Рішення

від 27.02.2025 по справі 910/14511/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2025Справа № 910/14511/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітекс Телеком"

про визнання договору недійсним у частині та стягнення 970 грн.

за участі представників:

від позивача: Коцюба К.М.

від відповідача: Дзюблюк М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітекс Телеком", в якому просило визнати недійсним пункт 3.2 розділу 3 "Ціна договору" договору про закупівлю товарів від 27.07.2022 № 105Г/07-22 у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість; стягнути сплачену за договором про закупівлю товарів від 27.07.2022 № 105Г/07-22 суму податку на додану вартість у розмірі 970 грн. Також позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2025 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 12.02.2025, що фактично є заявою про зміну предмету позову відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України. Згідно зі вказаною заявою позивач просив визнати недійсним пункт 3.1 розділу 3 "Ціна договору" договору про закупівлю товарів від 27.07.2022 № 105Г/07-22 у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість.

Також, протокольною ухвалою суду від 13.02.2025 долучено відзив на позовну заяву до матеріалів справи та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення Державної податкової служби України в якості третьої особи. Так, інститут участі третіх осіб у розгляді справі має на меті створення умов для захисту прав та інтересів осіб, які не є сторонами у справі, проте на права та обов`язки яких може вплинути прийняте у справі судове рішення. Суд зауважив, що відповідно до статті 50 ГПК України відповідачем не доведено, яким чином рішення в даній справі може вплинути на права чи обов`язки Державної податкової служби України.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що ним сплачено до бюджету частину вартості товару як податок на додану вартість. До того ж, позивачем пропущений спеціальний строк для подання заяви на повернення сплаченого ПДВ, передбачений пунктом 102.5 Податкового кодексу України, що унеможливлює задоволення позовних вимог. Також відповідач просив урахувати, що товар - антена ВРА 04.406.03 загального призначення, не підпадає під дію нормативних актів, які встановлюють застосування нульової ставки ПДВ, оскільки використовується в різних сферах, а встановлення на транспортні засоби не є основним призначенням.

У відповіді на відзив позивач указав, що закупівля товару здійснена з метою встановлення на службових аварійно-рятувальних машинах, що підпадає під дію пільг щодо оподаткування ПДВ. Крім того, позивач зауважив, що строки включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, були зупинені до 01.08.2023, у зв`язку з чим після поновлення строку останній спливає 31.07.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до доповідної записки від 14.06.2022 начальника Головного управління ДСНС України у м. Києві з метою забезпечення оперативного радіозв`язку між ОКЦ та пожежно-рятувальними підрозділами, у тому числі пожежними автомобілями Головного управління, пропонується придбати, зокрема, антени автомобільні на магнітній основі ВРА 04.136.03 з роз`ємом UНF, у кількості 10 одиниць, вартістю 5820 грн.

27.07.2022 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як постачальником, укладено договір про закупівлю товарів № 105Г/07-22, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити у власність Замовника товар, що зазначений у специфікації, що є невід`ємною частиною договору, а також документи, що стосуються цього товару.

Ціна цього договору становить 5820 грн., у тому числі ПДВ: 970 грн (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.2. договору визначено, що ціна на Товар, який пропонує поставити Постачальник за Договором, включає податки і борги, що сплачуються або мають бути сплачені, витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів, усіх інших витрат.

У пункті 4.1 договору передбачено, що Замовник проводить оплату товару за фактом його постачання на підставі рахунку та підписаних постачальником і замовником видаткових накладних (актів прийому-передачі), шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в 15-денний банківський термін з дати отримання товару.

До вказаного договору сторонами підписано специфікацію, в якій визначено назву товару - антена автомобільна на магнітній основі ВРА 04.136.03 з роз`ємом UНF, у кількості 10 одиниць, вартістю 5820 грн. із ПДВ.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар, що підтверджується видатковою накладною від 01.08.2022 № РН-0000162 на суму 5820 грн. із ПДВ.

У свою чергу, позивач здійснив оплату товару на суму 5 820 грн. із ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 01.08.2022 № 689.

Надалі, унаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 позивач звертався до відповідача з претензіями від 14.12.2022 № 7105-5870/71 04, від 13.04.2023 № 7105-2136/71 18 04.4, від 23.01.2024 № 7102-511/71 04 про повернення безпідставно сплачених коштів ПДВ у сумі 970,00 грн.

Однак, відповіді на зазначені претензії відповідач не надав, грошові кошти не повернув.

При цьому, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено копію податкової накладної від 03.08.2022 № 3 на суму 970 грн. за фактом поставки товару (антени ВРА 04 136.03) на суму 4850 грн.

20.09.2022 позивачем складено акт установки матеріальних цінностей, а саме: антени ВРА 04.136.03 з роз`ємом UНF, на автомобілі Mersedes Benz, д.н. НОМЕР_1 1-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві, із метою забезпечення функціонування засобів радіозв`язку, які встановлені на пожежно-рятувальній техніці 1-ДПРЧ Головного управління ДСНС України у м. Києві.

Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписи частини 1 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

02.03.2022 прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану».

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів а), б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом г) підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення про ДСНС) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (код ЄДРПОУ 38620155), затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС від 21.02.2022 № 132), Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (скорочена назва - ГУ ДСНС України у м. Києві) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Головне управління підпорядковується ДСНС (далі - Положення).

Судом прийняті до уваги доводи відповідача про те, що спірний товар - антена ВРА 04.406.03, має загальне призначення та не підпадає під дію нормативних актів, які встановлюють застосування нульової ставки ПДВ, оскільки використовується в різних сферах, а встановлення на транспортні засоби не є його основним призначенням.

Разом із цим, позивачем на підтвердження використання антен для забезпечення функціонування засобів радіозв`язку, які встановлені на пожежно-рятувальній техніці 1-ДПРЧ Головного управління ДСНС України у м. Києві надано до матеріалів справи акт від 20.09.2022 установки матеріальних цінностей.

Щодо заперечень відповідача з приводу пропуску позивачем спеціального строку для подання заяви на повернення сплаченого ПДВ, передбаченого пунктом 102.5 Податкового кодексу України, суд зауважує наступне.

01.01.2022 набрав чинності Закон України від 30.11.2021 № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914), відповідно до якого в пункті 198.6 статті 198 абзаци 4-6 викладено в іншій редакції та доповнено пункт новим абзацом: «У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зазначених в абзаці першому цього пункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 102.9. ПК України (що діяв у період з 17.03.2022 до 31.07.2023) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. 39 та ст. 39-2, п. 46.2 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки; строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені ст. 59 - 60, 87 - 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із ст. 116 ПКУ.

01.08.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким пункт 102.9 статті 102 виключено.

Отже, на період до 01.08.2023 перебіг строку на включення ПДВ до податкового кредиту був зупинений.

У той же час, наведені обставини не унеможливлюють звернення позивача до суду з відповідним позовом щодо визнання недійсним пункту договору у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість та стягнення безпідставно набутих коштів у вигляді суми ПДВ.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 911/1870/23 незалежно від того, чи був сформований постачальником чи ні податковий кредит за операціями з придбання пального (товар для заправки), так і за операціями з придбання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (інші паливно-мастильні матеріали, запасні частини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами), операції з подальшого постачання таких товарів для визначених постановою КМУ № 178 категорій суб`єктів оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. При цьому, оскільки режим застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, постачальником при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість, не здійснюється.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку визнати недійсним пункт 3.1 договору в частині включення до ціни договору ПДВ у розмірі 20 %.

За положеннями статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З огляду на те, що відповідачем сума податку на додану вартість у розмірі 970 грн. отримана за товар, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою, дана сума коштів є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.

За наведених обставин, суд дійшов висновку стягнути з відповідача отриману від позивача суму податку на додану вартість у розмірі 970 грн. за договором від 27.07.2022 № 105Г/07-22, як безпідставно набуті грошові кошти.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.

Визнати недійсним пункт 3.1 розділу 3 "Ціна договору" договору про закупівлю товарів від 27.07.2022 № 105Г/07-22 у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітекс Телеком" (04108, м. Київ, пр-т Правди, 6, кв. 63; ідентифікаційний код 38915567) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код 38620155) 970 (дев`ятсот сімдесят) грн. безпідставно набутих коштів, а також 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 13.03.2025 року.

Суддя К.В. Полякова