Рішення

від 13.03.2025 по справі 910/16048/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2025Справа № 910/16048/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К.,розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок № 5) в особі філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (01032, місто Київ, Вокзальна площа, буд. № 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ПІВДЕНЬ ЛІФТ» (04073, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 160, корпус Б, офіс 309) про стягнення 8 707 789,04 грн,

За участю представника позивача - Коваль В.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.12.2024 до Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ПІВДЕНЬ ЛІФТ» про стягнення заборгованості в розмірі 8 707 789,04 грн, яка складається із суми попередньої оплати - 4 886 000,00 грн, 20% від ціни договору - 1 954 400,00 грн., 45% річних за користування коштами у розмірі 1 867 389,04 грн. та була передана 27.12.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 31.12.2024 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» про відстрочення сплати судового збору відмовлено та позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 31.12.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.02.2025.

24.01.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, яку передано 27.01.2025 судді Демидову В.О. відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.25 о 11:30 год.

У судове засідання 13.03.2025 представник позивача прибув, надав пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні 13.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

22.01.2024 між Акціонерним товариством «Українська залізниця», філія «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Південь Ліфт» (відповідач, постачальник0 укладено договір поставки (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації (додаток №1) та Характеристик товару (додаток №2 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

Найменування товару: код ДК 021:2015:42410000-3 Піднімально-транспортувальне обладнання (Піднімальні платформи). Реєстраційний № закупівлі ВК-23Т_99_ВО (п. 1.2 договору).

Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації (додаток №1 до договору) (п. 1.3 договору).

За умовами п. 4.2 договору поставка товару здійснюється партіями згідно з Графіком поставки (додаток №3 до договору) тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.

Строк поставки товару протягом 180 календарних днів відповідно до Графіку поставки (додаток №3 до договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару, складеного за формою згідно з додатком №4 до цього договору (п. 4.6 договору).

За умовами п. 6.1 договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації до цього договору (додаток №1).

Відповідно до п. 6.3 договору загальна ціна договору становить 8 143 333,33 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 1 628 666,67 грн, усього з ПДВ 9 772 000,00 грн. Ціна договору включає в себе витрати на монтаж товару (з усіма кріпленнями, матеріалами та іншими супутніми предметами, витратними матеріалами, необхідними для збирання та монтажу) в місці вказаному представником покупця, пусконалагоджувальні роботи, введення товару в експлуатацію, навчання персоналу покупця щодо роботи з товаром, обов`язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов`язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов`язаних з виконанням цього договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціні цього договору.

Оплата за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 7.1 договору).

Згідно з п. 7.1 договору розрахунки за товар здійснюються у наступному порядку: покупець здійснює попередню оплату (авансування) в розмірі 50% від ціни договору, що становить 4 886 000,00 грн, на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, після підписання сторонами цього договору та отримання рознарядки від покупця, за умови надання постачальником забезпечення повернення авансового платежу у формі банківської гарантії, при цьому сума банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу повинна дорівнювати 10% суми попередньої оплати (авансування).

Покупець здійснює попередню оплату на 7 робочий день з дати отримання від постачальника оригіналів належним чином оформленого рахунку-фактури та безумовної і безвідкличної банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу на паперовому носії та за формою згідно з додатком №5 до договору.

Відповідно до п. 7.2.3 договору у разі невиконання п. 7.2.2 договору або невикористання всієї суми авансу, зазначеної в п. 7.2.1 договору, постачальник зобов`язаний протягом 5 робочих днів після спливу терміну, зазначеного в п. 7.2.2 договору, повернути на розрахунковий рахунок покупця невикористану суму авансу, що не підтверджена відповідними документами.

Розрахунок за кожну поставлену в повному обсязі партію товару, згідно Графіку поставки (додаток №3), проводиться покупцем на 45 робочий день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та на підставі рахунку-0фактури на поставлений товар, при наявності документів, зазначених в п. 5.4 цього договору. Сума попередньої оплати (авансування) враховується при здійсненні покупцем кінцевого розрахунку (п. 7.2.4 договору).

Пунктом 9.5 договору сторони погодили, що у разі непоставки постачальником товару або постачання товару не в повному обсязі, або не здійснення заміни дефектного та/або неякісного, некомплектного товару та/ або товару неналежного асортименту, постачальник повертає попередню оплату (авансування) протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги замовника. Направленої в один із способів, передбачених п. 4.5 договору. При цьому постачальник сплачує замовнику 20% від ціни договору.

За умовами п. 9.6 договору у разі неповернення та/або несвоєчасного повернення постачальником суми попередньої оплати (авансу) у строк, визначений п. 7.2.3 договору, на суму попередньої оплати (авансу) нараховується 45% річних від дня одержання попередньої оплати (авансу) від покупця до дня повернення йому суми попередньої оплати (авансу).

Строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2024 (п. 15.1 договору).

На виконання умов п. 1.1 договору сторонами погоджено та підписано Специфікацію (додаток №1) та Характеристику товару (додаток №2 до договору).

З матеріалів справи вбачається, що філією видана рознарядка від 01.02.2024 №ВК-07/172 на поставку товару, яка отримана постачальником у той же день нарочно.

З урахуванням дати отриманої рознарядки та умов п. 4.2 договору, граничний строк поставки товару - до 30.07.2024 включно.

Матеріали справи також містять рахунки-фактури від 08.02.2024 №УЛ-0000026, №УЛ-0000027, №УЛ-0000028, №УЛ-0000029.

19.02.2024 позивачем було здійснено попередню оплату (авансування) в розмірі 4 886 000,00 грн на рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 104303 (на суму 1 776 499,99 грн), 104304 (на суму 1 237 000,02 грн), 104305 (на суму 1 512 499,99 грн), 104306 (на суму 360 000,00 грн).

Листом від 18.09.2024 №ВК-07/1250 позивач звертався до відповідача з вимогою виконати своє зобов`язання щодо поставки та передачі товару у власність філії.

11.10.2024 позивач звертався до відповідача з вимогою №ВК-07/1373 про повернення авансу та сплату штрафної санкції у розмірі 20% від ціни договору відповідно до п. 9.5 договору, яка 29.10.2024 була повернута на адресу позивача за закінченням терміну зберігання.

21.11.2024 позивач направив на адресу відповідача лист повідомлення щодо розірвання договору №ВК-07/1637, який також не був отриманий відповідачем.

Також матеріали справи містять вимогу позивача №ВК-07/1730 від 11.12.2024 щодо повернення авансового платежу та сплату штрафних санкцій за неповернення авансового платежу.

Доказів здійснення відповідачем поставки за вказаним договором або повернення авансового платежу матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 8 707 789,04 грн, яка складається із суми попередньої оплати - 4 886 000,00 грн, 20% від ціни договору - 1 954 400,00 грн., 45% річних за користування коштами у розмірі 1 867 389,04 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст договору поставки №УЗ/ВК-07/2024-Ю від 22.01.2024, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 7.1 договору розрахунки за товар здійснюються у наступному порядку: покупець здійснює попередню оплату (авансування) в розмірі 50% від ціни договору, що становить 4 886 000,00 грн, на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, після підписання сторонами цього договору та отримання рознарядки від покупця, за умови надання постачальником забезпечення повернення авансового платежу у формі банківської гарантії, при цьому сума банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу повинна дорівнювати 10% суми попередньої оплати (авансування).

Покупець здійснює попередню оплату на 7 робочий день з дати отримання від постачальника оригіналів належним чином оформленого рахунку-фактури та безумовної і безвідкличної банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу на паперовому носії та за формою згідно з додатком №5 до договору.

З матеріалів справи вбачається, що філією видана рознарядка від 01.02.2024 №ВК-07/172 на поставку товару, яка отримана постачальником у той же день нарочно.

Матеріали справи містять виставлені відповідачем рахунки-фактури від 08.02.2024 №УЛ-0000026, №УЛ-0000027, №УЛ-0000028, №УЛ-0000029.

19.02.2024 позивачем було здійснено попередню оплату (авансування) в розмірі 4 886 000,00 грн на рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 104303 (на суму 1 776 499,99 грн), 104304 (на суму 1 237 000,02 грн), 104305 (на суму 1 512 499,99 грн), 104306 (на суму 360 000,00 грн).

З урахуванням дати отриманої рознарядки та умов п. 4.2 договору, граничний строк поставки товару - до 30.07.2024 включно.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до п. 4.5 договору сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один із таких способів: - на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення), - вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис; - шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документа. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.

Листом від 18.09.2024 №ВК-07/1250 позивач звертався до відповідача з вимогою виконати своє зобов`язання щодо поставки та передачі товару у власність філії.

11.10.2024 позивач звертався до відповідача з вимогою №ВК-07/1373 про повернення авансу та сплату штрафної санкції у розмірі 20% від ціни договору відповідно до п. 9.5 договору, яка 29.10.2024 була повернута на адресу позивача за закінченням терміну зберігання.

21.11.2024 позивач направив на адресу відповідача лист повідомлення щодо розірвання договору №ВК-07/1637, який також не був отриманий відповідачем.

Також матеріали справи містять вимогу позивача №ВК-07/1730 від 11.12.2024 щодо повернення авансового платежу та сплату штрафних санкцій за неповернення авансового платежу.

Доказів здійснення відповідачем поставки за вказаним договором або повернення авансового платежу матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов`язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар (в межах зобов`язання, яке виникло з конкретної погодженої поставки).

Таким чином, оскільки відповідачем не надано суду доказів виконання обов`язку з поставки товару за договором поставки №УЗ/ВК-07/2024-Ю від 22.01.2024 на суму 4 886 000,00 грн, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги про стягнення попередньої оплати у розмірі 4 886 000,00 грн.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції у розмірі 20% від ціни договору за непоставку товару у розмірі 1 954 400,00 грн та 45 % річних за користування коштами (неповернення попередньої оплати) у розмірі 1 867 389,04 грн відповідно до п. п. 9.5, 9.6 договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.5 договору сторони погодили, що у разі непоставки постачальником товару або постачання товару не в повному обсязі, або не здійснення заміни дефектного та/або неякісного, некомплектного товару та/ або товару неналежного асортименту, постачальник повертає попередню оплату (авансування) протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги замовника, направленої в один із способів, передбачених п. 4.5 договору. При цьому постачальник сплачує замовнику 20% від ціни договору.

За умовами п. 9.6 договору у разі неповернення та/або несвоєчасного повернення постачальником суми попередньої оплати (авансу) у строк, визначений п. 7.2.3 договору, на суму попередньої оплати (авансу) нараховується 45% річних від дня одержання попередньої оплати (авансу) від покупця до дня повернення йому суми попередньої оплати (авансу).

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для нарахування відповідачу штрафних санкцій, передбачених п. п. 9.5 та 9.6 договору поставки.

Перевіривши розрахунок штрафу, нарахований на підставі п. 9.5 договору поставки (20% від ціни договору), викладений у позовній заяві, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу за непоставку постачальником товару у розмірі 1 954 400,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування відповідачу 45% річних у зв`язку із неповерненням постачальником суми попередньої оплати (авансу), суд зазначає, що останнім не враховано, що 2024 рік налічує 366 днів, а тому сума, яка підлягає стягненню з відповідача за розрахунком суду становить 1 862 286,89 грн (4886000,00 х 45 х 310/ 366/100), у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав належних доказів на спростування позовних вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ПІВДЕНЬ ЛІФТ» (04073, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 160, корпус Б, офіс 309, код ЄДРПОУ 41344736) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок № 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (01032, місто Київ, Вокзальна площа, буд. № 1, код ЄДРПОУ 43665271) попередню оплату у розмірі 4 886 000 (чотири мільйона вісімсот вісімдесят шість тисяч) грн 00 коп., штрафні санкції у розмірі 20% від ціни договору у сумі 1 954 400 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі чотириста) грн 00 коп. та 45 % річних за користування коштами у розмірі 1 862 286 (один мільйон вісімсот шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн 89 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 130 540 (сто тридцять тисяч п`ятсот сорок) грн 30 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2025

Суддя Владислав ДЕМИДОВ