Рішення від 14.03.2025 по справі 380/26186/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/26186/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов?язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 місцезнаходження: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04369707, місцезнаходження: 81120, Львівська обл., Львівський р-н, с. Сороки-Львівські, вул. Польова, буд. 65 (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, а саме: ненадання відповіді на запит від 12.12.2024;

- зобов?язати відповідача надати відповідь на запит від 12.12.2024.

Ухвалою від 06.01.2025 суддя звільнила позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Ухвалою від 06.01.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.12.2024 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації. Проте, позивач не отримав відповіді на запит. Відтак зазначає, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, належним чином повідомлений про розгляд справи.

У частині шостій статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 12.12.2024 звернувся до Мурованської сільської ради із запитом на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якому вказав, що 17.06.2024 скерував на електронну адресу запит, відтак просить:

1) повідомити чи надали ви вже відповідь на такий запит. Повідомити хто з посадових осіб розглядав такий запит. Повідомити чітку дату коли саме та у який саме спосіб (способи) було надіслано (мається на увазі саме надсилання засобами поштового або ж електронного зв?язку, а не реєстрація як вихідного документу в системі документообігу сільської ради) відповідь на запит від 17.06.2024 ;

2) у випадку, якщо відповідь на запит від 17.06.2024, було надіслано до електронної адреси, повідомити точну дату і час надсилання електронного листа із таким документом, зазначити з якої електронної адреси такий електронний лист надсилався, а також надати знімок екрану чи витяг з електронного листування, де міститься інформація про надсилання електронного листа з відповіддю на запит від 17.06.2024 до електронної адреси;

3) у випадку, якщо відповідь на запит від 17.06.2024 було надіслано до поштової адреси (вул. Набережна 10, с. Олександропль, Синельниківський р-н, Дніпропетровська область, 52713), надати копії розрахункових документів передбачених, зокрема, діючим Законом України «Про поштовий зв?язок» (квитанція, касовий чек тощо), які отримано по факту надсилання до поштової адреси відповіді на запит від 17.06.2024 і які є фактичним підтвердженням надсилання такої відповіді засобами поштового зв?язку «Укрпошта». Зазначити чітку дату надсилання поштового листа з відповіддю на запит від 17.06.2024. Також повідомив, що позивача не цікавлять документи внутрішнього документообігу сільської ради, а лише ті, що зазначив у цьому питанні.

Відповідь на запит просив надіслати на ел. адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

Запит ОСОБА_1 від 12.12.2024 доставлено на електронну адресу Мурованської сільської ради 12.12.2024.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит від 12.12.2024, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з статтею 5 Закону України «Про інформацію» від 02.0.1992 № 2657-ХІІ (далі Закон № 2657-ХІІ) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес, визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі Закон № 2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (стаття 2 Закону № 2939-VI).

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (частина 4 статті 13 Закону № 2939-VI).

Відповідно до статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно до частин першої-четвертої статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

За змістом частини 5 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 1 статті 22 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закон.

Згідно із частиною 2 статті 22 Закону № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (частина 3 статті 22 Закону № 2939-VI).

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 23 Закону №2939-VI).

Отже, громадяни мають право звертатись із інформаційними запитами до суб`єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації. Запит може надаватися у письмовій формі чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Розпорядник інформації у свою чергу зобов`язаний надати відповідь на запит не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Проте, строк може бути продовженим у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Також запитувачу інформації забезпечено право на оскарження дій або бездіяльності розпорядника інформації.

Суд встановив, що предметом запиту позивача від 12.12.2024 є надання інформації стосовно поданого запиту від 17.06.2024.

Суд вказує, що запит від 12.12.2024 отриманий відповідачем (доставлений) 12.12.2024 о 13:51 год., про що свідчить повідомлення про отримання електронного листа.

За правилами частини першої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази надання відповіді на запит позивача від 12.12.2024.

Суд зазначає, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

З врахуванням викладеного, бездіяльність відповідача щодо надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 12.12.2024 є протиправною.

З метою належного способу захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 12.12.2024.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області щодо надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 12.12.2024.

Зобов`язати Мурованську сільську раду територіальної громади Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04369707, місцезнаходження: 81120, Львівська обл., Львівський р-н, с. Сороки-Львівські, вул. Польова, буд. 65) надати відповідь на запит ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) від 12.12.2024.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.