Ухвала

від 14.03.2025 по справі 464/1618/25

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №464/1618/25

пр № 2/464/1183/25

У Х В А Л А

14 березня 2025 року Сихівського районного суду м. Львова Чорна С.З. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

11.03.2025 позивач ОСОБА_1 використовуючи систему «Електронний суд» звернулася в суд із позовом до відповідача до Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 у якому просить стягнути на її користь 14 447,40 грн. матеріального збитку, 20 000 грн. морального збитку, 1 256,92 грн. індекс інфляції, 279,05 грн. 3% річних.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вивчивши матеріали позовної заяви, та враховуючи вимоги Цивільного процесуального кодексу України, приходжу висновку, що позовна заява не відповідає вказаним вимогам, виходячи з наступного.

При зверненні із позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., що стверджується квитанцією АТ «Таскомбанк» від 11.03.2025, долученою до матеріалів позовної заяви.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно положень Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно позовних вимог, позивач пред`явила такі позовні вимоги:

1) стягнення з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 на користь позивача матеріальної шкоду, завданої внаслідок ДТП у розмірі 14 447,40 грн., 1 256,92 грн. індекс інфляції, 279,05 грн. 3% річних.

2) стягнення з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн.).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.ч.1, 2ст.9 Закону України «Про судовий збір»).

Встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 14 447,40 грн. та долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, позивач сплатив судовий збір за одну вимогу майнового характеру.

Однак, з позовної заяви вбачається, що позивач пред`являє дві позовні вимоги майнового характеру, а саме: стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Верховний суд у постанові від 28.11.2018 року по справі № 761/11472/15ц зазначив, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою і судовий збір підлягає сплаті, як за вимогою майнового характеру.

Проте позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. за іншу вимогу майнового характеру.

Згідно статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну ОСОБА_1 до Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Якщо у зазначений в даній ухвалі строк, позивач не усуне недоліки заяви, то заява буде вважатись неподаною і на підставі ухвали суду буде повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання ухвали суддею.

Ухвала про залишення заяви без руху не підлягає оскарженню. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя