Рішення

від 14.03.2025 по справі 344/10938/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10938/24

Провадження № 2/344/550/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2025 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря Ласки І.О.,

розглянувши у підготовчомузасіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення батьківства та внесення запису про батька до актового запису про народження дитини,-

В С Т А Н О В И В :

10 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення батьківства та внесення запису про батька до актового запису про народження дитини.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначає, що в період з жовтня 2017 року по березень 2019 року спільно проживав із ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідачки народився син ОСОБА_3 . Відповідачка повідомила, що він є батьком дитини, вони спільно хрестили дитину, що підтверджується церковним свідоцтвом про хрещення, де позивач вписаний батьком дитини. У подальшому через непорозуміння, які виникли між ними, відповідачка відмовилась вносити інформацію про батька у свідоцтво про народження сина ОСОБА_3 і самостійно подала заяву про реєстрацію батьківства, тому запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень був проведений відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України, у якій визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

З часу народження дитини позивач старається забезпечити дитину усім необхідним, допомагає матеріально, старається приймати участь у вихованні дитини, однак відповідачка відмовляється визнавати його батьком дитини та внести відповідний запис у свідоцтво про народження дитини.

За таких обставин позивач просить визнати його батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести зміни до актового запису № 13, складеного Богородчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 01 квітня 2019 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши в графі "батько" - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України (а.с.1-3, 40-42).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2024 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с.13-14).

Ухвалою суду від 13 червня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с. 15-17, 57-59).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, але подав до суду заяву, в якій просив слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити (а.с. 79).

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, попередньо подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала у повному обсязі (а.с.76).

Також представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Остяк В.В. надав до суду заяву про визнання позову, в якій зазначає, що відповідачка по справі визнає позовні вимоги у повному обсязі, щодо задоволення позову не заперечує (а.с. 84-85).

Також представник відповідачки подав клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за відсутності відповідачки та її представника (а.с. 91-92).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилася, але до суду надано клопотання про розгляд справи без участі представника Відділу, щодо вирішення справи покладається на розсуд суду (а.с. 51, 58, 65-66, 73).

З урахуванням приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи за відсутності учасників справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно частини шостої статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Оскільки учасники справи у судове засідання, призначене на 13 березня 2025 року, не з`явилися, суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з копії актового запису про народження № 13 від 01 квітня 2019 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_2 . Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно дочастини першої статті 135Сімейного кодексу України (а.с. 4, 43).

03 липня 2019 року видано свідоцтво про хрещення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками народженого зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 5, 44).

Згідно частини першої-другої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 121 Сімейного кодексу України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленомустаттями 122та125цього Кодексу.

За змістом статті 122 Сімейного кодексу України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Відповідно до статті 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Стаття 126 Сімейного кодексу України передбачає, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

У відповідності до положень статті 128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно доЦивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно дочастини першої статті 135цього Кодексу.

За змістом статті 128 Сімейного кодексу України закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Прозастосування судамиокремих нормСімейного кодексуУкраїни прирозгляді справщодо батьківства,материнства тастягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року зазначено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у вказаній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Згідно зі статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності з частинами першою, шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , мати якого ОСОБА_2 не перебувала у зареєстрованому шлюбі з біологічним батьком дитини - ОСОБА_1 .

Оскільки батьки ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованому шлюбі, запис про реєстрацію народження та про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було здійснено зі слів матері. Прізвище дитини було зазначено дівоче по матері ОСОБА_5 , а по батькові ОСОБА_6 за ім`ям біологічного батька. При цьому у свідоцтві про народження позивач зазначила як батька ОСОБА_4 .

Отже, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно дочастини першої статті 135Сімейного кодексу України.

У свідоцтві про хрещення ОСОБА_3 як батька вказано ОСОБА_1 .

Відповідачкою ОСОБА_2 до суду подано заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі (а.с.76).

Також представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Остяк В.В. надав до суду заяву про визнання позову, в якій зазначає, що відповідачка по справі визнає позовні вимоги у повному обсязі, щодо задоволення позову не заперечує (а.с. 84-85).

При цьому з договору про надання правничої допомоги від 07 березня 2025 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Остяком Валентином Васильовичем, вбачається, що адвокат має право визнати позов повністю або частково (а.с. 88-89).

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Суд приймає до уваги також надану письмову заяву відповідачки та її представника про визнання позову.

Таким чином, ті обставини, що сторонами цілком погоджуються, не потребують інших доказів на підтвердження чи спростування вимог, позовну заяву відповідачкою (а отже і всі викладені в ній обставини) визнано в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає доведеними обставини, викладені у позові.

Згідно частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до положень статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно частини першої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд, з урахуванням інтересів дитини, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що відповідач позовні вимоги визнала і таке визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, здійснено як в найкращих інтересах дитини, приходить до висновку, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 121, 125, 126, 128, 134 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81,89,200, 259,263-265,268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення батьківства та внесення запису про батька до актового запису про народження дитини задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 13, складеного Богородчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 01 квітня 2019 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши в графі "батько" - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 20556886, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 69, с. Богородчани, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область.

Суддя Мелещенко Л.В.