Рішення

від 11.03.2025 по справі 140/13717/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/13717/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про:

визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно;

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року відповідно положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до абзаців 3,4, 5,6 пункту 5 Порядку №1078;

зобов`язання нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн за період з 01 березня 2018 по 31 грудня 2022 року у загальній сумі 258 862,70 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та був виключений зі списків особового складу вказаної частини 09 вересня 2024 року.

Позивач звернувся до Центрального архіву НГ України. З наданих матеріалів про розмір грошового забезпечення стало відомо, що йому невірно нараховувалася індексація грошового забезпечення у період 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року.

Позивач також звернувся до відповідача щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по момент звільнення. Однак відповідач його звернення не розглянув, жодних відомостей щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за спірний період не надав.

Із карток грошового забезпечення ОСОБА_1 дізнався, що у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року йому не нараховувалася індексація грошового забезпечення, у період з 01 березня 2018 року по 14 грудня 2022 року - нараховувалася неправильно.

Позивач зазначив, що при нарахуванні індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року відповідач повинен був врахувати січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць).

Також у період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року в порушення вимог абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку №1078 позивачу не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Позивач зазначив, що визначення базового місяця для розрахунку індексації з січня 2016 року залежить виключно від зміни посадового окладу за посадою відповідно до рішень Уряду і такими місяцями є січень 2008 року та березень 2018 року місяці, у яких набрали чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова №1294) та постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова №704). Незастосування відповідачем з 01 січня 2016 року січня 2008 року як базового місяця індексації - місяця підвищення тарифних ставок (окладів) є протиправним, порушує вимоги абзаців першого, другого пункту 5 та пункту 10-2 Порядку №1078, оскільки посадові оклади військовослужбовців за посадами з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року були незмінними.

Окрім цього, абзацами третім шостим пункту 5 Порядку №1078 окремо врегульовано виплату індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів). За цими правилами для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу, яким з набранням чинності Постановою №704 став березень 2018 року, необхідно враховувати як розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів, так і суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу (березень 2018 року), і якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу; до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078 (103 відсотка).

Позивач вказав, що його місячний грошовий дохід у зв`язку з підняттям з 01 березня 2018 року посадових окладів не збільшився, відтак сума належної індексації за березень 2018 року не перевищує суми збільшення його грошового забезпечення. Відповідач в порушення вимог абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078, починаючи з 01 березня 2018 року не виплачував індексацію-різницю грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У поданому до суду 08 січня 2025 року відзиві на позов представник Військової частини НОМЕР_2 позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених коштів.

Вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі Постанова №1013) фактично запропоновано в грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Вказаною постановою не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення, починаючи з 01 грудня 2015 року, але й фактично визначено базовий місяць (січень 2016 року), який необхідно врахувати для проведення індексації.

Зазначив, що під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Таким чином, повноваження щодо нарахування індексації грошового забезпечення у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону № 1282-XII, покладається на відповідача, а тому підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача у сумі відсутні.

З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 20 травня 2025 року (а.с.14).

Згідно витягу з наказу від 09 вересня 2024 року за №281 командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині штаб-сержанта ОСОБА_1 , який здав справи і обов`язки за посадою командира 1-го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти та звільненого відповідно підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 09 вересня 2024 року №69о/с у запас виключено зі списків особового складу підрозділів Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 09 вересня 2024 року (а.с.13).

Відповідно до наданих до матеріалів справи особистих карток грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за 2015-2022 роки вбачається, що з січня 2015 року по грудень 2021 року військовою частиною індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.19-22).У 2022 році індексація грошового забезпечення виплачувалася ОСОБА_1 у наступних розмірах: лютий- 563, 19 грн, березень- 672, 35 грн, квітень 672, 35 грн, травень 672, 35 грн, червень 913, 01 грн, липень -1017, 21 грн, серпень 1066, 00 грн, вересень 1281, 80 грн, жовтень 1281, 80 грн, листопад 1281, 80 грн, грудень - 2840 60 грн (а.с.18).

Позивач 24 липня 2024 року звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з інформаційним запитом у якому просив повідомити його про нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. У випадку ненарахування індексації грошового забезпечення за вказаний період, просив здійснити таке нарахування з урахуванням січня 2008 року як базового місяця відповідно до вимог Порядку №1078. Окрім того, ОСОБА_1 просив відповідача провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року обрахованої відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 (а.с.23).

Відповідачем звернення позивача від 24 липня 2024 року не розглянуто, нарахування ти виплату індексації грошового забезпечення за спірні періоди не проведено.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо виплати йому індексації грошового забезпечення у неналежному розмірі протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Як визначено пунктом 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).

За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1282-XII (зі змінами, внесеними Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року в розмірі 101 відсотка). Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частини перша, друга, шоста статті 5 Закону №1282-XII).

Статтею 9 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).

Як встановлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право отримати індексацію грошового забезпечення.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).

З 01 грудня 2015 року положення Порядку №1078 діють зі змінами, внесеними Постановою №1013.

За змістом пояснюючої записки до проєкту Постанови №1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

У зв`язку із цим указаною Постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників, зокрема пункт 5 викладено у новій редакції.

Абзацами першим-другим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну базовий місяць на місяць підвищення доходу, ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

На відміну від правил визначення базового місяця (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової заробітної плати), місяцем підвищення доходу є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

Термін підвищення тарифних ставок (окладів) для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення індексу споживчих цін розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 Постанови №1013 визначено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

За рахунок цього мала б обнулитися індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом другим пункту 3 Постанови №1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв із змінами, внесеними Постановою №1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).

Так якщо на виконання пункту 3 Постанови №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися.

Цей висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 15 червня 2023 року у справі №380/1559/22.

Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

За таких обставин, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008 року. Для розрахунку індексації з 01 січня 2016 року обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 року (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець). У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року.

Системний спосіб тлумачення приписів Постанови №1013, у взаємозв`язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 дають суду підстави дійти висновку про те, що для проведення індексації грошового забезпечення позивача з 01 січня 2016 року належало переглянути базовий місяць, визначений за старими правилами, змінивши його на місяць підвищення доходу, тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, яку він займав. Застосування відповідачем іншого місяця для обчислення індексації у цей період, є протиправним.

Разом з тим, як вбачається з особистих карток грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року Військовою частиною НОМЕР_2 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась. При цьому, як вказує відповідач у відзиві, місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) при нарахуванні індексації за вказаний період слід вважати грудень 2015 року.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 перебуваючи на службі, мав право на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року й на підставі закону у відповідача існував обов`язок вчинити конкретні дії на користь позивача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), але цей обов`язок не був виконаний, то це є проявом бездіяльності відповідача.

За таких обставин та з урахуванням наведених вище положень законодавства суд дійшов висновку, що позов в цій частині належить задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації; зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, вважаючи січень 2008 року місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Саме такий спосіб захисту порушеного права буде належним та ефективним.

При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, а тому позовні вимоги щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44 є підставними.

Надаючи оцінку доводам сторін в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, суд зазначає таке.

З набранням 01 березня 2018 року чинності Постановою №704 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

У цьому контексті суд зауважує, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року не є спірними.

За змістом наведених вище положень Порядку №1078 у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка, виникає право на індексацію (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п`ятий пункту 4 Порядку №1078).

На думку позивача, починаючи з березня 2018 року (місяць підвищення доходу) відповідачем безпідставно не було враховано вимоги абзаців третього шостого пункту 5 Порядку №1078, зокрема, не встановлено, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу суму індексації, що склалась у місяці підвищення такого доходу.

З 01 грудня 2015 року в абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку №1078 йде мова про індексацію, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку №1078 (зі змінами, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року), передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац четвертий).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21 із подібними правовідносинами.

З особистих карток грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за 2015-2022 роки вбачається, що позивачу з січня 2015 року по грудень 2021 року військовою частиною індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.19-22).У 2022 році індексація грошового забезпечення виплачувалася ОСОБА_1 у наступних розмірах: лютий- 563, 19 грн, березень- 672, 35 грн, квітень 672, 35 грн, травень 672, 35 грн, червень 913, 01 грн, липень -1017, 21 грн, серпень 1066, 00 грн, вересень 1281, 80 грн, жовтень 1281, 80 грн, листопад 1281, 80 грн, грудень - 2840 60 грн (а.с.18).

Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.

Отже, вказані обставини є спірними в цій справі.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Суд вказує на те, що в ухвалі про відкриття провадження у справі від 02.12.2024 витребовував у відповідача Військової частини НОМЕР_1 інформацію про нараховане грошове забезпечення позивача ОСОБА_1 за лютий-березень 2018 року із зазначенням усіх складових грошового забезпечення (а.с.26).

Військовою частиною така інформація надана не була, однак листом від 03.01.2025 №50/41/13-3 повідомлено, що інформація про грошове забезпечення позивача за лютий-березень 2018 року зазначена в особистих картках на грошове забезпечення, які були передані на зберігання до Центрального архівного відділу Національної гвардії України (а.с.36 (зворот)).

У вказаному контексті суд також зауважує, що дані про виплати за 2018 рік (а.с.19), долучені позивачем до позовної заяви є нечитабельними, а загальна сума грошового забезпечення вказана без зазначення усіх його складових.

Згідно з статтями 73, 74 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи вищевказане, не володіючи відомостями про нараховане грошове забезпечення позивача ОСОБА_1 за лютий-березень 2018 року із зазначенням усіх складових грошового забезпечення, суд позбавлений можливості встановити обставини, чи розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн).

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн) (вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22).

З наведеного вбачається, що якщо розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), то це може вказувати на наявність підстав для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції, викладений у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.

З матеріалів справи слідує, що військова частина НОМЕР_1 протиправно не розглянула звернення позивача від 24 липня 2024 року та не вирішила питання щодо наявності (чи відсутності) у позивача права на цей вид індексації за спірний період.

Таким чином, за встановлених обставин справи суд вважає, що у даному випадку слід зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути звернення позивача від 24 липня 2024 року у частині, що стосується нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року обрахованої відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.

Суд зазначає, що визначення конкретного розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача (за наявності на те правових підстав), належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.

З урахуванням встановлених обставин, наведених норм чинного законодавства України, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунок суми індексації та відсутності необхідної інформації (про нараховане грошове забезпечення позивача ОСОБА_1 за лютий-березень 2018 року із зазначенням усіх складових грошового забезпечення) суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду звернення позивача від 24 липня 2024 року у частині, що стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року обрахованої відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути звернення позивача від 24 липня 2024 року у частині, що стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року обрахованої відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 24 липня 2024 року у частині, що стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року обрахованої відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути звернення ОСОБА_1 від 24 липня 2024 року у частині, що стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року обрахованої відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Суддя Т.М. Димарчук