОВ «ЗАВОД«СВІТОНДЕЙЛ», код вантажоотримувача 6835, що розуміється в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, або постачальник постачає товар покупцю зі свого складу на умовах FCA, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкортермс 2010, за адресою: Чехія, м. Горні Бенешів 793 12, вул. Лесковська 487, або постачальник постачає товар покупцю зі свого складу на умовах FCA, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, за адресою: Польща, сел. Ярнолтовек 310, 48267, Ярнолтовек.

3.2. Датою поставки вважається момент передачі товару постачальником покупцю (перевізнику), що підтверджено відміткою в товарно-транспортній накладній, відповідно до умов п. 3.1.

5.1. Умови оплати вказуються на кожну конкретну поставку в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту. Оплата проводиться в ЄВРО (EUR), з розрахункового рахунку покупця на рахунок постачальника в сумі, згідно рахунків-фактур (інвойс), виставленої у рамках Специфікації за кожну товарну партію.

5.2. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

5.3. Постачальник відвантажує товар протягом 14 - 21 календарних днів з дати розміщення замовлення (заявки) покупцем.

16.08.2022 року сторонами контракту підписано специфікацію на товарну партію до Контракту №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року, у якій визначено вид товару: «чешуйчата сланцева мінеральна посипка» у кількості 660 т, загальною вартістю 45777,60 євро, вартість упаковки включена у вартість матеріала. Строк сплати 30 календарних днів з момента відвантаження; умови постачання - FCA Ярнолтовек.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, представником позивача до митного посту Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): №UA110020/2022/004194 від 18.08.2022 року, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї ЕМД, зокрема:

1) для підтвердження вартості товару: експортну декларацію країни відправлення товару від 18.08.2022 року № MRN22CZ5700002GQ48LK7; укладений між ТОВ «Завод «Світондейл» (Україна) та Фірмою «Ревлан» (Revlan s.r.o.), (чехія) Контракт № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року з урахуванням змін відповідно до додатку № 2 від 13.07.2022 року; специфікацію Додаток № 9 від 16.08.2022 року на товарну партію до Контракту № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року; інвойс (рахунок фактура) № 22020578 від 18.08.2022 року; пакувальний лист № 22020578 від 18.08.2022 року; паспорт якості 18.08.2022 року; CMR від № 777424 від 18.08.2022 року; висновок експертизи гемологічних об`єктів від 22.07.2022 року складений Державним гемологічним центром Міністерства фінансів України.

2) для підтвердження транспортних витрат: договір № МЗТН/01 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування від 03.01.2018 року укладений з ПП «ДАНКІР»; заявка-договір на вантажне перевезення № 000000000944 від 17.08.2022 року; довідку транспортно-експедиційних витрат вих. № 1475 від 18.08.2022 року; рахунок на оплату транспортних послуг № 1475 від 18.08.2022 року

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) відповідно до п. 2.2; п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2022 року № 1/2022 RE-SV ціна, кількість конкретної партії товару зазначається у специфікації, що є невід`ємною частиною Контракту. Наданий до митного контролю інвойс від 18.08.2022 року № 22020578 не містить посилання на специфікацію від 16.08.2022 року № 9;

2) до митного оформлення надана заявка-договір №000000000944від 17.08.2022 року до договору транспортного експедирування вантажів від 03.01.2018 року №МЗТН/01, яка не має підписів і печаток сторін договору;

3) у доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 18.08.2022 року №1475 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагороди експедитора на території України», але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування;

4) наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 року № 060704-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол. США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії кон`юктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 року №22020431;

5) відповідно до рахунку-фактури №22020578 від 18.08.2022 року зазначена інформація щодо квитанції на вантаж №F22020578 та наряд №95/2022. Інформація у зазначених документах може вплинути на визначення митної вартості товару, однак декларантом до митного оформлення не подані.

6) до митного оформлення надана CMR від 18.08.2022 року № 777424, яка містить реквізити (штамп) безпосереднього перевізника ФОП ОСОБА_1 , але до митного оформлення не надано жодного документа, які підтверджує взаємовідношення між експедитором ПП «Данкір» та безпосереднім перевізником;

7) відповідно до пункту 6.2.5 умов зовнішньоекономічного договору № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року при передачі товару покупцю постачальник надає серед інших супровідних документів також сертифікат походження товару. Зазначений документ не подано до митного оформлення. Сертифікат про походження товару це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, наданий до митного оформлення сертифікат походження виданий виробником Revlan s.r.o.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) транспортні документи (які підтверджують розрахунки перевізника); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 4) якщо здійснювалось страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом вих. №004257 від 22.08.2022 року позивачем надано пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів, з огляду на те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110020/2022/600032/1 від 22.08.2022 року., відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2а.

Визначена митна вартість оцінюваного товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 13.07.2022 року №UA110020/2022/003560, від 18.07.2022 № UA110020/2022/003617, від 19.07.2022 №UA110020/2022/003629, від 11.07.2022 № UA110020/2022/003524, від 08.07.2022 № UA110020/2022/003478, від 0707.2022 № UA110020/2022/003462 0,242090 євро/кг.

Водночас, не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 16.08.2022 року сторонами контракту підписано специфікацію на товарну партію до Контракту №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року, у якій визначено вид товару: «чешуйчатая сланцевая минеральная посыпка» у кількості 660 т, загальною вартістю 45777,60 євро, вартість упаковки включена у вартість матеріалу. Строк сплати 30 календарних днів з моменту відвантаження; умови постачання - FCA Ярнолтовек.

Також декларантом позивача до митного оформлення надано, зокрема, вищевказану специфікацію від 16.08.2022 до контракту № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 (додаток № 9 до контракту № 1/2022 RE-SV) та інвойс (рахунок-фактуру) № 22020578 від 18.08.2022.

Відсутність в інвойсі № 22020578 від 18.08.2022 посилання на специфікацію від 16.08.2022 жодним чином не впливає на розрахунок митної вартості задекларованого товару, що відповідачем не спростовано.

При цьому відповідачем також не доведено неможливість ідентифікувати вказаний інвойс зі спірною партією товару, тим більше, що в ньому містяться посилання на контракт та на квитанцію на вантаж №F22020578 і на наряд №95/2022, які є супровідними документами до цього вантажу, а у наданій до митного оформлення CMR від 18.08.2022 року № 777424 міститься посилання на інвойс № 22020578.

Щодо посилання відповідача на те, що заявка-договір №000000000944 від 17.08.2022 до договору транспортного експедирування вантажів №ЗТН/83 від 04.01.2022 не містила підписів та печаток сторін договору, суд зазначає наступне.

По-перше, сам договір транспортного експедирування вантажів №ЗТН/83 від 04.01.2022, укладений між ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (клієнт) і ПП «Данкір» (експедитор), скріплений підписами та печатками сторін, що відповідачем не заперечується.

При цьому п.4.1, п.4.2 договору транспортного експедирування вантажів №ЗТН/83 від 04.01.2022 передбачено, що замовлення транспорту здійснюється на підставі заявки на транспорт, яку Клієнт розміщує на інтернет-сайті. Конкретне перевезення здійснюється на підставі заявки-договору. Заявка на транспорт вважається прийнятою до виконання Експедитором після оформлення заявки-договору.

Згідно з п.4.5 договору транспортного експедирування вантажів №ЗТН/83 від 04.01.2022, зокрема, передбачено, що заявка-договір підписується сторонами, обмін копіями відбувається за допомогою електронних засобів комунікацій або факсимільного зв`язку; заявками-договорами з оригінальними підписами та печатками сторін сторони обмінюються протягом 15 календарних днів з моменту оформлення заявки-договору.

Тобто, договором встановлена можливість оформлення заявки-договору шляхом обміну її копіями за допомогою електронних засобів комунікацій або факсимільного зв`язку, з подальшим обміном протягом 15 календарних днів з моменту оформлення заявки-договору її оригіналами з оригінальними підписами та печатками сторін.

Суд зазначає, що відповідачем не спростовано факт надання позивачу експедитором за договором транспортного експедирування вантажів №ЗТН/83 від 04.01.2022 та договором-заявкою №000000000944 від 17.08.2022 послуги транспортного експедирування спірної партії товару. Факт надання цих послуг підтверджено наданими до митного оформлення довідками про транспорті витрати, складеним саме ПП «Данкір», а також складеним цим підприємством рахунком на оплату транспортних послуг №1475 від 18.08.2022р. та актом наданих робіт №1475 від 23.08.2022р., складеним між ПП «Данкір» та позивачем.

При цьому в ході розгляду справи судом позивачем додатково долучено до матеріалів справи копії заявки-договору №000000000944 від 17.08.2022 до договору №ЗТН/83 від 04.01.2022 з підписами та печатками сторін договору ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (клієнта) і ПП «Данкір» (експедитора).

Слід також зазначити, що відсутність на момент митного оформлення заявки-договору №000000000944 від 17.08.2022 до договору транспортного експедирування вантажів №ЗТН/83 від 04.01.2022 з підписами та печатками сторін договору жодним чином не перешкоджала обчисленню митної вартості товару, тим більше, що її транспортна складова була підтверджена вищевказаними доказами, що відповідачем не спростовано.

Посилання митного органу на те, що у доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 18.08.2022 № 1475 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України», але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

04.08.2022 року сторонами договору № МЗТН/01 від 03.01.2022 року погоджено заявку-договір № 000000000836, згідно з якою, клієнтом є ТОВ «ЗАВОД«СВІТОНДЕЙЛ», експедитором приватне підприємство «ДАНКІР»,

Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов`язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д.

Відповідно до наданих позивачу експедитором документів (довідки про транспортні витрати, рахунку експедитора) зазначено, що транспортно-експедиційні витрати при перевезенні вантажу за маршрутом Ярнолтувек PL-48267 (Польша) м. Кам`янске (Україна) становить 153450,00 грн., в т.ч.: транспортні послуги Ярнолтувек PL-48267 (Польша) кордон України (м/п Медика-Шегиня) - 60000,00 грн.; транспортні витрати від пункту пропуску «Краківець» (держкордон України) до місця розвантаження кордон України (м/п Медика-Шегиня) - м. Кам`янське, Україна - 83900,00 грн.; товарно-експедиційні послуги по території України з ПДВ 9550,00 грн. Страхування вантажу не проводилось.

При цьому, жодних невідповідностей чи розбіжностей надані позивачем документи не містять.

Розмір експедиторської винагороди та її зміст визначається сторонами добровільно на підставі їх спільного волевиявлення.

Крім того, відповідно до листа ПП «Данкір», вартість послуг доставки зі складу постачальника (Польша, Ярнолтувек) до кордону України згідно рахунків, зокрема №1475 від 18.08.2022р., також включають вартість експедиційних послуг. Страхування не здійснювалось. Будь-які інші витрати пов`язані з доставкою вантажу до кордону з Україною відсутні.

Вартість послуг з доставки зі складу постачальника (Польща) до кордону України підтверджено Довідкою про транспортні витрати від 18.08.2022 №1475.

Вищезазначені документи не містять розбіжностей і у повній мірі дають змогу визначити, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення.

Щодо сертифікату походження товару, то вказаний документи не віднесений до обов`язкових згідно з переліком, визначеним ч.2, ч.3 ст.53 МК України для подання на підтвердження митної вартості товару.

Стосовно доводів відповідача відносно того, що наданий до митного оформлення висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 №060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол.США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень щодо можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431, суд зазначає наступне.

Так, дійсно висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 №2202043.

Водночас, суд зазначає, що за умовами частини 6статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Позивач скористався приписами зазначеної норми та надав відповідний висновок, який не визначений частиною 2статті 53 Митного кодексу України обов`язковим для митного оформлення.

Тобто, зазначені доводи відповідача не можуть бути підставою для висновку про розбіжності та неточності заявленої митної вартості товару та її коригування.

Стосовно зауваження відповідача про не надання позивачем квитанції на вантаж №F22020578 та наряд №95/2022, то суд зазначає, що такі зауваження відповідача по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, при цьому, як було зазначено вище, Митним кодексом України взагалі не визначено обов`язку подавати вказані документи до митного оформлення.

Таким чином, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товарів, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товарів, про що свідчить аналіз змісту спірних рішень про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товарів за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товарів не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 2684,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 32944149, місцезнаходження: вул. Торговельна, буд.2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51901) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/600032/1 від 22.08.2022р.

Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 32944149, місцезнаходження: вул. Торговельна, буд.2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51901) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова