Рішення

від 13.03.2025 по справі 279/367/25

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/367/25

Провадження № 2/279/595/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2025 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області ускладі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 279/367/25 за позовом ОСОБА_1 до Іршанської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до Іршанської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на належну йому 1/2 частку житлового будинку із надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . На випадок своєї смерті останній склав заповіт, яким заповів, що все, що буде належати йому на день смерті та на що матиме право заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яку позивач прийняв, подавши до державної нотаріальної контори відповідну заяву, на підставі якої державним нотаріусом було заведено спадкову справу, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок з надвірними будівлями.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 2-212/2011 від 21.09.2011 року визнано за позивачем право власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за правом спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку із тим, що ОСОБА_3 , яка зазначена у заповіті, спадщину у визначений законом строк не прийняла, не цікавиться спадковим майном, спірний житловий будинок знаходиться на повному його утриманні, оскільки інших спадкоємців за законом чи заповітом не має, він є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, позивач звернувся до Другої Коростенської державної нотаріальної контори щодо оформлення спадкових прав на іншу 1/2 частини житлового будинку, однак йому було було відмовлено, оскільки спадкодавцем за життя не було оформлено права власності на будинок.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі. Витребувано від Другої Коростенської державної нотаріальної контори копії матеріалів спадкової справи після смерті спадкодавця.

Позивач у судове засідання не зявився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками отримав 29.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у вирішенні заяви покладається на розсуд суду.

Під час підготовчого провадження та проведення підготовчого засідання у даній справі вчинено підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема, з`ясовано обсяг доказів, встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів під час розгляду справи по суті; визначено дату проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.02.2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні 13.03.2025 року.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Відповідач подав до суду заяву, в якій розгляд просить проводити у його відсутність, проти позову не заперечує.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх з точки зору належності, достовірності, допустимості, а в сукупності- достатності, суд дійшов висновку про наступне.

За правилами ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу реалізації права власності на спадкове майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Шершнівської сільської ради Коростенського району Житомирської області 30.01.2006 року, актовий запис 4.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, який був посвідчений 11.05.1998 року секретарем виконкому Шершнівської сільської ради Коростенського району Житомирської області Панченком В.С.

Зі змісту вказаного заповіту слідує, що ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, у тому числі житловий будинок з надвірними будівлями та все, що буде належати йому на день смерті, і на що за Законом матиме право заповів порівну у рівних долях дочці ОСОБА_4 та внукові - ОСОБА_1 .

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 2-212/2011 від 21.09.2011 року за позивачем було визнано право власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, за правом спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004. Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкування здійснюватися за правилами ЦК України.

Відповідно до ч. 3. ст. З Закону України від "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не

передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до ч.2 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Виникнення права власності у спадкодавця на момент закінчення будівництва житлового будинку, регулювалося положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність".

До правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство, зокрема Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерстваюстиції України від 07.02.2002 № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18.02,2002 за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з ст. 13 Закону Української РСР «Про сільську раду депутатів трудящих Української РСР» 1968 року зі змінами на вказані ради було покладено обов`язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг. Таким чином, записи у погосподарських книгах, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності на житлові споруди, та в силу ч.1 ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» разом з документом, що посвідчував речове право на земельну ділянку наразі є підставою для державної реєстрації права власності на житлові індивідуальні (садибні) будинки.

Згідно з випискою з погосподарської книги № 4 за 2006-2010 роки, виданої Шершенівським старостинським округом Іршанської селищної ради, за особовим рахунком № НОМЕР_2 значиться, що ОСОБА_2 , 1927 р.н.(померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належить житловий будинок АДРЕСА_1 , рік побудови будинку -1961 , будинок дерев`яний, критий шифером, знаходиться на земельній ділянці 0,20 га. Отже, записи у погосподарській книзі є підтвердженням належності ОСОБА_2 на праві власності житлового будинку з погосподарськими спорудами.

Верховний Суд у постановах від 30.10.2019 у справі № 289/1818/16-ц та від 31.08.2020 у справі № 350/1850/17 вказав, що відсутність свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно не позбавляє її спадкоємців права на спадщину. До складу спадщини може входити нерухоме майно спадкодавця, право власності на яке належним чином не зареєстроване, проте набуття такого права власності відбулося з дотриманням чинного законодавства.

Згідно ч. З ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст.1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем надано суду копію листа нотаріуса, яким роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадкове майно, з приводу якого порушено спір, чим позивач підтвердив неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, а також те, що факт належності спадкодавцю позивачу нерухомого майна підверджується записами погосподарської книги, ніким не оспорено та не спростовано, ОСОБА_3 , яка зазначена у заповіті, спадщину у визначений законом строк не прийняла, а позивач є єдиним спадкоємцем та має право на спадкування за законом на частину спадщини, що не охоплена заповітом, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Оскільки позивачем не порушується питання щодо стягнення з відповідача судового збору, то суд, керуючись принципом диспозитивності, не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частки житлового будинку із надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП : НОМЕР_3 ;

Відповідач: Іршанська селищна рада, місце знаходження: 12110, Житомирська обл., с-ще Іршанськ, вул. Гулія, 7, код ЄДРПОУ :04344593.

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ