Постанова від 12.03.2025 по справі 179/1672/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2925/25 Справа № 179/1672/24 Суддя у 1-й інстанції - Чорна А. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Гвоздєва М.С.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2024 року у складі судді Чорної А.О. у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Новомосковська районна державна адміністрація, Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про усиновлення дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, визначивши заінтересованими особами ОСОБА_2 , Новомосковську районну державну адміністрацію, Новомосковський відділ ДРАЦС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив усиновити ним неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записати його батьком цієї дитини, змінити ОСОБА_3 прізвище на " ОСОБА_4 ", по батькові на " ОСОБА_5 " та внести зміни у актовий запис про народження дитини з видачею свідоцтва про народження, обґрунтовуючи це тим, що з 04 квітня 2024 року він перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ). До цього часу з жовтня 2023 року вони проживали в не зареєстрованому шлюбі та в цих відносинах спільних дітей не мають. Дружина ОСОБА_2 має малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з ними однією сім`єю. Заявник ставиться до ОСОБА_3 як до своєї власної дитини, матеріально її забезпечує і бажає усиновити, при цьому має постійне місце роботи, постійний дохід, необхідні умови для проживання дитини, з якою у нього склались повноцінні батьківські відносини та мати дитини не заперечує проти такого усиновлення її дитини заявником (а.с.1).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Новомосковська районна державна адміністрація, Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі, про усиновлення дитини - відмовлено (а.с. 56-60).

Рішення суду мотивовано тим, що на даний час заявником не надано доказів, що саме інтереси дитини будуть покращені в разі усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не інтереси самого заявника. Крім того, суд вважав, що на даний час відсутні підстави вважати, що усиновлення заявником малолітньої дитини буде відповідати її інтересам. Вимога ОСОБА_1 про усиновлення заявлена передчасно та формально, і таке усиновлення не буде сприяти забезпеченню найкращих інтересів дитини, оскільки ОСОБА_1 , маючи своїй двох дітей від попереднього шлюбу та маючи батьківські обов`язки щодо них, дуже стрімко між укладанням шлюбу з ОСОБА_2 та подання цієї заяви виявив бажання бути батьком ще і для дитини від першого шлюбу своєї дружини ОСОБА_2 . Також суд першої інстанції зазначив, що мета заявника в усиновленні дитини дружини від першого шлюбу полягає ще і в уникненні від мобілізації, адже на даний час в країні відбувається загальна мобілізація у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення військ рф на територію України 24 лютого 2022 року, що продовжується і станом на тепер.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (а.с. 63,64), посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, відсутність всебічного та повного дослідження матеріалів справи. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявник повністю відповідає вимогам ст.211,212,217,218 Сімейного кодексу України, що підтверджено і висновком органу опіки. Висновок суду про формальність поданої заяви є необґрунтованим, адже судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини того, що з самого початку спільного проживання з матір`ю дитини, тобто, з жовтня 2023 року, у нього з дитиною склались теплі відносини, вона називає заявника батьком, а він її донькою. Дитина з народження не знала батька, а заявник щиро бажає стати для неї справжнім батьком.

Разом з цим зазначив, що факт розірвання шлюбу у 2024 році, не є вагомим аргументом та підставою для відмови в усиновленні дитини в даному випадку, адже скаржник має свідоме бажання на усиновлення ОСОБА_7 , з якою разом проживає сім`єю та яка не заперечує особисто проти такого усиновлення ним, що підтверджується висновком органу опіки та піклування, співробітники якого спілкувались з дитиною.

У березні 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційному суду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21 лютого 2025 року на підтвердження відсутності мети уникнення його від мобілізації, де зазначено про його непридатність до військової служби у зв`язку з наявністю вродженої вади з дитинства, що, на думку скаржника, спростовує висновки суду про формальність подання цієї заяви до суду.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , не скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подавала, однак, у березні надіслала на адресу суду заяву, в якій визнає вимоги скаржника, просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити заяву ОСОБА_1 з підстав відповідності такого усиновлення інтересам її дитини.

Інші учасники справи, не скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подавали, але, в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати з ухваленням нового про задоволення вимог ОСОБА_1 повністю з наступних підстав.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено, що заявник ОСОБА_1 є громадянином України (а.с. 17).

ОСОБА_1 та заінтересована особа - ОСОБА_2 з 04 квітня 2024 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 (а.с.19). Спільних дітей подружжя не має.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 15 вересня 2017 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Магдалинівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 18, батьками ОСОБА_3 записані: мати - ОСОБА_8 , батько - ОСОБА_9 (а.с.22).

Батько дитини - ОСОБА_9 записаний на підставі ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 3).

Мати дитини - ОСОБА_2 надала заяву, якою надала згоду на усиновлення її малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її чоловіком - ОСОБА_1 , що підтверджується заявою, засвідченою приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. 23 травня 2024 року, запис в реєстрі № 859 (а.с.23).

Заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 22 липня 2024 року (а.с.12).

Заявник ОСОБА_1 є наймачем житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 , що підтверджується договором безоплатного користування житловим будинком, укладеним 19 липня 2024 року між ним, ОСОБА_1 , та власником будинку, ОСОБА_10 (а.с.10).

ОСОБА_10 надав свою згоду на постійну реєстрацію ОСОБА_1 у належному йому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується заявою, засвідченою приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. 04 травня 2024 року, запис в реєстрі № 865 (а.с.11).

Заявник ОСОБА_1 , працює у ТОВ «Агрофірма «Софія» на посаді тракториста-механізатора. Його посадовий оклад становить 8 200,00 грн, заробітна плата за період з листопада 2023 року по квітень 2024 року включно становить 53 115,00 грн (а.с.13).

Висновком про стан здоров`я від 23 травня 2024 року, виданим КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області», підтверджено, що заявник ОСОБА_1 здоровий (а.с. 20).

Згідно витягу з інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» заявник ОСОБА_1 незнятої чи непогашеної судимості не має, що підтверджується довідкою ВР-004049890 (а.с.21).

Згідно акту обстеження умов проживання заявник проживає разом з дружиною - ОСОБА_2 , донькою дружини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином дружини - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в будинку по АДРЕСА_2 . Будинок цегляний, підведено водо-, газо- та електропостачання. Будинок складається з 4 кімнат. В будинку виконано сучасний ремонт, мебльовано, в наявності побутова техніка. У дітей окремі кімнати, мебльовано, в наявності гаджети для навчання (а.с.4).

Висновком про стан здоров`я від 23 травня 2024 року, виданим КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області», підтверджено, що ОСОБА_2 здорова (а.с. 8).

Згідно витягу з інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_6 незнятої чи непогашеної судимості не має, що підтверджується довідкою ВР-003901802 (а.с. 9).

Малолітня дитина - ОСОБА_3 надала згоду на її усиновлення чоловіком її матері - ОСОБА_1 . Заява написана в присутності головного спеціаліста відділу впровадження діяльності усиновлення та сімейних форм виховання служби у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації ОСОБА_12 (а.с.6).

Висновком про стан здоров`я від 23 травня 2024 року, виданим КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області», підтверджено, що ОСОБА_3 здорова (а.с. 5).

Згідно висновку Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, враховуючи інтереси дитини, вважає доцільним, юридично обґрунтованим усиновлення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України ОСОБА_1 , та таким, що відповідає інтересам дитини (а.с. 14-16).

У висновку зазначено, що між дитиною ОСОБА_3 та ОСОБА_1 склалися доброзичливі відносини. Дівчинка називає його батьком і дала усну та письмову згоду на усиновлення чоловіком її матері.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що, хоча заявник ОСОБА_1 і не належить до жодної категорії, визначеної ч. 1 ст. 212 СК України, однак із Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , зареєстрований 26 жовтня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 84 - розірваний. Рішення набрало законної сили 15 березня 2024 року. Цим рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_13 від шлюбу мають дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заявник після розірвання шлюбу 15 березня 2024 року через 20 днів, а саме: 04 квітня 2024 року, уклав шлюб з ОСОБА_2 , яка є матір`ю дитини, яку заявник бажає усиновити.

Суд першої інстанції також зазначив, що доказів факту проживання чоловіка та жінки у фактичних подружніх стосунках без реєстрації шлюбу з жовтня 2023 року, як про це наголошує заявник, останнім не надано.

Разом з цим, суд першої інстанції вважав, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 15 березня 2024 року, укладення другого шлюбу з ОСОБА_2 04 квітня 2024 року, заявник подав заяву в порядку окремого провадження про усиновлення дитини ОСОБА_2 30 серпня 2024 року, з чого суд першої інстанції дійшов висновку про те, що між одруженням заявника із матір`ю дитини та зверненням останнього до суду минув досить нетривалий період часу, протягом якого неможливо об`єктивно з`ясувати відношення дитини до усиновлювача. Також встановлені обставини викликали у суду сумніви чи дійсно наміром усиновлення є намір породити відносини, встановлені для батьків і дітей. Звернення заявника ОСОБА_1 з заявою про усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції вважав достатньо формальним та поспішним з урахуванням укладення шлюбу з ОСОБА_2 лише 04 квітня 2024 року та його перебування в іншому зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13 до 15 березня 2024 року та наявність у нього батьківських обов`язків відносно двох його дітей від першого шлюбу.

Суд першої інстанції вважав таким же поспішним та формальним висновок служби у справах дітей щодо доцільності усиновлення, в основу якого покладено лише дослідження побутових умов проживання та майнового стану заявників, проте не перевірено дійсні обставини усиновлення, не з`ясовано, які ж стосунки склалися між дитиною та ОСОБА_1 , справжню мету та мотиви, на підставі яких заявник бажає усиновити дитину, що є головним у забезпеченні найкращих інтересів дитини. Думка дитини ОСОБА_3 , якій виповнилось 8 років, в даному випадку не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення даного питання, оскільки вона може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об`єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини.

Також суд першої інстанції вважав, що першочерговими мотивами усиновлення дитини не є інтереси дитини та покращення її стану, а є інтереси заявника, який шляхом усиновлення намагається ухилитися від мобілізації, що підтверджується тим фактом, що проживаючи з дитиною нетривалий час з квітня 2024 року, маючи двох неповнолітніх дітей від першого шлюбу, ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу 04 квітня 2024 року з ОСОБА_2 , яка є матір`ю дитини, яку заявник бажає усиновити, 30 серпня 2024 року звернувся до суду з заявою про її усиновлення під час повномасштабного вторгнення РФ на територію України та оголошення загальної мобілізації. З цього суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному конкретному випадку інтереси заявника превалюють над інтересами малолітньої дитини, а інтереси дитини є другорядними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції у повному обсязі.

Згідно ст. 313 ЦПК України, суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов`язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Частиною 4 визначено, що суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.

Статтею 314 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).

Відповідно до статей 3, 4, 5, 7 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Поняття усиновлення визначено ст. 207 ЦПК України, відповідно до якої, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Відповідно ч.ч. 1,2,5 ст.211 СК України, усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. Якщо такі особи проживають однією сім`єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Згідно ст. 217 СК України, усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

Частиною 4 ст. 218 СК України визначено, що згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Статтею 221 СК України визначено, що суд постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. Частиною 2 даної статті встановлено, що при дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Право усиновлювача бути записаним матір`ю, батьком дитини визначено ст. 229 СК України, відповідно до якої особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Згідно ст. 231 СК України, якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини. Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.

Колегією суддів встановлено, що заявник ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст. 211, 221 СК України, а за вимогами ст. 217,218 СК України матеріалами справи встановлено повну згоду матері дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи, що відомості про батька дитини записані у її свідоцтві про народження на підставі ст. 135 СК України та дитина ніколи свого біологічного батька не бачила та не знала.

Натомість, опитана співробітниками органу опіки та піклування дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтвердила, що вона проживає в сім`ї заявника ОСОБА_1 разом із своєю матір`ю та вважає його батьком, який знаходиться у зареєстрованому шлюбі з матір`ю дитини ОСОБА_2 .

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника щодо формального підходу до розгляду даної справи з питань усиновлення заявником неповнолітньої дитини його дружини.

Відповідно до положень статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

Встановлюючи часові рамки від перебування у попередньому шлюбі заявника між укладанням другого шлюбу, та між поданням цієї заяви про усиновлення і сумісним проживанням ОСОБА_1 разом з дитиною і її матір`ю, суд першої інстанції вдався до оцінки відносин ОСОБА_1 між його шлюбами, наявністю у нього двох дітей від попереднього шлюбу, тоді як за вимогами ст. 221 СК України, яким повністю відповідає громадянин України ОСОБА_1 , останній може бути усиновлювачем неповнолітньої дитини його дружини ОСОБА_2 , враховуючи надання ним усіх письмових доказів його відповідності цьому статусу усиновлювача та повної нотаріальної згоди матері дитини і самої дитини, яка у серпні 2024 року особисто у присутності головного спеціаліста відділу впровадження діяльності усиновлення та сімейних форм виховання служби у справах дітей Новомосковської райдержадміністрації написала про згоду на її усиновлення ОСОБА_1 та зміну її по батькові та прізвища.

Зазначені обставини повністю відповідають вимогам ст. 229 СК України, де регламентується згода дитини, яка усиновлюється та досягла семи років, на зміну її по батькові та прізвища.

Зазначених вимог діючого законодавства України та відповідності заявника ОСОБА_1 судом першої інстанції у повній мірі досліджено не було та належної правової оцінки цим обставинам не надано.

Також колегія суддів погоджується з доводами скаржника та приймає до уваги ту обставину, що, надаючи до матеріалів справи в апеляційному провадженні копію картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 , де міститься висновок ВЛК, датованого 21 лютого 2025 року, ОСОБА_1 спростував висновки суду першої інстанції щодо подання цієї заяви про усиновлення за для уникнення від мобілізації, враховуючи наявність у нього ще двох дітей від його першого шлюбу, що надає пільги під час повної мобілізації, яка проводиться з 2022 року на території України.

Так, колегією суддів встановлено, що заявник ОСОБА_1 має вроджену ваду з дитинства, що робить ОСОБА_1 непридатним до військової служби, про що зазначено лікарями у наданому висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.86).

Таким чином, заявник ОСОБА_1 , звертаючись з цією заявою про усиновлення неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виявила особисту згоду на її усиновлення ОСОБА_1 , як і її матір ОСОБА_2 - дружина заявника, не мав на меті уникнення мобілізації, а колегією суддів встановлено його мету усиновлення дитини, з якою він проживає сім`єю, утримує її, займається її розвитком, що притаманно обов`язкам батька та що відповідає умовам для усиновлення неповнолітньої дитини.

Також колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку усиновлення відповідає інтересам самої дитини.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу, враховуючи, що питання, які зазначені в апеляційній скарзі судом першої інстанції вирішені не були.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про повне адоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2024 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Новомосковська районна державна адміністрація, Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про усиновлення дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 усиновлювачем неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни в актовий запис №00130637181 від 02 лютого 2016 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Магдалинівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, вказавши батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , змінити прізвище дитини з « ОСОБА_14 » на прізвище « ОСОБА_4 »; змінити по батькові дитини з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_5 ».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені "12" березня 2025 року.

Повний текст постанови складено "14" березня 2025 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

Т.П. Красвітна