Постанова

від 03.03.2025 по справі 907/877/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2025 р. Справа №907/877/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіІ.Ю. Панова

О.С. Скрипчук,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вюсс Велз"</a> б/н від 24.11.2024 року (вх. №01-05/3400/24 від 25.11.2024 року); Закарпатської обласної прокуратури за № 15-882-23 від 25.11.2024 року (вх. №01-05/3517/24 від 25.11.2024 року)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 року (суддя О.Ф.Ремецькі; повне рішення складено 04.11.2024 року)

у справі № 907/877/23

за позовом: Керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вюсс Велз"</a> (надалі ТзОВ "Вюсс Велз")

про стягнення 331251,53 грн,

за участю:

від прокуратури: Винницька Л.М. (посвідчення № 068714 від 01.03.2024 року);

від позивача: не з`явився;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Гушовський П.І. адвокат (ордер серії АО №1127673 від 22.11.2024 року),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

19.09.2023 року керівник Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до ТзОВ "Вюсс Велз" про стягнення 331251,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.08.2021 ТзОВ «Вюсс Велз» на підставі акту приймання-передачі від ОСОБА_1 як внесок до статутного капіталу прийняло у власність будівельний комплекс площею 2765,7 кв м, що знаходиться за адресою: м. Берегове, вул.Достоєвського,8.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га, яка сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 23.12.2020, що підтверджується інформацією із ДЗК та земельна ділянка належить на праві комунальної власності Берегівській міській раді.

Прокурор зазначає, що з часу набуття права власності на нерухоме майно до 18.11.2022 ТОВ «Вюсс Велз», а саме до укладення з Берегівською міською радою договору оренди землі, здійснювало користування земельною ділянкою з кадастровим номером 211 0200000:01:047:0041 площею 1,6537 га без правовстановлюючих документів та не сплачувало оренду плату за користування нею до місцевого бюджету.

За позицією прокурора, ТзОВ «Вюсс Велз» без достатньої правової підстави, знаючи про необхідність укладення договору та сплати орендної плати, за рахунок позивача зберегло у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати, які повинно було сплатити за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га за період з 03.08.2021 по 17.11.2022.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 року у справі №907/877/23 частково задоволено позов керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області. Стягнуто з ТзОВ «Вюсс Велз» на користь Берегівської міської ради суму 232213,78 грн безпідставно збережених коштів. Стягнуто з ТзОВ «Вюсс Велз» на користь Закарпатської обласної прокуратури суму 3483,20 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці комунальної власності, якій присвоєно кадастровий номер, тож вона вважається сформованою.

У свою чергу, матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування спірною земельною ділянкою кадастровий номер 2110200000:01:047:0041, у спірний період користування, зокрема укладення договорів оренди з Берегівською міською радою та державної реєстрації такого права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач з 03.08.2021 р. по 17.11.2022 р користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування спірними земельними ділянками.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачами володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Суд встановив, що згідно з витягом ВН №-2100337182023 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2022 рік становить 5 278 203,12 грн. Разом з тим, з листа управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 11.09.2023 р. № 10-7-0.36,4-330/227-23 встановлено, що витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 за 2021 рік не формувався.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що прокурором та позивачем не надано належних доказів обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2110200000:01:047:0041 для визначення розміру безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за період з 03.08.2021 р. по 31.12.2021 р.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у частині суми 232 213,78 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності без укладення договорів оренди суд визнав такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, в задоволенні решти позову - відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Вважає, що в цій частині оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що правових підстав для нарахування Берегівською міською радою та стягнення з ТзОВ " ВЮСС ВЕЛЗ" безпідставно збережених коштів не було. Вказує на те, що Берегівська міська рада станом на 08.06.2023 року не мала підстав для нарахування ТзОВ "ВЮСС ВЕЛЗ" коштів за користування земельною ділянкою. Стверджує, що прокуратурою не надано доказів формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, довідку про земельну ділянку прокуратура сформувала з невідомих джерел. Також зазначає, що для стягнення коштів безпідставно збереженої орендної плати, реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі має першочергове значення, адже лише сформовані земельні ділянки можуть передаватись в оренду. Стверджує, що державна реєстрація земельної ділянки комунальної власності, яка запланована для передачі в оренду, не здійснена. Вказує на те, що у період з 01.09.2021 року по 30.10.2022 року за земельну ділянку пл. 1,6537га, кадастровий номер 2110200000:01:047:0041 по вулиці Достоєвського, 8 у місті Берегове сплата не сплачувалася, так як земельна ділянка не була сформована. Заявляє, що ТзОВ "ВЮСС ВЕЛЗ" було запрошене для участі в засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків власника землі на 21.07.2023 року, однак відповідач лист Берегівської міської ради за № 03-07/446 від 12.07.2023 року про засідання комісії не отримував, а квитанція поштового відправлення не являється належним доказом. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 року у справі №907/877/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Закарпатська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині відмовлених позовних вимог. Вважає, що в цій частині оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача, відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки. Вказує на те, що як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом. Стверджує, що належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути, зокрема довідка з Державного земельного кадастру. Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відхилено як належний доказ довідку Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 11.09.2023 року. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 року у справі №907/877/23 скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Берегівська окружна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів відповідача, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог законним та обґрунтованим. Зокрема щодо представництва прокуратурою зазначає, що Берегівська міська рада була обізнана про необхідність захисту інтересів держави, мала відповідні повноваження для їх захисту, проте ефективних заходів не вжила. Тобто, більше двох місяців після того як прокуратурою було повідомлено міську раду про порушення вимог закону ТзОВ «Вюсс Велз» нею не вжито належних заходів щодо стягнення з безпідставно збережених коштів, що стало підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва інтересів держави в суді. Звертає увагу суду на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 23.12.2020, що підтверджується інформацією із ДЗК. Вказує на те, що посилання представника апелянта на те, що їм не було повідомлено про засідання комісії є безпідставним. Зокрема, 12.07.2023 року ТОВ «Вюсс Велз» Берегівською міською радою було запрошене для участі в засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків власника землі на 21.07.2023 року, та відповідне повідомлення надіслано відповідачу 13.07.2023 року, що підтверджується квитанцією поштового відправлення. Прокурор зазначає, що у період часу з 03.08.2021 по 17.11.2022 ТзОВ «Вюсс Велз» фактично користувалися земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га за відсутності укладеного договору оренди, орендну плату за землю не сплачуючи, у зв`язку з чим місцевий бюджет Берегівської міської ради недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади. Окрім того, оскільки на земельній ділянці розміщене майно, яке перебуває у власності ТОВ «Вюсс Велз», міська рада позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету. Звертає увагу суду на те, що ТзОВ «Вюсс Велз» без достатньої правової підстави, знаючи про необхідність укладення договору та сплати орендної плати, за рахунок позивача зберегли у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати, які повинні були сплатити за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га за період з 03.08.2021 по 17.11.2022. Просить рішення господарського Закарпатської області від 22.10.2024 року у справі №907/877/23 в частині задоволених позовних вимог залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами прокурора. Вважає рішення місцевого господарського суду в частині відмовлених позовних вимог законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що у період з 01.09.2021 року по 30.10.2022 року за земельну ділянку пл. 1,6537га, кадастровий номер 2110200000:01:047:0041 по вулиці Достоєвського, 8 у місті Берегове сплата не сплачувалася, так як земельна ділянка не була сформована. Вказує на те, що правових підстав для нарахування Берегівською міською радою та стягнення з ТзОВ «Вюсс Велз» безпідставно збережених коштів не було. Відповідач фактично користувався земельною ділянкою, яка розташована під належним йому нерухомим майном. Заявляє, що розмір недоотриманих доходів за фактичне використання земельної ділянки визначено не уповноваженим на те органом, позивачем не надано належних доказів розміру нормативної грошової оцінки землі у період з 03.08.2021р. по 31.12.2021р. Просить рішення господарського Закарпатської області від 22.10.2024 року у справі №907/877/23 в частині відмовлених позовних вимог залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, зазначені у своїй апеляційній скарзі та заперечив доводи прокурора.

Прокурор підтримав доводи, зазначені у своїй апеляційній скарзі та заперечив доводи відповідача.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 03.08.2021 ТзОВ «Вюсс Велз» на підставі акту приймання-передачі від ОСОБА_1 як внесок до статутного капіталу прийняло у власність будівельний комплекс площею 2765,7 кв м, що знаходиться за адресою: м. Берегове, вул. Достоєвського, 8.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 23.12.2020, що підтверджується інформацією із ДЗК та земельна ділянка належить на праві комунальної власності Берегівській міській раді.

04.11.2022 року рішенням Берегівської міської ради №1706 затверджено проекти землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок площами 1,6537 га (кадастровий номер 2110200000:01:047:0041) та 0,2000 га. (кадастровий номер 2110200000:01:047:0040) за адресою: м. Берегове, вул. Достоевського, 6.8 та передачу вказаних земельних ділянок ТзОВ "ВЮСС ВЕЛЗ" у користування на умовах оренди.

18.11.2022 року на виконання пункту 3 рішення Берегівської міської ради від 04.11.2022 року № 1706 між ТзОВ "ВЮСС ВЕЛЗ" та Берегівською міською радою такий договір оренди земельних ділянок було укладено.

Згідно довідки управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 11.09.2023 р. № 10-7-0.36,4-330/227-23 витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 за 2021 рік не формувався.

Також в довідці міститься інформація про те, що середня базова вартість одного метра квадратного земель населеного пункту м. Берегове становить 164,50 грн. Значення зонального коефіцієнта Км2-1,08; сукупний коефіцієнт Км3 - 0,8965; коефіцієнт КФ-1,2; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,519 (2015 рік -1.433; 2016 рік - 1,06; 2017 рік -1; 2018 рік - 1; 2019 рік -1; 2020 рік-1,0). Таким чином, вартість одного метра квадратного зазначеної ділянки становить 290,32 грн.

Вказані відомості підтверджуються довідкою Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 23.11.2023 року №10-7-0.36,4-396/1/227/23.

Листом від 11.08.2023 року №07.50-101-817-23/3855 вих.23 Закарпатська обласна прокуратура повідомила Берегівську міську раду про те, що 03.08.2021 ТзОВ «Вюсс Велз» на підставі акту приймання-передачі від Сенчук Л.М. набула право власності на будівельний комплекс площею 2765,7 кв м, що знаходиться за адресою: м. Берегове, вул. Достоєвського, 8. Однак договір оренди земельної ділянки, на якій розташована вказана нерухомість, укладено лише 18.11.2022 року. Таким чином з 03.08.2021 п 17.11.2022 органом місцевого самоврядування недоотримано 331251,53 грн. У листі вказано, що Берегівська міська рада обмежилась прийняттям рішення, яким нараховано збитки, однак дана сума не стягнута, а отже наявні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави.

Користування земельною ділянкою без належних правових підстав стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Щодо представництва прокурором інтересів держави

Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У цій справі судом встановлено, що листом від 11.08.2023 року №07.50-101-817-23/3855 вих.23 Закарпатська обласна прокуратура повідомила Берегівську міську раду про те, що 03.08.2021 ТзОВ «Вюсс Велз» на підставі акту приймання-передачі від ОСОБА_1 набула право власності на будівельний комплекс площею 2765,7 кв м, що знаходиться за адресою: м. Берегове, вул. Достоєвського, 8. Однак договір оренди земельної ділянки, на якій розташована вказана нерухомість, укладено лише 18.11.2022 року. Таким чином з 03.08.2021 по 17.11.2022 органом місцевого самоврядування недоотримано 331251,53 грн. У листі вказано, що Берегівська міська рада обмежилась прийняттям рішення, яким нараховано збитки, однак дана сума не стягнута, а отже наявні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що керівник Берегівської окружної прокуратури дотримав вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо здійснення представництва в суді законних інтересів держави, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області та необхідність їх захисту.

Щодо суті спору

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.136. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Згідно із пп. 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Виходячи із наявних матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що в спірному періоді відповідач не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.07.2020 року у справі 922/3208/19.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно статті 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За положеннями статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

У відповідності до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка є сформованою з 23.12.2020, їй присвоєно кадастровий номер 2110200000:01:047:0041.

Також встановлено, що у період часу з 03.08.2021 до 17.11.2022 ТзОВ «Вюсс Велз» фактично користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га за відсутності укладеного договору оренди, у зв`язку з чим місцевий бюджет Берегівської міської ради недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.

За позицією прокурора, відповідач без достатньої правової підстави, за рахунок позивача зберіг у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати, які повинен був сплатити за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га за період з 03.08.2021 по 17.11.2022, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення безпідставно збережених коштів за вказаний період, а саме, з 03.08.2021 р. по 31.12.2021 року - у розмірі 99 034,75 грн. та з 01.01.2022 року по 17.11.2022 р. - у розмірі 232 213,78 грн.

В обґрунтування зазначених сум, прокурор покликається, зокрема, на інформацію, зазначену у довідці Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 23.11.2023 року №10-7-0.36,4-396/1/227/23 про те, що нормативна грошова оцінка одного метра квадратного спірної земельної ділянки за 2021 рік (станом на 01.01.2021) склала 290,32 грн., та витяг ВН №-100337182023, згідно з яким нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки за 2022 рік становить 5278203,12 грн.

Відповідно до частини 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, за змістом указаних приписів закону виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

У даній справі судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці комунальної власності, якій присвоєно кадастровий номер 2110200000:01:047:0041, тож вона вважається сформованою.

У свою чергу, матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою у спірний період, зокрема укладення договорів оренди з Берегівською міською радою та державної реєстрації такого права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач з 03.08.2021 року по 17.11.2022 року користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Проаналізувавши вищеописані норми права та встановлені у цій справі обставини, колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду правомірними.

За приписами пп. 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою.

За змістом статті 12 Закону України «Про оцінку земель» нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання. Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року, унормовано, що відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України Про електронні документи та електронний документообіг мають однакову юридичну силу.

Враховуючи наведені норми, апеляційний господарський суд вважає вірними доводи апеляційної скарги прокурора про те, що як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року у справі №905/1680/20 дійшла наступних правових висновків:

«Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки».

Враховуючи наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду та обставини даної справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що довідка Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 23.11.2023 року №10-7-0.36,4-396/1/227/23 щодо надання розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га, відповідно до якої середня базова вартість одного метра квадратного земель населеного пункту м. Берегове 164,50 грн., значення зонального коефіцієнта Км2-1,08; сукупний коефіцієнт Км3 - 0,8965; коефіцієнт КФ-1,2; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,519 (2015 рік -1.433; 2016 рік - 1,06; 2017 рік -1; 2018 рік - 1; 2019 рік -1; 2020 рік-1,0) та, з урахуванням наведених числових показників, нормативна грошова оцінка одного метра квадратного зазначеної земельної ділянки за 2021 рік (станом на 01.01.2021) склала 290,32 грн., є належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відтак, в матеріалах судової справи № 907/877/23 містяться належні та достовірні докази, які дають підстави для висновку про законність заявлених позовних вимог прокурора та задоволення позову у повному обсязі.

Висновки суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2021 рік є необґрунтованими.

З наведеного, апеляційний господарський суд погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо вищевказаної довідки Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області як належного доказу на обґрунтування нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2021 рік.

Тому рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. У цій частині слід прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити.

В той же час, доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в процесі в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків рішення господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 року у справі №907/877/23 в частині задоволених позовних вимог.

Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, оскаржуване судове рішення в частині відмови позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог без змін.

Судові витрати

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вюсс Велз"</a> б/н від 24.11.2024 року (вх. №01-05/3400/24 від 25.11.2024 року) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури за № 15-882-23 від 25.11.2024 року (вх. №01-05/3517/24 від 25.11.2024 року) задовольнити.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 року у справі №907/877/23 скасувати в частині відмови позовних вимог. Ухвалити нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вюсс Велз"</a> (90202, Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Достоєвського, буд. 8, код ЄДРПОУ 44168934) на користь Берегівської міської ради (90202, Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, буд. 7, код ЄДРПОУ 04053683) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у сумі 99037,75 грн.

В решті рішення господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 року у справі №907/877/23 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покласти на відповідача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вюсс Велз"</a> (90202, Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Достоєвського, буд. 8, код ЄДРПОУ 44168934) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код 02909967, IBAN UA228201720343130001000018475, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 4968,77 грн судового збору за розгляд позовної заяви та 7453,50 грн за розгляд апеляційної скарги.

Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяІ.Ю. Панова

СуддяО.С. Скрипчук