Рішення від 14.03.2025 по справі 909/32/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/32/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І. Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/32/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича Група Український папір" до Державного професійно-технічного навчального закладу "Івано-Франківське вище професійне училище сервісного обслуговування техніки" про стягнення 3558,72 грн.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича Група Український папір" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу "Івано-Франківське вище професійне училище сервісного обслуговування техніки" про стягнення 31 183,12 грн, з яких: 28 089,60 грн - основний борг, 600,35 грн - три проценти річних, 2493,17 грн - інфляційні втрати.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (№ 38/юр/25 від 04.02.2025; вх. № 1005/25 від 06.02.2025) в якій виключає з позовних вимог стягнення основного боргу в сумі 28 089,60 грн, та одночасно, збільшує період нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат по дату оплати основного боргу (були нараховані станом на дату подання позовної заяви - до 10.01.2025; період збільшено по дату сплати боргу відповідачем); позивач просить суд стягнути з відповідача 3558,72 грн, з яких: 644,21 грн - три проценти річних, 2914,51 грн - інфляційні втрати.

Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної заяви.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 25/24 від 14 березня 2024 року в частині оплати товару (п. 4.2 договору).

За порушення строків виконання грошового зобов`язання, позивач нарахував три проценти річних та інфляційні втрати.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 13.01.2025 для розгляду справи № 909/32/25 визначено суддю Горпинюка І. Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/32/25; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали від 15.01.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам відповідно до вимог ст. 120 ГПК України.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронного кабінету позивача - 15.01.2025 19:06; вручена відповідачу - 24.01.2025 (трекінг відправлення 06 011 025 970 13).

06.02.2024 до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (№ 38/юр/25 від 04.02.2025; вх. № 1005/25 від 06.02.2025) в якій позивач виключає з позовних вимог стягнення основного боргу в сумі 28 089,60 грн, та одночасно, збільшує період нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат (були нараховані станом на дату подання позовної заяви - до 10.01.2025; період збільшено по дату сплати боргу відповідачем); позивач просить суд стягнути з відповідача 3558,72 грн, з яких: 644,21 грн - три проценти річних, 2914,51 грн - інфляційні втрати.

Заява про зменшення позовних вимог мотивована тим, що відповідач сплатив основний борг у повному обсязі. На доказ погашення відповідачем основного боргу в сумі 28 089,60 грн до заяви додано платіжні інструкції від 28 січня 2025 р.: № 13 на суму 26 955,60 грн, № 19 на суму 1134,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, заява про зменшення позовних вимог подана позивачем в межах строків визначених процесуальним законодавством та підлягає прийняттю до розгляду, оскільки подання заяви про зменшення позовних вимог є правом позивача.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної заяви.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

14 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича Група Український папір" (далі також - ТОВ "ТВГ Український папір"/ постачальник/позивач) та Державним професійно-технічним навчальним закладом "Івано-Франківське вище професійне училище сервісного обслуговування техніки" (далі також -покупець/відповідач) укладено договір поставки № 25/24 (а.с. 14-16).

Зазначений вище договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, згідно специфікації товар (надалі - Товар) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунках-фактурах та накладних, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним Договором.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що загальна сума даного Договору становить 28 089,60 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 3.1. Договору Постачальник здійснює поставку Товару покупцю згідно письмових замовлень Покупця (у вигляді листів, факсимільних повідомлень тощо), складених на підставі прайс-листів Постачальника, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання замовлення від Покупця.

Порядок розрахунків визначено у розділі 4 Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за Товар, поставка якого передбачена даним Договором, проводяться у вигляді безготівкових платежів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що Покупець, на підставі рахунка-фактури, складеного Постачальником, проводить оплату поставленого Товару у розмірі 100% протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки.

Згідно з п. 5.1. Договору Товар вважається прийнятим Покупцем від Постачальника за кількістю і якістю після підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної накладної.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

На виконання умов договору постачальник (позивач) поставив, а покупець (відповідач) прийняв товар на загальну суму 28 089,60 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними і скріпленими печатками сторін копіями видаткових накладних (а.с. 21, 24), а саме:

- видатковою накладною № ФІ-02400240 від 10 квітня 2024 р. на суму 26955,60 грн;

- видатковою накладною № ФІ-02400258 від 17.04.2024 р. на суму 1134,00 грн.

В матеріалах справи наявні також підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками сторін: рахунок-фактура №ФІ-00000183 від 15.03.2024, товарно-транспортна накладна №ФІ-02400240 від 10.04.2024, товарно-транспортна накладна №ФІ-02400258 від 17.04.2024.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов`язання щодо здійснення оплати за отриманий товар не виконав.

З метою досудового врегулювання спору, 05.12.2024, позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 04.12.2024 № 251/юр/24 щодо погашення заборгованості за договором, в якій ТОВ "ТВГ Український папір" просить Державний професійно-технічний навчальний заклад "Івано-Франківське вище професійне училище сервісного обслуговування техніки" протягом семи днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість у розмірі 28 089,60 грн (а.с. 27-29); докази направлення претензії наявні в матеріалах справи (а.с. 30-32).

На зазначену вище претензію відповідачем надана відповідь від 27.12.2024 № 255/01-04/06, в якій відповідач повідомляє позивача про скрутне фінансове становище навчального закладу, а також, на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором, надає гарантійний лист від 27.12.2024 № 253/01-04/02 (а.с. 33-35).

Також факт визнання відповідачем заборгованості по договору підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами звірок взаємних розрахунків за період: 2 квартал 2024 р. та за період квітень 2024 р. - серпень 2024 р. (а.с. 36, 37).

Станом на 10.01.2025 заборгованість в сумі 28 089,60 грн відповідач не погасив, що стало підставою для нарахування відповідачу трьох процентів річних, інфляційних втрат та звернення до суду з даним позовом.

Відтак, 28 січня 2025 р. відповідач сплатив основний борг у повному обсязі, в зв`язку з чим позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в якій виключає з позовних вимог стягнення основного боргу в сумі 28 089,60 грн, та одночасно, збільшує період нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат; просить суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 644,21 грн та 2914,51 грн інфляційних втрат (були нараховані станом на дату подання позовної заяви - до 10.01.2025; період збільшено по дату сплати боргу відповідачем).

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Внаслідок укладення договору поставки № 25/24 від 14 березня 2024 року між сторонами відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), виникли цивільні права та обов`язки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Як передбачено ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні приписи містяться у статті 265 Господарського кодексу України (далі також - ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що Покупець, на підставі рахунка-фактури, складеного Постачальником, проводить оплату поставленого Товару у розмірі 100% протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки.

Згідно з п. 5.1. Договору Товар вважається прийнятим Покупцем від Постачальника за кількістю і якістю після підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної накладної.

За встановлених судом обставин, позивач виконав свої зобов`язання за укладеним договором у повному обсязі.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що 10.04.2024 постачальник поставив, а покупець отримав товар на суму 26 955,60 грн, а 17.04.2024 - на суму 1134,00 грн.

Відповідно до умов договору, останній день оплати товару згідно видаткової накладної № ФІ-02400240 від 10.04.2024 на суму 26955,60 грн - 24.04.2024, а згідно видаткової накладної № ФІ-02400258 від 17.04.2024 на суму 1134,00 грн - 01.05.2024.

Натомість відповідач оплатив поставлений позивачем товар лише 28.01.2025, що підтверджується платіжними інструкціями від 28 січня 2025 р.: № 13 на суму 26 955,60 грн, № 19 на суму 1134,00 грн.

В контексті викладеного, відповідач не оплатив поставлений товар у передбачений договором строк, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з огляду на те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання, нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат є обгрунтованим та правомірним.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.

Суд перевірив розрахунок та зазначає таке.

Позивач правильно визначив дату виникнення боргу - 25.04.2024 згідно видаткової накладної № ФІ-02400240 від 10.04.2024 на суму 26955,60 грн; 02.05.2024 згідно видаткової накладної № ФІ-02400258 від 17.04.2024 на суму 1134,00 грн, однак безпідставно нараховує три відсотки річних та інфляційні втрати до 29.01.2025 (включно).

Як встановлено судом, зазначені нарахування слід здійснювати до 27.01.2025 (включно), оскільки 28.01.2025 відповідач погасив всю заборгованість перед позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями від 28 січня 2025 року: № 13 на суму 26 955,60 грн, № 19 на суму 1134,00 грн, доданими позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог.

За наведеного, суд самостійно здійснив розрахунок трьох процентів річних за видатковою накладною № ФІ-02400240 від 10.04.2024, за період з 25.04.2024 до 27.01.2025 (розрахунок здійснено за формулою: С x 3 x Д : 365 :100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення), виходячи з таких даних: з 25.04.2024 до 31.12.2024 (26955,60 х 3% х 251 : 366 : 100) - 554,58 грн; з 01.01.2025 до 27.01.2025 (26955,60 х 3% х 27 : 365 : 100) - 59,82 грн.

Відтак, за розрахунком суду, належна до стягнення сума трьох процентів річних за видатковою накладною № ФІ-02400240 від 10.04.2024, за період з 25.04.2024 до 27.01.2025, становить - 614,40 грн, отже в частині позову про стягнення трьох процентів річних в сумі 4,43 грн (період з 28.01.2025 до 29.01.2025) слід відмовити.

Також суд самостійно здійснив розрахунок трьох процентів річних за видатковою накладною № ФІ-02400258 від 17.04.2024, за період з 02.05.2024 до 27.01.2025 (розрахунок здійснено за формулою: С x 3 x Д : 365 :100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення), виходячи з таких даних: з 02.05.2024 до 31.12.2024 (1134,00 х 3% х 244 : 366 : 100) - 22,68 грн; з 01.01.2025 до 27.01.2025 (1134,00 х 3% х 27 : 365 : 100) - 2,52 грн.

Відтак, за розрахунком суду, належна до стягнення сума трьох процентів річних за видатковою накладною № ФІ-02400258 від 17.04.2024, за період з 02.05.2024 до 27.01.2025, становить - 25,20 грн, отже в частині позову про стягнення трьох процентів річних в сумі 0,18 грн (період з 28.01.2025 до 29.01.2025) слід відмовити.

Згідно з розрахунком суду загальний розмір інфляційних втрат - 3 300,95 грн, а саме:

- згідно видаткової № ФІ-02400240 від 10.04.2024 на суму 26955,60 грн - 3167,69 грн (період з травня 2024 року по січень 2025 року); розрахунок інфляційних втрат здійснено , за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення; інфляційне збільшення: 26 955,60 x 1.11751492 - 26 955,60 = 3167,69 грн;

- згідно видаткової № ФІ-02400258 від 17.04.2024 на суму 1134,00 грн - 133,26 грн (період з травня 2024 року по січень 2025 року); розрахунок інфляційних втрат здійснено , за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення; інфляційне збільшення: 1134,00 x 1.11751492 - 1134,00 = 133,26 грн.

Отже, розмір інфляційних втрат є більшим ніж визначив позивач. Разом з тим, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат - 2914,51 грн.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича Група Український папір" до Державного професійно-технічного навчального закладу "Івано-Франківське вище професійне училище сервісного обслуговування техніки".

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 35422 від 08 січня 2025 р. (а.с. 8).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в сумі 3554,11 грн (3554,11/ 3558,72 = 0,9987, або 99,87%), то на відповідача покладається судовий збір в сумі 3024,06 грн, а 3,94 грн судового збору покладається на позивача.

Керуючись ст. 13, 46, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича Група Український папір" до Державного професійно-технічного навчального закладу "Івано-Франківське вище професійне училище сервісного обслуговування техніки" про стягнення 3558,72 грн задовольнити частково.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Івано-Франківське вище професійне училище сервісного обслуговування техніки" (76026, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана П. Дорошенка, буд. 28Г, ідентифікаційний код юридичної особи: 34843958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича Група Український папір" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код юридичної особи: 43977041) три проценти річних в сумі 639 (шістсот тридцять дев`ять) грн 60 коп., інфляційні втрати в сумі 2914 (дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять) грн 51 коп. та судовий збір в сумі 3024 (три тисячі двадцять чотири) грн 06 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в частині позову про стягнення трьох процентів річних в сумі 4,61 грн.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 3,94 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І. Є. Горпинюк