Рішення

від 13.03.2025 по справі 520/34875/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2025 року № 520/34875/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії, бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 30.05.2017року по 28.02.2018року, передбачену Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення мічень 2008року;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 30.05.2017року по 28.02.2018року, передбачену Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення мічень 2008року;

-визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018року по 31.12.2022року відповідно до приписів абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018року по 31.12.2022року відповідно до приписів абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

-визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати компенсації вартості за неотримане речове майно, під час проходження ним військової служби в період з 30.05.2017р. по 15.11.2023року, відповідно Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління держаної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою КМУ від 16.03.2016 року № 178, виходячи із закупівельної вартості майна станом на 01.01.2023р.;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити в повному обсязі компенсацію вартості за неотримане речове майно, під час проходження ним військової служби в період з 30.05.2017р. по 15.11.2023року, відповідно Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління держаної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою КМУ від 16.03.2016 року № 178, виходячи із закупівельної вартості майна станом на 01.01.2023р.;

-визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у нарахуванні і виплаті не в повному обсязі одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 в порядку, визначеному Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Інструкціцєю про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, а саме за 4 календарних роки;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити в повному обсязі одноразову грошову допомогу у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 в порядку, визначеному Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Інструкціцєю про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, а саме за 4 календарних роки;

-визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні і невиплаті в повному обсязі додаткової грошової винагороди у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», внаслідок невнесення ОСОБА_1 до наказів про виплату додаткової грошової винагороди в розрахунку за всі дні його безпосередньої участи у бойових діях за серпень 2022року, за вересень 2022року, за жовтень 2022року у відповідності до змісту Довідки про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №13/14

2007 від 10.11.2023;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , яка полягає нарахувати і виплатити в повному обсязі додаткову грошову винагороди у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку за дні:

-які не були враховані у Наказі командира Військової частини НОМЕР_2 №2190 від 05.09.2022року та Додатку №1 до наказу за серпень 2022року, але які наявні у довідці про про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №13/14

2007 від 10.11.2023, з урахуванням частково нарахованих сум;

-які не були враховані у Наказі командира Військової частини НОМЕР_2 №2583 від 05.10.2022року та Додатку №1 до наказу за вересень 2022року, але які наявні у довідці про про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №13/14

2007 від 10.11.2023, з урахуванням частково нарахованих сум;

-які не були враховані у Наказі командира Військової частини НОМЕР_2 №2986 від 05.11.2022року та Додатку №1 до наказу за вересень 2022року, але які наявні у довідці про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №13/14

2007 від 10.11.2023, з урахуванням частково нарахованих сум;

-визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні і невиплаті в повному обсязі додаткової грошової винагороди у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 01.07.2023р. по 15.11.2023р., в тому числі за період стаціонарного лікування ОСОБА_1 , у зв`язку із захворюванням, отриманим ним під час захисту Батьківщини;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати і невиплаті в повному обсязі додаткової грошової винагороди у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 01.07.2023р. по 15.11.2023р., в тому числі за період стаціонарного лікування ОСОБА_1 , у зв`язку із захворюванням, отриманим ним під час захисту Батьківщини;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на день звільнення з військової частини НОМЕР_4 проведено повного розрахунку

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначає, що індексація грошового забезпечення позивача проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, вважає позовні вимоги безпідставними, у яких слід відмовити.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

З листа військової частини НОМЕР_2 №22/295 від 03.02.2024р. повідомлено, що відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 №327 від 15,11.2023р. старшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини за станом здоров`я. При звільненні були здійснени наступні виплати:-щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за листопад 2023р. за 15 діб в сумі 11909,29грн.; грошова компенсація за невикористану відпустку за 2022рік за 20 календарних днів в сумі 15879,05грн.;грошова компенсація за невикористану відпустку за 2023рік за 35 календарних днів в сумі 27788,34грн.; компенсація за дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022рік, 2023рік за 14 календарних днів за кожен рік; одноразова грошова допомога по звільненню відповідно до Інструкціції про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 за 6 календарних років в сумі 71 455,74грн.;матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкціцєю про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 за 2023рік в сумі 23 818,58грн..Інформація щодо нарахування та виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення за період часу з 01.03.2022р. по 15.11.2023р. зазначена в довідці про нарахування та виплату грошового забезпечення картка особового рахунку військовослужбовця.

З наявної в матеріалах справи довідки військової частини НОМЕР_2 №22/295 від 03.02.2024р. надану ОСОБА_1 встановлено, що за період з 01.03.2022р. по 15.11.2023р. йому нараховано додаткова винагорода з розрахунку до 100000грн. у серпні 2022р. - в розмірі 83870,97грн.; у вересні 2022р. в розмірі 76666,67грн.; у жовтні 2022р. в розмірі 83870,97грн.. У липні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2023рока додаткова винагорода з розрахунку до 100000грн. не нарахована.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 22.03.2022р. за №370, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 24.02.2022р. по 28.02.2022р..

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.04.2022р. за №459, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 01.03.2022р. по 31.03.2022р..

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.05.2022р. за №762, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 01.04.2022р. по 30.04.2022р..

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.06.2022р. за №1149, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 01.05.2022р. по 31.05.2022р..

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.06.2022р. за №1552, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 01.06.2022р. по 30.06.2022р..

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022р. за №1897, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 01.07.2022р. по 31.07.2022р..

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.09.2022р. за №2190, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 20.08.2022р. по 24.08.2022р..

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.10.2022р. за №2583, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 17.09.2022р. по 23.09.2022р..

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.11.2022р. за №2986, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 15.10.2022р. по 19.10.2022р..

Матеріали справи містять медичні документи з яких встановлено, що ОСОБА_1 проходив обстеження у військовому медичному клінічному центрі Північного регіону 15.07.2023р..; виписку із медичної картки амбулаторного хворого КНП «Обласної клінічної лікарні» про проходження стаціонарного лікування з 15.07.2023р. по 02.10.2023року; виписка з центру реабілітації ХКЛ ЗТ №1 з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебував з 03.10.2023р. по 24.10.2023р.;з медичної карти стаціонарного хворого встановлено, що ОСОБА_1 госпіталізорований до військового медичного клінічному центрі Північного регіону 24.10.2023р., та був виписаний 07.11.2023р..

Свідоцтвом про хворобу №2100 від 02.11.2023р. 12 регіональної військово-ліккарської комісії встановлено, що ОСОБА_1 , непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Листом військової частини НОМЕР_2 від 09.10.2024р. на адвокатський запит повідомлено, що для виплати додаткової винагороди з розрахунку 100000грн. за період лікування необхідні підтверджуючі документи для нарахування та виплати згідно п.12 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р..

Позивач вважає, що діями та бездіяльністю відповідача порушено його право на належні йому виплати тому звернувся до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з наступного.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку по захисту Вітчизни здійснюється, насамперед, за Законом України від 25.03.1992р. № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі за текстом - Закон України №2232-XII).

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України №2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 40 Закону України №2232-XII визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", ""Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Отже, норми Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі за текстом - Закон України №2011-ХІІ) присвячені унормуванню відносин з приводу прав, пільг та соціальних гарантій військовослужбовців.

Зокрема, ст.1 Закону України №2011-ХІІ встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Розглядаючи позовну вимогу, щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 30.05.2017року по 28.02.2018року, передбачену Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008року, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч.1 ст.9); до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2 ст.9); грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону; грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.9).

Звідси слідує, що у силу ч.2 ст.2 і ст.40 Закону України №2232-XII та ч.3 ст.9 Закону України №2011-ХІІ до грошового забезпечення військовослужбовця беззаперечно підлягає застосуванню процедура індексації грошового доходу громадянина.

За визначенням ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.ч.1 і 6 ст.2 означеного закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру (зокрема і оплата праці та грошове забезпечення) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За правилом ч.1 ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з ст.6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згаданий Порядок був затверджений постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (далі за текстом - Порядок №1078).

Пунктом 1 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078 було передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, а п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078 - що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

Отже, у нормах Порядку №1078 було запроваджено правило, у силу якого календарний місяць підвищення розміру мінімальної заробітної плати та календарний місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) є подією, котра припиняє раніше розпочату процедуру нарахування індексації наростаючим підсумком і ця процедура розпочинається знов лише у наступному календарному місяці.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.05.2006р. №690 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Згідно з п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 12.03.2008р. №170 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Окрім того, згідно з абз.3 п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012р. №526, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Постанова КМУ від 13.06.2012р. №526 набрала чинності з 21.06.2012р.

Таким чином, з 21.06.2012р. було введено у дію нове спеціальне нормативне правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу.

Відтак, усі наймані працівники у цілях застосування процедури індексації Порядком №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012р. №526 були поділені законодавцем на дві категорії: 1) ті, хто вже працював станом на 21.06.2012р. (для цих осіб залишилось у силі старе правило визначення місяця початку процедури індексації); 2) ті, хто був прийнятий на роботу (службу) після 21.06.2012р. (для цих осіб було запроваджено нове правило визначення місяця початку процедури індексації - календарний місяць працевлаштування).

Пунктом 5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015р. №1013 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв`язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та положень цього Порядку.

Постанова КМУ від 09.12.2015р. №1013 уведена в дію з 01.12.2015р.

Отже, з 01.12.2015р. було нормативно скасовано правило визначення місяця початку процедури індексації від події прийняття на роботу після 21.06.2012р. і введено в дію уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічне до змісту абз.2 п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015р. №1013 правило було запроваджено і п.102 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015р. №1013.

Підсумовуючи викладені вище суд доходить до переконання про те, що: у період часу з 01.12.2015р. (подія набрання чинності постановою КМУ від 09.12.2015р. №1013) і до теперішнього часу діє уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.При цьому, юридична конструкція "базового місяця" використовувалась законодавцем у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.05.2006р. №690, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 12.03.2008р. №170, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 29.01.2014р. №36.

Між тим, вже у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015р. №1013 відсутня будь-яка згадка законодавця про застосування величин "базового місяця".

Окремо суд звертає увагу, що предметом доказування у спорі про застосування абзацу 4 п.5 Порядку №1078 є: 1) обставини обчислення розміру індексації грошового забезпечення військовослужбовця у календарному місяці, котрий хронологічно передує календарному місяцю підвищення доходу; 2) відповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу обчислення розміру індексації грошового забезпечення військовослужбовця у календарному місяці, котрий хронологічно передує календарному місяцю підвищення доходу; 3) структура підвищення доходу; 4) розмір підвищення доходу в аспекті кожного окремого платежу - елементу/компоненту структури підвищення доходу, а предметом доказування у спорі про застосування абзацу 6 п.5 Порядку №1078 є, окрім згаданих вище обставин, також і обставини суми індексації, обчисленої унаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у редакції Закону України від 24.12.2015р. №911-VIII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Попередня редакція означеного положення закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Закон України від 24.12.2015р. №911-VIII набрав чинності з 01.01.2016р.

Отже, до 31.12.2015р. приводом для застосування процедури індексації було перевищення порогу індексації у розмірі 101 відсотка, а з 01.01.2016р. приводом для застосування процедури індексації стало перевищення порогу індексації у розмірі 103 відсотка. З 01.01.2008р. умови грошового забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб, зокрема і військовослужбовців Національної гвардії України (тобто структура та складові елементи грошового забезпечення) були деталізовані приписами постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294 (далі за текстом - Постанова КМУ №1294).30.08.2017р. КМУ з цього ж самого питання було прийнято постанову №704, котра у початковій редакції п. 10 набирала чинності з 01.01.2018р. (далі за текстом - Постанова КМУ №704).Відповідно до п.10 постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 у редакції постанови КМУ від 27.12.2017р. №1052 дата набрання чинності припадала на 01.01.2019р.Згідно з п.3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених п.6 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, п.10 постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 був викладений у новій редакції, яка передбачала набрання чинності з 01.03.2018р. Отже, до 28.02.2018р. умови грошового забезпечення військовослужбовців були унормовані приписами постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294, а з 01.03.2018р. почали регламентуватись приписами постанови КМУ від 30.08.2017р. №704.Відтак, до настання календарної дати 01.03.2018р. жоден із діючих військовослужбовців не отримував грошового забезпечення за правилами постанови КМУ від 30.08.2017р. №704.

Продовжуючи вирішення спору, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

До того ж і у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19 визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів.

З приєднаних до справи документів не доведено протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 30.05.2017року по 28.02.2018року, передбачену Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення мічень 2008року, тому суд відмовляє у задоволені вимоги, щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 30.05.2017року по 28.02.2018року, передбачену Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення мічень 2008року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 з 01.03.2018року по 31.12.2022року відповідно до приписів абзаців 4,6 пункту 5 Порядку провести індексацію грошових доходів позивача, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078

Щодо вимоги про визнання протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та невиплати компенсації вартості за неотримане речове майно, під час проходження ним військової служби та зобов`язання в період з 30.05.2017р. по 15.11.2023 року, відповідно Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління держаної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою КМУ від 16.03.2016 року № 178, здійснити нарахування та виплату компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості майна станом на 01.01.2023р., суд виходить з наступного.

У відповідності до частини 1 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, головою Служби зовнішньої розвідки України, головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно затверджений постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 року (далі - Порядок № 178).

Пункт 2 Порядку №178 вказує, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Згідно пункту 3 Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, й звільнення з військової служби.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку №178).

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).

Таким чином, статтею 9-1 Закону №2011-XII та пунктом 3 Порядку № 178 чітко передбачено право військовослужбовця на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у разі його звільнення з військової служби.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2018 року у справі №803/756/17, від 30.04.2020 року у справі №813/4138/17 сформував висновок щодо застосування норм права, який в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Так, Верховним Судом визначено, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.Враховуючи вищевказане, за позивачем навіть після звільнення з військової служби у запас зберігається право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у тому випадку, якщо така не була виплачена йому при звільненні.

З наявного в матеріалах справи листа військової частини НОМЕР_2 від 09.10.2024р. на адвокатський запит повідомлено, що для виплати компенсацію вартості за неотримане речове майно, під час проходження ОСОБА_1 військової служби в період з 30.05.2017р. по 15.11.2023року, відповідний рапорт при звільненні на ім`я командира військової частини, від ОСОБА_1 не надавався.Тому суд виходить з того, що позивачем не доведено, що він звертався до військової частини НОМЕР_2 із заявою про виплату грошової компенсації при звільненні за недоотримане речове майно та матеріали справи не містять довідки про вартість речового майна, що належить до видачі за період проходження служби ОСОБА_1 ..Тому заявлена позовна вимоги є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги, про визнання протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , та зобов`язання нарахувати та виплатити в повному обсязі одноразову грошову допомогу у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 в порядку, визначеному Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Інструкціцєю про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, а саме за 4 календарних роки, суд враховує наступне.

Матеріали справи містять Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовий частині) №3327 від 15.11.2023р. з якого встановлено, що старшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. У зазначеному наказі значиться «Виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до Інструкції про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 6 календарних років».

З огляду на встановлені обставини у суда відсутні підстави задовольняти позовні вимоги ОСОБА_1 у цієї частині позовних вимог.

Щодо вимоги позивача, стосовно визнання протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні і невиплаті в повному обсязі додаткової грошової винагороди у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні і невиплаті в повному обсязі додаткової грошової винагороди у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку за дні:

-які не були враховані у Наказі командира Військової частини НОМЕР_2 №2190 від 05.09.2022року та Додатку №1 до наказу за серпень 2022року, але які наявні у довідці про про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №13/14

2007 від 10.11.2023, з урахуванням частково нарахованих сум;

-які не були враховані у Наказі командира Військової частини НОМЕР_2 №2583 від 05.10.2022року та Додатку №1 до наказу за вересень 2022року, але які наявні у довідці про про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №13/14

2007 від 10.11.2023, з урахуванням частково нарахованих сум;

-які не були враховані у Наказі командира Військової частини НОМЕР_2 №2986 від 05.11.2022року та Додатку №1 до наказу за вересень 2022року, але які наявні у довідці про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №13/14

2007 від 10.11.2023, з урахуванням частково нарахованих сум, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях, або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови № 168 (у редакції станом на 2022р.) виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.09.2022р. за №2190, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 20.08.2022р. по 24.08.2022р..

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.11.2022р. за №2986, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 15.10.2022р. по 19.10.2022р..

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.10.2022р. за №2583, зазначено виплатити особовому складу військової частини додаткову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях з 17.09.2022р. по 23.09.2022р..

З наявної в матеріалах справи довідки військової частини НОМЕР_2 від 10.11.2023р. за №13/14/2007 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів державиу зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України встановлено, що ОСОБА_1 , дійсно в період з 24.02.2022р. по 16.09.2022р., з 23.09.2022р. по 12.02.2023р., з 25.02.2023р. по 14.07.2023р. брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі п.п.Харків, п.п. Куп`янськ Харківської області, п.п.Стельмахівка Луганської області, п.п.Кліщівка Донецької області.

З наявної в матеріалах справи довідки військової частини НОМЕР_2 №22/295 від 03.02.2024р. надану ОСОБА_1 встановлено, що за період з 01.03.2022р. по 15.11.2023р. йому нараховано додаткова винагорода з розрахунку до 100000грн. у серпні 2022р. - в розмірі 83870,97грн.; у вересні 2022р. в розмірі 76666,67грн.; у жовтні 2022р. в розмірі 83870,97грн..

Враховуючи наявні в матеріалах справи накази командира Військової частини НОМЕР_2 , на які посилається позивач №2190, №2583, №2986 та враховуючи вимоги позивача у яких не зазначено конкретні періоди, що не були враховані в наказах про виплату додаткової винагороди, у суда відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про нарахування і виплату в повному обсязі додаткової грошової винагороди за періоди які не були враховані в зазначених наказах.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дії, бездіяльністі Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні і невиплаті в повному обсязі додаткової грошової винагороди у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 01.07.2023р. по 15.11.2023р., в тому числі за період стаціонарного лікування ОСОБА_1 , у зв`язку із захворюванням, отриманим ним під час захисту Батьківщини та зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 , нарахувати і виплатити в повному обсязі додаткової грошової винагороди у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 01.07.2023р. по 15.11.2023р., в тому числі за період стаціонарного лікування ОСОБА_1 , у зв`язку із захворюванням, отриманим ним під час захисту Батьківщини, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що матеріали справи містять медичні документи з яких встановлено, що ОСОБА_1 проходив обстеження у військовому медичному клінічному центрі Північного регіону 15.07.2023р..; -виписку із медичної картки амбулаторного хворого КНП «Обласної клінічної лікарні» про проходження стаціонарного лікування з 15.07.2023р. по 02.10.2023року;-виписку з центру реабілітації ХКЛ ЗТ №1 з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебував з 03.10.2023р. по 24.10.2023р.;-з медичної карти стаціонарного хворого встановлено, що ОСОБА_1 госпіталізорований до військового медичного клінічному центрі Північного регіону 24.10.2023р., та був виписаний 07.11.2023р..

Свідоцтвом про хворобу №2100 від 02.11.2023р. 12 регіональної військово-ліккарської комісії встановлено, що ОСОБА_1 , непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Листом військової частини НОМЕР_2 від 09.10.2024р. на адвокатський запит повідомлено, що для виплати додаткової винагороди з розрахунку 100000грн. за період лікування необхідні підтверджуючі документи для нарахування та виплати додаткової винагороди, згідно п.12 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р..

Однак, суду не надано належних доказів на підтвердження будь-яких дій позивача, щодо зобов`язання військову частину НОМЕР_2 вчинити певні дії, а саме не надано доказів того, що позивач надавав рапорт та порушував перед відповідачем питання стосовно нарахування і виплати в повному обсязі додаткової грошової винагороди у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 01.07.2023р. по 15.11.2023р., в тому числі за період стаціонарного лікування ОСОБА_1 , у зв`язку із захворюванням, отриманим ним під час захисту Батьківщини.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відсутність порушеного суб`єктивного права, котре підлягає захисту у межах даного позову є підставою для відмови у позові.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії, бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.