Рішення

від 05.03.2025 по справі 924/29/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2025 р. Справа № 924/29/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С., розглянувши матеріали справи

за позовом виконувача обов`язків керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:

1) Нетішинської міської ради, м. Нетішин Хмельницька область

2) Західного офісу Державної аудиторської служби України, м. Львів

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ", м. Київ

2) комунального некомерційного підприємства Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин", м. Нетішин Хмельницька область

про визнання недісними додаткових угод та стягнення коштів

представники сторін:

від прокуратури: Приступа В.І. згідно посвідчення від 01.03.23,

від позивачів: не з`явилися

від відповідачів: не з`явилися

встановив:

виконувач обов`язків керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1) Нетішинської міської ради, 2) Західного офісу Державної аудиторської служби України, звернувся до суду з позовом до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ", 2) комунального некомерційного підприємства Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" у якому просить визнати недійсними додаткову угоду №1 від 26.02.2021, додаткову угоду №2 від 17.03.2021, додаткову угоду №3 від 17.05.2021, додаткову угоду №5 від 10.08.2021, додаткову угоду №6 від 21.09.2021, додаткову угоду №7 від 15.10.2021, додаткову угоду №9 від 12.11.2021, додаткову угоду №10 від 16.11.2021 до договору № 10 від 18.01.2021, укладені між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" та комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин", а також просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" надміру сплачені грошові кошти за договором № 10 від 18.01.2021 в сумі 254040,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що за результатами відкритих торгів між переможцем аукціону, товариством з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" та замовником, комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин", 18.01.2021 року укладено договір №10 на постачання електричної енергії споживачу, предметом якого визначено електричну енергію в кількості 569614 кВт/год. на загальну суму 1133566,50 грн. В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод на підставі яких збільшено ціну за одиницю товару та, як наслідок, зменшення кількості поставленого товару. Підставою для укладення вищезазначених додаткових угод, якими внесено зміни до істотних умов основного договору, сторонами визначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якого зміни вносяться у зв`язку із коливанням ціни товару на ринку, зміною вартості тарифу на розподіл та передачу електричної енергії з 01.01.2021.

Як стверджує прокурор, ні вимогами ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено, випадки зміни умов договору в частині ціни за одиницю товару, ні умовами договору не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Прокурор зазначає, що відповідачами належним чином документально не підтверджено та не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткових угод), оскільки підняття ціни було загальновідомим фактом ще на початку грудня 2020 року. Відтак, додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

При цьому, прокурором звертає увагу, що визнання недійсними додаткових угод не означатиме відсутність між сторонами основного договору. Тому, зобов`язання сторін залишаються дійсними на умовах основного договору. Таким чином, отримана ТОВ „ЕРНЕРІНГ" оплата товару в сумі 254040,06 грн. за збільшеними цінами підлягає поверненню в бюджет.

Прокурор у судовому засіданні 05.03.2025р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позивач 1 - Нетішинська міська рада у заяві, сформованій через систему «Електронний суд» 30.01.2025 повідомила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі; просить судові засідання проводити за відсутності представника.

Позивач 2 - Західний офіс Державної аудиторської служби України у поясненнях, сформованих через систему «Електронний суд» 12.02.2025 повідомив, що планом проведення заходів державного фінансового контролю Західним офісом Держаудитслужби на ІІІ квартал 2024 не передбачено проведення планової виїзної ревізії або державного фінансового аудиту в комунальному некомерційному підприємстві Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина» м. Нетішин». Підстави проведення позапланових виїзних ревізій закріплені в ч.5 ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». На адресу Управління відповідне доручення та дозвіл суду на проведення позапланової виїзної ревізії в комунальному некомерційному підприємстві Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина» м. Нетішин» від Шепетівської окружної прокуратури не надходили. За такої обставини, законних підстав для проведення позапланової виїзної ревізії в підконтрольній установі не було. Отже, оскільки жоден із заходів державного фінансового контролю в Комунальному некомерційному підприємстві «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради Управлінням не проводився, підтвердити чи спростувати наявність або відсутність порушень законодавства у сфері закупівель за процедурою UA-2020-12-11-015093-c Управління немає законних підстав. Крім того, у завід від 13.02.2025 року просить справу розглядати за відсутності представника органу державного фінансового контролю.

Відповідачі 1 - товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" представника для участі у судовому засіданні не направив, відзив на позов не подав. Матеріали справи містять довідки про доставку ухвали суду до електронного кабінету відповідача від 17.01.25, 17.02.25.

Відповідач 2 - комунальне некомерційне підприємство Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" правом на подання відзиву не скористався, представника до суду не направив. Належним чином повідомлений про час та дату слухання справ, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення від 22.02.2025.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Рішенням тридцять дев`ятої сесії Нетішинської міської ради VIII скликання від 22.09.2023 №39/1947 затверджено статут комунального некомерційного підприємства Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин".

Відповідно до п.1.1. статуту КНП Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим статутом.

Засновником (власником) підприємства є територіальна громада м. Нетішина в особі Нетішинської міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним замовнику (п.1.4. статуту).

11.12.2020 року комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за процедурою ІІА-2020-12-11-015093-с про закупівлю товару -електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія).

Рішенням тендерного комітету замовника, оформленим протоколом за № 129 від 30.12.2020, визначено переможцем закупівлі пропозицію ТОВ «ЕРНЕРІНГ», з яким прийнято рішення укласти договір закупівлі електричної енергії.

18.01.2021 між комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" (споживач) та ТОВ «ЕРНЕРІНГ» (постачальник) укладено договір № 10 про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з п. 1.2. договору його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ).

За цим Договором постачальник продає споживачу із 01.02.2021 до 31.12.2021 товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п.5.1. загальна ціна договору становить 1133566,50 грн., в т.ч. ПДВ 188927,75 грн.

Відповідно до п.5.2. договору ці на за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору „Комерційна пропозиція Постачальника".

Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в додатку №1 до договору (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що ціна товару не включає вартість послуг розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо. Вказані послуги оплачуються споживачем самостійно.

У п.5.5. договору передбачено, що фактична ціна поставки товару визначається щомісячно (розрахунковий період) та змінюється порівняно з базовою ціною шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару згідно п. 5.14 договору. У разі зміни складової ціни товару, - тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, затверджених відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору, згідно з п. 5.8. цього договору.

На виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН) (п. 5.6. договору).

Відповідно до п. 5.6.1. договору зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов один раз на місяць після завершення розрахункового періоду, з дотриманням формули, передбаченої п. 5.6.2. договору, не більше, ніж на 10% від базової ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

Згідно п. 5.8. договору на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором.

У випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 до договору в новій редакції (пп. 5.8.1 договору).

Як зазначено у пп. 5.8.2 договору, додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну Базової ціни Товару (стовпчик 6 таблиці Додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна Товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 таблиці Додатку №1. Ціна Товару без ПДВ та без Тарифів (стовп. 4 таблиці Додатку №1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі товару за останній розрахунковий період або згідно даних, вказаних в Додатку № 1 до договору, якщо акт не підписувався.

Згідно з пп. 5.8.3 договору додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчику 5 Додатку № 1 до договору.

У відповідності до п. 5.9. договору зміна ціни за одиницю товару, згідно п.п. 5.6.-5.7. договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії згідно п.5.14 договору.

Як передбачено п. 5.12. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, протягом якого споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих заявок. Заявки споживача, можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця.

Згідно з п. 5.13 договору по закінченні розрахункового періоду постачальник зобов`язаний надати для підписання споживачу акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю товару згідно умов цього договору та іншу інформацію згідно з вимогами договору.

Оплата за електричну енергію здійснюється за умови подання споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідно виставленого постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю товару в рахунку виставленому за цим пунктом та в акті приймання-передачі товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається в порядку, визначеному п.п. 5.6.-5.7. договору (п. 5.14 договору).

Відповідно до п. 5.15 договору датою виконання зобов`язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування споживачем на банківський рахунок Постачальника грошових коштів.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).

Як визначено у п. 13.6 договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього Договору з урахуванням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Визнання недійсним окремого положення договору не тягне за собою визнання недійсним договору в цілому (п.13.7. договору).

Невід`ємною частиною цього договору є: Додаток №1 - Комерційна пропозиція Постачальника; Додаток №2 - Примірна форма Заявки на постачання електричної енергії споживачу; Додаток №3 - Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії; Додаток №4 - Заявка-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

У додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: загальний обсяг електричної енергії - 569614 кВт/год; загальна вартість договору - 1133566,50 грн.; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу за кВт/год - 1,34562401 грн., тариф на передачу, без ПДВ - 0,31276 грн., базова ціна товару, без ПДВ, з тарифом на передачу - 1,65838401 грн.

У додатку зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №1998 від 04.11.2020, та становить 31,276 коп. без ПДВ.

Також до договору складено додаток №2 - Заявка на постачання електричної енергії споживачу (за відповідними об`єктами електроспоживання).

26.02.2021 сторонами договору укладено додаткову угоду №1, якою посилаючись на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України змінено умови договору з 01.02.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахування тарифів на її передачу до 1,79 грн без ПДВ (для точних розрахунків 1,79281185 грн), або + 9,99 %.

До вказаної додаткової угоди долучено цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 352/21 від 15.02.2021, згідно якої визначено коливання середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 2 декаду січня (11.01.-21.01) 2021 року в порівнянні з 1 декадою січня (01.01-10.01) 2021 року, а також коливання середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 3 декаду січня (21.01.-31.01) 2021 року в порівнянні з 2 декадою січня (11.01-20.01) 2021 року.

17.03.2021 сторонами договору укладено додаткову угоду №2, якою змінено умови договору з 01.03.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 1,94 грн без ПДВ (для точних розрахунків 1,94066903 грн), або + 9,99%. В обґрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 2 від 17.03.2021 зазначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». До вказаної додаткової угоди долучено попередню цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №352/21 від 15.02.2021.

17.05.2021 сторонами договору укладено додаткову угоду №3, якою змінено умови договору з 01.05.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 2,03 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 2,03020403 грн.), або + 5,5%. В обгрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 3 від 17.05.2021 зазначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». До вказаної додаткової угоди долучено експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1053/21 від 05.05.2021, згідно якої визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за квітень в порівнянні з березнем 2021 року.

10.08.2021 сторонами договору укладено додаткову угоду №5, якою змінено умови договору з 01.08.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 2,2 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 2,20177668859 грн.), або + 9,99%. В обгрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 5 від 10.08.2021 зазначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

21.09.2021 сторонами договору укладено додаткову угоду №6, якою змінено умови договору з 01.09.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 2,4 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 2,42173417917 грн.), або + 9,99%. В обгрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 6 зазначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». До вказаної додаткової угоди долучено експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2094/21 від 06.09.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за серпень 2021 року в порівнянні з липнем 2021 року.

15.10.2021 сторонами договору укладено додаткову угоду № 7, якою змінено умови договору з 01.10.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 2,6 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 2,632420699669083 грн), або + 9,99 %. В обґрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 7 від 21.09.2021 зазначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». До вказаної додаткової угоди долучено експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2424/21 від 04.10.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за жовтень 2021 року в порівнянні з вереснем 2021 року.

12.11.2021 сторонами договору укладено додаткову угоду № 9, якою змінено умови договору з 27.10.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 2,8 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 2,864154803566024 грн.), або + 9,99 %. В обгрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 9 від 22.10.2021 зазначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». До вказаної додаткової угоди долучено експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2636/21 від 21.10.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 20 днів жовтня 2021 року в порівнянні з 20 днями вересня 2021 року та експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2705/21 від 01.11.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 27 жовтня 2021 року в порівнянні з 1 декадою вересня 2021 року.

16.11.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 10, якою змінено умови договору з 01.11.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахування тарифів на її передачу до 3,1 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 3,1190391444 грн.), або + 9,99 %. В обгрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 10 від 16.11.2021 зазначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». В обґрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 10 від 16.11.2021 зазначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». До вказаної додаткової угоди долучено аналогічні експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №2636/21 від 21.10.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 20 днів жовтня 2021 року в порівнянні з 20 днями вересня 2021 року та №2705/21 від 01.11.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 27 жовтня 2021 року в порівнянні з 1 декадою вересня 2021 року.

29.11.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 11, якою змінено умови договору з 10.11.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахування тарифів на її передачу до 3,3 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 3,39938643 грн.), або + 9,99 %. В обгрунтування укладення сторонами додаткової угоди №11 від 29.11.2021 зазначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». До вказаної додаткової угоди долучено експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2921-2/21 від 17.11.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 20 днів листопада 2021 року в порівнянні з 20 днями жовтня 2021 року.

Згідно актів приймання-передачі електричної енергії, які долучені до матеріалів позовної заяви, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" поставило, а КНП Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" отримала та оплатила 388432 кВт/год електричної енергії.

Шепетівською окружною прокуратурою на адресу Управління Західного офісу Держаудитслужби України у Хмельницькій області спрямовано лист № 54/2-4726вих-24 від 07.06.2024 із викладом порушень законодавства про публічні закупівлі при внесенні змін до Договору №10 від 18.01.2021.

Згідно листа від 19.06.2024 №132217-17/15410-2024 Управління Західного офісу Держаудитслужби України у Хмельницькій області повідомило, що правові підстави для здійснення моніторингу зазначеної у листі процедури закупівлі відсутні. Крім того, повідомлено, що інформацію, зазначену прокуратурою у листі, в межах компетенції, буде враховано в разі проведення заходів державного фінансового контролю, які передбачені ст. 2 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Листами від 04.09.2024 Шепетівська окружана прокуратура звернулася до Нетішинської міської ради та КНП НМР "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі при укладені додаткових угод щодо зміни ціни електричної енергії, а також з проханням надання інформації щодо вжитих заходів на усунення порушень законодавства, у тому числі про звернення до суду із відповідним позовом.

Листом від 20.09.2024 Комунальне некомерційне підприємство Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" повідомило прокуратуру, що з позовом до ТОВ «ЕРНЕРІНГ» про повернення коштів не планує звертатися.

У листі від 26.09.2024 Нетішинська міська рада повідомила прокуратуру, що з позовом до ТОВ «ЕРНЕРІНГ» про повернення коштів не зверталася і не планує звертатися.

Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Нетішинської міської ради з повідомленнями від 13.11.24, в якому на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" попередньо повідомив про намір здійснювати представництво в суді інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом до ТОВ „ЕРНЕНІНГ" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 254040,06 грн.

Також керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Західного офісу Державної аудиторської служби України з повідомленнями від 21.11.24, в якому на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" попередньо повідомив про намір здійснювати представництво в суді інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом до ТОВ „ЕРНЕНІНГ" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 254040,06 грн.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч.ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Нетішинської міської ради.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з ч. 3 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншим законами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет АРК, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Статтею 26 Бюджетного кодексу України встановлено, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обгрунтованих управлінських рішень.

Так, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міської ради належить, зокрема розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень, щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

В даному випадку стороною договору є комунальне некомерційне підприємство Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин", засновником (власником) якого є територіальна громада м. Нетішина в особі Нетішинської міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним замовнику.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. ст. 3, 23 Бюджетного кодексу України, оскільки Нетішинська міська рада є розпорядником бюджетних коштів, то безпідставно отримані ТОВ „ЕРНЕРІНГ" кошти в результаті укладення додаткових угод, мають бути повернуті в бюджет Нетішинської міської ради, а тому прокурор правомірно визначив її позивачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, листаом від 04.09.2024 Шепетівська окружана прокуратура звернулася до Нетішинської міської ради з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі при укладені додаткових угод щодо зміни ціни електричної енергії, а також з проханням надання інформації щодо вжитих заходів на усунення порушень законодавства, у тому числі про звернення до суду із відповідним позовом.

Листом від 26.09.2024 Нетішинська міська рада повідомила прокуратуру, що з позовом до ТОВ «ЕРНЕРІНГ» про повернення коштів не зверталася і не планує звертатися.

Таким чином, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з позовом, уповноважений орган - Нетішинська міська рада, свої повноваження належним чином не здійснює.

У порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор повідомив позивача 1 про намір подати позов в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради до ТОВ „ЕРНЕРІНГ" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів (лист- повідомлення від13.11.24).

Отже, оскільки фінансування спірної процедури закупівлі здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, а Нетішинська міська рада зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, то суд дійшов висновку про те, що Нетішинська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України.

Відповідно до пунктів 8 та 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

За приписами пп. 3 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016р., Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через здійснення перевірки та моніторингу закупівель.

Підпунктом 4 п. 4 Положення Держаудитслужба здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, усуненням виявлених недоліків і порушень.

Відповідно до пп. 9 п. 4 Положення Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог, звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства, передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018р. у справі № 826/9672/17).

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016р. "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2017р. затверджено Положення про Західний офіс Держаужитслужби, згідно якого основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом, кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, Західний офіс Держаудитслужби України є органом, уповноваженим державою, на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах на території Хмельницької області.

Шепетівською окружною прокуратурою на адресу Управління Західного офісу Держаудитслужби України у Хмельницькій області спрямовано лист № 54/2-4726вих-24 від 07.06.2024 із викладом порушень законодавства про публічні закупівлі при внесенні змін до Договору №10 від 18.01.2021.

Згідно листа від 19.06.2024 №132217-17/15410-2024 Управлінням повідомлено, що не здійснюватиме заходів за вказаними прокуратурою у листі фактами.

З урахуванням наведеного Західний офіс Державної аудиторської служби України є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо належності визначення позивачем у справі офісу Державної аудиторської служби викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019р. у справі 911/1497/18).

Щодо суті позовних вимог.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України).

З матеріалів справи стверджується, що за результатами проведення процедури публічної закупівлі № UA-2022-12-12-005627-а між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" та державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 001/23 від 04.01.2023р.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.

Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

Як встановлено судом, у додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: загальний обсяг електричної енергії - 569614 кВт/год; загальна вартість договору - 1133566,50 грн.; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу за кВт/год - 1,34562401 грн., тариф на передачу, без ПДВ - 0,31276 грн., базова ціна товару, без ПДВ, з тарифом на передачу - 1,65838401 грн.

Після укладення додаткової угоди №1 від 26.02.2021 сторонами змінено умови договору №10 від 18.01.2021 з 01.02.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахування тарифів на її передачу до 1,79 грн без ПДВ (для точних розрахунків 1,79281185 грн), або + 9,99 %.

За змістом спірної додаткової угоди № 1 від 26.02.2021р. зміни в договір вносились на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України „Про публічні закупівлі". Крім того, до вказаної додаткової угоди долучено цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 352/21 від 15.02.2021, згідно якої визначено коливання середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 2 декаду січня (11.01.-21.01) 2021 року в порівнянні з 1 декадою січня (01.01-10.01) 2021 року, а також коливання середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 3 декаду січня (21.01.-31.01) 2021 року в порівнянні з 2 декадою січня (11.01-20.01) 2021 року.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з ч.4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливаная має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Тобто, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить містити достатнє обгрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.

Саме така позиція відображена в постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19 від 16.02.2021 у справі №910/6790/18.

На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Суд звертає увагу, що довідка Харківської торгово-промислової палати, яка долучена до додаткової угоди №1, не містить інформацію про здорожчання ціни на конкретні дати, а містить лише відомості про відношення цін на електричну енергію першої, другої та третьої декад січня 2021 року.

Водночас, відповідно до довідки Хмельницької торгово-промислової палати, отриманої на запит Шепетівської окружної прокуратури, за № 22-05/820 від 03.07.2024, середньозважені ціни на ринку «на добу вперед» станом на 18.01.2021 (момент укладення договору № 10) складали 1711,66 грн. за 1 МВт, а станом на 26.02.2021 (момент укладення додаткової угоди за № 1) складали 1710,93 грн. за 1 МВт, тобто фактично ціна на електричну енергію за вказаний період на ринку зменшилась на 0,04 %, що свідчить про порушення сторонами вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 5.6. Договору.

В подальшому, сторонами договору укладено додаткову угоду №2 від 17.03.2021, якою змінено умови договору з 01.03.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 1,94 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 1,94066903 грн), або + 9,99%.

За змістом спірної додаткової угоди № 2 від 17.03.2021р. зміни в договір вносились на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України „Про публічні закупівлі". Крім того, до вказаної додаткової угоди долучено попередню цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №352/21 від 15.02.2021.

Відповідно до довідки Хмельницької торгово-промислової палати, отриманої на запит Шепетівської окружної прокуратури, за № 22-05/720 від 20.06.2024, середньозважені ціни на ринку «на добу вперед» станом на 26.02.2021 (момент укладення додаткової угоди за № 1) складали 1710,93 грн за 1 МВт, а станом на 17.03.2021 (момент укладення додаткової угоди за № 2) складали 1321,22 грн за 1 МВт, тобто фактично ціна на електричну енергію за вказаний період на ринку зменшилась на 22,78 %, що свідчить про порушення сторонами вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 5.6. Договору.

Додатковою угодою № 3 від 17.05.2021 сторонами змінено умови договору № 10 від 18.01.2021 з 01.05.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 2,03 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 2,03020403 грн), або + 5,5 %

За змістом спірної додаткової угоди № 3 від 17.05.2021 зміни в договір вносились на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». До вказаної додаткової угоди долучено експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1053/21 від 05.05.2021, згідно якої визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за квітень в порівнянні з березнем 2021 року.

Судом відмічається, що відповідно до довідки Хмельницької торгово-промислової палати, отриманої на запит Шепетівської окружної прокуратури, за № 22-05/720 від 20.06.2024, середньозважені ціни на ринку «на добу вперед» станом на 17.03.2021 (момент укладення додаткової угоди за № 2) складали 1321,22 грн. за 1 МВт, а станом на 17.05.2021 (момент укладення додаткової угоди за № 3) складали 1314,99 грн. за 1 МВт, тобто фактично ціна на електричну енергію за вказаний період на ринку зменшилась на 0,47 %, що свідчить про порушення сторонами вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 5.6. Договору

Після укладення додаткової угоди №5 від 10.08.2021 сторонами змінено умови договору №10 від 18.01.2021 з 01.08.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 2,2 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 2,20177668859 грн.), або + 9,99%.

За змістом спірної додаткової угоди № 5 від 10.08.2021 зміни в договір вносились на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Будь-які підтверджуючі документи щодо зростання цін за вказаний період відсутні.

Суд відмічає, що вказане підвищення ціни суперечить вимогам п. 5.6.1. договору,п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно яких Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, окрім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Укладаючи додаткову угоду № 6 від 21.09.2021 сторони змінили умови договору з 01.09.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 2,4 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 2,42173417917 грн), або + 9,99 %.

За змістом спірної додаткової угоди № 6 від 21.09.2021р. зміни в договір вносились на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та експертного висновку Харківської торгово-промислової палати №2094/21 від 06.09.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за серпень 2021 року в порівнянні з липнем 2021 року.

Відповідно до довідки Хмельницької торгово-промислової палати, отриманої на запит Шепетівської окружної прокуратури, за № 22-05/720 від 20.06.2024, середньозважені ціни на ринку «на добу вперед» станом на 21.09.2021 (момент укладення додаткової угоди за № 6) складали 2323,47 грн. за 1 МВт, а станом на 10.08.2021 (момент укладення додаткової угоди за № 5) складали 2434,81 грн. за 1 МВт, тобто фактично ціна на електричну енергію за вказаний період на ринку зменшилась на 4,57%, що свідчить про порушення сторонами вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.5.6. договору.

В подальшому, сторонами укладено додаткову угодою № 7 від 15.10.2021, якою змінено умови договору № 10 від 18.01.2021 з 01.10.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 2,6 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 2,632420699669083 грн.), або + 9,99 %; додаткову угодою № 9 від 12.11.2021, внесено зміна в договір з 27.10.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її передачу до 2,8 грн без ПДВ (для точних розрахунків 2,864154803566024 грн.), або + 9,99 %.

За змістом спірних додаткових угод № 7 та №9 зміни в договір вносились на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, до додаткових угод долучено експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2424/21 від 04.10.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за жовтень 2021 року в порівнянні з вереснем 2021 року та експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2636/21 від 21.10.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 20 днів жовтня 2021 року в порівнянні з 20 днями вересня 2021 року та експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2705/21 від 01.11.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 27 жовтня 2021 року в порівнянні з 1 декадою вересня 2021 року.

Суд звертає увагу, що внесення змін, відповідно до додаткової угоди № 1 від 26.02.2021, №2 від 17.03.2021, №3 від 17.05.2021, № 5 від 10.08.2021, № 6 від 21.09.2021 суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», тому відсоткове співвідношення збільшення ціни, яке здійснено 15 жовтня 2021 року та 12 жовтня 2021, необхідно рахувати від базової ціни, передбаченої умовами основного договору № 10 від 18.01.2021 (з моменту попереднього розрахункового періоду). Тобто ціну за одиницю товару фактично збільшено з 1,65 грн. (для точних розрахунків 1,65838401 грн) за 1 кВт/год без ПДВ. до 2,6 грн без ПДВ (для точних розрахунків 2,632420699669083 грн), що становить 58,7 % та відповідно до 2,8 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 2,864154803566024 грн.), що становить 72,7 %.

Вказане підвищення ціни суперечить вимогам п. 5.6.1. договору, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно яких істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, окрім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Укладаючи додаткову угоду № 10 від 16.11.2021 сторони змінили умови договору № 10 від І8.01.2021 з 01.11.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахування тарифів на її передачу до 3,1 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 3,1190391444 грн), або + 9,99 %.

За змістом спірної додаткової угоди № 10 від 16.11.2021 зміни в договір вносились на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, до вказаної додаткової угоди долучено аналогічні експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №2636/21 від 21.10.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 20 днів жовтня 2021 року в порівнянні з 20 днями вересня 2021 року та №2705/21 від 01.11.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 27 жовтня 2021 року в порівнянні з 1 декадою вересня 2021 року.

Вказане підвищення ціни суперечить вимогам п. 5.6.1. договору, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно яких істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, окрім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Укладаючи додаткову угоду № 11 від 29.11.2021 сторони змінили умови договору № 10 від 18.01.2021 з 10.11.2021 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з урахування тарифів на її передачу до 3,3 грн. без ПДВ (для точних розрахунків 3,39938643 грн.), або + 9,99 %.

За змістом спірної додаткової угоди №11 від 29.11.2021 2021 зміни в договір вносились на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та долучено експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2921-2/21 від 17.11.2021, згідно якого визначено відсоток змін середньозважених цін на ринку «на добу вперед» за 20 днів листопада 2021 року в порівнянні з 20 днями жовтня 2021 року.

Відповідно до довідки Хмельницької торгово-промислової палати, отриманої на запит Шепетівської окружної прокуратури, за № 22-05/720 від 20.06.2024, середньозважені ціни на ринку «на добу вперед» станом на 29.11.2021 (момент укладення додаткової угоди за № 11) складали 3 278,53 грн. за 1 МВт, а станом на 16.11.2021 (момент укладення додаткової угоди за № 10) складали 3344,61 грн. за 1 МВт, тобто фактично ціна на електричну енергію за вказаний період на ринку зменшилась на 1,98% що свідчить про порушення сторонами вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 5.6. Договору.

Суд приймає до уваги, що для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції. Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Суд враховує, що незважаючи на те, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №913/166/19.

Судом враховується, що відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обгрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 134 постанови Верхового Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, п.5.46 Постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).

Враховуючи вище наведене, суд відмічає, що експертні висновки Харківської торгово-промислової палати не підтверджують коливання ціни на електричну енергію впродовж періоду з 26.02.2021 р. по 29.11.2021 р., а тому суд не приймає їх до уваги в якості належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності обґрунтованих підстав для внесення змін до договору №10 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 року шляхом укладення додаткових угод №1 від 26.02.2021, №2 від 17.03.2021, №3 від 17.05.2021, №5 від 10.08.2021, №6 від 21.09.2021, №7 від 15.10.2021, №9 від 12.11.2021, №10 від 16.11.2021р. та №11 від 29.11.2021.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі.

Крім того, з умов оспорених додаткових угод убачається поширення їх дії на відносини сторін, що мали місце до їх укладення, з посилання на ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Зокрема, відповідно до додаткової угоди № 1 від 26.02.2021 зміни до договору щодо збільшення вартості електричної енергії починають діяти з 01.02.2021; відповідно до додаткової угоди № 2 від 17.03.2021 - з 01.03.2021; відповідно до додаткової угоди № 3 від 17.05.2021 - з 01.05.2021;відповідно до додаткової угоди № 5 від 10.08.2021 - з 01.08.2021; відповідно до додаткової угодою № 6 від 21,09.2021 - з 01.09.2021; відповідно до додаткової угоди № 7 від 15.10.2021 - з 01.10.2021; відповідно до додаткової угоди № 9 від 12.11.2021 - з 27.10.2021; відповідно до додаткової угоди № 10 від 16.11.2021 - з 01.11.2021; відповідно до додаткової угоди № 11 від 29.11.2021 - з 10.11.2021.

Відповідно до з ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Однак, як зазначалося вище, за приписами ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З приводу наведеного судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 15.06.2018 у справі №910/14082/17, від 12.10.2018 у справі №910/21671/17, згідно з якою ч. 3 ст. 631 ЦК України не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини.

Також у постанові від 24.01.2024 у справі №922/232/22 Велика Палата Верховного суду зазначила, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Отже, враховуючи те, що станом на момент укладення оспорених додаткових угод електрична енергія за місяці, на які поширено дію таких додаткових угод, уже була поставлена, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі, суд доходить висновку про невідповідність умов оспорених додаткових угод щодо поширення їх дії на виконані договірні відносини положенням ч. 3 ст. 631, ч. 3 ст. 632 ЦК України.

Суд також враховує, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Беручи участь у процедурі публічних закупівель, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, товариство гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни.

У постанові від 13.04.2023 у справі №908/653/22 Верховний Суд зазначив, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак Верховний Суд погодився з прокурором, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Отже, з урахуванням вищенаведеного у сукупності, беручи до уваги невідповідність оспорених додаткових угод вимогам, зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 ГПК, ч. 3 ст. 631, ч. 3 ст. 632 ЦК України, останні відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними.

Щодо стягнення 254040,06 грн. безпідставно перерахованих коштів.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Суд відмічає, що на виконання умов договору з урахуванням додаткових угод відповідно до актів прийому-передач відповідач 1 поставив, а відповідач 2 отримав 388432 кВт/год. електричної енергії та оплатив 898209,48 грн.

Виходячи з первісної ціни у договорі від 18.01.2021 №10 за 1 кВт/год -1,65838401 грн без ПДВ (з урахування тарифів на її передачу), без урахування додаткових угод замовником повинно було сплачено за фактично поставлену електроенергію 644169,418 грн. без ПДВ (388432 кВт/год х 1,65838401 грн.).

Різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ «ЕРНЕРІНГ» за електроенергію по ціні, визначеної з урахуванням додаткових угод, та сумою за електроенергію по ціні відповідно до договору №10 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 без урахування додаткових угод, становить 254040,06 грн. без ПДВ (898 209,48 грн. - 644 169,418 грн.).

Враховуючи те, що замовниками закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" є підприємства, установи, організації, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, надмірне витрачання коштів внаслідок укладення спірних додаткових угод понесла саме Нетішинська міська рада, оскільки остання є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій по управлінню коштами комунального некомерційного підприємства Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин".

Таким чином, грошові кошти в сумі 254040,06 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1 (підстава їх набуття відпала), а тому відповідач 1 зобов`язаний їх повернути Нетішинській міській раді, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 26.02.2021 до договору № 10 від 18.01.2021, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" (м. Київ, провулок Василя Жуковського, 15, код 39726263) та комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 1, код 40365451).

Визнати недійсного додаткову угоду №2 від 17.03.2021 до договору № 10 від 18.01.2021, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" (м. Київ, провулок Василя Жуковського, 15, код 39726263) та комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 1, код 40365451).

Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 17.05.2021 до договору № 10 від 18.01.2021, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" (м. Київ, провулок Василя Жуковського, 15, код 39726263) та комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 1, код 40365451).

Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 10.08.2021 до договору № 10 від 18.01.2021, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" (м. Київ, провулок Василя Жуковського, 15, код 39726263) та комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 1, код 40365451).

Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 21.09.2021 до договору № 10 від 18.01.2021, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" (м. Київ, провулок Василя Жуковського, 15, код 39726263) та комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 1, код 40365451).

Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 15.10.2021 до договору № 10 від 18.01.2021, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" (м. Київ, провулок Василя Жуковського, 15, код 39726263) та комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 1, код 40365451).

Визнати недійсною Додаткову угоду №9 від 12.11.2021 до Договору № 10 від 18.01.2021, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" (м. Київ, провулок Василя Жуковського, 15, код 39726263) та комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 1, код 40365451).

Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 16.11.2021 до договору № 10 від 18.01.2021, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" (м. Київ, провулок Василя Жуковського, 15, код 39726263) та комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 1, код 40365451).

Визнати недійсною додаткову угоду №11 від 29.11.2021 до договору № 10 від 18.01.2021, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" (м. Київ, провулок Василя Жуковського, 15, код 39726263) та комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 1, код 40365451).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" (м. Київ, провулок Василя Жуковського, 15, код 39726263) на користь Нетішинської міської ради (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Шевченка, 1, код 25939741) грошові кошти в сумі 254040,06 грн. (двісті п`ятдесят чотири тисячі сорок гривень 06 коп).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЕРНЕРІНГ" (м. Київ, провулок Василя Жуковського, 15, код 39726263) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 15531,30 грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять одну гривню 30 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 1, код 40365451) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 15531,30 грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять одну гривню 30 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 14.03.2025 року.

Віддрук 1 прим:

1 - до справи,

Прокуратурі, позивачам та відповідачу 1 ухвалу надіслати до електронного кабінетуЕС.

Надіслати на ел. адресу: КП Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" м. Нетішин" dzsmsch4@ukr.net