Рішення від 11.03.2025 по справі 541/4685/24

Справа № 541/4685/24

Номер провадження 2/541/329/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 березня 2025 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Цигановій Ю.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Марченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного підприємства «Миргородський санаторій «Слава» про визнання протиправним та скасування попередження,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДНП «Миргородський санаторій «Слава» про визнання протиправним та скасування попередження, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач є внутрішньо переміщеною особою з інвалідністю 3 групи, ліквідатором аварії на ЧАЕС та отримувачем соціальних послуг відповідно до договору про надання соціальних послуг № 388 від 01 липня 2024 року, укладеного з відповідачем. 16 жовтня 2024 року відповідачем були затверджені Правила проживання внутрішньо переміщених осіб у місцях тимчасового проживання, якими, в тому числі, визначено порядок контролю за дотриманням вказаних Правил. П. 6 Правил передбачено, що про факт порушення мешканцями місця тимчасового проживання цих Правил, завідувачем відділення складається акт про порушення умов Правил та договору, який надається на підпис особі, що здійснила порушення. Відповідно до п. 7 Правил на підставі акту про порушення особі на підпис видається письмове попередження для ознайомлення та усунення порушень, яке у разі незгоди з ним може бути оскаржене в судовому порядку. 06 листопада 2024 року відповідачем ОСОБА_1 було винесено попередження, яке позивач вважає протиправним, оскільки ДНП «Миргородський санаторій «Слава» були проігноровані умови п.п. 6, 7 Правил, акти про порушення не складались і не надавались позивачу на підпис. Порушення, зазначені в оскаржуваному попередженні, є надуманими. Зауваження з боку відповідача ОСОБА_1 вважає безпідставними, а попередження незаконним і особистою помстою директора ОСОБА_2 за його громадську позицію, за допомогу мешканцям санаторію в судових засіданнях в якості свідка. Просив визнати протиправним та скасувати попередження ДНП «Миргородський санаторій «Слава» від 06 листопада 2024 року № 01/748.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, згідно з яким ДНП «Миргородський санаторій «Слава» вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. 12 липня 2023 року між сторонами було укладено договір про надання соціальних послуг, які надавались до 31 грудня 2023 року. Перед поселенням ОСОБА_1 його під підпис було ознайомлено з Правилами внутрішнього розпорядку для отримувачів соціальних послуг, затвердженими 11 липня 2023 року, та проведено відповідний інструктаж. 01 січня 2024 року між ДНП «Миргородський санаторій «Слава» та ОСОБА_1 було укладено наступний договір про надання послуг, ознайомлено з Правилами внутрішнього розпорядку для отримувачів соціальних послуг, затвердженими 29 січня 2024 року. За час проживання в санаторії «Слава» з боку позивача були неодноразові порушення умов договору та Правил, але адміністрація підприємства лише в усній формі робила зауваження та попередження щодо недопустимості їх в подальшому. Протягом всього часу проживання в санаторії «Слава» ОСОБА_1 вступав у конфлікти, суперечки, висловлював свої докори, не володіючи і не маючи певних знань у процесі організації діяльності підприємства, диктував свої умови, що впливало на несприятливий морально-психологічний клімат у колективі. З 21 червня 2024 року розпочався ремонт спального корпусу № 1 підтриманого проживання та соціальної адаптації, в зв`язку з чим адміністрацією підприємства було прийнято рішення про термінове переселення отримувачів соціальних послуг відповідно до вимог проживання внутрішньо переміщених осіб на території підприємства. Однак, позивач та його дружина категорично відмовились від переселення до спального корпусу № 2, що спричинило перешкоджання проведенню ремонту та відхиленню від графіку його проведення. В зв`язку із наведеним адміністрація підприємства неодноразово зверталась до позивача з метою врегулювання ситуації, що склалась. Відповідач зазначив, що, враховуючи наявність чисельних конфліктних ситуацій, непорозумінь тощо, адміністрацією підприємства було прийнято рішення про винесення письмових попереджень із зазначенням порушень, а у разі повторних порушень вручати повідомлення про припинення надання соціальних послуг. Провівши аналіз дій та вчинків ОСОБА_1 за останні місяці його перебування в санаторії, адміністрація підприємства дійшла до висновку, що він як отримувач соціальних послуг безпричинно та злісно порушує умови договору та Правил, та прийняла рішення про ознайомлення під підпис позивача та його дружину з Правилами проживання внутрішньо переміщених осіб у місцях тимчасового проживання, вчергове провести роз`яснювально-профілактичну бесіду та вручити письмові попередження щодо недопущення в подальшому зазначених порушень. Зміст попередження від 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 було зачитано, від підпису про ознайомлення з попередженням він відмовився. Адміністрація підприємства вважає, що письмове попередження має насамперед профілактичний характер. Відповідач також зауважив, що ОСОБА_1 категорично відмовляється від проставляння підпису про ознайомлення в будь яких документах, в тому числі у відповідних актах. Твердження позивача з приводу протиправності дій ДНП «Миргородський санаторій «Слава», викладені у позовній заяві, є безпідставними і надуманими, тому відповідач просив у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Сторони також скористалися своїм правом на надання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з викладених у позов підстав, зазначив, що вважає оскаржуване повідомлення неправомірним, оскільки відповідачем було порушено процедуру його складання та вручення. В той же час, ОСОБА_1 не зміг у ствердній формі зазначити, які саме його права було порушено вказаним попередженням.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

Допитана судом свідок ОСОБА_3 , вважає, що виселення позивача з санаторію є помстою за те, що він був свідком під час розгляду судової справи за її позовом. Крім зазначеного, свідок надала ОСОБА_1 позитивну характеристику.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено коло осіб, яких віднесено до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги.

Факт належності позивача до такої групи підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 625054 про встановлення ОСОБА_1 інвалідності ІІІ групи, довідкою від 20 жовтня 2022 року № 1632-7001581167 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17, 21 том 1).

Відповідно до п. 1 ст. 22. Закону України «Про соціальні послуги» договір про надання соціальних послуг укладається в письмовій формі між надавачем та отримувачем соціальних послуг чи його законним представником.

Згідно з п. 3 ст. 22 Закону України «Про соціальні послуги» невід`ємною частиною договору про надання соціальних послуг є індивідуальний план надання соціальних послуг.

У відповідності з п. 7 Порядку функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2023 року № 930, право користування внутрішньо переміщеною особою приміщеннями у місцях тимчасового проживання виникає на підставі договору.

На підставі заяв ОСОБА_1 про надання соціальних послуг, адресованих управлінню соціального захисту населення Миргородської міської ради, від 10 квітня 2023 року № 214/02-22, від 29 грудня 2023 року № 1438/02-22, від 28 червня 2024 року № 588/02-22 (а.с. 21, 25, 27 том 2), рішень управління соціального захисну населення Миргородської міської ради про надання/відмову в наданні соціальних послуг від 06 липня 2023 року № 214/02-22/20р, від 29 грудня 2023 року № 1437/02-22/316р, від 28 червня 2024 року № 588/02-22/383 (а.с. 92, 119, 137 том 1) між Спеціалізованим Миргородським санаторієм «Слава» у особі директора Поцяпуна В.М. та ОСОБА_1 укладено договори про надання соціальних послуг від 12 липня 2023 року № 1, від 01 січня 2024 року № 1, від 01 липня 2024 року № 388 (а.с. 12, 93, 120 том 1).

Наказами СМС «Слава» від 11 липня 2023 року № 72, ДНП «Миргородський санаторій «Слава» від 29 січня 2024 року № 18, від 16 жовтня 2024 року № 45 затверджені Правила внутрішнього розпорядку для отримувачів соціальних послуг санаторію, які визначають порядок проживання внутрішньо приміщених осіб у приміщеннях тимчасового проживання (а.с.18-19, 67-70, 71-74, 75-77 том 1).

Відповідно до п. 6 Правил внутрішнього розпорядку для отримувачів соціальних послуг санаторію, які визначають порядок проживання внутрішньо приміщених осіб у приміщеннях тимчасового проживання від 16 жовтня 2024 року № 45 про факт порушення мешканцями місця тимчасового проживання цих Правил завідувачем відділення підтриманого проживання та соціальної адаптації або завідувачем надання притулку та соціальної адаптації місця тимчасового проживання складається акт про порушення умов цих Правил та договору, який надається на підпис особі, що здійснила порушення. У разі відмови від підпису акт підписується заступником директора з організації надання соціальних послуг або завідувачем відділення підтриманого проживання та соціальної адаптації або завідувачем надання притулку та соціальної адаптації місця тимчасового проживання та двома свідками. Особа, що здійснила порушення, або її уповноважена особа має право обґрунтувати свою відмову в підписанні акта.

П. 7 вказаних Правил визначено, що на підставі акта про порушення умов цих Правил та договору особі під підпис видається письмове попередження для ознайомлення та усунення порушень. У разі відмови особи, якій надано попередження, поставити підпис про ознайомлення із змістом такого попередження факт ознайомлення та вручення письмового попередження складається акт у присутності двох свідків. У разі незгоди особи із таким попередженням вона може подати скаргу в установленому законодавством порядку або оскаржити його до суду.

12 липня 2023 року ОСОБА_1 пройшов первинний інструктаж для отримувачів соціальних послуг відділення надання притулку та соціальної адаптації, про що свідчить його підпис в журналі проведення інструктажів для отримувачів соціальних послуг відділення надання притулку та соціальної адаптації (а.с. 80-84 том 1).

В доповідних записках від 18 жовтня 2024 року № 406, від 21 жовтня 2024 року № 413/1, 23 жовтня 2024 року № 427, від 24 жовтня 2024 року № 432, від 24 жовтня 2024 року № 434, 435, від 25 жовтня 2024 року № 437 зазначено про небажання сім`ї ОСОБА_4 переселитися в іншу кімнату (а.с. 151, 153, 155, 157, 159 том 1).

25 жовтня 2024 року відповідачем було складено акт фіксації відмови від переселення № 440, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 переселитися в кімнату № НОМЕР_1 , яка знаходиться в корпусі № НОМЕР_2 (а.с. 162 том 1).

Крім зазначеного, факти порушення ОСОБА_1 правил проживання внутрішньо приміщених осіб у приміщеннях тимчасового проживання зафіксовано іншими доповідними записками (а.с. 158, 160-161, 163-168, 170-179, 185).

06 листопада 2024 року в.о. завідувача відділенням надання притулку та соціальної адаптації Гриненко А.Ю. у присутності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 складено акт про відмову ознайомлення з Правилами проживання від 06 листопада 2024 року № 472, а саме ОСОБА_1 при вручені та ознайомленні з Правилами проживання ВПО у місцях тимчасового проживання у другому екземплярі, який додається до особової справи, відмовився від підпису (а.с. 180 том 1).

06 листопада 2024 року адміністрацією ДНП «Миргородський санаторій «Слава» відповідно до договору про надання соціальних послуг від 01 липня 2024 року № 388, Правил внутрішнього розпорядку для отримувачів соціальних послуг, затверджених наказом по підприємству від 29 січня 2024 № 18, Правил проживання внутрішньо переміщених осіб у місцях тимчасового проживання, затверджених наказом по підприємству від 16 жовтня 2024 року № 45, керуючись вимогами нормативних актів, що регулюють надання соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб та з метою впливу на дотримання порядку, дисципліни та законності в закладі, ОСОБА_1 винесено попередження як отримувачу соціальних послуг (а.с. 20 том 1).

В цей же день в.о. завідувача відділення надання притулку та соціальної адаптації ОСОБА_8 у присутності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 складено акт про відмову ознайомлення з правилами проживання № 473, а саме ОСОБА_1 при вручені попередження у другому екземплярі, який додається до особової справи, від проставлення підпису відмовився (а.с. 183).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

У ст. 129 Конституції Українизакріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Тлумачення наведених норм процесуального права, а також норм ст.ст. 4, 15, 16 ЦК Українидає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь-яке право особи, а саме порушене.

Звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (п. 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21,постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 6 ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що ОСОБА_1 не довів факту порушень з боку відповідача будь-яких його особистих прав, оскільки винесене йому попередження носить інформативний характер, в ньому адміністрацією ДНП «Миргородський санаторій«Слава» лише констатовано факт допущення ним певних порушень Правил внутрішнього розпорядку для отримувачів соціальних послуг. Будь-які негативні наслідки після винесення вказаного попередження у позивача не настали. У попередженні також не зазначено про можливість настання для позивача таких наслідків.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем не доведено факту порушення його прав, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного некомерційного підприємства «Миргородський санаторій «Слава» про визнання протиправним та скасування попередження відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 березня 2025 року.

Суддя: О. М. Вірченко