Ухвала

від 14.03.2025 по справі 907/47/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" березня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/47/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,

розглянувши заяву заступника керівника обласної прокуратури від 13.03.2024

про забезпечення позову, у справі №907/47/25

за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород Закарпатської області в інтересах держави до відповідача 1 Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області до відповідача 2 Малого приватного підприємства Карпати, м. Ужгород Закарпатської області про визнання незаконним та скасування рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №1317 від 14.12.2019 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель; визнання недійсною Додаткової угоди від 21.01.2020 про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №2 від 08.08.1996, укладеної між Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області та Малим приватним підприємством Карпати; визнання недійсним рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №1193-ХХІ-VIII від 07.12.2022 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок та укладання додаткової угоди №2 про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №2 від 08.08.1996 між Оноківською сільською радою та Малим приватним підприємством Карпати; визнання недійсним рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №1386-XXV-VIII від 30.03.2023 Про укладання додаткової угоди до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №2 від 08.08.1996 між Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області та Малим приватним підприємством Карпати; визнання недійсною Додаткової угоди №2 від 11.04.2023 про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) №2 від 08.08.1996 в новій редакції, що укладена між Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області та Малим приватним підприємством Карпати; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Малого приватного підприємства Карпати на земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га; зобов`язання Малого приватного підприємства Карпати повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га Оноківській територіальній громаді в особі Оноківської сільської ради,

та просить в заяві про забезпечення позову:

Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га, що належить Оноківській територіальній громаді в особі Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Заборонити Малому приватному підприємству «Карпати» (88000, м. Ужгород, вул. Міцкевича Адама, 9/2; ідентифікаційний код 20467094), іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду справи та до набрання законної сили рішенням суду в справі, здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га.

Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам на час розгляду справи та до набрання законної сили рішенням суду у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення підготовчих робіт, будівництва об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельній ділянці за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га.

Заборонити Оноківській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 59; ідентифікаційний код 04350168), Малому приватному підприємству «Карпати» (88000, м. Ужгород, вул. Міцкевича Адама, 9/2; ідентифікаційний код 20467094), іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду справи та до набрання законної сили рішенням суду у справі, здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, відчуження тощо земельної ділянки за кадастровим номером 2124884800:^0:020:0271 площею 36,9002 га.

Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га та будь-яких об`єктів нерухомого майна на ній.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2025 відкрито провадження у справі №907/47/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.02.2025. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачам строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України із одночасним надісланням копії такого прокурору, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено прокурору строк на надання суду та відповідачам відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

У підготовчому засіданні 26.02.2025 оголошено перерву до 19.03.2025

Прокурор 13.03.2024 через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову та просить накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га, що належить Оноківській територіальній громаді в особі Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Заборонити Малому приватному підприємству «Карпати» (88000, м. Ужгород, вул. Міцкевича Адама, 9/2; ідентифікаційний код 20467094), іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду справи та до набрання законної сили рішенням суду в справі, здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га.

Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам на час розгляду справи та до набрання законної сили рішенням суду у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення підготовчих робіт, будівництва об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельній ділянці за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га.

Заборонити Оноківській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 59; ідентифікаційний код 04350168), Малому приватному підприємству «Карпати» (88000, м. Ужгород, вул. Міцкевича Адама, 9/2; ідентифікаційний код 20467094), іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду справи та до набрання законної сили рішенням суду у справі, здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, відчуження тощо земельної ділянки за кадастровим 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га.

Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га та будь-яких об`єктів нерухомого майна на ній.

На обгрунтування заяви про забезпечення позову прокурор вказує, що підставами для звернення до суду з вказаною позовною заявою слугувало те, що внаслідок прийняття Оноківською сільською радою рішень № 1317 від 14.12.2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель», № 1193-ХХІ-УІІІ від 07.12.2022 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок та укладання додаткової угоди № 2 про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996 між Оноківською сільською радою та МПП «Карпати», № 1386-ХХУ-УІІІ від 30.03.2023 «Про укладання додаткової угоди до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996 між Оноківською сільською радою та МПП «Карпати», між вказаним органом місцевого самоврядування та МПП «Карпати» укладено додаткові угоди від 21.01.2020 та від 11.04.2023 до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996, на підставі яких МПП «Карпати» здійснює користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 416757087 від 07.03.2025 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га зареєстрована на праві комунальної власності за Оноківською сільською радою, при цьому, за МПП «Карпати» зареєстровано право оренди на земельну ділянку на підставі договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996, додаткових угод до Договору від 20.01.2020 та від 11.04.2023.

На думку прокурора долученими до позовної заяви доказами підтверджується, що дію договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996 припинено з 01.01.2004, внаслідок видання головою Ужгородської районної державної адміністрації розпорядження №217 від 30.04.2003 «Про надання земельних ділянок в оренду».

На думку прокурора МПП «Карпати» володіє та користується земельною ділянкою з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га за відсутності чинного (діючого) основного правочину.

На думку прокурора внаслідок виготовлення МПП «Карпати» технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, яку затверджено органом місцевого самоврядування, до спірної земельної ділянки включено значну частину земель комунальної власності, які не перебували у користуванні підприємства на підставі договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996, зокрема, й забудовані землі.

Так, на експлікації земельної ділянки за кадастровим номером 2124884802:04:004:0006, яка міститься у вказаній технічній документації та долучена до позовної заяви, червоним кольором відображено межі земельної ділянки, якою здійснювало користування МПП «Карпати» на підставі Договору, чорним кольором межі земельної ділянки після змін, якій в подальшому присвоєно кадастровий номер 2124884802:04:004:0006. Периметр земельної ділянки до змін - 2950 м, після змін - 2853 м.

Крім того, з висновку Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 19-7-0.28-1942/162-19 від 18.11.2019, а також з технічного завдання із технічної документації вбачається, що земельна ділянка, якою здійснює користування МПП «Карпати» належить до земель водного фонду, цільове призначення - для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.

Отже, рішенням Оноківської сільської ради № 1317 від 14.12.2019 та додатковою угодою до Договору від 21.01.2020 в порушення ч. ч. 1, 2, 12 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» продовжено строк дії Договору, який припинений з 01.01.2004 та щодо земельної ділянки, межі якої не відповідають межам земельної ділянки, яка передавалась у користування МПП «Карпати» на підставі Договору, а також щодо земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням із земель оздоровчого призначення на землі водного фонду.

Крім того, рішення Оноківської сільської ради № 1317 від 14.12.2019,

№ 1193-ХХІ-УІІІ від 07.12.2022 та № 1386-ХХУ-УІІІ від 30.03.2023, а також додаткові угоди від 21.01.2020 та від 11.04.2023 до Договору, прийняті й укладені в порушення ст. ст. 134, 135 ЗК України, ст. ст. 651, 654 ЦК України та ст. ст. 30, 33 Закону України «Про оренду землі», позаяк спрямовувались на зміну припинених правовідносин.

В спірних правовідносинах Мі 111 «Карпати» здійснює користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га за відсутності діючого договору оренди землі. При цьому, незаконна пролонгація Оноківською сільською радою та МПП «Карпати» припиненого договору оренди землі, внесення змін до такого, унеможливила реалізацію права оренди земельної ділянки на земельному аукціоні.

Здійснення МІ 111 «Карпати» користування спірною земельною ділянкою, без дотримання процедури передбаченої Земельним кодексом України порушує інтереси держави та призводить до недоотримання коштів місцевого бюджету. У разі проведення конкурентної процедури передачі в оренду земельної ділянки територіальна громада мала б змогу отримати найбільш економічно вигідну пропозицію.

Наведені фактичні обставини свідчать про наявність дійсного спору, а тому є обґрунтовані підстави для вжиття заходів щодо забезпечення позову.

На думку прокурора відповідно до п. 31 додаткової угоди № 2 від 11.04.2023 до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996, МПП «Карпати» вправі зводити в установленому порядку будівлі та споруди необхідні для використання земельної ділянки, а також здійснювати за згодою орендодавця будівництво гідротехнічних споруд.

Отже, відсутність забезпечення позову у даній справі створює для відповідача передумови для здійснення забудови земельної ділянки з подальшою реєстрацією права власності на збудовані об`єкти нерухомості, а відтак належний захист інтересів держави стане неможливим без нових звернень до суду (в тому числі з позовами про знесення будівництва та звільнення земельної ділянки).

Звертає увагу суду на те, що МПП Карпати» на підставі декларації про початок будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Закарпатській області 25.04.2013 за № ЗК082131150642, отримало дозвіл на реконструкцію гідротехнічних споруд на облаштування водойми на спірній земельній ділянці.

Після чого, 11.03.2016 приватним нотаріусом Гулянич Т.М. здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності МПП «Карпати» на незавершене будівництво - реконструкцію гідротехнічних споруд та облаштування водойми (І черга), запис про державну реєстрацію прав № 28677100.

Однак, наказом Міністра юстиції України № 1396/5 від 16.05.2016 задоволено скаргу Оноківської сільської ради та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.03.2016 № 28677100, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Гулянич Т.М. Вирішено внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав № 13718482, яку проведено на підставі цього рішення.

З інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 416757343 від 07.03.2025 вбачається, що право власності МПП «Карпати» на об`єкт незавершеного будівництва - реконструкцію гідротехнічних споруд та облаштування водойми (І черга) скасовано на підставі вказаного наказу Міністра юстиції України 18.05.2016.

Підставою для видання наказу та відповідно скасуванню реєстрації слугувало те, що в МПП «Карпати» відсутні правовстановлюючі документи на гідроспоруду, щодо якої здійснювалась реконструкція.

Вважаю, що наведене свідчить про недобросовісність дій МПП «Карпати», які були спрямовані на реконструкцію неналежної підприємству гідротехнічної споруди, яка розташована на спірній земельній ділянці, та відповідно свідчить, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до вчинення підприємством повторним неправомірних дій.

Також, під час розгляду справи та до набрання законної сили рішенням суду, Оноківська сільська рада та МПП «Карпати» можуть здійснити поділ чи об`єднання земельної ділянки, що відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України призведе до формування нового об`єкту цивільних прав і ускладнить повернення земельної ділянки у власність територіальної громади.

Окрім наведеного, 12.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42024072030000111 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 246 КК України за фактом здійснення невстановленими особами незаконної порубки зелених насаджень на території Оноківської сільської ради, с. Оноківці, вул. Туристична, 2.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 21.02.2025, який проведений слідчим СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області в рамках вказаного кримінального провадження, на спірній земельній ділянці виявлено вирубку величезної кількості дерев переважно породи верба та тополя. Масштаби вирубки дерев відображено слідчим у ілюстративній таблиці до протоколу огляду місця події від 21.02.2025.

Отже, діяльність МПП «Карпати» на спірній земельній ділянці завдає шкоди інтересам територіальної громади.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів територіальної громади, за захистом яких прокурор звернувся до суду з позовом у цій справі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 04.11.2021 у справі №907/416/21).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому, суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстав дійти висновку про те, що позивач, звертаюсь до суду із заявою про забезпечення позову, повинен підтвердити ті обставини, на які він посилається у заяві, певними доказами, на підставі яких суд має встановити обґрунтованість поданої заяви.

Разом із цим, визначений у процесуальному законі принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Водночас суд враховує, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення належного обґрунтування наведених обставин не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. В даному випадку, матеріали справи не містять належних доказів для застосування судом саме такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на спірну земельну ділянку,

Прокурор у заяві про вжиття заходів забезпечення вказує те, що відповідачем 1 допущено порушення земельного законодавства під час укладення з відповідачем 2 Додаткової угоди від 21.01.2020 про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №2 від 08.08.1996, укладеної між Оноківською сільською радою та Малим приватним підприємством Карпати на підставі рішення Оноківської сільської ради №1317 від 14.12.2019 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

У даному контексті суд зазначає, що питання правомірності вказаного рішення органу місцевого самоврядування та укладення на його підставі спірної Додаткової угоди стосуються суті заявлених позовних вимог і не можуть бути предметом розгляду під час вирішення питання про наявність або відсутність підстав для забезпечення позову (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.11.2021 у справі №922/827/21, від 26.11.2021 у справі №922/826/21).

Крім того, заслуговує на увагу той факт, що метою накладення арешту на земельну ділянку є заборона відчуження її будь-яким чином у порядку, встановленому законодавством. Поряд із цим, матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Оноківської сільської ради. Таке право прокурором не оспорюється.

У Малого приватного підприємства Карпати спірна земельна ділянка перебуває на праві оренди, правомірність якої оспорюється прокурором.

Також, поділ чи об`єднання спірної земельної ділянки не призводить автиматично до вибуття таких ділянок із комунальної власності,

Реконструкція гідротехнічних споруд на облаштування водойми на спірній земельній ділянці не є предметом спору у справі 907/47/25.

З наведеного випливає, що відповідач 2 об`єктивно позбавлений можливості будь-яким чином здійснювати відчуження земельної ділянки оскільки не є її власником.

Крім того, відчуження земельної ділянки комунальної власності здійснюється виключно в порядку та в межах, визначених чинним законодавством України. Водночас прокурором не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що власник земельної ділянки Оноківська сільська рада вчиняє дії, спрямовані на її відчуження незаконне відчуження земельної ділянки, більше того відчуження спірної земельної ділянки не є предметом спору у справі 907/47/25.

В частині доводів прокурора про необхідність встановлення заборони відповідачам та іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на спірній земельній ділянці суд відзначає, що матеріали заяви про забезпечення позову не містять документальних доказів на підтвердження здійснення відповідачами заходів із забудови спірної земельної ділянки, а також доказів того, які саме роботи проводяться, осіб, що їх проводять, як і не містять належного обґрунтування, що проведення зазначених робіт змінює характеристики земельної ділянки та ускладнить її повернення в разі задоволення позову.

Суд зауважує, що предметом спору у справі не є незаконність будівництва, як такого, оскільки прокурор оспорює неправомірність набуття МПП Карпати права користування земельною ділянкою.

Тому прокурор у заяві про забезпечення позову виходить за межі позовних вимог.

Посилання прокурора на внесення 12.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за № 42024072030000111 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 246 КК України за фактом здійснення невстановленими особами незаконної порубки зелених насаджень на території Оноківської сільської ради, с. Оноківці, вул. Туристична, 2 та протокол у вказаному провадженні та протоколу огляду місця події від 21.02.2025, який проведений слідчим СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області в рамках вказаного кримінального провадження, що на спірній земельній ділянці виявлено вирубку величезної кількості дерев переважно породи верба та тополя. Не доводить нічого іншого ніж вчинення невстановленими особами незаконної порубки зелених насаджень на території Оноківської сільської ради, с. Оноківці, вул. Туристична, 2, внесення про це данних до ЄРДР та проведення слідчим слідчої дії огляду місця події із застосуванням фотозйомки.

Також із вказаного доказу вбачається, що особи, які вчинили вказане кримінальне правопорушення тому висновок прокурора, що діяльність МПП «Карпати» на спірній земельній ділянці завдає шкоди інтересам територіальної громади грунтується на припущеннях.

Також суд враховує той факт, що прокурор у поданій ним заяві про забезпечення позову просить суд заборонити будь-яким особам проведення будівельних та підготовчих робіт. Тобто вказана вимога спрямована не лише на заборону відповідачам вчиняти певні дії, а також й іншим особам, що в даному випадку порушуватиме права третіх осіб, які не є стороною даного спору.

При цьому, за умови відсутності на розгляді в господарського суду позовної вимоги щодо неправомірності проведення забудови та належних і допустимих доказів щодо її реального здійснення на спірній земельній ділянці станом на даний час, заявлені прокурором заходи забезпечення позову в частині встановлення заборони Державній інспекції архітектури та містобудування та її територіальним структурним підрозділам здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення підготовчих робіт, будівництва об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на спірній земельній ділянці, а також у частині заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га та будь-яких об`єктів нерухомого майна на ній є неспіврозмірними та неадекватними, а тому, такими, що не підлягають задоволенню.

В частині доводів прокурора про необхідність застосування заходу забезпечення позову у вигляді встановлення заборони відповідачам та іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, відчуження тощо щодо земельної ділянки, суд зауважує, що вказані вимоги виходять за предмет розгляду позову.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. У відповідності до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За приписами статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

У той же час, слід зауважити, що заборона власнику приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо своєї власності є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках, інакше таке обмеження може призвести до істотних негативних наслідків, а саме, порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 912/1711/20.

В частині доводів прокурора про необхідність встановлення іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду тощо спірної земельної ділянки суд звертає увагу, що лише Оноківська сільська рада та МПП Карпати мають право ініціювати вищевказані питання, і тільки відповідач 1, у свою чергу, наділений повноваженнями щодо розгляду та прийняття рішення із цього приводу. Відтак, аргументи прокурора про доцільність вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду спірної земельної ділянки є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, суд констатує, що заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, прокурор не навів обставин та не подав належних доказів, із якими законодавство пов`язує необхідність їх застосування.

З огляду на викладене, оцінивши обґрунтованість доводів прокурора щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що прокурор не подав доказів наявності фактичних обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за даним позовом. Відтак, суд вбачає відсутність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 73, 74, 77, 79, 123, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову у справі №907/47/25, поданої 13.03.2025.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України протягом 10 днів.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 14.03.2025.

Суддя А.А. Худенко