Постанова

від 13.03.2025 по справі 918/420/16

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року Справа № 918/420/16(918/1133/24)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20 січня 2025 року у справі №918/420/16(918/1133/24) (суддя Марач В.В.)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича

до ОСОБА_1

про витребування майна

у межах справи №918/420/16

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія"

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи відповідно до частини 13 статті 8 та частини 2 статті 271 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 у справі №918/420/16(918/1133/24) позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича до ОСОБА_1 про витребування майна у межах справи №918/420/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія", повернуто заявнику.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражний керуючий Дуплика Павло Георгійович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, а матеріали справи повернути для продовження розгляду.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Рівненської області норм процесуального права.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 поновлено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражному керуючому Дуплиці Павлу Георгійовичу строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20 січня 2025 року у справі №918/420/16(918/1133/24). Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 7 (семи) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

При цьому, суд зазначає, що ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що ліквідатором ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражним керуючим Дупликою П.Г. оскаржується ухвала місцевого господарського суду про повернення позовної заяви (п.6 ч.1ст.255 ГПК України), колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги ліквідатора ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики П.Г. на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 у справі № 918/420/16(918/1133/24) за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражний керуючий Дуплика Павло Георгійович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд витребувати від ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" (ЄДРПОУ 35462026) будівлі та земельні ділянки, розташовані за адресою: Рівненська область, м. Костопіль, вул. Степанська, 115, а саме:

- гараж (літ.Ж), площею 96 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334323256234;

- будівля складу сировини (літ.І), площею 1182,2 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334318656234;

- будівля складу (літ.Й), площею 4027,3 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334314656234;

- будівля магазину (літ.К), площею 91,4 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334305856234;

- будівля цеху БТВ (літ.М), площею 13363,5 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334296556234;

- адмінбудівля (літ.А-2), площею 948,2 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334289456234;

- будівля ремонтно-механічного цеху (літ.В), площею 1711,1 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334278656234;

- гараж (літ.Г), площею 362,7 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334269556234;

- будівля центрального складу (літ.Д), площею 125,2 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334243256234;

- будівля складу (літ.Н), площею 193,7 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334231656234;

- будівля градирні (літ.Т), площею 32,3 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334183956234;

- будівля заправки (літ.Ф), площею 9,7 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334153456234;

- скважина (літ.Ч), площею 8,9 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334118156234;

- будівля обліку газу (літ.У), площею 11,2 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333664156234;

- будівля складу готової продукції (літ.О-2), площею 557,6 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333635456234;

- будівля складу готової продукції (літ.Ш-1), площею 528,1 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333600756234;

- будівля прохідної (літ.Б), площею 23 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333568356234;

- будівля прохідної (літ.Щ-2), площею 5,3 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333430356234;

- земельна ділянка, площею 0,4553 га, кадастровий номер 5623410100:03:007:0066, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 272352156234;

- земельна ділянка, площею 0,0077 га, кадастровий номер 5623410100:03:010:0029, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270806856234;

- земельна ділянка, площею 7,9989 га, кадастровий номер 5623410100:03:003:0004, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270762256234;

- земельна ділянка, площею 0,1048 га, кадастровий номер 5623410100:03:010:0028, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270745356234;

- земельна ділянка, площею 0,6588 га, кадастровий номер 5623410100:03:007:0067, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270704156234;

- земельна ділянка, площею 0,2418 га, кадастровий номер 5623410100:03:004:0002, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270677156234;

- земельна ділянка, площею 0,3029 га, кадастровий номер 5623410100:03:003:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270645456234.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 дану позовну заяву передано на розгляд судді Романюк Ю.Г..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.12.2024, постановленою суддею Романюк Ю.Г., ухвалено матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" до ОСОБА_1 передано до Господарського суду Рівненської області, у провадженні якого перебуває справа №918/420/16 за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" про визнання банкрутом, для розгляду спору в межах цієї справи.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.12.2024 справу №918/420/16(918/1133/24) передано на розгляд судді Марач В.В..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2025 року, постановленою суддею Марач В.В., позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича залишено без руху. Зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплику Павла Георгійовича протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви та надати суду докази ринкової вартості витребовуваного майна та докази сплати судового збору у розмірі 1,5 відсотка від такої вартості, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

14 січня 2025 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражний керуючий Дуплика Павло Георгійович звернувся до суду першої інстанції з заявою про усунення недоліків, в якій зазначив, що ліквідатор банкрута об`єктивно позбавлений можливості проведення огляду майна банкрута, встановлення його фактичної кількості, комплектності й стану, проведення незалежної оцінки його вартості, оскільки спірне майно вибуло із володіння банкрута у серпні 2017 року і з того часу уповноважені особи боржника, а в подальшому і ліквідатор, не мають доступу до нього. Незаконність вибуття майна із володіння банкрута підтверджена рішенням суду у справі №918/420/16(918/580/20), яке залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Відтак, при визначенні об`єкту справляння судового збору за основу було взято вартість спірного майна за відомостями останньої інвентаризації майна ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія".

Також заявник звернув увагу суду на те, що у справі №918/420/16(918/580/20) про витребування того ж самого майна із володіння ТОВ "Захід-Базальт-Інвест" позивачем визначався судовий збір у той же спосіб, як і в даній позовній заяві. Як Господарський суд Рівненської області, так і Північно-західний апеляційний господарський суд не мали зауважень до визначеної позивачем ціни позову та, відповідно, сплачених судових зборів.

Верховний Суд у справі №918/420/16(918/580/20) ухвалою від 06.08.2024 залишив без руху касаційну скаргу ТОВ "Захід-Базальт-Інвест" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.12.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 та надав строк на усунення недоліків касаційної скарги (доплату судового збору). Суд вказував на необхідність сплати судового збору, виходячи із вартості, визначеної при внесенні спірного майна до статутного капіталу ТОВ "Укрбазальтінвест". Разом з тим, після отримання пояснень скаржника (без доплати судового збору), Верховний Суд ухвалою від 04.09.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Захід-Базальт-Інвест" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.12.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі №918/420/16(918/580/20).

Відтак вважає, що Верховний Суд погодився із доводами про те, що достатньою у справі №918/420/16(918/580/20) була сплата судового збору виходячи із вартості спірного майна, визначеною останньою інвентаризацією.

Місцевий господарський суд, розглянувши матеріали позовної заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича та заяву про усунення недоліків, дійшов висновку про її повернення на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) -це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду).

Правовий висновок щодо визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті за розгляд майнового спору у позовному провадженні в межах справи про банкрутство боржника викладений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.04.2021 у справі №905/1818/19.

Як вбачається, предметом спору у справі №918/420/16(918/1133/24) є витребування зазначеного вище майна з чужого незаконного володіння.

За приписами статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

У вищевказаному Законі зазначено: майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності; майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Випадки обов`язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.

Згідно ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підписаний звіт про оцінку майна підлягає зберіганню оцінювачами та суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання в електронній формі протягом трьох років з дати складення такого звіту, якщо більший строк не встановлено законодавством.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Отже, ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Водночас, позивачем у позовній заяві вказано, що вартість майна визначено у відповідності до його балансової вартості, згідно відомостей останньої інвентаризації майна ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" станом на 20.07.2017, яка складає 707 286,87 грн.

Однак суд зазначає, що метод визначення вартості майна, яке здійснено позивачем, не відповідає вищевказаним нормативним актам.

Крім того суд зазначає, що при розгляді справи №918/420/16(918/580/20) Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду було встановлено, що вартість майна ТОВ "УТК" відповідно до акту оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного капіталу ТОВ "Укрбазальтінвест" від 27.09.2017, становила вже 8 910 988,00 грн, і що від вказаної вартості підлягає визначенню розмір судового збору за позовом про витребування вказаного майна.

З огляду на вказане, суд констатує, що судовий збір із позовної заяви про витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, водночас позивач доказів актуальної вартості (чинної оцінки) спірного нерухомого майна, станом на день подання позову до суду не надав.

Оскільки, позивачем невірно визначено ціну позову, і як наслідок, невірно сплачено судовий збір, тобто позивачем не виконано вимоги ст.ст. 162, 164 ГПК України, Господарський суд Рівненської області ухвалою від 09.01.2025 у справі №918/420/16(918/1133/24) позовну заяву ліквідатора ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича залишив без руху та запропонував ліквідатору ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражному керуючому Дуплиці П.Г. надати суду докази ринкової вартості витребовуваного майна та докази сплати судового збору у розмірі 1,5 відсотка від такої вартості, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, позивач у заяві про усунення недоліків продовжує стверджувати про правильність визначення ним розміру судового збору з урахуванням вартості спірного майна, визначеного за відомостями його інвентаризації у 2017 році.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач у заяві про усунення недоліків не спростував доводів суду першої інстанції, викладених в ухвалі від 09 січня 2025 року, щодо необхідності визначення судового збору з позовної заяви про витребування майна з урахуванням саме ринкової вартості спірного майна.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що у справі №918/420/16(918/580/20) про витребування того ж самого майна із володіння ТОВ "Захід-Базальт-Інвест" Господарський суд Рівненської області і Північно-західний апеляційний господарський не мали зауважень до визначеної позивачем ціни позову та, відповідно, сплачених судових зборів.

Суд зазначає, що визначення судового збору місцевим чи апеляційним господарським судом при розгляді конкретної господарської справи не є судовим прецедентом, а висновки щодо застосування норм права, викладені у рішеннях вказаних судів не є обов`язковими для інших судів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Крім того слід відмітити, що Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Захід-Базальт-Інвест" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.12.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі №918/420/16(918/580/20) (ухвала ВС від 04.09.2024) не через те, що погодився із доводами касатора про те, що судовий збір має сплачуватися виходячи із вартості спірного майна, визначеного останньою інвентаризацією, а через те, що дійшов висновку, що при поданні касаційної скарги на рішення суду судовий збір має сплачуватися від розміру ставки, що була сплачена позивачем при поданні позовної заяви.

Також колегія суддів зазначає, що у позовній заяві ліквідатор ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражний керуючий Дуплика Павло Георгійович, крім будівель та споруд, просить витребувати від ОСОБА_1 на користь ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" сім земельних ділянок.

В той же час, у позовній заяві ліквідатор не згадує про судовий збір з вимог про витребування цих земельних ділянок і взагалі не додає доказів ні вартості таких земельних ділянок, ні сплати судового збору від такої вартості.

При цьому, в інвентаризаційному описі необоротних активів від 20.07.2017, на який посилається ліквідатор при визначенні вартості витребовуваного майна, під номером 10 значиться тільки одна земельна ділянка без визначення її площі та кадастрового номеру.

Суд зазначає, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначаються Законом України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року №1378-IV.

Відтак, саме від грошової оцінки землі, визначеної відповідно до норм вищевказаного Закону, розраховується розмір судового збору при зверненні до суду з вимогами про витребування землі (земельної ділянки).

Додатково суд зазначає, що посилання ліквідатора банкрута на об`єктивну неможливість проведення огляду майна банкрута, встановлення його фактичної кількості, комплектності й стану, проведення незалежної оцінки його вартості, не надає права останньому визначати розмір судового збору з позовних вимог про витребування майна не у спосіб та порядок, які визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Частиною 2 статті 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.ч. 3,4 ст. 174 ГПК України).

Оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду від 09.01.2025, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про повернення позовної заяви ліквідатора ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича та додані до неї документи заявникові.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20 січня 2025 року у справі №918/420/16(918/1133/24) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Саврій В.А.