Рішення

від 14.03.2025 по справі 159/276/25

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 159/276/25

Провадження № 2-о/159/74/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі

головуючого судді - Смалюх Р.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,

заявника - не з`явився,

представника заявника - не з`явився,

заінтересованих осіб:

Ковельська міська рада - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Веніславська Віталія Петрівна, Поворська сільська рада Ковельского району про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі заявницяабо ОСОБА_1 ) звернулась у суд із заявою про встановлення факту, що державний акт на право приватної власності на землю серії ВЛ01045, виданий Ситовичівською сільською радою, Ковельського району Волинської області 28.03.2001 на ім`я ОСОБА_2 , дійсно належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заінтересовані особи приватний нотаріус Веніславська Віталія Петрівна, Поворська сільська рада Ковельского району.

Заявниця свої вимоги обґрунтовує тим, що її матір, ОСОБА_3 , на час смерті батька заявниці, ОСОБА_2 , проживала разом з ним, і прийняла за ним спадщину.

Заявниця після смерті матері звернулася до приватного нотаріуса Веніславської В.П. із заявою про прийняття спадщини за мамою. Нотаріус 02.04.2024 завела спадкову справу. Під час оформлення спадщини нотаріус виявила помилку в державному акті на право приватної власності на землю, який належав батьку заявниці, в якому замість прізвища, імені та по батькові ОСОБА_2 , зазначено ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим, нотаріус не змогла видати заявниці свідоцтва про право на спадщину на землю зазначену у цьому державному акті, у зв`язку з чим заявниця звернулася до суду.

Встановлення зазначеного факту заявниці необхідно для реалізації її спадкових прав, а іншого способу це зробити ніж у судовий не передбачено.

Ухвалою суду від 16.01.2025 відкрито окреме провадження, витребувано у нотаріуса спадкову справу заведену після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , судове засідання у справі призначено на 06.02.2025.

У судове засідання 06.02.2025 заінтересована особа не прибула, подала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою суду від 06.02.2025 суд відклав судове засідання у справі на 25.02.2025 витребував у Поворської сільської ради документи.

20.02.2025 Поворська сільська рада надала відповідь про відсутність у неї витребовуваного рішення, проти задоволення заяви не заперечує.

25.02.2025 у судове засідання учасники справи не прибули.

Ухвалою від 25.02.2025 суд відклав судове засідання у справі на 13.03.2025 витребував у державного архіву Волинської області копію рішення сільської ради.

12.03.2025 до суду надійшло рішення Ситовичівської сільської ради від 08.12.2000 №12/4.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча належно повідомлялися про час, місце і дату судового засідання.

Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з`явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.

У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення заяви може відбутися без відкладення розгляду справи.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ситовичі Ковельського району Волинської області, мама ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 25.01.1966 № НОМЕР_1 .

06.08.1983 заявниця уклала шлюб із ОСОБА_4 , у зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_5 , це засвідчується копією свідоцтва про шлюб від 06.08.1983 № НОМЕР_2 .

Копією свідоцтва про народження від 19.05.1954 № НОМЕР_3 засвідчується народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Ситовичі, Волинської області.

Свідоцтвом про укладення шлюбу від 25.02.1981 № НОМЕР_4 засвідчується укладення шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Ситовичі, з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженці с. Ситовичі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 у віці 68 років у с. Ситовичі Волинської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 14.06.2005 № НОМЕР_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у с. Ситовичі, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 13.02.2024 № НОМЕР_6 .

Довідкою від 26.12.2024 виданою Поворською сільською радою підтверджується проживання у АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З Державного акта на право приватної власності на землю від 21.03.2001 виданого Ситовичівською сільською радою підтверджується його видача на ім`я ОСОБА_2 , який мешкав у с. Ситовичі, про те, що рішенням Стовичівсько сільської ради від 08.12.2000 №12/4 йому передано у приватну власність земельна ділянка площею 2,57 га, яка складається з 4 ділянок: 0,54 га, 0,87 га, 0,75 га, 0,41 га.

З копії рішення Ситовичівської сільської ради №12/4 від 08.12.2000 «Про передачу земельних часток (паїв) громадянам с. Ситовичі у приватну власність» видно, що сільська рада вирішила видати громадянам с. Ситовичі державний акт на право приватної власності на землю загальною площею у фізичних гектарах (згідно з додатком). У додатку до цього рішення під порядковим №8 зхазначений ОСОБА_8 Самоілович, загальна площа паю 2,57 га. Всього у додатку зазначено 143 особи серед яких відсутня така особа яка ОСОБА_8 Самойлович.

З матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 розпочатої 13.09.2007 вбачається, що єдиним спадкоємцем, який звертався із заявою про прийняття спадщини, була його дружина ОСОБА_3 , на неї і було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад у Державному ощадному банку. У матеріалах справи також є довідка Ситовіичівської сільської ради від 16.05.2007, у якій зазначено, що померлий ОСОБА_2 проживав разом з спадкоємицею з 1972 року у с. Ситовичі по день смерті.

З матеріалів спадкової справи ОСОБА_3 , розпочатої 02.04.2024 вбачається, що окрім заявниці ОСОБА_1 було ще троє спадкоємців: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які написали заяви про відмову від прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видавалось лише заявниці у склад якої увійшли житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га кадастровий № 0722188800:02:001:0052, які належали спадкодавиці.

У спадковій справі відсутня інформація про видачу заявниці свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у розмірі 2,51 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 21.03.2001 виданого Ситовичівською сільською радою.

Листом від 17.02.2025 приватний нотаріус Веніславська В.П. відмовила заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 мотивуючи розбіжністю у написанні по батькові у державному акті на право приватної власності на землю та свідоцтві про смерть ОСОБА_11 .

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, ніж ті, що вказані у частині першій цієї статті, від яких залежить виникнення, зміна, або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.

Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Заявниця просить встановити факт що державний акт на право приватної власності на землю серії ВЛ01045, виданий Ситовичівською сільською радою, Ковельського району Волинської області 28.03.2001 на ім`я ОСОБА_2 , дійсно належав ОСОБА_2 оіловичу, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для встановлення даного факту законодавством не передбачено іншого позасудового порядку. Від встановлення цього факту відповідно до вимог статті 1268 ЦК України залежить виникнення у заявниці права на спадкування майна.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанові №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Суд встановив, що ОСОБА_2 оілович з 1972 року проживав у с. Ситовичі Волинськьої області разом з дружиною ОСОБА_3 . З документів виданих Ситовичівською сільською радою, зокрема у зазначеній вище довідці від 16.05.2007 вказано, що ОСОБА_8 Самойлович проживав разом з дружиною ОСОБА_3 з 1972 року у с. Ситовичі по день смерті.

Як суд вище встановив рішенням Ситовичівської сільської ради №12/4 від 08.12.2000 земельна частка (пай) була надана у привату власність громадянину ОСОБА_2 .

Отже, суд дійшов висновку, що в державному акті на право приватної власності на землю серії ВЛ01045 від 28.03.2001 допущено помилку у написанні по батькові особи якій він видавався. Насправді ця земельна частка (пай) надавалася ОСОБА_12 Самоіловичу, а не ОСОБА_12 Самойловичу.

Нотаріус відмовив заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька у зв`язку з розбіжностями у написанні його по батькові у державному акті та свідоцтві про смерть.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що для реалізації спадкових прав, заявниці у позасудовий спосіб не можливо встановити факт належності державного акта її батьку.

Відповідно достатей 1216,1218ЦК Україниспадкуванням єперехід правта обов`язків(спадщини)від фізичноїособи,яка померла(спадкодавця),до іншихосіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У ч. 3 ст. 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У першучергу правона спадкуванняза закономмають дітиспадкодавця,у томучислі зачатіза життяспадкодавця танароджені післяйого смерті,той зподружжя,який йогопережив,та батьки(ст. 261 ЦК України).

Заявниця є дочкою ОСОБА_3 , яка була дружиною ОСОБА_2 Самоіловича та спадкувала за ним усе його майно.

Із наявних у суду матеріалів справи вбачається, що спору щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_3 немає.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що державний акт на право приватної власності на землю серії ВЛ01045, виданий Ситовичівською сільською радою, Ковельського району Волинської області 28.03.2001 на ім`я ОСОБА_2 , дійсно належав ОСОБА_2 оіловичу, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 247, 263-265, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановити факт, що державний акт на право приватної власності на землю серії ВЛ01045, виданий Ситовичівською сільською радою, Ковельського району Волинської області 28.03.2001 на ім`я ОСОБА_2 , дійсно належав ОСОБА_2 оіловичу, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників :

Заявник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 );

Заінтересована особа приватний нотаріус Ковелського районного нотаріального округу Волинської області Веніславська Віталія Петрівна (Волинська область, м. Ковель, вул. Сагайдачного, 10);

Заінтересована особа Поворська сільська рада Ковельського району Волинської області (Волинська область, Ковельський район, с. Поворськ, вул. Київська, 39; ЄДРПОУ 04334057)

Повне судове рішення складене 14.03.2025.

Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ