Рішення від 13.03.2025 по справі 420/2778/25

Справа № 420/2778/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Собчук Є.В.,

за участю:

представника позивача - Чорного О.В.,

представника відповідача - Хавич Т.Г.,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.02.2024 р. № 0027820-2407-1552-UA51120010000025020 на суму 72658,80 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.02.2024 р. № 0027819-2407-1552-UA51120010000025020 на суму 131189,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.02.2024 р. № 0027817-2407-1552-UA51120010000025020 на суму 135226,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про протиправність нарахування за спірними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, оскільки належні позивачу на праві власності нежитлові будівлі складу за адресою: АДРЕСА_1 , площею 4036,6 кв. м, використовуються у господарській діяльності ФГ "ЛЮБАС", засновником та членом якого є позивач, віднесені до "Нежитлові сільськогосподарські будівлі 9код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, та не здаються в оренду, лізинг, позичку, у зв`язку з чим за приписами пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об`єктами оподаткування.

Ухвалою від 31.01.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 28.02.2025 р. на 10:00 год.

14.02.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлові будівлі складу - літ. А, Б, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , площею 4036,6 кв. м, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5120285600:01:002:0420, загальною площею 1,0014 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі договору оренди землі від 06.02.2020 р. № 04. Позивачем не було доведено, що він є сільськогосподарським товаровиробником, витяг з реєстру нерухомості не підтверджує реальну діяльність. Таким чином, відсутні підстави не враховувати зазначені вище об`єкти нерухомого майна, що належать позивачу на праві власності, у складі об`єктів оподаткування по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України. Тому контролюючим органом правомірно нараховано грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, згідно податкових повідомлень-рішень від 27.02.2024 р. № 0027820-2407-1552-UA51120010000025020, № 0027819-2407-1552-UA51120010000025020, № 0027817-2407-1552-UA51120010000025020.

Ухвалою від 28.02.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2025 р. на 11:00 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог із зазначених у відзиві на позовну заяву підстав.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлові будівлі складу - літ.А, Б, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , площею 4036,6 кв. м, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 313228641 від 19.04.2019 р., технічного паспорту від 14.01.2019 р.

Вказані нежитлові будівлі складу - літ.А, Б знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5120285600:01:002:0420, загальною площею 1,0014 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі договору оренди землі від 06.02.2020 р. № 04, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 10.03.2020 р., інд. № 35917987.

ОСОБА_1 є засновником та членом ФГ "ЛЮБАС" (код ЄДРПОУ 24535384), яке зареєстрованого згідно розпорядження Ширяївської районної державної адміністрація 04.11.1996 р. з видами діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 52.10 Складське господарство; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 27.02.2024 р. № 0027820-2407-1552-UA51120010000025020, яким позивачу нараховано грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік у сумі 72658,80 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.02.2024 р. № 0027819-2407-1552-UA51120010000025020, яким позивачу нараховано грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у сумі 131189,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.02.2024 р. № 0027817-2407-1552-UA51120010000025020, яким позивачу нараховано грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2023 рік у сумі 135226,10 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України.

Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст.266 ПК України.

Пунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно із положеннями пп.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 ПК України об`єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, зокрема, господарські (присадибні) будівлі-допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

У відповідності до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою ж оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).

Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено перелік об`єктів нерухомого майна, які не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому, виходячи із системного тлумачення вищевказаної норми ПК України необхідно вказати, що законодавець у кожному буквеному пункті (від "а" до "л") передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Кожен з визначених пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України буквених підпунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування ("д"), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу ("е"), сільськогосподарський товаровиробник ("ж"), громадські організації інвалідів та їх підприємства ("з"), релігійні організації ("и"), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання ("ґ"), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів ("і"), будівлі промисловості ("є") тощо.

Згідно з пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що споруда (будівля) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наявності сукупності умов: така нежитлова будівля віднесена до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2023 (ДК 018:2000); власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник; така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.

Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові від 21.05.2024 р. у справі № 600/5153/23-а.

Згідно з положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. № 507, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва"; 1271.2 "Будівлі для птахівництва"; 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна"; 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні"; 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства"; 1271.7 "Будівлі рибного господарства"; 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва"; 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".

У 2023 році Міністерством економіки України наказом від 16.05.2023 р. № 3573 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2023, відповідно до якого нежитлові сільськогосподарські будівлі призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо, віднесено до підрозділу "Інші нежитлові будівлі" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Нежитлові сільськогосподарські будівлі").

З викладеного слідує, що до нежитлових сільськогосподарських будівель відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2023 належать до класу 1271 "Нежитлові сільськогосподарські будівлі", в тому числі зерносховища, ангари тощо.

Тобто, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу, підрозділу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000, та з 2023 року - ДК 018-2023.

Згідно технічного паспорта, виготовленого ТОВ "ІНПРОФ ПРОЕКТ" 12.02.2024 р., об`єкт нерухомого майна за адресою: Одеська область, Подільський район, с.Шимкове, вул.Затишна, 24, є будівлею сільськогосподарського призначення, склади.

Вказаний об`єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Подільський район, с.Шимкове, вул.Затишна, 34, кадастровий номер 5120285600:01:002:0420, загальною площею 1,0014 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі договору оренди землі від 06.02.2020 р. № 04, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 10.03.2020 р., інд. № 35917987.

Отже, об`єкт нерухомості, належний позивачу на праві приватної власності, щодо якого контролюючим органом нараховані податкові зобов`язання, належить до будівель/споруд, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Загальні підходи до визначення поняття сільськогосподарського виробника сформульовані у постановах Верховного Суду від 01.04.2021 р. у справі № 820/6752/16, від 17.02.2021 р. у справі № 820/3707/17, від 24.04.2020 р. у справі № 540/2206/19, від 10.04.2020 р. у справі №823/1751/17.

У цих постановах Верховний Суд зазначив, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто, визначення сільськогосподарський товаровиробник, яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу - Спрощена система оподаткування, облік та звітність, тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ Податок на майно).

Визначення поняття сільськогосподарський товаровиробник також міститься у ст.1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18.01.2001 р. № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Більше того, законодавець з метою визначення осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вжив також поняття виробники сільськогосподарської продукції.

Так, згідно з абз.2 ст.1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що поняття сільськогосподарський товаровиробник не суперечить його визначенню у пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень п.5.3 ст. 5 ПК України.

Зазначене дає підстави для висновку, що в розумінні пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.09.2021 р. у справі № 140/2700/19.

Згідно ч.1 ст.1 Закон України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 р. № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону (ч.2 ст.1 Закону № 973-IV).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є засновником та членом ФГ "ЛЮБАС" (код ЄДРПОУ 24535384), зареєстрованого згідно розпорядження Ширяївської районної державної адміністрація 04.11.1996 р., видами діяльності якого за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 36.00 Забір, очищення та постачання води.

ФГ "ЛЮБАС" займається виробництвом сільськогосподарської продукції, її вирощуванням,

збиранням, переробкою власно вирощеної продукції та її реалізацією, тобто є сільськогосподарським товаровиробником.

На підтвердження використання об`єкту нерухомого майна - складів, розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, с.Шимкове, вул.Затишна, 24, в господарській діяльності ФГ "ЛЮБАС" позивачем надано повідомлення форми № 20-ОПП, ліцензії на право зберігання пального, видаткові накладні щодо відпуску сільськогосподарської продукції зі складів, розташованих за вищевказаною адресою.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що зазначений об`єкт нерухомого майна не передано позивачем іншим особам в оренду, лізинг, позичку, суд приходить до висновку, що позивач має право на пільгу, передбачену пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, а тому відповідачем протиправно нараховану позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021, 2022, 2023 роки згідно податкових повідомлень-рішень від 27.02.2024 р. № 0027820-2407-1552-UA51120010000025020, № 0027819-2407-1552-UA51120010000025020, № 0027817-2407-1552-UA51120010000025020.

Окремо суд зауважує, що питання щодо віднесення об`єкту нерухомого майна - складів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до об`єктів, які відповідно до пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не відносяться до об`єктів оподаткування, вже розглядалося Одеським окружним адміністративним судом в рамках справи № 420/13082/20 (тільки за інший період - 2019 рік), за результатами розгляду якої суд прийшов до висновку, що належний позивачу на праві власності об`єкт нерухомого майна не є об`єктом оподаткування, у зв`язку з чим визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. № 0080264-5406-1531.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то сплачений позивачем судовий збір у сумі 3390,74 грн. підлягає стягненню на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65059, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2024 р. № 0027820-2407-1552-UA51120010000025020, № 0027819-2407-1552-UA51120010000025020, № 0027817-2407-1552-UA51120010000025020.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65059, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 3390 (три тисячі триста дев`яносто грн. 74 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.03.2025 р.

Суддя О.І. Бездрабко