Рішення

від 13.03.2025 по справі 340/193/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/193/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департамента соціальної політики Кропивницької міської ради (вул.Архітектора Паученка, 41/26, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 43947572) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:

- Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в меншому розмірі ніж передбачено Законом.

- Зобов`язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, встановленої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на 01.01.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є учасником бойових дій та, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18), вважає, що у нього, як учасника бойових дій, виникло право на соціальне забезпечення згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону від 25.12.1998 р. №367-ХІV, який передбачає для учасників бойових дій виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Посилався на те, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» мінімальна пенсія за віком станом на 01 січня 2022 року складає 1934,00 грн., а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2022 році повинна бути йому виплачена в розмірі 9670,00 грн. Однак, відповідачем, протиправно, до 5 травня у 2022 році була виплачена щорічна разова грошова допомога лише у розмірі 1491 грн.

Не погодившись з розміром виплаченої допомоги, позивач ініціював розгляд судом даного спору.

Ухвалою від 16.01.2025 року було залишено без руху позовну заяву. У встановлений строк позивач подав до суду заяву про усунення недоліки позовної заяви та надав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 03.02.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Правом подати відзив на позов відповідач не скористався.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 10.04.2015 року.

Відповідно до листа Департамента соціальної політики Кропивницької міської ради, у 2022 році позивачу нараховано та виплачено щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня в розмірі 1491,00 гривень.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини щодо соціального захисту учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пільги учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтями 12, 13 вказаного Закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998р. №367-XIV статті 12 та 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10. 1993 р. № 3551-XII було доповнено частинами четвертими (відповідно до Закону України від 04.07.2002 р. N 52-IV, частини п`яті) наступного змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком», «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

Водночас, підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 №107-V згадані вище норми права викладено в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

У подальшому зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 Розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Поряд із цим, Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII, розділ VI Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким зокрема було передбачено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ця норма діяла з 01.01.2015.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 було визнано неконституційним вищезазначене окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка стосується застосування норм і положень статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27.02.2020 ані приписи пункту 26 Розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ані приписи статей 12 та 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції пункту 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня для учасників бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини четвертої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у зразковій справі №440/2722/20 від 29.09.2020.

Враховуючи, що справа, яка розглядається є типовою, суд у відповідності до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20.

Постанову Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затверджено порядок використання бюджетних коштів у 2022 році та визначено, що виплати що виплата разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань у 2022 році здійснюється у розмірах не менше, ніж у 2021 році (далі по тексту - порядок №540).

Так, згідно додатку до Порядку №540, разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків - 1491 гривня; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 4421 гривня.

Таким чином, Кабінет Міністрів України у постанові №540 установив, що у 2022 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбачена Законом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється в розмірі 1491,00 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 12 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №540

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Постанову №540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Отже позивач, як учасник бойових дій, на момент нарахування і виплати йому у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня та на дату звернення його із заявою до відповідача про перерахунок допомоги, мав право на отримання цієї допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, що передбачено Законом №3551-XII.

При цьому, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України, і не позбавляють позивача його суб`єктивного права на отримання допомоги у розмірі, визначеному Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» мінімальна пенсія з 01.01.2022 складає 1934,00 грн., а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2022 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 9670,00 грн.

Натомість, судом встановлено, що позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1491,00 грн., а відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості такого розміру виплаченої позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня.

Таким чином, відповідач, здійснивши нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», діяв протиправно та порушив право позивача на отримання допомоги у розмірі, установленому законом.

Варто зазначити, що Уряд України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у Постанові №540 всупереч правовій позиції КСУ, викладеній у Рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020, зумовив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги Постанови КМУ, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону №3551-XII. Однак, необхідність виконання компетентним органом, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови №540, не звільняє його від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.

Окрім цього, при прийнятті рішення судом враховано, що відповідно до приписів статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Разом з тим, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, Указ Президента від 24.02.2022 №64/2022 не містить будь-яких обмежень щодо конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтею 46 Конституції України, серед яких й право на соціальний захист громадян, до яких відноситься право позивача на отримання грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у відповідному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд, відповідно до частини 2 статті 9, пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язати останнього нарахувати і виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання в обґрунтованості позовних вимог, а отже позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в меншому розмірі ніж передбачено Законом.

Зобов`язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК