Ухвала від 12.03.2025 по справі 357/3195/25

Справа № 357/3195/25

1-кс/357/456/25

У Х В А Л А

12 березня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

власник майна: ОСОБА_4 ,

представник користувача майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква, Київської області, в приміщенні суду, в залі судових засідань № 3, по кримінальному провадженню №12025111030000634 від 10.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України,

клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, по матеріалам кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111030000634 від 10.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, тимчасово вилучене в ході проведення 10.03.2025 огляду місця події, а саме: гусеничний екскаватор марки JCB JS220SC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Чернігівські Будівельні Конструкції» (код ЄДРПОУ 35956540); автомобіль марки Hyundai моделі Н1, номер шасі НОМЕР_3 , користувачем якого є його водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебувають на відкритій ділянці місцевості за координатами 49.755140, 30.072878 між населеними пунктами м. Біла Церква Київської області та с. Глибічка Білоцерківського району Київської області.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025111030000634 від 10.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України.

Так, 10.03.2025 до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що невстановлені особи, діючи умисно, протиправно, під час дії воєнного стану, здійснюють демонтаж водогону «Дніпро-Рось», що належить ТОВ «Новація-1» між очисними спорудами (вул. Ставищенська, 130) і водозабором на річці Рось та викрадають металеві труби.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, 10.03.2025 в період часу з 11 год. 54 хв. по 12 год. 58 хв. проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості за координатами 49.755148, 30.077915, що знаходиться у полі між населеними пунктами м. Біла Церква Київської області та с. Глибічка Білоцерківського району Київської області, на якій виявлено та вилучено:

- гусеничний екскаватор марки JCB JS220SC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 ;

- автомобіль марки Hyundai моделі Н1, номер шасі НОМЕР_3 .

В ході досудового розслідування встановлено, що виконання робіт з демонтажу вищевказаних труб здійснювалося групою осіб із застосуванням гусеничного екскаватору марки JCB JS220SC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 . Окрім цього, на місці події виявлено автомобіль марки Hyundai моделі Н1, номер шасі НОМЕР_3 , за допомогою якого здійснювалось транспортування осіб, якими здійснювався демонтаж труб.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 гусеничний екскаватор марки JS220SC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 зареєстровано на ТОВ «Чернігівські Будівельні Конструкції» (код ЄДРПОУ 35956540).

Користувачем автомобіля марки Hyundai моделі Н1, номер шасі НОМЕР_3 , реєстрація на території якого відсутня, є його водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, 10.03.2025 до Білоцерківської окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_7 про те, що невідомими особами підроблено офіційний документ договір щодо майна ТОВ «Новація-1», який в подальшому надано до суду під час розгляду клопотання.

За вищевказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 42025112030000091 від 10.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Постановою прокурора Білоцерківської окружної прокуратури матеріали кримінальних проваджень № 12025111030000634 від 10.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та № 42025112030000091 від 10.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, об`єднано в одне за № 12025111030000634.

Прокурор у клопотанні зазначає, що у даному випадку вилучене в ході проведення огляду майно матеріальні об`єкти, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використанні як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема: гусеничний екскаватор марки JCB JS220SC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 ; автомобіль марки Hyundai моделі Н1, номер шасі НОМЕР_3 , є знаряддям кримінального правопорушення, що зберегли на собі сліди його вчинення.

Враховуючи вищевикладене, з метою виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, у тому числі запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі чи відчуження вказаного майна з боку їх власників та інших третіх осіб, які заявлять право вимоги на нього, а також проведення необхідних судових експертиз із майном, прокурор просить накласти арешт на вищевказане майно.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала з викладених у ньому підстав та просила їх задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_5 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме екскаватор марки JCB JS220SC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , яким згідно договору оренди № ЛО-037 від 05.03.2025 користувався ОСОБА_8 , обґрунтовуючи це тим, що огляд та подальше вилучення вищевказаного транспортного засобу здійснювалося на підставі повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (крадіжки), металевих труб на ділянці насосної станції 1-го підйому водозабір на р. Рось с. Глибочка, Білоцерківського району, яке надійшло від ОСОБА_7 , який у своїх заяві визначив себе, як власник вказаного майна, тобто металевих (сталевих) труб. При цьому, згідно договору № 2711/24 від 27.11.2024 та акту прийому передачі від 28.11.2024, ОСОБА_8 є власником сталевої труби на ділянці площею 2300 м, діаметром 1420 мм та 300 м, діаметром 1020 мм, розміщених під землею від водоочисних споруд питної води ТОВ «Білоцерківвода» (м. Біла Церква вул. Ставищанська, 130) та насосною станцією 1-го підйому (водозабір на р. Рось с. Глибочка, Білоцерківського району), що є частиною магістрального водоводу «Дніпро- Рось», тобто є власником металевих (сталевих) труб, що входять до складу насосної станції 1-го підйому водозабір на р. Рось с. Глибочка, Білоцерківського району. Крім того, зазначила, що жодних документів, які б підтверджували право на майно потерпілого ОСОБА_7 не надано, зокрема не надано документів, які б підтверджували родинний зв`язок ОСОБА_9 з ОСОБА_7 , (свідоцтво про народження), документів, які з засвідчували б факт смерті ОСОБА_9 (свідоцтво про смерть) та документів, які б вказували на факт прийняття спадщини ОСОБА_7 , зокрема документів, які вказували на успадкування останнім корпоративних прав ТОВ «Новація-1».

Власник майна ОСОБА_4 заперечував проти накладення арешту на його автомобіль Hyundai моделі Н1, номер шасі НОМЕР_3 та повідомив, що зазначений транспортний засіб він передав волонтерам з метою його відновлення для подальшої передачі військовій частині НОМЕР_5 . Також, ОСОБА_4 повідомив, що його автомобіль має облаштування для перевезення товарів, тобто не облаштований для перевезення людей та має всього лише 2 місця (водійське та пасажирське), що спростовує твердження прокурора про використання Hyundai моделі Н1, номер шасі НОМЕР_3 для транспортування осіб, якими здійснювався демонтаж труб.

Слідчий суддя вислухавши доводи прокурора по заявленому клопотанню, позицію інших учасників, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Так, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що Білоцерківським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні №12025111030000634 від 10.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України.

Так, прокурор зазначає, що 10.03.2025 до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що невстановлені особи, діючи умисно, протиправно, під час дії воєнного стану, здійснюють демонтаж водогону «Дніпро-Рось», що належить ТОВ «Новація-1» між очисними спорудами (вул. Ставищенська, 130) і водозабором на річці Рось та викрадають металеві труби.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, 10.03.2025 в період часу з 11 год. 54 хв. по 12 год.58 хв. проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості за координатами 49.755148, 30.077915, що знаходиться у полі між населеними пунктами м. Біла Церква Київської області та с. Глибічка Білоцерківського району Київської області, на якій виявлено та вилучено: гусеничний екскаватор марки JCB JS220SC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 ; автомобіль марки Hyundai моделі Н1, номер шасі НОМЕР_3 .

Крім того, 10.03.2025 до Білоцерківської окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_7 про те, що невідомими особами підроблено офіційний документ договір щодо майна ТОВ «Новація-1», який в подальшому надано до суду під час розгляду клопотання.

За вищевказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 42025112030000091 від 10.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Постановою прокурора Білоцерківської окружної прокуратури матеріали кримінальних проваджень № 12025111030000634 від 10.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та № 42025112030000091 від 10.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, об`єднано в одне за № 12025111030000634.

Постановою слідчого від 10.03.2025 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025111030000634 від 10.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України.

Таким чином, з метою збереження речових доказів, у досудового слідства вникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

Прокурор вважає, що вилучене під час огляду 10.03.2025 майно є засобами кримінального правопорушення, що зберегли на собі його сліди, однак ні в колопотанні, ні в судовому засіданні прокурор не аргументував та не надав доводів, які саме сліди кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України, зберегли на собі гусеничний екскаватор марки JS220SC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 та автомобіль марки Hyundai моделі Н1, номер шасі НОМЕР_3 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 гусеничний екскаватор марки JS220SC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 зареєстровано на ТОВ «Чернігівські Будівельні Конструкції» (код ЄДРПОУ 35956540).

Користувачем автомобіля марки Hyundai моделі Н1, номер шасі НОМЕР_3 , реєстрація на території якого відсутня, є його водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору оренди транспортних засобів з екіпажом (водієм) № ЛО-037 від 03.05.2025 року ФОП ОСОБА_10 (орендодавець) надав у користування ФОП ОСОБА_8 (орендар) транспортний засіб екскаватор марки JCB JS220SC, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Також, в судовому засіданні встановлено, що згідно договору № 2711/24 від 27.11.2024 та акту прийому - передачі від 28.11.2024, власником сталевої труби на ділянці площею 2300 м, діаметром 1420 мм та 300 м, діаметром 1020 мм, розміщених під землею від водоочисних споруд питної води ТОВ « Білоцерківвода» (м. Біла Церква вул. Ставищанська, 130) та насосною станцією 1-го підйому ( водозабір на р. Рось с. Глибочка, Білоцерківського району), є ОСОБА_8 .

Разом з цим, в супереч п. 3 ч. 1 ст. 171 КПК України, прокурором до матеріалів клопотання, окрім витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 79741917 від 20.01.2025, відповідно до якого відкрито спадкову справу на спадкодавця ОСОБА_11 не надано жодного документа, який підтверджує, що ОСОБА_7 є сином ОСОБА_11 , право власності на майно ОСОБА_7 , інформацію чи входять корпоративні права ТОВ "Новація -1" в спадщину або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

В судовому засіданні прокурором повідомлено, що земля, на якій виявлено гусеничний екскаватор марки JS220SC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 та автомобіль марки Hyundai моделі Н1, номер шасі НОМЕР_3 належить третій особі, з якою ТОВ "Новація -1" також має договір про демонтаж труб.

Зазначене свідчить про передчасність подачі клопотання про накладення арешту на майно, так як не встановлено достовірно, що це майно не використовуються третіми особами на виконання іншого договору.

З огляду на викладене, клопотання не містить викладення фактичних обставин справи, які вказують на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України. Прокурором не доведено можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Сам по собі факт наявності постанови про визнання вказаного майна речовим доказом не є ключовим фактором, адже якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 указаного Кодексу, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

Частиною 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно ч.1 ст.318 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши клопотання з додатками до нього, в сукупності встановлених слідчим суддею фактичних обставин свідчить про наявність цивільно-правових відносин, які регулюються нормами цивільного права. В наданих суду матеріалах справи відсутні докази існування обґрунтованої підозри щодо вчинення особою кримінального правопорушення, прокурором не доведено, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, що виключає можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що і обумовлює висновок суду щодо неможливості задоволення клопотання.

Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що в задоволенні клопотання прокурора про накладання арешту на майно слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 167, 170-173, 175, 309, 392, 532, 376 КПК України слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню №12025111030000634 від 10.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 14.03.2025 о 12:00 год. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павла Скоропадського, 4А.

Слідчий суддяОСОБА_12