Постанова

від 12.03.2025 по справі 229/2038/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3588/25 Справа № 229/2038/24 Суддя у 1-й інстанції - Худіна О. О. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м.Кривий Ріг

Справа № 229/2038/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , Страхова компанія ТДВ «СК«Ю.Ес.Ай.», Моторно Транспортне Страхове Бюро,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13ст.7,ч.1 ст.369ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Гур`єв Владислав Миколайович, на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 грудня 2024 року, яке ухвалено суддею Худіною О.О. у місті Дружківці Донецької області та повне судове рішення складено 18 грудня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, який вподальшому уточнив.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 09 серпня 2024 року залучено до участі у справі у якості співвідповідачівТДВ «СК«Ю.Ес.Ай» та Моторне Транспортне Страхове Бюро (МТСБУ).

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 20 березня 2021 року о 17 годині 45 хвилин в м. Бахмуті Донецької області, на перехресті вулиць Ювілейна Леваневського, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «BMW 520D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та порушуючи вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, рухався на заборонений жовтий сигнал світлофора та скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Пошкоджений, внаслідок даного ДТП, автомобіль марки «Hyundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 , видане 02.11.2016 ТСЦ 1442.

20.03.2021 з даного приводу на ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР № 440345 за ст.124 КУпАП, який був направлений на розгляд до Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

В ході розгляду адміністративної справи №219/3185/21 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, була призначена та проведена комплексна судова автотехнічна, фототехнічна експертиза відео-, звукозапису №17235/17236/17237/9106/9107, згідно висновків якої, в даній дорожньо транспортній ситуації, технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів для водія автомобіля «ВМW 520D» ОСОБА_2 визначалася виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо транспортній ситуації дії водія автомобіля «ВМW 520D» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням дорожньо транспортної пригоди.

Як слідує із офіційної загальнодоступної інформації Мінфін «Страхова компанія ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» виключена з реєстру. У квітні 2021 року Національний банк України ухвалив рішення застосувати до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» захід впливу у вигляді тимчасового зупинення всіх ліцензій за порушення обов`язкових фінансових нормативів.

У зв`язку з не усуненням порушень, Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 17 листопада 2021 року рішення про виключення ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» із Державного реєстру фінансових установ. Згідно Код ЄДРПОУ: 32404600 ТДВ «СК«Ю.Ес.Ай.» не являється членом Моторного Транспортного Страхового Бюро України (МТСБУ). Однак, обов`язок щодо відшкодування шкоди покладено на страховика, а у випадках встановлення недостатності майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов`язань за договорами страхування відповідальності і на МТСБУ.

Просив суд: стягнути солідарно з ОСОБА_2 , Страхової компанії ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.», Моторного Транспортного Страхового Бюро України (МТСБУ) на користь ОСОБА_1 суму вартості матеріального збитку, з урахуванням відновлювального ремонту автомобіля марки «Hyundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 49 230,69 грн; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , Страхової компанії ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.», Моторного Транспортного Страхового Бюро України (МТСБУ), на користь ОСОБА_1 , суму вимушених витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 1600,00 грн; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , відшкодування моральної шкоди, в розмірі 25 000,00 грн; стягнути з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 , суму витрат у розмірі 2422,40 грн, пропорційно задоволених позовних вимог.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 09 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму вартості матеріального збитку, з урахуванням відновлювального ремонту автомобіля марки «Hyundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 49230,69 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 1600,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 500,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судових витрат у розмірі 2422,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Гур`єв В.М., просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано, що, у випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/ або виключення страховика зі складу МСТБУ, він зобов`язаний виконати всі договірні зобов`язання з відшкодування шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього. Так, МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, чітко передбачених положеннями Закону №1961-IV, одним з яких є встановлення недостатності майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов`язань за договорами страхування відповідальності, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих. Цей випадок не є тотожним правонаступництву, що є підставою заміни сторони у зобов`язанні, та внаслідок якого до правонаступника переходять права та обов`язки правопопередника у зобов`язанні у тому обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено у договорі або законі (стаття 512 ЦК України). Така процедура для страховика визначена пунктом 20.1 статті 20 Закону № 1961-IV. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, повинен нести страховик, який є належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди в межах страхової суми (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17). Отже шкода, яку зобов`язане відшкодувати МТСБУ, відповідно до положень пункту Документ сформований в системі «Електронний суд» 17.01.2025 6 20.3 статті 20, пункту 41.3 статті 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є регламентною виплатою, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих, отримання якої потерпілим гарантується МТСБУ. А тому вимога заявлена до неналежного відповідача. Зазначає, що є незрозумілим, чому ОСОБА_4 повинен сплачувати усі збитки, якщо позивач не заходів вчасно звернутися до страхової компанії, як того передбачає закон.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20 березня 2021 року, приблизно о 18 год. 50 хв. в м. Бахмуті, на перехресті вул. Ювілейна Леваневського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «BMW 520D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Hyundai Elantra» реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження (т. 1а.с.26).

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 26 липня 2023 року у справі №219/3185/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження по справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, постанова набрала законної сили 08.08.2023.

На момент ДТП транспортний засіб «BMW 520D», реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований в ТДВ«СК «Ю.Ес.Ай.» за полісом ОСЦПВ серії №0868105 від 07.08.2020 (т.1 а.с.28).

Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» знаходиться в стані припинення.

У квітні 2021 року Національний банк України ухвалив рішення застосувати до ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» захід впливу у вигляді тимчасового зупинення всіх ліцензій за порушення обов`язкових фінансових нормативів. У зв`язку з не усуненням порушень, Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 17 листопада 2021 року рішення про виключення СК «Ю.Ес.Ай.» із Державного реєстру фінансових установ.

20 квітня 2021 року МТСБУ повідомило, що ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» втрачає право укладати нові договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), оскільки днем раніше Національний банк України застосував до компанії захід впливу у вигляді тимчасового призупинення дії ліцензій на провадження діяльності.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 9 квітня 2021 року на підставі договору №14/Ф, укладеного між ФОП СОД ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , проведено автотоварознавче дослідження автомобіля марки «Hyundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ринкова вартість автомобіля марки «Hyundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент проведення дослідження, без урахування пошкодження заподіяних внаслідок ДТП становить: 178 372,74 грн., вартість відновлюваного ремонту на момент проведення дослідження становить:104 133,19 грн., вартість матеріалу збитку, з урахуванням експлуатаційного зносу, замінених деталей 49 230, 69 грн. (т. 1 а.с.10-17).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є винним у завданні шкоди, належному позивачу майну (пошкодження автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди), а тому повинен нести відповідальність за заподіяну матеріальну та моральну шкоду позивачеві, оскільки, невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов?язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка - шкода відшкодовується завдавачем шкоди. Якщо факт завдання шкоди, відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV, не є страховим випадком, то потерпілий має право вимагати відшкодування шкоди на підставі загальних правил, встановлених ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно статті 15 ЦК України кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційним Судом України у Рішенні від 01 грудня 2004року №18-рп/2004 року надано тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїі законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року N 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон N 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон N 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону N 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 цього Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка.

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов?язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка - шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Якщо факт завдання шкоди відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV не є страховим випадком, то потерпілий має право вимагати відшкодування шкоди на підставі загальних правил, встановлених ЦК України.

Як вірно встанволено судом першої фінстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, винною особою ОСОБА_2 не виконано обов?язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, у зв?язку з чим потерпілий набув права вимогами відшкодування шкоди за рахунок винної сооби, тобто відповідача ОСОБА_2 , а тому довди апеляційної скарги щодо заявлення позовних вимог до неналежного відповідача колегією суддів не приймаються.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, відповідно до частини першої якої, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 9 квітня 2021 року на підставі договору №14/Ф, укладеного між ФОП СОД ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , проведено автотоварознавче дослідження автомобіля марки «Hyundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ринкова вартість автомобіля марки «Hyundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент проведення дослідження, без урахування пошкодження заподіяних внаслідок ДТП становить: 178 372,74 грн., вартість відновлюваного ремонту на момент проведення дослідження становить:104 133,19 грн., вартість матеріалу збитку, з урахуванням експлуатаційного зносузамінених деталей 49 230, 69 грн. (т. 1 а.с.10-17), й цей розмір в апеляційному порядку не спростовано.

Також, згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вказаний висновок викладений в Постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 638/8636/17-ц.

Враховуючи наведені обставини та беручи до уваги, що внаслідок протиправної поведінки відповідача порушено право володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 належним йому автомобілем, порушився звичний життєвий уклад, він через пошкодження автомобіля вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, внаслідок чого переносив душевні та моральні страждання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачу завданої моральної шкоди у розмірі 500,00 грн., який визначено судом з урахуванням принципів розумності і справедливості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, а доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна протии України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргувідповідача ОСОБА_2 ,в інтересахякої дієпредставник адвокатГур`єв ВладиславМиколайович, - залишити без задоволення.

Рішення Дружківського міськогосуду Донецькоїобласті від09грудня 2024року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 12 березня 2025 року.

Головуючий:

Судді: