Ухвала від 13.03.2025 по справі 320/689/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 березня 2025 року м. Київ№ 320/689/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільверстоун Трейд»до1. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; 2. Державної податкової служби Українипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Сільверстоун Трейд звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №9308299/44296434 від 08.08.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №243 від 11.07.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №64653/44296434/2 від 24.08.2023 року;

- зобов`язати ДПС України прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної №243 від 11.07.2023 року та зареєструвати податкову накладну№243 від 11.07.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №9308295/44296434 від 08.08.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №368 від 14.07.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №64691/44296434/2 від 24.08.2023 року;

- зобов`язати ДПС України прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної №368 від 14.07.2023 року та зареєструвати податкову накладну №368 від 14.07.2023 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №320/689/24 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

У подальшому, від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заява про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

1. Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою цієї статті встановлено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, а саме у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Також, частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, пункт 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України надає право суду віднести будь-яку іншу справу, у якій суд дійде висновку про її незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тобто ті, які передбачені частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не належить до категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.

Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного законодавства, суд зазначає, що суд наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з`ясування всіх обставин у такій справі.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників, предмет доказування, суд дійшов до висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, для її вирішення пріоритетним є час, тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, зважаючи на норми Указу Президента України №757/2022 від 07.11.2022 р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та з метою збереження життя та здоров`я людей, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд адміністративної справи в загальному позовному провадженні, а отже відмовляє в його задоволенні.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

2. Щодо заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно п.2 ч.4 ст. 122 КАС України, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За правилами ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України, з огляду на зміст у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Як вказує відповідач, рішення №64653/44296434/2 та №64691/44296434/2 за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято 24.08.2023, останнім днем звернення до суду з позовом про оскарження рішення №9447580/44744296434 від 08.08.2023 та №9308295/44296434 від 08.08.2023 є 24.11.2023.

Суд зазначає, позивач звернувся з даним позовом 28.12.2023, позивач у поданому позові зазначає, протягом липня-серпня 2023 року ТОВ «CІЛЬВЕРСТОУН ТРЕЙД» у відповідності до приписів п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України склало та направило через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» до Державної податкової служби України податкові накладні 599 податкових накладних, з яких 238 за липень 2023 року та 361 за серпень 2023 року. Реєстрація вказаних накладних була зупинена, що повністю паралізувало діяльність підприємства. Для подання пояснень щодо прийняття Рішення про реєстрацію вказаних накладних згідно п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520) позивачем було підготовано повний пакет первинних документів щодо вчинення господарської операції за кожною податковою накладною.

На дату подання позовної заяви, в результаті подання підприємством повного пакету первинних документів до кожної накладної, частина податкових накладних зареєстрована, реєстрація відбувається в автоматичному режимі.

Крім того, згідно наказу № 3650-п від 04.08.2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СІЛЬВЕРСТОУН ТРЕЙД» з 18.09.2023 року тривалістю 5 робочих днів щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 2 544 744 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

На виконання вказаного Наказу, ТОВ «Сільверстоун Трейд» згідно листа № 609 від 14.09.2023 року було підготовлено та направлено до контролюючого органу копії документів, що пов`язані з предметом перевірки а саме: всі первинні документи, що підтверджують придбання та реалізацію товарів, в тому числі головна книга, банківські виписки, журнали-ордери за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками" та рахунком 36 "розрахунки з вітчизняними покупцями", договори поставок, оренди, надання послуг та інші у кількості 4447 (чотири тисячі чотириста сорок сім) аркушів у підшивках.

Як вказує позивач, Товариство вимушене було сконцентруватись на підготовці наведених документів (що фактично займало всю частину робочого дня відповідального працівника), оскільки строки проведення перевірки були обмежені.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 року у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Слід враховувати, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та яка з обставин, незалежних від сторонни, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до пункту 38 постанови Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі №640/7095/22 (адміністративне провадження № К/990/28046/22) при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

У постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд вказав також на те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд, уникаючи зайвого формалізму, приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем, незначний строк пропуску звернення до суду, враховуючи те, що перебіг процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, такий строк підлягає поновленню, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

З огляду на вказане, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин статті 240 КАС України.

Отже, у задоволенні заяви представника відповідачів про залишення позову без розгляду необхідно відмовити.

Керуючись ст. 122, 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити заяву представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без задоволення.

2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільверстоун Трейд» та поновити пропущений строк.

3. У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Жукова Є.О.