Рішення

від 13.03.2025 по справі 340/6974/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6974/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-фінансова група Центр до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 01.05.2024 за номером А3358285616495199744, реєстраційний номер в ЄДЕССБ МU01:8285-6165-0358-8354, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-фінансова група Центр у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер 351010000:14:114:0059 на об`єкт будівництва за адресою: по АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 30.04.2024 №193 Про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва;

- зобов`язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради видати Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-фінансова група Центр містобудівні умови та обмеження на об`єкта будівництва за адресою: по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 351010000:14:114:0059 за заявою від 23.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30 квітня 2024 року департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради було видано наказ № 193 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: Нове будівництво нежитлової будівлі по вул. Василя Нікітіна в м. Кропивницькому, на підставі якого 01 травня 2024 року департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради було прийнято рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059 (вказане рішення сформовано до підпису 07.05.2024 р.) Підставою відмови вказано: невідповідність намірів забудови вимогами містобудівної документації на місцевому рівні. Обґрунтуванням відмови є наступні фактори: віднесення території до магістральних вулиць та доріг районного значення; розміщення в зоні магістральних вулиць майданів ( у червоних лініях) ТР-2, в межах зони регулювання забудови, в 3-му поясі зоні санітарної охорони водопровідних споруд для підземного джерела водопостачання Лелеківського водозабору. Позивач вважає зазначені наказ та рішення такими, що порушують права позивача, прийняті не у порядку та не у спосіб, що передбачені законом.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.83).

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити (а.с.101-106), зважаючи на те, що позивач звернувся з заявою з приводу надання МУіО забудови земельної ділянки (кадастровий номер 3510100000:14:114:0059 на об`єкт будівництва Нове будівництво нежитлової будівлі за адресою Кіровоградська обл., м. Кропивницький, по Василя Нікітіна. Перевіривши відповідність намірів забудови земельної ділянки з к.н. 3510100000:14:114:0059 положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, Департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради встановлено, що земельна ділянка, на якій запропоновано Нове будівництво, суперечить генеральному плану забудови м. Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 12 вересня 2000 року №627 Про затвердження генерального плану м. Кіровограда, а саме: вказана земельна ділянка віднесена до території магістральних вулиць та доріг загальноміського значення, плану зонування території міста Кіровограда затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 року № 2456. Земельна ділянка з к.н. 3510100000:14:114:0059 розміщена в зоні магістральних вулиць, майданів (у червоних лініях) ТР-2, в межах регулювання забудови, в 3-му поясі санітарної охорони водопровідних споруд для підземного джерела водопостачання Лелеківського водозабору. Оскільки наміри забудови земельної ділянки позивача (будівництво нежитлової будівлі) в зоні ТР-2, в якій заборонено розміщення об`єктів, що мають фундамент, наявна підстава для відмови у містобудівних умов і обмежень з підстав невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Отже, вважає, що відмовляючи позивачу у видачі МУіО забудови земельної ділянки з к.н. 351010000:14:114:0059, що знаходиться по вул. Василя Нікітіна у м. Кропивницький Департамент діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а прийняте рішення в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій зазначила про відсутність будь-яких обмежень щодо земельної ділянки к.н. 3510100000:14:114:0059 під час її виділення та передачі в оренду. Отже, на думку представника, рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень прийняте відповідачем 01.05.2024 року є незаконним (а.с.111-112).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що рішеннями Кіровоградської міської ради від 18.12.2013 №2668 затверджено земельну ділянку по вул. Червонозорівській (біля будинку №23), право оренди на яку набувається на аукціоні (а.с.37).

У 2014 році на замовлення управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської міської ради, ТОВ ТЕКТОРЕАЛ виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу право оренди строком на 10 років на конкурентних засадах (земельних торгах) для розміщення магазину (код КВЦП 03.07), загальною площею 0,0105 га за адресою: м.Кіровоград, вул. Червонозорівська (біля будинку №23) (а.с.32-66)

Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради надано висновок від 17.11.2014 №3203, яким погоджено Управлінню земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища Кіровоградської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0105 га по вул. Червонозорівській (біля будинку №23 для продажу права оренди строком на 10 років на конкурентних засадах для розміщення магазину. (а.с.56). Також, проект землеустрою було погоджено Головним управлінням Держземагенства 26.11.2014 (а.с.55)

11 грудня 2014 року був сформований витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3501506122014, у графі "Цільове призначення" вказано код 03.07, "Вид використання" для розміщення магазину. (а.с.23-24)

07.04.2017 Кіровоградською міською радою прийнято рішення №902, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду строком на 10 років земельної ділянки шляхом проведення земельних торгів по вул. Василя Нікітіна (біля будинку №23) (кадастровий номер 3510100000:14:114:0059) загальною площею 0,0105 га (у тому числі про угіддя: 0, 0105 га - вулиці та бульвари (включаючи тротуари), набережні, площі) за рахунок земель житлової та громадської забудови для розміщення магазину (а.с.17-18).

Згідно додатку до рішення Кіровоградської міської ради від 07 квітня 2017 року №902 вказано умови продажу права оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Василя Нікітіна (біля будинку №23), пунктом якого 4 зазначено, що напрямок використання - для розміщення магазину (а.с.19).

26 травня 2017 року уповноваженою особою Кіровоградської міської ради сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у даному витягу вказується цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.21).

09 листопада 2017 Кіровоградською міською радою проведено земельні торги у формі аукціону №9313.

Згідно протоколу земельних торгів - аукціону № 9313 від 09 листопада 2017 року, переможцем земельних торгів визнано учасника торгів під №2 - Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-фінансова група Центр, код ЄДРПОУ: 38613902, який запропонував найвищу плату за користування земельною ділянкою лот № 17821 (а.с.30).

На підставі протоколу земельних торгів - аукціону від 09 листопада 2017 року №9313, Кіровоградською міською радою укладено з Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-фінансова група Центр договір оренди земельної ділянки №58 (а.с.26-28) та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0105 га за рахунок земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер 351010000:14:114:0059, для розміщення магазину.

23 листопада 2017 року сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 104840007 по земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059, у графі Цільове призначення вказано: Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.22).

23.04.2024 позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури Кропивницької міської ради, із заявою щодо видачі містобудівних умов та обмежень на об`єкт будівництва будівництво нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 . (а.с.88-94)

30 квітня 2024 року Департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради видано наказ № 193 про відмову в видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: Нове будівництво нежитлової будівлі по вул. Василя Нікітіна в м. Кропивницькому (а.с.11).

01 травня 2024 року відповідачем прийнято рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 35101000000:14:114:0059 (а.с.12-13). Підставою відмови вказано: невідповідність намірів забудови вимогами містобудівної документації на місцевому рівні. У примітці до рішення зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 35101000000:14:114:0059 відповідно до містобудівної документації: генерального плану міста, затвердженого рішенням міської ради від 12.09.2000 року №627 віднесена до території магістральних вулиць та доріг районного значення; плану зонування території міста затвердженого рішенням міської ради від 17.09.2013 року №2456 розміщена в зоні магістральних вулиць майданів (у червоних лініях) ТР-2, в межах зони регулювання забудови, в 3-му поясі зони санітарної охорони водопровідних споруд для підземного джерела водопостачання Лелеківського водозабору.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, представник в інтересах позивача звернулась до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із пунктами 1, 7, 8, 9, 17 частини першої статті 1 Закону №3038-VI, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон; функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Частиною другою статті 5 Закону № 3038-VI передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. (ч.2 ст.8 Закону №3038-VI).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Порядок обміну інформацією між містобудівним кадастром та Державним земельним кадастром встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону №3038-VI обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України "Про Державний земельний кадастр.

Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. (ч.ч.1, 2, 3 ст.17 Закону №3038-VI).

Стаття 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (План зонування території) передбачає таке:

План зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів; 8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).

Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.19 Закону №3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Формування земельних ділянок для розміщення об`єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.

Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об`єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.

Детальний план території повинен містити відомості, передбачені статтею 45-1 Закону України "Про землеустрій".

Детальний план території визначає, зокрема принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території.

У статті 24 Закону №3038-VI передбачені такі особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності:

Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" №711-IX від 17.06.2020 року (набрав чинності 24.07.2021 року) установлено, що:

- містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність. До 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається без урахування вимог цього Закону щодо її складу та змісту. З 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається за умови приведення її у відповідність із вимогами цього Закону;

- плани зонування територій, затверджені до набрання чинності цим Законом, вважаються невід`ємними складовими генеральних планів населених пунктів. У населених пунктах, у яких не затверджені плани зонування територій станом на день набрання чинності цим Законом, можуть затверджуватися плани зонування територій шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів.

Статтею 25 Закону №3038-VI встановлено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 5 статті 26 Закону №3038-VI передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. (ч.2 ст.29 Закону №3038-VI).

Частиною 3 статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

При цьому, частина 4 цієї статті Закону №3038-VI передбачає, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Згідно ч.6 ст.29 Закону №3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Отже, з аналізу зазначених норм Закону №3038-VI слідує, що відповідний уповноважений орган протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень, зокрема, про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.

До того ж, системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що реалізація права на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог, зокрема, містобудівної документації на місцевому рівні. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. План зонування території належить до одного із визначених законом видів містобудівної документації і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон. Відповідно вирішення уповноваженим органом питання щодо видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися з врахуванням встановлених на місцевому рівні умов та обмежень використання території для містобудівних потреб.

За правилами пункту а частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Стаття 1 Закону України від 22.05.2003 №858-IV Про землеустрій (далі - Закон № 858-IV) містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки, згідно з яким є допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Згідно із ч.1, 3 ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії земель: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Частиною 1 статі 20 ЗК України передбачено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.20 ЗК України, категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Судом встановлено, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Орендарем яких до 23.11.2027 є позивач, з правом пролонгації. (а.с.22).

Отже, земельні ділянки, які орендує позивач за цільовим призначенням визначені саме для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до ч.1 ст.38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм. (ст.39 Земельного кодексу України)

З аналізу вказаних норм слідує, що наміри використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого містобудівною документацією на місцевому рівні, що визначено статтею 24 Закону №3038-VІ.

Суд встановив, що рішенням Кіровоградської міської ради від 12.09.2000 №627 затверджено Генеральний план міста Кіровограда (на даний час назва міста Кропивницький).

Крім цього, рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 №2456 затверджено План зонування території міста Кіровограда (Кропивницький).

На момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, вказані рішення Кіровоградської міської ради були чинними, що сторонами не заперечується.

Отже, оскільки Генеральний план міста Кіровограда та План зонування території міста Кіровограда на момент прийняття спірного наказу та рішення були чинними, вони в силу ч.2 ст.5 Закону № 3038-VI є обов`язковими для виконання як відповідачем, так і позивачем.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що 17.11.2014 проект землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059 погоджений Управлінням містобудування та архітектури, Кіровоградської міської ради, а 26.11.2014 проект землеустрою погоджений Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що під час погодження проекту землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059 враховані норми Генерального плану міста Кіровограда та План зонування території.

Земельна ділянка була виділена для передачі в оренду на конкурентних засадах (земельних торгах) для розміщення магазину в тому числі по угіддях: 0,0105 га під одно та двоповерховою забудовою. Жодних обмежень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059 не існувало.

Тобто суд зазначає, що відповідач зобов`язаний дотримуватись своїх власних же процедур, а для позивача в даній ситуації повинна існувати правова визначеність.

Як встановлено судом, 09.11.2017 міською радою укладено з позивачем договір оренди земельної ділянки №58 та передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059 для розміщення магазину. Цьому передувало відповідне затвердження проектів землеустрою, який погоджувався в тому числі й відповідачем, та аукціон щодо передачі в оренду земельних ділянок із конкретно визначеною метою. Тобто, відведення земельних ділянок та надання їх у користування позивачу для розміщення магазину, відбулося на підставі містобудівної документації.

Позивач, саме з метою забудови цієї земельної ділянки для розміщення магазину, звернувся 23.04.2024 року до відповідача із заявою.

У рішенні від 23.04.2024, відповідач відмовив позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень відповідно до ч.4 ст.29 Закону, а саме невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. При цьому у примітці цього рішення вказано, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059 розміщена в зоні магістральних вулиць, майданів (у червоних лініях) ТР-2, в межах зони регулювання забудови, в 3-му поясі зони санітарної охорони водопровідних споруд для підземного джерела водопостачання Лелеківського водозабору. (а.с.12-13)

Також, відповідно до наданого витягу з містобудівного кадастру м. Кропивницького (для формування містобудівних умов та обмежень) №64 від 29.04.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059, яку зображує відповідач, перебуває у зоні магістральних вулиць, майданів (у червоних лініях) ТР-2 (а.с.95-100).

Відповідно до ст.18 ЗУ Про автомобільні дороги, складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.

Згідно із Планом зонування міста Кіровоград (Кропивницький), ТР-2 - це зона транспортної інфраструктури до якої відносяться території вулиць, майданів (в межах червоних ліній), доріг.

До переважних видів забудови земельних ділянок у цій зоні відносяться: проїзні частини, пішохідні тротуари міських вулиць; підземні пішохідні переходи з виходами; захисні зелені насадження вздовж проїзної частини; мости, тунелі, транспортні розв`язки.

До супутніх переважним видам належать такі забудови: майданчики для стоянки автотранспорту; пункти зупинки пасажирського транспорту та їх обладнання; тролейбусні лінії та їх облаштування; споруди лінійного та енергетичного господарства; споруди сигналізації та зв`язку міського електротранспорту; інженерні комунікації; огорожа вулиць та відбійники; дорожня інформація (знаки та ін.).

План зонування відносить такі допустимі види забудови за умови отримання спеціального погодження в зоні ТР-2: елементи зовнішньої реклами; малі архітектурні форми комерційного призначення площею не більше 20 м2, які не мають фундаменту; архітектурні форми благоустрою (фонтани, клумби, декоративні насадження, майданчики відпочинку); пам`ятники.

Об`єкти, що заборонені до розміщення в межах червоних ліній: - ті, що займають площу більше 30 м2, мають фундамент; - елементи зовнішньої реклами, що погіршують умови видимості; - в зоні трикутника видимості розміщувати елементи вищі за 0,5 метри, включаючи зелені насадження. ТР-3. Зона СТО, АЗС, автопарків, гар

Так, з наданого відповідачем витягу з містобудівної документації, вбачається схематичне, а не фактичне, розташування орендованої позивачем земельної ділянки - посередині автодороги (а.с.97), що не відповідає проектній документації. (а.с.32-66) До того ж, схема надана відповідачем щодо розміщення земельної ділянки не відповідає даним кадастрової карти щодо знаходження вказаної земельної ділянки (https://kadastr-service.com.ua/#search-form, https://opendatabot.ua/l/3510100000:14:114:0059?from=search). (а.с.114-117)

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідачем не правильно визначено місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059.

Таким чином висновок суб`єкта владних повноважень про невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації не ґрунтується на достатніх підставах, а тому відмова у наданні містобудівних умов та обмежень є протиправною.

У зв`язку з відмовою відповідачем видати містобудівні умови та обмеження позивачу, порушено право останнього на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення визначеного договором оренди землі.

Враховуючи, що наміри позивача по забудові земельної ділянки відповідають цільовому призначенню, оскаржуване рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, а також наказ від 30.04.2024 року №193, порушують права позивача та є протиправними.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини. У справі Графов проти України від 18 грудня 2018 року (Заява №4809/10). 37. Суд нагадує, що необхідність виправити стару помилку не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій державного органу влади (див. рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova.), заява № 36548/97, пункт 58, ЄСПЛ 2002-VIII).

Ризик будь-якої помилки державного органу влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб.

Щодо порушення статті 1 Першого протоколу: …71. Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v.),. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter, санкціонування неналежного розподілу обмежених державних ресурсів,що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova. Republic)заява № 36548/97, п. 58, 2002-VIII).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas.), п. 74).

Частиною четвертою статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Законодавчо поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень не унормовано. Однак, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли йдеться лише про один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі суб`єкта діяти чи не діяти, а якщо діяти - то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, прямо або опосередковано закріплених у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог, в яких позивач просить зобов`язати відповідача видати товариству містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на те, що рішення та наказ визнані протиправними та скасовані, оскільки не містять підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву товариства про надання містобудівних умов та обмежень від 23.04.2024 з урахуванням висновків суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-фінансова група Центр підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 6056,00 грн. (а.с.75, 82).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 6056,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, то як вбачається з зі змісту позовної заяви, орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 10000,00 грн., проте доказів їх фактичного понесення позивачем не надано, тому на момент ухвалення даного рішення, вказане питання судом не вирішується.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-фінансова група Центр (25006, м. Кропивницький, Бєляєва, 9 ЄДРПОУ 38613902) до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ЄДРПОУ 45215157) про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 30 квітня 2024 р. №193 Про відмову в видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 01.05.2024 за номером А3358285616495199744, реєстраційний номер в ЄДЕССБ МU01:8285-6165-0358-8354.

Зобов`язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-фінансова група Центр від 23.04.2024 р. щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:14:114:0059, з урахуванням правової оцінки суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-фінансова група Центр (ЄДРПОУ 38613902) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 45215157).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА