Рішення від 06.03.2025 по справі 580/1049/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року справа № 580/1049/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алли Руденко,

за участю:

секретаря судового засідання Ірини Могили,

представника позивача Олексія Аполонова (за ордером про надання правничої допомоги),

представника відповідача Інни Покотілової (самопредставництво),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/1049/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тевітта Трейдінг» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

30.01.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Тевітта Трейдінг» (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якій з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 13.02.2025 просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.01.2025 №1563/23-00-07-08-01 форми «С» про застосування пені у розмірі 634 930,19 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності,.

Обгрунтовуючи позовну заяву позивач посилається на такі обставини.

Позивачем невірно розраховано граничний строк надходження валютної виручки за митними деклараціями, оскільки перебіг строку надходження виручки розпочинається з наступного дня після дати оформлення митної декларації;

Акт перевірки та додаток №1 не містять реквізитів платіжних документів (номери не вказані), відповідно до яких розраховувався строк надходження виручки за договором поставки від 20.01.2023 №2001АРЕА2023, укладеним з компанією «АР Еast Anglia ltd» (Сполучене королівство);

У зв`язку із затримкою проведення розрахунків 02.02.2024 позивач направив претензію про погашення заборгованості у сумі 98090,00 євро, 11760,00 євро пені та 1000 євро 3 процентів річних, всього на суму 111850,00 грн і станом на 19.11.2024 оплата поставленого товару проведена у повному обсязі, отже порушення строків розрахунків допустила компанія «АР Еast Anglia ltd» (Сполучене королівство), тобто нерезидент, тому вина позивача відсутня

Згідно п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили. Також відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності» перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Причинами затримок платежів є дії суб`єкта фінансового моніторингу (банку покупця) через проведення розслідування в рамках фінансового моніторингу на предмет дотримання санкцій, введених Радою Безпеки і Оборони України внаслідок військової агресії російської федерації проти України. Ні позивач, ні компанія «АР Еast Anglia ltd» (Сполучене королівство) не могли впливати на стан проведення платежів за договором поставки від 20.01.2023 №2001АРЕА2023. Вказані обставини належать до категорії обставин непереборної сили, визначених ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», і їх підтвердженням є лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено військову агресію російської федерації проти України та введення воєнного стану з 05 год. 30 хв. 30.02.2022 як обставини непереборної сили. Вважає, що вказані обставини непереборної сили не потребують додаткового підтвердження.

Застосування відповідальності за порушення контрагентом нерезидентом встановлених НБУ строків проведення розрахунків за експортним зовнішньоекономічним договором є проявом прямої дискримінації порівняно з таким нерезидентом-контрагентом, а тому буде надмірним навантаженням по сплаті грошового зобов`язання, оскільки знаходиться поза межами пропорційності і балансу інтересів платника податків та держави. При цьому Головне управління ДПС в Черкаській області при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення діяло без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тобто непропорційно, а тому спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на по позовну заяву, наданому до суду 26.02.2025, зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-V111 «Про валюту і валютні операції» строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.

Стосовно того, що розділ 111 акта перевірки та додаток №1 до нього не містять реквізитів платіжних документів (номера не вказані) то позивач надав до перевірки виписки по рахунку, відкритому в АТ «Райффайзен Банк», які були враховані при проведенні перевірки. Відсутність номерів виписок банку ніяк не вплинуло на дату та суму надходження валютної виручки та, відповідно, нарахування пені.

Щодо форс-мажорних обставин, то відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), форс-мажорні обставини підтверджуються довідкою (сертифікатом) ТПП, який видається за зверненням суб`єктів господарської діяльності по кожному окремому договору. Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є такою довідкою (сертифікатом).

Стосовно інформації щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, то Законом №2473-V111 не передбачено встановлення вини резидента як необхідної умови для притягнення до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічними операціями імпорту/експорту товарів, а тому достатньо наявності факту порушення відповідних строків. Крім того вказаний закон не містить положень, які звільняють осіб від відповідальності за його порушення, у тому числі у період дії воєнного стану. Таким чином, положення статті 112 Податкового кодексу України не поширюються на відносини, які регулюються Законом №2473-V111.

Законом №2473-V111 а також нормативними актами, прийнятими відповідно до цього Закону, встановлений вичерпний перелік підстав, за якими передбачено продовження або зупинення граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, встановлених НБУ, можливе завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, допускається зменшення суми грошових коштів, які мають надійти користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару, проте під час проведення перевірки позивач не надав документи, які можуть бути підставою для продовження або зупинення граничних строків розрахунків.

Щодо доводів позивача, що пропущення строків розрахунків допущено нерезидентом, то Законом №2473-V111не ставиться у залежність нарахування пені від того, чи є вина резидента у порушенні, чи вона відсутня.

З вказаних підстав вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах і скасуванню не підлягає.

Ухвалою судді від 03.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 10.00 год. 06.03.2025.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Тевітта Трейдінг» зареєстроване як юридична особа в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 44435904, є платником податків та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Черкаській області.

Відповідно до пп. 19і.1.4 п. 19і.1 ст. 19і, пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі наказу від 23.08.2024 № 1937-п та повідомлення від 23.08.2024 №318/23-00-07-08-01 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Тевітта Трейдінг» (код ЄДРПОУ 44435904) з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 20.01.2023 №2001АРЕА2023 (за період з 20.01.2023 по 06.08.2024) у зв`язку з отриманням податкової інформації Національного банку України, що свідчить про порушення платником валютного законодавства, в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями.

За результатами перевірки складено акт від 15.10.2024 № 12833/23-00-07-08- 01/44435904, яким встановлено, що ТОВ «Тевітта Трейдінг» укладено з компанією «АР East Anglia Ltd.» (Сполучене Королівство), договір поставки від 20.01.2023 №2001APEA2023 на поставку свіжих та/або швидкозаморожених овочів, ягід, фруктів та їх суміші. Платіж за поставлений товар здійснюється Покупцем на підставі інвойсу, наданого Постачальником, не пізніше ніж через 30 днів до кінця наступного місяця після поставки Товару Покупцеві.

На виконання умов договору поставки від 20.01.2023 №2001АРЕА2023, позивачем експортовано на адресу нерезидента свіжі та/або швидкозаморожені овочі, ягоди, фрукти та їх суміші на суму 244 463,80 євро (еквівалент 9 603 411,65 грн.), згідно митних декларацій, наведених в додатку 1 до акта перевірки.

Оплата в іноземній валюті від нерезидента надійшла в сумі 198 841,80 (еквівалент 7 983 213,52грн.) на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк» згідно виписок банку, наведених в додатку 2 до акта перевірки.

Частина валютної виручки на рахунок ТОВ «Тевітта Трейдінг» надійшла з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, а частина валютної виручки станом на 06.08.2024 не надійшла, чим порушено вимоги частини 2 статті 13 Закону № 2473-VIII.

Згідно вивізної МД від 25.08.2023 № 23UA902050502215U6 товариством експортовано швидкозаморожені овочі та ягоди на суму 25 245,00 євро (еквівалент 1 001 090,48 грн.), граничний строк надходження валютної виручки, встановлений НБУ - 20.02.2024.

Оплата в іноземній валюті від нерезидента надійшла:

- в сумі 20 000,00 євро згідно виписки банку від 22.02.2024, або на 182 день з дати її митного оформлення, тобто з порушенням граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів, встановленого Національним банком України, на 2 дні. Сума незавершених розрахунків за операцією з експорту товарів після цього склала 5 245,00 євро. Таким чином, пеня за порушення строків розрахунків в розмірі 25 245,00 за 2 дні (з 21.02.2024 по 22.02.2024)) складає 6 292,38 грн. (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки).

- в сумі 20 770,00 евро згідно виписки банку від 22.02.2024, в тому числі за товари, експортовані згідно вищезазначеної МД, в сумі 5 245,00 евро, або на 204 день з дати її митного оформлення, тобто з порушенням граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів, встановленого Національним банком України, на 24 дні. Таким чином, пеня за порушення строків розрахунків в розмірі 5 245,00 евро за 22 дні (24-2) (з 23.02.2024 по 15.03.2024) складає 14 442,66 грн. (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки).

Згідно вивізної МД від 08.11.2023 № 23UA902050502889U8 товариством експортовано швидкозаморожені овочі та ягоди на суму 33 975,00 евро (еквівалент 1 307 493,90 грн.), граничний строк надходження валютної виручки, встановлений НБУ - 05.05.2024. Оплата в іноземній валюті від нерезидента надійшла:

- в сумі 11 698,00 евро згідно виписки банку від 16.07.2024, або на 252 день з дати її митного оформлення, тобто з порушенням граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів, встановленого Національним банком України на 72 дні. Таким чином, пеня за порушення строків розрахунків в розмірі 11 698,00 евро за 72 дні (з 06.05.2024 по 16.07.2024) складає 106 973,00 грн. (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки);

Станом на 06.08.2024, частина коштів в сумі 22 277,00 евро за експортовані товари по зазначеній МД, або на 273 день з дати її митного оформлення, не надійшли, тобто граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлений Національним банком України, порушено на 93 дні. Таким чином, пеня за порушення строків розрахунків в розмірі 22 277,00 евро за 93 дні (з 06.05.2024 по 06.08.2024) складає 263 129,60 грн. (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки)

Згідно вивізної МД від 14.11.2023 № 23UA902050502936U5 товариством експортовано кукурудзу швидкозаморожену на суму 23 345,00 евро (еквівалент 900 988,60 грн.), граничний строк надходження валютної виручки, встановлений НБУ - 11.05.2024.

Оплата в іноземній валюті станом на 06.08.2024 (останній день періоду, що перевіряється), або на 267 день з дати оформлення даної МД, від нерезидента не надійшла, тобто граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлений Національним банком України, порушено на 87 днів. Таким чином, пеня за порушення строків розрахунків в розмірі 23 345,00 евро за 87 днів (з 12.05.2024 по 06.08.2024) складає 258 535,21 грн. (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки).

За висновком перевірки ТОВ «Тевітта Трейдінг» встановлено порушення частин 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями), з урахуванням пункту 142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, по договору поставки від 20.01.2023 №2001АРЕА2023, укладеного з «АР East Anglia Ltd.» (Сполучене Королівство), в розмірі 25 245,00 євро на 2 дні, в розмірі 5 245,00 євро на 22 дні, в розмірі 11 698,00 євро на 72 дні, в розмірі 22 277,00 євро на 93 дні, в розмірі 23 345,00 євро на 87 днів

За результатами перевірки ТОВ «Тевітта Трейдінг» Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення - рішення (форма «С») від 07.11.2024 № 16814/23-00-07-08-01 за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) на суму 649 372,85 грн., яке отримано платником 14.11.2024 (копія додається).

ТОВ «Тевітта Трейдінг» подало до ДПС України скаргу від 20.11.2024 №20/11/24-1 (вх. ДПС №44851/6 від 20.11.2024) на податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 07.11.2024 № 16814/23-00-07-08-01.

За результатами розгляду скарги згідно рішення про результати розгляду скарги від 16.01.2025 № 1324/6/99-00-06-01-01-06 ДПС частково задовольнила скаргу, скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 07.11.2024 № 16814/23-00-07-08-01 у частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 14 442,66 грн та залишила без змін іншу частину зазначеного податкового повідомлення- рішення.

Пунктом 5 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254) (зі змінами і доповненнями) передбачено, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

У зв`язку з цим відповідачем складено податкове повідомлення-рішення від 28.01.2025 № 1563/23- 00-07-08-01, яке містить зменшену суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (код платежу 21081000) в розмірі 634 930,19 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 28.01.2025 № 1563/23- 00-07-08-01, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» НБУ встановлює правила проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання і валютний нагляд, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, видає нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій; запроваджує заходи захисту відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до преамбули Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі по тексту - Закон № 2473-VIII), цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону № 2473-VIII у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2473-VIII за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави Національний банк має право запровадити, зокрема, такий захід захисту, як встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені постановою Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18) і згідно пункту 142 становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Частиною п`ятою статті 13 Закону №2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною восьмою статті 13 Закону №2473 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Судом встановлено, що за висновком перевірки ТОВ «Тевітта Трейдінг» встановлено порушення частин 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями), з урахуванням пункту 142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, по договору поставки від 20.01.2023 №2001АРЕА2023, укладеному з «АР East Anglia Ltd.» (Сполучене Королівство), в розмірі 25 245,00 євро на 2 дні, в розмірі 5 245,00 євро на 22 дні, в розмірі 11 698,00 євро на 72 дні, в розмірі 22 277,00 євро на 93 дні, в розмірі 23 345,00 євро на 87 днів.

Позивач не заперечує факт порушення. Спірним у цій справі є питання, з якого дня починає обчислюватись перебіг граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

На виконання норм статті 13 Закону №2473-VIII постановою Правління Національного банку України від 02.10.2019 №7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціми з експорту та імпорту (зі змінами) (далі - Інструкція 7).

Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків із дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК - 11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товару.

Отже у статті 13 Закону №2473-VIII ввстановлено норми, згідно з якими визначено початок перебігу граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів з дня митного оформлення продукції, що експортується.

Згідно з п.п. 4 п. З розд. І Інструкції № 7 день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого НБУ граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розд. III Інструкції № 7.

Таким чином, в акті позапланової виїзної перевірки вірно визначено граничні строки надходження валютної виручки по митних деклараціях по договору поставки від 20.01.2023 №2001АРЕА2023.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Проте суд не погоджується з вказаними доводами, оскільки спірні правовідносини врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону є пріоритетними для застосування, зокрема і визначенні початку перебігу граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів та їх закінчення.

Щодо доводів позивача стосовно того, що розділ III акту перевірки та додаток І до нього не містять реквізитів платіжних документів (номери не вказані), відповідно до яких розраховувався строк надходження валютної виручки за договором поставки від 20.01.2023 №2001АРЕА2023, укладеним з "АР East Anglia Ltd." (Сполучене Королівство), то у пункті 2.5 акту перевірки вказано, що під час проведення документальної перевірки використано виписки банку стосовно надходження коштів по контракту від 20.01.2023 №2001АРЕА2023 за період з 20.01.2023 по 06.08.2024 та надано картку рахунку 362 за січень-листопад 2024.

Водночас позивач не заперечував, що зарахування коштів за експортними операціями здійснено у дати, вказані у акті перевірки та додатку №1 до акта перевірки.

Отже відсутність номерів виписок банку в акті перевірки та в додатку 1 до акту перевірки ніяким чином не вплинуло на правильність визначення дати та суми надходження валютної виручки та в свою чергу на нарахування пені за порушення граничних строків надходження валютної виручки, тому доводи позивача в цій частині є необгрунтованими.

Щодо посилання позивача на обставини непереборної сили суд зазначає наступне.

Частиною 6 статті 13 Закону №2473 визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початок бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк.

Також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово- промислової палити України.

Підпунктом 6.1 пункту 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14і Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з підпунктом 6.2 пункту 6 Регламенту ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

Також, підпунктом 6.3.1 підпункту 6.3 пункту 6 Регламенту ТПП встановлено, що у заяві, зокрема, зазначається, які саме зобов`язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з посиланням і наданням доказів таких обставин, початок їх виникнення і термін дії, які, на думку Заявника, унеможливили виконання цих зобов`язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом термін, та інші відповідні відомості.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

На підтвердження наявності форс-мажорних обставин позивач послався на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Проте Регламентом ТПП лист не визначено документом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), позаяк такими документами є довідки (сертифікати), які видаються кожному окремому суб`єкту господарської діяльності та щодо конкретного зобов`язання за договором (контрактом, угодою), яке не може бути виконано внаслідок форс-мажорних обставин.

Таким чином, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є довідкою (сертифікатом), що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо неможливості виконання компанією «АР East Anglia Ltd.» (Сполучене Королівство) обов`язків по оплаті поставленого товару за договором поставки від 20.01.2023 №2001АРЕА2023 внаслідок форс-мажорних обставин.

Щодо доводів позивача, що форс-мажорними обставинами є перевірка платежів банком контрагента, бенефіціари яких мають схожі прізвища з особами, стосовно яких США, ЄС та Україна запровадили економічні санкції, та платежі проведені після завершення розслідувань банком контрагента-нерезидента, то доказів на підтвердження вказаних обставин позивач не надав, а отже наявність вказаних обставин не підтвердив.

Позивач також зазначає, що порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями допущено нерезидентом компанією «АР East Anglia Ltd.» (Сполучене Королівство), а тому його вина відсутня, внаслідок чого відповідно до ст. 112 Податкового кодексу України до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції.

Відповідно до п. 112.1 ст. 112 ПКУ особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно до п. 112.2 ст. 112 ПКУ особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Разом з тим, відповідно до Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно цього Закону (частина 1 статті 3 Закону № 2473- VIII).

Питання здійснення валютних операцій, основи валютною регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону (частина 2 статті 3 Закону № 2473-VIII).

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням Закону № 2473, застосовуються положення Закону № 2473-VIII (частина 3 статті 3 Закону № 2473-VIII).

Законом № 2473-VIII не передбачено встановлення вини резидента як необхідної умови притягнення особи до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічною операцією з імпорту/експорту товарів, а тому достатньо наявності факту порушення відповідних строків.

Крім того, Закон № 2473-VIII не містить положень, які звільняють осіб від відповідальності за порушення вимог цього закону, в тому числі у період дії воєнного стану.

Таким чином, положення статті 112 ПКУ не поширюються на відносини, які регулюються Законом № 2473-VIII, та, відповідно, є спірними у цій справі.

Щодо доводів позивача, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято непропорційно, оскільки позивач, як добросовісний платник податків, несе особистий та надмірний тягар через порушення з боку його контрагента, то як зазначено вище, відповідно до статті 12 Закону № 2473-VIII за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави Національний банк має право запровадити, зокрема, такий захід захисту, як встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що у сфері зовнішньоекономічної діяльності превалює публічний інтерес над приватним інтересом, а тому застосуванням пені за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями досягається інтерес держави у суспільних відносинах.

З огляду на зазначене доводи позивача в цій частині є необгрунтованими.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам суд дійшов висновку, що податкове - повідомлення рішення від 28.01.2025 № 1503/23-00-07-08-01 на суму 634 930,19 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню. У зв`язку з цим у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 березня 2025 року.

Суддя Алла РУДЕНКО