Рішення

від 03.03.2025 по справі 908/2730/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/193/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2025 Справа № 908/2730/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТМЕТ-ХХІ», (70002, Запорізька область, Запорізький район, м. Вільнянськ, вул. Софіївська, буд. 5Г)

про стягнення 42254,78 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача Баришніков А.Г., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1203632 від 23.05.2024;

від відповідача Бабенко І.О., керівник, на підставі виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

11.10.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 12/123 від 04.10.2024 (вх. № 3003/08-07/24 від 11.10.2024) Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТМЕТ-ХХІ», м. Вільнянськ Запорізького району Запорізької області про стягнення 42254,78грн. заборгованості за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019, в тому числі 39250,42 грн. основного боргу за надані послуги з водовідведення додаткових обсягів стічних вод за період квітень 2023 року червень 2024 року, 873,77 грн. 3 % річних, 1838,83 грн. інфляційних втрат та 291,76 грн. пені.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2024 справу № 908/2730/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2730/24 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/193/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2024 ухвалено здійснювати розгляд справи № 908/2730/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.11.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2730/24 до 03.02.2025, підготовче засідання відкладено на 16.12.2024.

В підготовчому засіданні оголошувалися перерви до 13.01.2025 і до 22.01.2025, про що зазначено в протоколах судових засідань від 16.12.2024 і від 13.01.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/2730/24, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 03.02.2025.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.02.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання від 03.02.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.02.2025 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.03.2025

В судове засідання 03.03.2025 з`явився представник відповідача, фіксація судового процесу здійснювалася з використанням системи відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Позивач в судове засідання 03.03.2025 не з`явився. 03.03.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до суду надійшло клопотання позивача (вх. № 4720/08-08/25 від 03.03.2025) про відкладення (перенесення) розгляду справи № 908/2730/24, призначеного на 03.03.2025, на інший час у зв`язку із перебуванням уповноваженого представника позивача Скворцової О.О., яка обізнана у обставинах справи, у відпустці з 01.03.2025 по 09.03.2025.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення судового розгляду справи № 908/2730/24, заслухавши думку представників відповідача з цього приводу та дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.

Частиною 3 статті 56 ГПК України унормовано, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів неможливості прийняти участь в судовому засіданні 03.03.2025 у справі № 908/2730/24 в порядку самопредставництва.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 03.03.2025 за відсутністю позивача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 03.03.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 11, 525, 526, 610, 625, 632, 903 ЦК України, ст., ст. 193, 216, 217, 220 ГК України, положення Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», приписи Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, в редакції наказу Міністерства розвитку громад та території України від 19.04.2021 № 97 (далі за текстом Правила № 190), приписи Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за № 56/31508 (далі за текстом Правила № 316). Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 щодо своєчасної та повної оплати за надані послуги з водовідведення додаткових обсягів стічних вод, що утворилися внаслідок атмосферних опадів (дощу, танення снігу та льоду), за період з квітня 2023 року по червень 2024 року, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 39 250,42 грн. Так, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 затверджений Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за № 56/31508. Зазначений Порядок встановлює єдиний на території України порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, та визначає формули, на підставі яких розраховується додаткова кількість стічних вод, що надходять до систем централізованого водовідведення виробника у період дощів та сніготанення через люки колодязів централізованого водовідведення та приймачі зливової системи централізованого водовідведення на території споживача. Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 718270, ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХІ» є власником земельної ділянки площею 0,2815 га по вул. Червоноармійська (перейменовано на вул. Софіївська), 5 в м. Вільнянськ Запорізької області. На підставі даних про площу земельної ділянки відповідача та помісячної інформації Запорізького обласного центру з гідрометеорології про кількість опадів позивачем складені відповідні Акти-рахунки про надання послуг з водовідведення додаткових обсягів стічних вод, що утворилися внаслідок атмосферних опадів (дощу, танення снігу та льоду), за період з квітня 2023 року по червень 2024 року та надані відповідачу для підписання, проте відповідач відмовився від їх підписання. В силу умов п. 5.1 договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 такі акти-рахунки є обов`язковими для оплати та є підставою для розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг з водовідведення додаткових обсягів стічних вод, що утворилися внаслідок атмосферних опадів (дощу, танення снігу та льоду), позивач, керуючись приписами діючого законодавства та положеннями укладеного сторонами договору, нарахував та просить суд стягнути з відповідача 873,77 грн. 3 % річних, 1838,83 грн. інфляційних втрат та 291,76 грн. пені З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідачем на підставі ст. 165 ГПК України подано суду Відзив на позовну заяву (вх. № 21427/08-08/24 від 31.10.2024), в якому відповідач проти позову заперечив. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що відповідно до укладеного сторонами договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 сторони домовилися, що Облводоканал забезпечує водопостачання та приймання стічних вод в наступних об`ємах (на момент укладення договору): згідно з технічними умовами № 409/2014 від 18.06.2014 питна вода 1,2 м3/добу; стічні води - не визначено. Відповідач вважає, що у спірних правовідносинах позивач не довів факту потрапляння додаткового обсягу стічних вод від атмосферних опадів до систем централізованого водовідведення з площі ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХІ», так само і не довів той обсяг додаткової кількості стічних вод, який зазначений в актах-рахунках за спірний період. У зв`язку із викладеним, відповідач просить суд в задоволені позву відмовити повністю.

Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав Відповідь на відзив (вх. № 22425/08-08/24 від 18.11.2024), в якій вважає безпідставним і необґрунтованим твердження відповідача що приймання позивачем додаткової кількості стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) і сніготанення та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення виконавця, є комунальною послугою, яка здійснюється поза договором. Так, між позивачем та відповідачем укладений договір № 14/8 від 02.05.2019 про надання послуг з водопостачання та водовідведення. Пункт 3 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення визначає, що стічна вода, це вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок атмосферних опадів. Таким чином, водовідведення стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів є послугою водовідведення, а тому оплата послуги водовідведення передбачена пунктами 1.1, 1.2, 3.2.1, 5.1, 5.2 договору № 14/8 від 02.05.2019. Як зауважує позивач, додаткова кількість стічних вод відповідачу розрахована згідно з пунктом 14 Розділу ІІ Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (Порядок № 316) за формулою для загальносплавної системи, що відповідає фактичним обставинам справи. При цьому, твердження відповідача про необхідність застосовувати до спірних правовідносин передбачений п. 14 розділу ІІ Порядку № 316 розрахунок, який дорівнює = 0 є необґрунтованим та недоведеним. Так, відповідно до абзацу 9 пункту 14 Розділу ІІ Порядку № 316 при роздільній системі за умови обстеження території споживача встановлено та зафіксовано актом за участі представника виконавця комунальної послуги неможливість потрапляння додаткового обсягу стічних вод від атмосферних опадів до систем централізованого водовідведення зі всієї площі споживача або з її певної частини, кількість додаткового обсягу стічних вод з цієї площі дорівнює 0 (не визначається). У відповідача загальносплавна система каналізації, наявність в нього роздільної системи каналізації не доведена документально. При цьому, Порядком № 316 не передбачено враховувати ухили ділянки, висоту колодязів, кількість колодязів, якими кришками накрити оглядові каналізаційні колодязі тощо. Порядком чітко встановлені параметри для розрахунку: площа території та наявність системи водовідведення. Відтак, через усі колодязі, що розташовані на території ТОВ «Гартмет-ХХІ» здійснюється відведення стічних вод, у тому числі вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території (поверхневі стічні води) та неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення через люки колодязів, тріщини покриттів навколо та біля цих колодязів на мережах водовідведення, які розташовані на території відповідача у систему мереж водовідведення позивача. Відповідачем не надано також доказів на підтвердження існування на території відповідача комплексу інженерних споруд та обладнання, призначених для приймання та відведення дощових (снігових) і поливомийних стічних вод з території підприємств (дощової каналізації, зливової системи централізованого водовідведення). На території відповідача є в наявності загальносплавна мережа водовідведення/ каналізації та оглядові каналізаційні колодязі, що є підставою для застосування Правил та Порядку № 316. З урахуванням наведених доводів позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідачем на підстав ст. 167 ГПК України надані Заперечення на відповідь на відзив (вх. № 23252/08-08/24 від 28.11.2024), в яких відповідач наполягає на тому, що система водовідведення відповідача є замкнутою та не передбачає неорганізоване потрапляння в систему централізованого водовідведення позивача додаткових обсягів стічних вод (атмосферні опади) через оглядові колодязі, кришку у контрольному колодязі (КК), тріщини покриття навколо та біля цих колодязів на межах водовідведення відповідача. Вказані обставини підтверджуються фотознімками оглядового колодязя (КК), розташованого на мережі водовідведення на території відповідача. На території ТОВ «Гартмет-ХХІ» відсутня відокремлена система дощової каналізації з випуском у водойми, що не використовуються для питного водопостачання. Відтак не можуть прийматися до уваги аргументи та розрахунки позивача, що система водовідведення відповідача є загальносплавною, та, відповідно, є необґрунтованим аргумент позивача, що додаткова кількість стічних вод відповідачу розрахована згідно з пунктом 14 Розділу ІІ Порядку № 316 за формулою для загальносплавної системи. Також, оскільки на території водокористування відповідача (території господарської діяльності) відсутні будь-які приймачі зливової системи атмосферних опадів, з їх приєднанням до системи централізованого водовідведення позивача, то застосування позивачем у розрахунку пункту 14 розд. ІІ Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, є необґрунтованим. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в задоволені позву відмовити повністю.

Позивачем подані суду Додаткові пояснення (вх. № 24236/08-08/24 від 11.12.2024), в яких позивач наполягає на тому, що система водовідведення відповідача є незамкнутою. Так, при огляді каналізаційного колодязя під № «КК1» на фотознімку, який зроблений відповідачем та доданий до заперечень на відповідь на відзив, вбачається, що: - каналізаційна система у колодязі є поворотною -90 градусів; - оглядовий колодязь самопливної каналізації побудовано з матеріалу старого зразка, на той час не існувало пластмасових/поліетиленових каналізаційних труб; - оглядовий колодязь накрито залізною стандартною кришкою, що не передбачає герметичність; - стіна колодязя виконана за допомоги цегляної кладки, що не передбачає герметичність; - система каналізаційного оглядового колодязя (до самовільного переобладнання) складалась з двох чавунних труб та відкритого лотка. Якщо б система каналізації споконвічно була б суцільною поворотною трубою на 90 градусів, тоді б на фотознімку існуюча поворотна конструкція складалась з чавунних труб/конструкций. Враховуючи викладене, позивач стверджує, що на теперішній час відповідач здійснив самовільне переобладнання каналізаційній системи в оглядовому колодязі під № «КК1», а саме: здійснив демонтаж відкритого поворотного лотка та з`єднав дві чавунної труби новою пластмасовою/поліетиленовою каналізаційною трубою, дане з`єднання виконано з порушенням ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» та «ДСТУ Б.В.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98) Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Труби чавунні каналізаційні і фасонні частини до них. Технічні умови.» Відповідачем не подано суду ніяких доказів/документів в підтвердження наявності роздільної каналізації, що може підтверджуватися наступними документами: схемою зливової каналізації, схемою виробничої каналізації, проектно-технічною документацією (розділ водопостачання та водовідведення стічних вод де відображено: кількість, стан, місце розташування тощо оглядових колодязів, а також кількість окремо розташованих каналізаційних систем на майданчику та їх призначення). Стічні води відповідача потрапляють по одної каналізаційної мережі в міську каналізаційну систему Виконавця через мережі самопливної каналізації ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод» за адресою: вул. Софіївська,5, м. Вільнянськ (сусіднього землекористувача, земельна ділянка якого межує із земельною ділянкою відповідача - ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХI» за адресою: вул. Софіївська,5г, м. Вільнянськ). На схемі зазначено, що стічні води ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХI» по одній каналізаційній мережі потрапляють у каналізаційну мережу ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод». Поряд з територією ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХI» розташовано безліч оглядових каналізаційних колодязів ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод», які накриті стандартними залізними кришками з обладнаними відкритими лотками у середині колодязях, з присутністю конденсату у колодязях тощо. У подальшому, стічні води від ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХI» та ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод» надходять до систем централізованого водовідведення Виконавця через дві окремі каналізаційні мережі. Місця приєднання ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод» до мереж централізованого водовідведення Виконавця знаходиться по вул. Михайла Грушевського (Горького) та пров. Новому. Такі технічні рішення та випадки, на які посилається відповідач, зокрема: - підвищення рівня висоти горловини оглядового колодязя над поверхнею землі; - обладнання системою каналізації закритими трубопроводами або відкритими лотками, у середині оглядових каналізаційних колодязях; - кількість оглядових каналізаційних оглядових колодязів та місце їх розташування; - скидання стічних вод безпосередньо до міської системи водовідведення виконавця; - скидання стічних вод до міської каналізації через каналізаційні мережі іншого підприємства/споживача; - неорганізоване потрапляння атмосферних опадів, з території відповідача, у мережі/оглядові каналізаційні колодязі відповідача; - неорганізоване потрапляння атмосферних опадів, з території відповідача мережі/оглядові каналізаційні колодязі іншого підприємства/споживача тощо, не змінюють порядок нарахування додаткового обсягу стічних вод від атмосферних опадів, згідно пункту 14 Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

13.01.2025 позивачем подано суду для залучення до матеріалів справи № 908/2730/24 Висновок експерта № 1254-24 від 13.12.2024 за результатами проведення судового будівельно-технічного дослідження, виконаний Запорізьким відділенням Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Позивачем подані суду Заперечення щодо висновку експерта (вх. № 1499/08-08/25 від 21.01.2025) в яких позивач зазначає, що питання, які поставлені відповідачем на вирішення експерта, є некоректними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, не стосуються предмету доказування, так як з території відповідача неорганізовано у систему водовідведення Виконавця відводяться саме води стічні, у тому числі ті, які утворилися внаслідок атмосферних опадів, а не дренажні. У висновку експерта взагалі не зазначено, куди стікають стічні води із забудованої території ТОВ «Гартмет-ХХI», на якій вони утворилася внаслідок атмосферних опадів. Експерт не здійснив перевірку відповідності схеми розподілу зон обслуговування та балансової належності мереж водопостачання та водовідведення між КП «Облводоканал» ЗОР і ТОВ «Гартмет-ХХI», зовнішніх і внутрішніх мереж каналізації ТОВ «Гартмет-ХХI» проектно-технічній документації з робочими кресленнями. Дослідження проводились 11.12.2024 у суху погоду, дощу не було (що підтверджується фотографіями, доданими до висновку експерта). Тобто, не зрозуміло яким чином зроблений висновок про непотрапляння атмосферних опадів або дренажних безнапірних дощових вод від атмосферних опадів у суху погоду до системи централізованого водовідведення «через кришку оглядового каналізаційного колодязя (КК)». Експерт при дослідженні не використовував проектну документацію (проект водопостачання та водовідведення). У висновку зроблене необґрунтоване твердження, що на земельній ділянці відсутні будь-які інші приймачі зливової системи централізованого водовідведення на території ТОВ «Гармет-ХХІ», належні КП «Облводоканал» ЗОР. По-перше, приймачі зливової системи на території ТОВ «Гартмет-ХХІ» можуть бути належні лише користувачу (власнику) відповідної земельної ділянки. По-друге, наявність або відсутність приймачів може бути встановлена лише на підставі проектної документації, яка при проведенні дослідження експертом не вивчалася. Разом із тим, фотографії, які додані до висновку, підтверджують, що територія відповідача захаращена та засмічена відходами виробництва та сировиною, що не дозволяє провести достовірне обстеження усієї території. Відповідно до схеми розподілу зон обслуговування та балансової належності мереж водопостачання та водовідведення ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХI» (в висновку експерта ця схема названа схемою водопостачання) складається: із внутрішніх та зовнішніх водопровідних мереж з оглядовими водопровідними колодязями; із внутрішніх та зовнішніх каналізаційних мереж з обладнаними оглядовими каналізаційними колодязями. Внутрішні каналізаційні мережі з оглядовими каналізаційними колодязями знаходяться на території ТОВ «Гартмет- ХХI». Зовнішні каналізаційні мережі з оглядовими каналізаційними колодязями знаходяться за територією ТОВ «Гартмет-ХХI». ТОВ «Гартмет-ХХI» є субспоживачем - суб`єкт господарювання, що скидає стічні води до системи централізованого водовідведення через мережі споживача за погодженням зі споживачем і виконавцем на підставі договору зі споживачем та виконавцем (згідно із поняттям, визначеним в пункті 1 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення). Крім того, у висновку експерта не зазначено про те, що ТОВ «Гартмет-ХХІ» є субспоживачем. На схемі ТОВ «Гартмет-ХХI» відображено, що система каналізації загальносплавна, самопливна; на території майданчика є внутрішня система каналізації з одним оглядовим каналізаційним колодязем під номером КК (який є поворотним колодязем із двох напрямків) (за схемою ТОВ «Гартмет-ХХI»); за територією майданчика є зовнішня система каналізації з одним оглядовим каналізаційним колодязем під номером КК-1, дана система знаходиться на території ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод». Каналізаційний оглядовий колодязь КК-1 на території ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод».

Також позивач просив суд залучити до матеріалів справи № 908/2730/24 Акт технічного обстеження систем централізованого водопостачання та водовідведення від 15.01.2025, зазначивши, що 15.01.2025 представник КП «Облводоканал» ЗОР провели обстеження системи зовнішніх мереж каналізації ТОВ «Гартмет-ХХI», місце приєднання до системи центрального водовідведення. Це є оглядовий каналізаційний колодязь КК-1. За результатами перевірки складений Акт технічного обстеження систем центрального водовідведення та зроблені фотографії.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 ГПК України «Належність доказів» передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням викладеного, суд не приймає до розгляду поданий позивачем Акт технічного обстеження систем центрального водовідведення від 15.01.2025 та зроблені фотографії, оскільки з цих доказів неможливо ідентифікувати, що зафіксовані на них об`єкти стосуються предмету спору у справі № 908/2730/24.

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

02.05.2019 Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради (позивач у справі, Облводоканал) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРТМЕТ-ХХІ» (відповідач у справі, Споживач) укладено Договір № 14/8 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі - Договір) з відповідними додатками до нього.

За умовами пункту 1.1 Договору Облводоканал забезпечує Споживачу водопостачання на господарсько-питні та технічні потреби, а також приймання стічних вод через мережі централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) по майданчику: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Софіївська, 5Г.

Відповідно до п. 1.2 Договору для здійснення розрахунків між Облводоканалом і Споживачем встановлені тарифи на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по групам споживачів, в тому числі водовідведення 23,70 грн. з ПДВ за 1 куб.м. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються відповідними компетентними органами. У разі зміни тарифів, що діють на момент укладення Договору, споживач зобов`язаний здійснювати оплату наданих Облводоканалом послуг за новими тарифами з моменту набрання чинності нормативного документа, яким затверджено тарифи.

Пунктом 3.1.1 Договору встановлено, що Облводоканал зобов`язаний забезпечити Споживачу приймання стоків у кількості, вказаній в Договорі, із забрудненнями, не перевищуючими допустимі концентрації.

Згідно з п. 3.2.1 Договору Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 Договору.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що основним документом на оплату є Акт-рахунок. Акти-рахунки виписуються Споживачу представником Облводоканалу при наявності особистого посвідчення 25-31 числа кожного місяця у трьох примірниках (один примірник Споживачу, два Облводоканалу). Відповідальна особа Споживача зобов`язана підписати Акти-рахунки у трьох примірниках та самостійно отримати у Облводоканала один примірник. Акт-рахунок має бути виписаний на підставі Звіту по обсягам питної води або даних, наданих Споживачем за допомогою сервісу «Особистий кабінет для підприємств». На протязі 3-х банківських днів з дати виписки Акту-рахунку Споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканала суму, вказану в Акті-рахунку. Якщо Споживач відмовляється підписати Акт-рахунок, представником Облводоканалу в Акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Споживачу поштою та вважаються прийнятими Споживачем. Оформлений таким чином Акт-рахунок є обов`язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення. Відсутність заперечень до Актів-рахунків у термін трьох банківських днів з моменту отримання підтверджує визнання Споживачем обсягу, якості наданих послуг, розміру плати за них та прийняття їх в повному обсязі.

За умовам розділу 2 Договору він діє з 01 травня 2019 по 31 грудня 2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його терміну, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.

Пунктом 9.4 Договору сторони погодили, що у випадку прийняття компетентними органами нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим Договором, прийняття рішень щодо зміни порядку розрахунків між суб`єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюються на умови даного Договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.

Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання Договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019. Так само сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано. Отже у спірному періоді Договір є діючим.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Укладений між сторонами по справі Договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 є підставою для виникнення у сторін Договору господарських зобов`язань відповідно до ст., ст. 173, 174 ГК України (ст., ст. 11, 202, 509 ЦК України).

В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний Договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначаються Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Вказані Правила затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 № 936/15627 (надалі Правила № 190), і є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

До вищенаведених Правил Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 97 від 19.04.2021 внесено зміни, викладено їх у новій редакції.

Згідно пункту 2.1 Правил № 190 в старій редакції та за пунктом 3 Правил № 190 в новій редакції, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно п. 3.14 Правил № 190 у разі відсутності засобів обліку кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших мереж, у даному випадку це випадіння атмосферних опадів у вигляді дощу та снігу, які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення.

При загальносплавній системі водовідведення визначається відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 та даними гідрометслужби.

Згідно Держстандарту 3013-95 «Гідросфера. Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з території міст та промислових підприємств», що затверджені наказом Держстандарста України від 23.02.1995 № 58, даний Держстандарт розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з території міст та промислових підприємств.

Пункт 7.3 Держстандарту 3013-95 містить формулу для розрахунку загального об`єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів: Wд =10 х Нд х УF ц, де: Wд об`єм ливневого стоку, м3, Нд шар опадів мм (за даними Гідрометцентру), F площа басейну водозабору, га.

Таким чином, як в ДСТУ 3013-95, так і в Правилах № 190 для розрахунку обсягу стічних вод використовуються метеорологічні дані, коефіцієнт стоку вод та загальна площа стоку вод.

Відповідно до п. 4.10 Правил № 190 середньорічний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), ОР, і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулою: ОР = ОД + ОС + ОПМ, де ОР - середньорічний об`єм поверхневих стічних вод, м3/рік; ОД - середньорічний об`єм дощових вод, м3/рік; ОС - середньорічний об`єм снігових вод, м3/рік; ОПМ - середньорічний об`єм поливально-мийних вод, м3/рік.

Згідно п. 4.11 Правил № 190 середньорічний об`єм дощових вод, ОД, визначається за формулою ОД = 10 hд kд Fд , де hд - кількість опадів за теплий період року, мм, визначається за метеорологічними даними; kд - загальний коефіцієнт стоку дощових вод, що враховує кількість дощових вод (шар або об`єм), що надходить у мережі водовідведення за певний період часу (доба, місяць, сезон, рік) від усієї суми атмосферних опадів, що випали за цей період; Fд - загальна площа стоку дощових вод, га. Загальний коефіцієнт стоку дощових вод для площ стоку з різним видом поверхні визначається на підставі даних, наведених у додатку № 3 до Правил. Для визначення середньорічного об`єму дощових вод, ОД , з території населеного пункту, що має різні види поверхонь, загальний коефіцієнт стоку, k д , для загальної площі стоку, Fд, розраховується як середньозважена величина з окремих значень коефіцієнта стоку, наведеного у додатку № 3 до Правил, для площ стоку з різним видом поверхні.

Середньорічний об`єм снігових вод, Ос, визначається за формулою Ос = 10 hс kс Fс, де hс - кількість опадів за холодний період року (загальна початок сніготанення), мм, визначається за метеорологічними даними; kс - загальний коефіцієнт стоку снігових вод (з урахуванням прибирання снігу і втрат води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиги дорівнює 0,6); Fс - загальна площа стоку снігових вод з території підприємства (установи, організації), га. (п. 4.12 Правил № 190)

В свою чергу, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 затверджено Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Відповідно до п. 2 розд. І Порядку цей Порядок поширюється на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виконавці), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які використовують воду (у тому числі питну) для виробництва товарів та надання послуг та скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у очисні споруди системи централізованого водовідведення виконавця (далі - споживачі).

Пунктом 14 Порядку передбачено, що середньомісячний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) і сніготанення та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення виконавця комунальної послуги, визначається з урахуванням площі стоку атмосферних опадів і сніготанення з території, що займає споживач, або її частини, з якої фактично має місце неорганізоване потрапляння таких стічних вод. Додаткова кількість стічних вод, що надходить до систем централізованого водовідведення виробника у період дощів та сніготаненням через люки колодязів централізованого водовідведення та приймачі зливової системи централізованого водовідведення на території споживача розраховується за формулами: при загальносплавній системі водовідведення - Wg = 10hgYF, де 10 - перевідний коефіцієнт до єдиної системи вимірювання F та hg; Hg - кількість опадів за звітний місяць, мм, визначається за метеорологічними даними; Y - загальний коефіцієнт стоку, що враховує кількість стічних вод (шар або об`єм), який може надходити до систем централізованого водовідведення за певний період часу (місяць), від усіх атмосферних опадів, що випали за цей період; F - загальна площа території споживача, га. при роздільній системі водовідведення - Wg = 0,2(10hgYF). Загальний коефіцієнт стоку зливових вод у теплий період року для площ стоку з різним видом поверхні визначається на підставі даних, наведених у пункті 7.3 ДСТУ 3013-95 ГІДРОСФЕРА. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств. Загальний коефіцієнт стоку стічних вод в холодний період року з урахуванням прибирання снігу і втрат води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиги дорівнює 0,6 (відповідно пункту 7.4 ДСТУ 3013-95 ГІДРОСФЕРА. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств). Теплий період року, відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі, становить з березня по листопад включно, холодний - з грудня по лютий включно. Середньорічний об`єм поливально-мийних вод, Оpm, що надходить у вуличну мережу водовідведення, у разі відсутності засобу обліку на водопровідному трубопроводі, що подає воду на ці потреби, та у разі використання води для здійснення поливально-мийних робіт з додаткового джерела непитного водопостачання визначається за формулою: Оpm = 10mpYpmFpm, де 10 - перевідний коефіцієнт до єдиної системи вимірювання Fpm та m; m - питома витрата води на миття покриттів (приймається 1,35 л/м-2 на одне миття); p - середня кількість операцій поливання та миття на рік (складає близько 150), од.; Fpm - площа твердих покриттів, на яких здійснюється миття, га; Ypm - коефіцієнт стоку для поливально-мийних вод (приймається рівним 0,5). Якщо при роздільній системі централізованого водовідведення на території споживача встановлено та зафіксовано актом за участі представника виконавця комунальної послуги та споживача наявність провалів ґрунту біля люків колодязів, відсутність кришок люків, а також пряме скидання стічних вод від атмосферних опадів до систем централізованого водовідведення, кількість додаткового обсягу стічних вод визначається у 5-ти кратному розмірі. Якщо при роздільній системі централізованого водовідведення на території споживача шляхом обстеження встановлено та зафіксовано актом за участі представника виконавця комунальної послуги неможливість потрапляння додаткового обсягу стічних вод від атмосферних опадів до систем централізованого водовідведення зі всієї площі споживача або з її певної частини, кількість додаткового обсягу стічних вод з цієї площі дорівнює 0 (не визначається).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 286 від 09.11.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за № 1671/37293, «Про затвердження Змін до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення» (наказ набрав чинності 06.01.2022) затверджено зміни до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за № 56/31508, та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 за № 316, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за № 56/31509.

Відповідно до вказаного Наказу об`єм поверхневих стічних вод при загальносплавній системі водовідведення визначається за формулою: Wg= 10*hg *Y* F, де 10 - перевідний коефіцієнт до єдиної системи вимірювання F та hg ; Hg - кількість опадів за звітний місяць, мм, визначається за метеорологічними даними; Y - загальний коефіцієнт стоку, що враховує кількість стічних вод (шар або об`єм), який може надходити до систем централізованого водовідведення за певний період часу (місяць), від усіх атмосферних опадів, що випали за цей період; F - загальна площа території споживача, га.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 718270, ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХІ» є власником земельної ділянки площею 0,2815 га по вул. Червоноармійська (перейменовано на вул. Софіївська), 5 в м. Вільнянськ Запорізької області.

За даними, вказаними в довідках Запорізького обласного центру з гідрометеорології в періоди, зазначені в актах-рахунках, кількість опадів складала:

в квітні 2023 р. 133,1 мм, (довідка від 0.05.2023 № 115/999-05);

в травні 2023 р. 115,6 мм, (довідка від 01.06.2023 № 125/999-05);

в червні 2023 р. 22,4 мм, (довідка від 03.07.2023 № 155/999-05);

в липні 2023 р. - 57,9 мм, (довідка від 01.08.2023 № 180/999-05);

в серпні 2023 р. - 43,7 мм, (довідка від 01.09.2023 № 207/999-05);

в вересні 2023 р. - 6,65 мм, (довідка від 02.10.2023 № 243/999-05);

в жовтні 2023 р. - 33,4 мм, (довідка від 01.11.2023 № 284/999-05);

в листопаді 2023 р. - 144,9 мм, (довідка від 14.12.2023 № 359/999-05);

в грудні 2023 р. - 51,5 мм, (довідка від 08.01.2024 № 386/999-05);

в січні 2024 р. - 67,3 мм, (довідка від 01.02.2024 № 034/999-05);

в лютому 2024 р. - 21,8 мм, (довідка від 12.03.2024 № 083/999-05);

в березні 2024 р. - 20,1 мм, (довідка від 01.04.2024 № 100/999-05);

в квітні 2024 р. 24,0 мм, (довідка від 01.05.2024 № 148/999-05);

в травні 2024 р. 22,5 мм, (довідка від 03.06.2024 № 185/999-05);

в червні 2024 р. 53,0 мм, (довідка від 01.07.2024 № 999 001-615/999-04).

Зазначені довідки Запорізького обласного центру з гідрометеорології знаходяться в матеріалах справи.

На підставі даних про площу земельної ділянки відповідача та помісячної інформації Запорізького обласного центру з гідрометеорології про кількість опадів позивачем складені відповідні Акти-рахунки про надання послуг з водовідведення додаткових обсягів стічних вод, що утворилися внаслідок атмосферних опадів (дощу, танення снігу та льоду), за період з квітня 2023 року по червень 2024 року на загальну суму 39 250,42 грн., а саме:

№ 2902/75142 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму 4713,97 грн.;

№ 2902/75530 від 29.05.2023 за травень 2023 року на суму 5312,87 грн.;

№ 2902/76472 від 28.06.2023 за червень 2023 року на суму 4614,36 грн.;

№ 2902/77413 від 27.07.2023 за липень 2023 року на суму 894,14 грн.;

№ 2902/78489 від 30.08.2023 за серпень 2023 року на суму 2311,16 грн.;

№ 2902/79537 від 28.09.2023 за вересень 2023 року на суму 1744,37 грн.;

№ 2902/80653 від 30.10.2023 за жовтень 2023 року на суму 263,45 грн.;

№ 2902/81674 від 28.11.2023 за листопад 2023 року на суму 1333,21 грн.;

№ 2902/82893 від 29.12.2023 за грудень 2023 року на суму 5783,90 грн.;

№ 2902/83851 від 29.01.2024 за січень 2024 року на суму 3523,90 грн.;

№ 2902/84957 від 27.02.2024 за лютий 2024 року на суму 4605,00 грн.;

№ 2902/86299 від 29.03.2024 за березень 2024 року на суму 1491,65 грн.;

№ 2902/87469 від 30.04.2024 за квітень 2024 року на суму 802,34 грн.;

№ 2902/88390 від 28.05.2024 за травень 2024 року на суму 957,98 грн.;

№ 2902/89565 від 28.06.2024 за червень 2024 року на суму 898,12 грн.

Зазначені Акти-рахунки про надання послуг з водовідведення додаткових обсягів стічних вод, що утворилися внаслідок атмосферних опадів (дощу, танення снігу та льоду), за період з квітня 2023 року по червень 2024 року на загальну суму 39 250,42 грн. надавалися відповідачу для підписання, проте відповідач відмовився від їх підписання.

У зв`язку із цим Акти-рахунки про надання послуг з водовідведення додаткових обсягів стічних вод, що утворилися внаслідок атмосферних опадів (дощу, танення снігу та льоду), за спірний період направлялися позивачем на адресу відповідача поштою з відповідними супровідними листами, які наявні в матеріалах справи.

Отже, в силу умов п. 5.1 Договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 такі Акти-рахунки є обов`язковими для оплати та є підставою для розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідач свої зобов`язання за Договором, в частині оплати за надані послуги з централізованого водовідведення, у тому числі додаткових обсягів стічних вод не виконав.

Таким чином, станом на час вирішення спору судом заборгованість відповідача з оплати послуг з водовідведення додаткових обсягів стічних вод за період з квітня 2023 року по червень 2024 року складає 39 250,42 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо того, що приймання позивачем додаткової кількості стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) і сніготанення та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення виконавця, є комунальною послугою, яка здійснюється поза договором.

Так, між позивачем та відповідачем укладений Договір № 14/8 від 02.05.2019 про надання послуг з водопостачання та водовідведення. При цьому, п. 9.4 цього Договору сторони узгодили, що у випадку прийняття компетентними органами нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим Договором, прийняття рішень щодо зміни порядку розрахунків між суб`єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюються на умови даного Договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.

За приписами ст., ст. 627, 628 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За таких обставин, навіть не зважаючи на те, що Договором сторони не визначили обсяг стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) і сніготанення та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення, який приймає позивач від відповідача, та порядок оплати цих додаткових обсягів стічних вод, проте, оскільки законодавством визначений порядок визначення плати за об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) і сніготанення та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення виконавця комунальної послуги, позивач правомірно нарахував відповідачу плату за спірний період.

Доводи відповідача, що його система водовідведення є роздільною та замкнутою спростовуються наступними доводами позивача.

Так, при огляді каналізаційного колодязя під № «КК1» на фотознімку, який зроблений відповідачем та доданий до заперечень на відповідь на відзив, вбачається, що: - каналізаційна система у колодязі є поворотною -90 градусів; - оглядовий колодязь самопливної каналізації побудовано з матеріалу старого зразка, на той час не існувало пластмасових/поліетиленових каналізаційних труб; - оглядовий колодязь накрито залізною стандартною кришкою, що не передбачає герметичність; - стіна колодязя виконана за допомоги цегляної кладки, що не передбачає герметичність; - система каналізаційного оглядового колодязя (до самовільного переобладнання) складалась з двох чавунних труб та відкритого лотка. Якщо б система каналізації споконвічно була б суцільною поворотною трубою на 90 градусів, тоді б на фотознімку існуюча поворотна конструкція складалась з чавунних труб/конструкций.

Враховуючи викладене, на теперішній час відповідач здійснив самовільне переобладнання каналізаційній системи в оглядовому колодязі під № «КК1», а саме: здійснив демонтаж відкритого поворотного лотка та з`єднав дві чавунної труби новою пластмасовою/поліетиленовою каналізаційною трубою, дане з`єднання виконано з порушенням ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» та «ДСТУ Б.В.2.5-25:2005 (ГОСТ 6942-98) Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Труби чавунні каналізаційні і фасонні частини до них. Технічні умови.» Відповідачем не подано суду ніяких доказів/документів в підтвердження наявності роздільної каналізації, що може підтверджуватися наступними документами: схемою зливової каналізації, схемою виробничої каналізації, проектно-технічною документацією (розділ водопостачання та водовідведення стічних вод де відображено: кількість, стан, місце розташування тощо оглядових колодязів, а також кількість окремо розташованих каналізаційних систем на майданчику та їх призначення).

Стічні води відповідача потрапляють по одної каналізаційної мережі в міську каналізаційну систему Виконавця через мережі самопливної каналізації ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод» за адресою: вул. Софіївська,5, м. Вільнянськ (сусіднього землекористувача, земельна ділянка якого межує із земельною ділянкою відповідача - ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХI» за адресою: вул. Софіївська,5г, м. Вільнянськ). На схемі зазначено, що стічні води ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХI» по одній каналізаційній мережі потрапляють у каналізаційну мережу ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод». Поряд з територією ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХI» розташовано безліч оглядових каналізаційних колодязів ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод», які накриті стандартними залізними кришками з обладнаними відкритими лотками у середині колодязях, з присутністю конденсату у колодязях тощо. У подальшому, стічні води від ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХI» та ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод» надходять до систем централізованого водовідведення Виконавця через дві окремі каналізаційні мережі. Місця приєднання ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод» до мереж централізованого водовідведення Виконавця знаходиться по вул. Михайла Грушевського (Горького) та пров. Новому.

Таким чином, відповідач не довів належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, наявності у в нього роздільної системи каналізації.

Відповідачем не надано також доказів на підтвердження існування на його території комплексу інженерних споруд та обладнання, призначених для приймання та відведення дощових (снігових) і поливомийних стічних вод з території підприємств (дощової каналізації, зливової системи централізованого водовідведення).

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, доводи відповідача про необхідність застосовувати до спірних правовідносин передбачений п. 14 розділу ІІ Порядку № 316 розрахунок, який дорівнює = 0 є необґрунтованим та недоведеним.

Так, відповідно до абзацу 9 пункту 14 Розділу ІІ Порядку № 316 при роздільній системі за умови обстеження території споживача встановлено та зафіксовано актом за участі представника виконавця комунальної послуги неможливість потрапляння додаткового обсягу стічних вод від атмосферних опадів до систем централізованого водовідведення зі всієї площі споживача або з її певної частини, кількість додаткового обсягу стічних вод з цієї площі дорівнює 0 (не визначається).

Як з`ясовано судом, у відповідача загальносплавна система каналізації, відповідачем зазначений факт не спростований, наявність в нього роздільної системи каналізації не доведена документально.

При цьому, Порядком № 316 не передбачено враховувати ухили ділянки, висоту колодязів, кількість колодязів, якими кришками накрити оглядові каналізаційні колодязі тощо. Порядком чітко встановлені параметри для розрахунку: площа території та наявність системи водовідведення.

Відтак, через усі колодязі, що розташовані на території ТОВ «Гартмет-ХХІ» здійснюється відведення стічних вод, у тому числі вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території (поверхневі стічні води) та неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення через люки колодязів, тріщини покриттів навколо та біля цих колодязів на мережах водовідведення, які розташовані на території відповідача у систему мереж водовідведення позивача.

Такі технічні рішення та випадки, на які посилається відповідач, зокрема: - підвищення рівня висоти горловини оглядового колодязя над поверхнею землі; - обладнання системою каналізації закритими трубопроводами або відкритими лотками, у середині оглядових каналізаційних колодязях; - кількість оглядових каналізаційних оглядових колодязів та місце їх розташування; - скидання стічних вод безпосередньо до міської системи водовідведення виконавця; - скидання стічних вод до міської каналізації через каналізаційні мережі іншого підприємства/споживача; - неорганізоване потрапляння атмосферних опадів, з території відповідача, у мережі/оглядові каналізаційні колодязі відповідача; - неорганізоване потрапляння атмосферних опадів, з території відповідача мережі/оглядові каналізаційні колодязі іншого підприємства/споживача тощо, не змінюють порядок нарахування додаткового обсягу стічних вод від атмосферних опадів, згідно пункту 14 Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Стосовно наданого відповідачем Висновок експерта № 1254-24 від 13.12.2024 за результатами проведення судового будівельно-технічного дослідження, виконаний Запорізьким відділенням Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд зауважу наступне.

Статтею 104 ГПК України чітко унормовано, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до Висновку експерта № 1254-24 від 13.12.2024 на вирішення експерта було поставлено наступні питання:

1. Чи є можливим з технічної точки зору потрапляння дренажних безнапірних дощових вод від атмосферних опадів до системи центрального водовідведення (через кришку оглядового каналізаційного колодязя (КК) на Схемі розподілу зон обслуговування та балансової належності мереж водопостачання та водовідведення між КП «Облводоканал» ЗОР та ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХІ»), виходячи з фактичного розташування цього об`єкту на місцевості (виробничі площі ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХІ»)?

2. Чи підтверджується з технічної точки зору існування будь-яких інших приймачів зливової системи центрального водовідведення, що знаходяться на балансі КП «Облводоканал» ЗОР на території ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХІ»?

По першому питанню експертом наданий наступний висновок:

З технічної точки зору потрапляння дренажних безнапірних дощових вод від атмосферних опадів до системи центрального водовідведення (через кришку оглядового каналізаційного колодязя (КК) на Схемі розподілу зон обслуговування та балансової належності мереж водопостачання та водовідведення між КП «Облводоканал» ЗОР та ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХІ»), виходячи з фактичного розташування цього об`єкту на місцевості (виробничі площі ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХІ») неможливе у зв`язку із фактично наявною замкненою системою водовідведення у каналізаційному колодязі.

По другому питанню експертом наданий наступний висновок:

З технічної точки зору існування будь-яких інших приймачів зливової системи центрального водовідведення, що знаходяться на балансі КП «Облводоканал» ЗОР на території ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХІ», окрім зазначеного каналізаційного колодязя (відповідно до Схеми, з поміткою № 1 на кришці) не підтверджується.

Надаючи оцінку Висновку експерта № 1254-24 від 13.12.2024 суд вважає доречними доводи позивача, що питання, які поставлені відповідачем на вирішення експерта, є некоректними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, не стосуються предмету доказування, так як з території відповідача неорганізовано у систему водовідведення Виконавця відводяться саме води стічні, у тому числі ті, які утворилися внаслідок атмосферних опадів, а не дренажні.

Зокрема, в Правилах приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення надано визначення поняття «стічні води»:

стічна вода вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок атмосферних опадів.

У висновку експерта взагалі не зазначено, куди стікають стічні води із забудованої території ТОВ «Гартмет-ХХI», на якій вони утворилася внаслідок атмосферних опадів.

Експерт не здійснив перевірку відповідності схеми розподілу зон обслуговування та балансової належності мереж водопостачання та водовідведення між КП «Облводоканал» ЗОР і ТОВ «Гартмет-ХХI», зовнішніх і внутрішніх мереж каналізації ТОВ «Гартмет-ХХI» проектно-технічній документації з робочими кресленнями.

Дослідження проводились 11.12.2024 у суху погоду, дощу не було (що підтверджується фотографіями, доданими до висновку експерта). Тобто, не зрозуміло яким чином зроблений висновок про непотрапляння атмосферних опадів або дренажних безнапірних дощових вод від атмосферних опадів у суху погоду до системи централізованого водовідведення «через кришку оглядового каналізаційного колодязя (КК)». Експерт при дослідженні не використовував проектну документацію (проект водопостачання та водовідведення).

У висновку зроблене необґрунтоване твердження, що на земельній ділянці відсутні будь-які інші приймачі зливової системи централізованого водовідведення на території ТОВ «Гармет-ХХІ», належні КП «Облводоканал» ЗОР. По-перше, приймачі зливової системи на території ТОВ «Гартмет-ХХІ» можуть бути належні лише користувачу (власнику) відповідної земельної ділянки. По-друге, наявність або відсутність приймачів може бути встановлена лише на підставі проектної документації, яка при проведенні дослідження експертом не вивчалася. Разом із тим, фотографії, які додані до висновку, підтверджують, що територія відповідача захаращена та засмічена відходами виробництва та сировиною, що не дозволяє провести достовірне обстеження усієї території.

Згідно пояснень позивача відповідно до схеми розподілу зон обслуговування та балансової належності мереж водопостачання та водовідведення ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХI» (в висновку експерта ця схема названа схемою водопостачання) складається: із внутрішніх та зовнішніх водопровідних мереж з оглядовими водопровідними колодязями; із внутрішніх та зовнішніх каналізаційних мереж з обладнаними оглядовими каналізаційними колодязями. Внутрішні каналізаційні мережі з оглядовими каналізаційними колодязями знаходяться на території ТОВ «Гартмет- ХХI». Зовнішні каналізаційні мережі з оглядовими каналізаційними колодязями знаходяться за територією ТОВ «Гартмет-ХХI». ТОВ «Гартмет-ХХI» є субспоживачем - суб`єкт господарювання, що скидає стічні води до системи централізованого водовідведення через мережі споживача за погодженням зі споживачем і виконавцем на підставі договору зі споживачем та виконавцем (згідно із поняттям, визначеним в пункті 1 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення). На схемі ТОВ «Гартмет-ХХI» відображено, що система каналізації загальносплавна, самопливна; на території майданчика є внутрішня система каналізації з одним оглядовим каналізаційним колодязем під номером КК (який є поворотним колодязем із двох напрямків) (за схемою ТОВ «Гартмет-ХХI»); за територією майданчика є зовнішня система каналізації з одним оглядовим каналізаційним колодязем під номером КК-1, дана система знаходиться на території ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод». Каналізаційний оглядовий колодязь КК-1 на території ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод».

Приймаючи до уваги, що на території відповідача є в наявності загальносплавна мережа водовідведення/ каналізації та оглядові каналізаційні колодязі, зазначене є підставою для застосування Правил та Порядку № 316.

За таких обставин, відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, правильність здійсненого позивачем розрахунку об`ємів стічних вод відповідача за спірний період.

В силу статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з водовідведення додаткових обсягів стічних вод, що утворилися внаслідок атмосферних опадів (дощу, танення снігу та льоду), за спірний період є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вказані послуги відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, як зазначалось вище, умовами п. 5.1 Договору передбачено, що на протязі 3-х банківських днів з дати виписки Акту-рахунку Споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканала суму, вказану в Акті-рахунку.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач за надані йому послуги водовідведення додаткових обсягів стічних вод, що утворилися внаслідок атмосферних опадів (дощу, танення снігу та льоду), за спірний період не розрахувався у встановлений Договором строк, у зв`язку із чим суд вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 за період з квітня 2023 року по червень 2024 року у розмірі 39 250,42 грн. матеріалами справи підтверджується, позивачем належним чином доведена, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню судом.

Відповідно до змісту ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 підтверджено матеріалами справи.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 873,77 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 838,83 грн. і пені в розмірі 291,76 грн.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нормами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 6 ст. 231 ГК України)

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що у випадку прострочення сплати наданих Облводоканалом послуг в термін, зазначений в розділі 5 Порядок розрахунків даного Договору, Споживач зобов`язаний сплатити Облводоканалу пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, але в будь-якому разі пеня не може перевищувати 100 % загальної суми боргу згідно Закону УКРАЇНИ «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платежів за спожиті комунальні послуги та утримання придомових територій» від 20.05.1999 № 686-ХІV.

Статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за неналежне виконання ТОВ «ГАРТМЕТ-ХХІ» зобов`язань по оплаті за надані послуги водовідведення додаткових обсягів стічних вод, що утворилися внаслідок атмосферних опадів (дощу, танення снігу та льоду), за спірний період не розрахувався у встановлений Договором строк, у зв`язку із чим суд вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 за період з квітня 2023 року по червень 2024 року становить 291,76 грн., яка розрахована окремо за кожний місяць.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний неправильно, оскільки при розрахунку пені позивачем не враховані положення ч. 5 ст. 254 ЦК України та умови п. 5.1 Договору при визначенні граничного терміну оплати по Актах-рахунках за спірний період.

Згідно здійсненого судом перерахунку стягненню з відповідача підлягає 263,28 грн. пені.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені за порушення строків розрахунків за Договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в частині стягнення 263,28 грн. пені. В іншій частині позовних вимог про стягнення пені в задоволені позову відмовляється.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться, зокрема зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем розрахунків по оплаті за надані послуги водовідведення додаткових обсягів стічних вод, що утворилися внаслідок атмосферних опадів (дощу, танення снігу та льоду), за спірний період не розрахувався у встановлений Договором строк, у зв`язку із чим суд вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 за період з квітня 2023 року по червень 2024 року, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем заявлені до стягнення 873,77 грн. 3 % річних, які розраховані окремо за кожний місяць.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок річних відсотків та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний неправильно, оскільки при розрахунку річних відсотків позивачем не враховані положення ч. 5 ст. 254 ЦК України та умови п. 5.1 Договору при визначенні граничного терміну оплати по Актах-рахунках за спірний період.

Згідно здійсненого судом перерахунку стягненню з відповідача підлягає 871,38 грн. 3 % річних.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача річних відсотків за порушення строків розрахунків за Договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в частині стягнення 871,38 грн. 3 % річних. В іншій частині позовних вимог про стягнення річних відсотків в задоволені позову відмовляється.

Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Згідно з розрахунком позивача за порушення строків розрахунків за Договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 стягненню з відповідача підлягає 1 838,83 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період травень 2023 року червень 2024 року.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний правильно.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі 1 838,83 грн.

Відповідачем контррозрахунку пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 ГПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

17.10.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів2, на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Аналогічний підхід до стандарту доказування «вірогідність доказів» висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснювалася через призму такого стандарту доказування, як «баланс вірогідностей».

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12 1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 07.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Доказами, наданими позивачем, повністю підтверджуються викладені у позовній заяві обставини і при цьому правові підстави позову ґрунтуються на матеріальному законі, а обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права передбачений законом і є ефективним.

Заперечення відповідачів на заявлені позовні вимоги враховані судом при вирішенні даного спору.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 39 250,42 грн. заборгованості за надані послуги з водовідведення додаткових обсягів стічних вод за період квітень 2023 року червень 2024 року, 1 838,83 грн. інфляційних втрат, 263,28 грн. пені та 871,38 грн. 3 % річних. В іншій частині позовних вимог в позові відмовляється.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТМЕТ-ХХІ», м. Вільнянськ Запорізького району Запорізької області про стягнення 42254,78грн. заборгованості за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 14/8 від 02.05.2019 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТМЕТ-ХХІ», (70002, Запорізька область, Запорізький район, м. Вільнянськ, вул. Софіївська, буд. 5Г, ідентифікаційний код юридичної особи 30815031) на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, ідентифікаційний код юридичної особи 03327115, на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) 39 250 (тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 42 коп. основного боргу за надані послуги з водовідведення додаткових обсягів стічних вод за період квітень 2023 року червень 2024 року, 871 (вісімсот сімдесят одну) грн. 38 коп. 3 % річних, 263 (двісті шістдесят три) грн. 28 коп. пені, 1 838 (одну тисячу вісімсот тридцять вісім) грн. 83 коп. інфляційних втрат і 3 025 (три тисячі двадцять п`ять) грн. 79 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 13» березня 2025 р.

СуддяН. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.