Рішення

від 14.03.2025 по справі 558/749/24

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 558/749/24

номер провадження 2/558/57/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2025 року селище Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судових засідань Ковальській Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КарпатиАгроПродукт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КарпатиАгроПродукт» звернулось до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза договором позики №1/10 від 25 жовтня 2023 року в розмірі 64900,00 гривень.

В позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КарпатиАгроПродукт» (далі - ТОВ «КарпатиАгроПродукт») вказує про те, що 18 вересня 2023 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ТОВ «КарпатиАгроПродукт» трактористом-машиністом. 25 жовтня 2023 року між товариством та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №1/10 відповідно до якого ОСОБА_1 було передано 100000,00 гривень. У відповідності до п. 5.2. договору позики сума позики підлягала поверненню шляхом відрахувань із заробітної плати та інших виплат такими сумами у дати: 15 листопада 2023 року - 41000,00 гривень, 15 грудня 2023 року - 41000,00 гривень, 31 грудня 2023 року - 18000,00 гривень, до повного погашення позики. 15 листопада 2023 року ОСОБА_1 було звільнено через відсутність на роботі. У відповідності до п. 5.5 договору позики у разі звільнення позичальник зобов`язаний погасити суму позики на протязі місяця з дати звільнення. Оскільки відповідач не з`явився на роботі і його місцезнаходження невідоме, отримати суму погашення заборгованості у встановленому договором порядку виявилось неможливим. У відповідності до п. 6.1 договору позики №1/10 при простроченні повернення позики чи її частини у терміни, визначені п. 4.1 даного договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від неповернутої суми.

ТОВ «КарпатиАгроПродукт» виконало свої зобов`язання за договором позики №1/10 та надало відповідачеві ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 100000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Проте відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за договором позики №1/10, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 64900,00 гривень, що складається з: 59000,00 гривень позики; 5900,00 гривень - штраф у розмірі 10% від неповернутої суми.

З вказаних підстав, у позовній заяві позивач ТОВ «КарпатиАгроПродукт» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 64900,00 гривень, що складається з: 59000,00 гривень неповернутої позики; 5900,00 гривень - штраф у розмірі 10% від неповернутої суми, а також понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 25-26, 45).

Відповідач ОСОБА_1 всудове засіданняповторно нез`явився,хоч прочас тамісце судовогорозгляду справибув повідомленийу встановленомупорядку шляхом надіслання судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача та розміщення оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Причини неявкив судовізасідання відповідач не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно дост. 247 ЦПК Українифіксуваннясудового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених копій письмових доказів, що є додатками до позовної заяви.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) інших заяв та/чи клопотань по суті справи до суду не подавали.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України).

Відповідно дост. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно дост.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048цього Кодексу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що 25 жовтня 2023 року між ТОВ «КарпатиАгроПродукт» та відповідачем ОСОБА_1 , який з 18вересня 2023року був прийнятий на роботу в ТОВ «КарпатиАгроПродукт» (а.с. 9), було укладено договір позики № 1/10 (а.с. 5).

Згідно умовдоговору позики№ 1/10, відповідачу надано позику в розмірі 100000,00 гривень (п. 2.1 договору). Датою повернення позики є 31 грудня 2023 року.

Відповідно до п. 5.2 договору позики №1/10 сума позики підлягає поверненню шляхом відрахувань із заробітної плати та інших виплат такими сумами у дати: 15 листопада 2023 року - 41000,00 гривень, 15 грудня 2023 року - 41000,00 гривень, 31 грудня 2023 року - 18000,00 гривень, до повного погашення позики.

Як вбачається із платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1531 від 25 жовтня 2023 року та платіжної інструкції №1547 від 1 листопада 2023 року ТОВ «КарпатиАгроПродукт» виплатило відповідачу ОСОБА_1 кошти за договором позики № 1/10 від 25 жовтня 2023 року на загальну суму 100000,00 гривень (а.с. 6, 7).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

15 листопада 2023 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

У відповідності до п. 5.5 договору позики №1/10 у разі звільнення позичальник зобов`язаний погасити суму позики протягом місяця з дати звільнення.

Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання по поверненню позики у встановлений договором строк в повному обсязі не виконав.

Відповідно до наданої позивачем оборотно-сальдової відомості по рахунку за 01.10.2023 року - 19.03.2024 року вбачається, що сума неповернутої відповідачем позики становить 59000,00 гривень (а.с. 8).

У відповідності до п. 6.1 договору позики №1/10 при простроченні повернення позики чи її частини у терміни, визначені п. 4.1 даного договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від неповерненої суми.

За такихобставин,суд приходитьдо висновкупро обґрунтованістьвимог позивача ТОВ«КарпатиАгроПродукт» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики № 1/10 від 25 жовтня 2023 року в розмірі 64900,00 гривень, що складається з: 59000,00 гривень сума не повернутої позики; 5900,00 гривень - штраф у розмірі 10% від неповернутої суми.

ОСОБА_1 не надав суду доказів, що спростовували б розмір заборгованості, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний, оскільки підтверджений документально.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті. Тож відповідач не виконав обов`язок з повернення позики і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором позики в розмірі 64900,00 гривень, що складається з: 59000,00 гривень неповернутої позики; 5900,00 гривень штрафу, нарахованого в розмірі 10% від неповернутої суми.

Позивачем понесені судові витрати, що складають 3028,00 гривень судового збору, сплаченого на час подання до суду позовної заяви (а.с. 1).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача ОСОБА_1 витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3028,00 гривень (а.с. 1), оскільки понесення таких витрат позивачем підтверджено документально.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору немає.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 526, 530, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 15, 525, 526, 530, 610, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 247, 258, 259, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 ),на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КарпатиАгроПродукт» (місцезнаходження: с. Коритняни, вул. Миру, буд. 79/9, Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 33577839) заборгованість за договором позики №1/10 від 25 жовтня 2023 року в розмірі 64900,00 (Шістдесят чотири тисячі дев`ятсот) гривень, що складається з: 59000,00 гривень неповернутої позики; 5900,00 гривень штрафу, нарахованого в розмірі 10% від неповернутої суми позики.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товариства зобмеженою відповідальністю«КарпатиАгроПродукт» 3028,00 гривень сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 14 березня 2025 року.