Постанова

від 12.03.2025 по справі 1.380.2019.002933

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.002933

касаційне провадження № К/9901/3159/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби (далі - Митниця) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 (суддя Братичак У.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 (головуючий суддя - Макарик В.Я., судді - Бруновська Н.В., Матковська З.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Львівської митниці ДФС (правонаступником якої є Галицька митниця Держмитслужби) про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,

УСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості від 03.06.2019 року №UA209000/2019/000263/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач послався на протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованого автомобіля, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною договору, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 09.09.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості від 03.06.2019 року №UA209000/2019/000263/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, в наданих для митного оформлення документах відсутні розбіжності стосовно числового значення митної вартості, а відтак, рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.

Митниця, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Митниця зазначає, що декларантом неправильно розраховане числове значення митної вартості, оскільки у поданих документах відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: дані щодо включення до основи нарахування вартості витрат на перевезення транспортного засобу та вартості навантажувально-розвантажувальних робіт.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.05.2020 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.03.2025 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив справу до попереднього розгляду на 12.03.2025.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у квітні 2019 року позивач придбав у Фірми «Boga BmbH» (Dr.Rudolf-Schieberstr.4, 73463 Westhausen Deutschland) транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель G 350 Bluetec, вживаний, дизель, oб`єм двигуна 2987 куб.см, кузов НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, колір чорний, рік випуску - 2012, модельний рік - 2012, пробіг - 200050 км, примітки: існуючі пошкодження двигуна,/трансмісії, праву сторону відремонтували і пофарбували, за ціною 18000,00 Євро, що підтверджується договором купівлі-продажу №2019/04/23 від 23.04.2019.

На підтвердження факту купівлі-продажу продавцем надано: рахунок-фактуру (інвойс) від 23.04.2019 № 10867, в якому вказано вартість зазначеного транспортного засобу в сумі 18000,00 Євро; платіжне доручення в іноземній валюті від 24.04.2019, згідно якого автомобіль придбано за ціною 18000,00 Євро.

22.05.2019 декларант від імені позивача в електронному вигляді подав до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA209190/2019/039494 для здійснення митного оформлення імпортованого товару: «автомобіль легковий марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec, вживаний, дизель, oб`єм двигуна 2987 куб.см, кузов НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, колір чорний, рік випуску - 2012, модельний рік - 2012, потужність 155 kW, колісна формула - 4x4, загальна кількість місць для сидіння - 5, кількість дверей - 5». Митну вартість заявлено за 6 (резервним) методом на рівні - 18000,00 Євро.

На підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) №10867 від 23.04.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/23297 від 13.05.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 28.11.2013; платіжне доручення від 24.04.2019; висновок експерта №2378/2379 судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи від 20.05.2019; зовнішньоекономічний договір № 2019/04/23 від 23.04.2019; інформацію про позитивні результати державних видів контролю № 4104595 від 14.05.2019; довідку сертифікації від 17.05.2019; підтвердження отримання коштів від 25.04.2019 та інші.

03.06.2019 Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000263/2, відповідно до пункту33 якого скориговано вартість автомобіля до 35800,00 Євро.

Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є те, що митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 35800,00 Євро. Проведено консультації з декларантом згідно статті 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 Митного кодексу України) та методу 2г (стаття 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість товару визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме 35800,00 Євро. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.

У зв`язку з прийнятим рішенням, відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як установлено судами попередніх інстанцій, митну вартість імпортованого транспортного засобу, яка вказана декларантом у митній декларації №UA209190/2019/039494 від 22.05.2019, визначено за 6 (резервним) методом на рівні - 18000,00 Євро, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Вибір позивачем 6 (резервного) методу обумовлений тим, що придбаний ним автомобіль мав пошкодження, у зв`язку з цим з метою визначення митної вартості товару на момент його ввезення на митну територію України, останній звернувся до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою проведення автотехнічного та автотоварознавчого дослідження транспортного засобу. Таким чином в основу визначення митної вартості товару декларантом брався висновок експерта №2378/2379 судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи від 20.05.2019, зі змісту якого видно, що вартість увезеного на митну територію України автомобіля марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec (без врахування митних платежів, зборів та інших необхідних платежів за його розмитнення та реєстрацію в Україні), врахуванням його стану, встановленого на момент обстеження, в цінах на дату ввезення, становить 541324, 73 грн. (18381,14 Євро). Вказане свідчить про те, що реальна вартість транспортного засобу є суттєво нижчою від вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості.

Крім того, на підтвердження ціни товару декларантом надано наступні документи, які е містять суперечностей та ознак підробки, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) №10867 від 23.04.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/23297 від 13.05.2019; платіжне доручення в іноземній валюті від 24.04.2019.

Вказані документи у сукупності та кожен, зокрема, підтверджують достовірність заявленої позивачем у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення.

В свою чергу, Митнця на обгрунтування правомірності прийнятого нею рішенян про коригування митної вартості не надала суду жодних доказів того, що при прийнятті нею цього рішення було враховано стан транспортного засобу (пошкодження автомобіля, які зазначені в додатковому аркуші до акту про проведення огляду (переогляду) товарів).

Також, Митниця в процесі розгляду справи не надала суду жодного доказу, який би спростував зміст договору від 2019/04/23 від 23.04.2019 чи рахунку-фактури (інвойсу) №10867 від 23.04.2019, в тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів Німеччини інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем нерезидентом «Boga BmbH» (Dr.Rudolf-Schieberstr.473463 Westhausen Deutschland) автомобіля марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec, кузов НОМЕР_1 , та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 18000,00 Євро та/або іншої суми за відчужений транспортний засіб.

Натомість, позивачем долучено до матеріалів справи текст перекладеного підтвердження факту покупки, згідно якого Фірма «Boga BmbH» (Dr.Rudolf-Schieberstr.473463 Westhausen Deutschland) підтверджує, що ОСОБА_1 придбав автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec, кузов НОМЕР_1 , ціна покупки 18000,00 Євро, номер рахунку-фактури 10867.

Так, єдиною підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) ДФС України.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості. Слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Суди попередніх інстанцій обгрунтовано відзилили як безпідставні доводи Митниці про те, що вартість імпортованого позивачем транспортного засобу, не підтверджена документально та згенерована АСАУР ДФС і складає 35800,00 Євро, оскільки відповідно до статті 64 Митного кодексу України, якою регламентовано застосування резервного методу, який застосував митний орган, визначено - у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

В оскаржуваному рішенні про коригування не вказано про раніше визнану (визначені) органами доходів і зборів митну вартість товару, якою б керувався відповідач при визначенні вартості імпортованого позивачем транспортного засобу (тобто відсутнє конкретне посилання на митну декларацію з вартістю попередньо імпортованого товару іншими особами).

З огляду на викладене, відповідачем порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", який зазначає, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Верховний Суд відхиляє як безпідставні посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що у поданих декларантом документах були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: дані щодо включення до основи нарахування вартості витрат на перевезення транспортного засобу та вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, оскільки Митниця в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на таку обставину не посилалася як на підставу, яка була покладена в основу оскаржуваного рішення, з огляду на що в силу положень абзацу 2 частини другої статті 77 КАС України контролюючий орган не може посилатися на неї як на доказ.

Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк