ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5330/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/5330/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОСЛУГА» (65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, офіс 507, код ЄДРПОУ 43549499)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОС» (68831, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Орлівка, вул. Кам`яна, буд. 28, код ЄДРПОУ 36881450)
про стягнення 312224,49 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПОСЛУГА» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОС» про стягнення 312224,49 грн., з яких: 202600 грн. основного боргу, 82175,23 грн. пені, 8092,90 грн. 3% річних та 19356,36 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОСЛУГА» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №23062301 від 23.06.2023.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5330/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.12.2024 було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 07.12.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного документу. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом. За таких обставин судом забезпечено відповідачу можливість вчинення дій, подання позицій по суті справи під час розгляду справи судом, оскільки судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи і в такий спосіб забезпечено відповідачу належні процесуальні гарантії для можливості вчинення відповідачем процесуальних дій. Натомість відповідач такою можливістю не скористався.
Відтак у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Справа №916/5330/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
23.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОПОСЛУГА» (далі - орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОС» (далі - суборендар, відповідач) укладений Договір суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №23062301.
Відповідно до п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов`язується передати суборендарю в тимчасове платне володіння та користування самохідний транспортний засіб (шасі) (1 (одна) одиниця), визначений у цьому договорі (далі об`єкт оренди) з екіпажем, який обслуговує такий транспортний засіб, а також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а суборендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування комбайн під керуванням екіпажу (водія) орендаря і зобов`язується сплачувати орендарю орендну плату.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що під транспортними засобами розуміється: зернозбиральний комбайн марки: CLAAS LEXION 480, державний номер: НОМЕР_1 , дата випуску: 2000 р., об`єм двигуна: 8000 см. куб.
Відповідно до розділу 3 договору об`єкт оренди передається в оренду з екіпажем (водієм, призначеним орендарем), який його обслуговує; дані щодо екіпажу визначаються в порядку, визначеному сторонами; надання об`єкта оренди суборендареві та його повернення орендарю оформлюється актом прийому-передачі транспортного засобу; орендар бере на себе витрати пов`язані з транспортуванням об`єкта оренди
Пунктом 6.1 договору передбачено, що розмір орендної плати за орендне користування об`єктом оренди визначається згідно рахунків та актів приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та орієнтовно складає 310000 грн. в т.ч. ПДВ, з розрахунку за 1 га обмолочених сільськогосподарських культур, зазначених в п.2.2 даного договору - 1600 грн., в т.ч. ПДВ - горох та 1500 грн., в т.ч. ПДВ - пшениця та ячмінь.
Відповідно до п.6.2 орендар сплачує орендодавцеві орендну плату в розмірі, визначеному в п.6.1 протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку від орендодавця та підписання акту приймання наданих послуг (виконаних робіт).
Пунктом 6.3 договору передбачено, що орендна плата за цим договором перераховується на банківський рахунок орендаря, який визначений в цьому договорі або вноситься іншим чином погодженим між сторонами.
Відповідно до п.7.1.4 договору орендар має право у випадку несвоєчасної сплати суборендарем орендної плати в строк, визначений в п.6.2 цього договору, орендар має право здійснити в односторонньому порядку заходи по припиненню користування об`єктом оренди, вилучити його та розірвати договір та вимагати стягнення штрафних санкцій за прострочку сплати відповідно до п.10.3 даного договору.
За пунктом 8.2.1 суборендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та без затримок підписувати необхідну документацію (акти прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та ін.) щодо виконання цього договору.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України; порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до п.10.3 договору у разі прострочення сплати орендних платежів суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
23.06.2023 ТОВ «АГРОПОСЛУГА» та ТОВ «ДУНАЙ АГРОС» було складено та підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди до договору суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №23062301. Відповідно до п.п. 1-2 наданого акту орендар належним чином передав, а суборендар прийняв транспортний засіб зернозбиральний комбайн: зернозбиральний комбайн марки: CLAAS LEXION 480, державний номер: НОМЕР_1 , дата випуску: 2000 р., об`єм двигуна: 8000 см. куб.; сторони підтверджують, що зазначені вище транспортні засоби на момент передачі знаходяться в належному стані і є придатними до експлуатації, зауважень до якості і комплектності об`єкта оренди немає.
06.07.2023 ТОВ «АГРОПОСЛУГА» та ТОВ «ДУНАЙ АГРОС» було складено та підписано акт приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди до договору суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №23062301. Відповідно до п.п. 1-2 наданого акту суборендар належним чином передав, а орендар прийняв транспортний засіб зернозбиральний комбайн: зернозбиральний комбайн марки: CLAAS LEXION 480, державний номер: НОМЕР_1 , дата випуску: 2000 р., об`єм двигуна: 8000 см. куб.; сторони підтверджують, що зазначені вище транспортні засоби на момент передачі знаходяться в належному стані і є придатними до експлуатації, зауважень до якості і комплектності об`єкта оренди немає.
06.07.2023 ТОВ «АГРОПОСЛУГА» та ТОВ «ДУНАЙ АГРОС» було складено та підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №23 щодо договору №23062301 від 23.06.2023. Відповідно до наданого акту виконавцем - ТОВ «АГРОПОСЛУГА» було надано наступні послуги: суборенда комбайна з екіпажем з 23.06.2023 по 06.07.2023, кількість одиниць - 1, на загальну суму у т.ч. з ПДВ - 212600 грн.
06.07.2023 ТОВ «АГРОПОСЛУГА» було виставлено рахунок на оплату №14 за договором №23062301 від 23.06.2023 на оплату за наступні товари (роботи, послуги): суборенда комбайна з екіпажем з 23.06.2023 по 06.07.2023, кількість одиниць - 1, на загальну суму у т.ч. з ПДВ - 212600 грн.
В матеріалах справи міститься платіжна інструкція №24 від 28.09.2023, відповідно до якої ТОВ «ДУНАЙ АГРОС» було перераховано на рахунок ТОВ «АГРОПОСЛУГА» 10000 грн., з призначенням платежу «часткова сплата за послуги з суборенди комбайна згідно Рах.№14 від 06.07.2023 по Договору №23062301 від 23.06.2023 у т.ч. ПДВ 20% 1666,67 грн.».
В матеріалах справи міститься копія претензії від 22.12.2023, в якій позивач просив відповідача у найкоротший строк до 29.12.2023 погасити перед ТОВ «АГРОПОСЛУГА» заборгованість у сумі 231770,50 грн., яка складається з основного боргу, індексу інфляції, 3% річних та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань. Вказану претензію було направлено на адресу відповідача 22.12.2023 та отримано відповідачем 29.12.2023.
В матеріалах справи міститься розрахунок штрафних санкцій згідно Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) станом на 30.11.2024. Позивачем здійснено наступний розрахунок:
-основна сума заборгованості за договором (період: 03.08.2023-30.11.2024) - 202600 грн.;
-інфляційні втрати (період: 03.08.2023-30.11.2024) - 19356,36 грн.;
-3% річних (період: 03.08.2023-30.11.2024) - 8092,90 грн.;
-пеня (період: 03.08.2023-30.11.2024) - 82175,23 грн.
Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №23062301 від 23.06.2023 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
У відповідності до ч. 1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, єдині майнові комплекси яких не можуть бути об`єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Оцінка об`єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об`єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов?язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що з матеріалів справи вбачаються наступні обставини та факти:
- 23.06.2023 між сторонами був укладений договір №23062301 суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм), за умовами якого визначено, що орендар зобов`язується передати суборендарю в тимчасове платне володіння та користування самохідний транспортний засіб з екіпажем, а суборендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування комбайн під керуванням екіпажу (водія) орендаря і зобов`язується сплачувати орендарю орендну плату. Як вбачається з п.п. 6.1 - 6.2 договору, розмір орендної плати за орендне користування об`єктом оренди визначається згідно рахунків та актів приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та орієнтовно складає 310000 грн. в т.ч. ПДВ, з розрахунку за 1 га обмолочених сільськогосподарських культур, зазначених в п.2.2 даного договору - 1600 грн., в т.ч. ПДВ - горох та 1500 грн., в т.ч. ПДВ - пшениця та ячмінь; орендар сплачує орендодавцеві орендну плату в розмірі, визначеному в п.6.1 протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку від орендодавця та підписання акту приймання наданих послуг (виконаних робіт);
- 23.06.2023 орендар передав, а суборендар прийняв транспортний засіб; 06.07.2023 суборендарем було повернуто, а орендарем прийнято транспортний засіб, що підтверджується відповідними актами від 23.06.2023 та 06.07.2023 відповідно;
- на підтвердження наданих послуг з оренди, 06.07.2023 сторонами було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №23, а 06.07.2023 позивачем було виставлено рахунок №14 на оплату за надані послуги на загальну суму 212600 грн. За наданим рахунком відповідачем було здійснено часткову оплату у розмірі 10000 грн. (платіжна інструкція №24 від 28.09.2023).
З урахуванням тих положень, які узгоджені сторонами у договорі суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №23062301 від 23.06.2023, з огляду на підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг №23 від 06.07.2023, виставлення відповідного рахунку, а також часткову сплату відповідачем наданих послуг з оренди (загальна сума - 212600 грн., сплата відповідачем 10000 грн., залишок заборгованості - 202600 грн.), з урахуванням того, що матеріали справи не містять наданих відповідачем у встановлений строк обґрунтованих заперечень/зауважень за направленим актом та рахунком, господарський суд вважає доведеними та підставними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №23062301 від 23.06.2023 на загальну суму 202600 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3 відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу інфляційних втрат, господарський суд зазначає про його обгрунтованість та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 19356,36 грн. інфляційних втрат.
Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування відповідачу 3% річних, господарський суд зазначає про неточності у наданих розрахунках, зокрема, в межах обраного позивачем періоду та зважаючи на наявні суми заборгованості, правильним є здійснення наступного розрахунку:
- за період 03.08.2023-31.12.2023 (151 день) - 2514,46 грн. (202600 x 3% x 151 : 365 : 100);
- за період 01.01.2024-30.11.2024 (335 днів) - 5563,20 грн. (202600 x 3% x 335 : 366 : 100).
Відтак, обґрунтованою та необхідною до задоволення є заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних в частині 8077,66 грн. 3% річних, в решті заявлених сум річних судом відмовляється з огляду на їх недоведеність.
Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Сплата пені передбачена п.10.3 договору суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №23062301 - у разі прострочення сплати орендних платежів суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 по справі №911/952/22 вказала, що застосування в тексті господарського договору формулювання за кожен день прострочення не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором. Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що умовами п.10.3 договору, зокрема, фразою за кожен день прострочення, сторонами не було узгоджено збільшення строку нарахування пені, а тому позивачем помилково здійснено нарахування пені з 03.08.2023 по 30.11.2024.
Відтак, з урахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України, правильним є нарахування пені з 03.08.2023 по 03.02.2024.
Окрім того, господарський суд зазначає, що умовами пункту 10.3 договору визначено нарахування пені в розмірі облікової ставки НБУ, в той час як позивачем здійснювалось нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Отже, перевіривши розрахунки позивача, господарський суд вважає обґрунтованими та необхідними до задоволення заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в частині 18503,80 грн. пені, в решті заявлених вимог в частині пені судом відмовляється з огляду на їх недоведеність.
Таким чином, враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх часткову обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, а саме 18503,80 грн. пені, 8077,66 грн. 3% річних та 19356,36 грн. інфляційних втрат.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОС» 248537,82 грн., з яких: 202600 грн. заборгованості за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №23062301 від 23.06.2023, 18503,80 грн. пені, 8077,66 грн. 3% річних та 19356,36 грн. інфляційних втрат, в решті позову судом відмовляється.
Іншого сторонами не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОСЛУГА» - задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОС» (68831, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Орлівка, вул. Кам`яна, буд. 28, код ЄДРПОУ 36881450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОСЛУГА» (65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, офіс 507, код ЄДРПОУ 43549499) 202600 /двісті дві тисячі шістсот/ грн. заборгованості за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №23062301 від 23.06.2023, 18503 /вісімнадцять тисяч п`ятсот три/ грн. 80 коп. пені, 8077 /вісім тисяч сімдесят сім/ грн. 66 коп. 3% річних, 19356 /дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят шість/ грн. 36 коп. інфляційних втрат та 2982 /дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дві/ грн. 45 коп. судового збору.
3.В решті позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 14 березня 2025 р.
Суддя Ю.С. Бездоля
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2025 |
Оприлюднено | 17.03.2025 |
Номер документу | 125837273 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі оренди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Бездоля Ю.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні