Рішення

від 14.03.2025 по справі 910/16114/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.03.2025Справа № 910/16114/24

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ІНТЕР-ПЛЮС" (04116, місто Київ, вулиця Кирило-Мефодіївська, будинок 14/2) до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АЛЬФА- ГАРАНТ» (01133 м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26) про стягнення 118119,50 грн

Без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Приватного акціонерного товариства "ІНТЕР-ПЛЮС" сформовано позовну заяву до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АЛЬФА- ГАРАНТ» про стягнення 118119,50 грн та 28.12.2024 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Крім того, примірник даної ухвали надіслано на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України, витребувано інформацію щодо полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АР7576521.

09.01.2025 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2025 відповідача було попереджено, що у разі ненадання ними відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, ухвала суду від 01.01.2025 була доставлена до електронного кабінету Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" - 01.01.2025 о 19:00 год., що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

15 лютого 2021 року між ОСОБА_1 (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНТЕР-ПЛЮС» (після зміни назви - Приватне акціонерне товариство «ІНТЕР-ПЛЮС», надалі - ПрАТ «ІНТЕР-ПЛЮС», страховик) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 0360.06.03-21 (надалі - Договір добровільного страхування № 0360.06.03-21), предметом якого є страхування транспортного засобу MERCEDES BENZ V200, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2019 року випуску.

11.02.2022 року о 17 год. 40 хв. водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «SSANG YONG» державний номерний знак НОМЕР_2 по Столичному шосе не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Mercedes V200» державний номерний знак НОМЕР_1 , який зупинився попереду, який в свою чергу внаслідок удару зіткнувся з автомобілем «Bentley» державний номерний знак НОМЕР_3 , який зупинився попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/4263/22 від 02.05.2022, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до страхового акту №171-22 від 12.05.2022 розмір страхового відшкодування становить 163 332,00 грн, рахунку-фактури ФОП Чумак Т.П. № СФ-000007 від 28.04.2022 на суму 163 332,00 грн без ПДВ, Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.05.2022 та заяви Страхувальниці ОСОБА_1 на виплату страхового відшкодування ПрАТ «ІНТЕР-ПЛЮС» здійснило виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 119 119,50 грн на рахунок Вигодонабувача.

У відповідності до акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.05.2022 укладеного між Страховиком та Страхувальниками сторони вирішили провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 44 212,50 грн.

07.02.2023 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію за вих. №19 у підтвердження чого надано копію фіскального чеку.

01.03.2023 за вих. №26 позивачем було надіслано на адресу відповідача лист до претензію від 07.02.2023 за вих. №19, а також 26.11.2024 за вих. № 122 було повторно надіслано вимогу про відшкодування 118 119,50 грн.

Однак відповідачем вищевказану заяву залишено без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «SSANG YONG» державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована у відповдіача за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР7576521, відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу «SSANG YONG» державний номерний знак НОМЕР_2 , покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АР7576521).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту автомобіля визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення транспортного засобу, що вказується, зокрема, в рахунку на виконані роботи.

Таким чином, належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes V200» державний номерний знак НОМЕР_1 , є рахунок-фактури ФОП Чумак Т.П. № СФ-000007 від 28.04.2022 на суму 163 332,00 грн.

Відповідно до пункту 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, вказано, що значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.

Таким чином, оскільки відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes V200» державний номерний знак НОМЕР_1 , роком його випуску є 2019 рік, підстав для застосування значення коефіцієнта фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту вказаного ТЗ відсутні.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР7576521 становить 1000,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 130000,00 грн.

При цьому, у ч. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що …якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Як вбачається з долучених позивачем копій платіжних інструкції, виплата страхового відшкодування була здійснена на користь Вигодонабувача - ОСОБА_1 без ПДВ на загальну суму 119 119,50 грн.

Окрім того в матеріалах справи наявна квитанція 0.0.2530101733.1 за якою ОСОБА_1 , перерахувала на рахунок СТО, яке виконувало відновлювальні роботи автомобіля «Mercedes V200» державний номерний знак НОМЕР_1 на підставі рахунку-фактури ФОП Чумак Т.П. № СФ-000007 від 28.04.2022 суму у розмірі 163 332,00 грн.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР7576521 у межах фактично здійснених ним витрат (119 119,50 грн.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Mercedes V200» державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0 грн.), беручи до уваги розмір франшизи за Полісом АР7576521 (1000,00 грн) та ліміт відповідальності (130000,00 грн), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ІНТЕР-ПЛЮС" до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АЛЬФА- ГАРАНТ» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 118119,50 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

28.12.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 1 168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) гривень 95 копійок.

Останнє обґрунтоване тим, що позивачем помилково була сплачена сума судового збору у розмірі 3 591 (три тисячі п`ятсот дев`яносто одна) гривня 35 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.12.2024 № 602. Отже, переплата судового збору з урахуванням коефіцієнта 0,8 складає 1 168 гривень 95 копійок.

Так як позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з платіжної інструкції від 27.12.2024 № 602 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3591,35 грн, тобто внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом (2422,40 грн), у зв`язку з чим на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 1168,95 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АЛЬФА- ГАРАНТ» (01133 м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код: 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "ІНТЕР-ПЛЮС" (04116, місто Київ, вулиця Кирило-Мефодіївська, будинок 14/2; ідентифікаційний код: 32586973) страхове відшкодування у розмірі 118 119 (сто вісімнадцять тисяч сто дев`ятнадцять) грн 50 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "ІНТЕР-ПЛЮС" (04116, місто Київ, вулиця Кирило-Мефодіївська, будинок 14/2; ідентифікаційний код: 32586973) судовий збір у розмірі 1168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) грн 95 коп., сплачений за платіжною інструкцією №602 від 27.12.2024.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 14.03.2025.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ